Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №385/882/26 — Кропивницький апеляційний суд

Кропивницький апеляційний суд

№ провадження 33/4809/325/26 Головуючий у суді І-ї інстанції ПАНАСЮК І. В.

Справа № 385/882/26 Доповідач в колегії апеляційного суду Іванов Д. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2026 року м. Кропивницький

Суддя Кропивницького апеляційного суду Іванов Д.Л., за участю адвоката Волошина М.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції, в порядку апеляційного перегляду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 03 червня 2026 року в справі про притягнення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця ЗСУ, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 16.05.2026 року о 21 год. 16 хв. в м. Гайворон, по вул. В.Стуса, 6, Голованівського району, Кіровоградської області, керував автомобілем Фіат Фіоріно, н/з НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Тест на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки, зі згоди водія, під відеозапис приладом Драгер, результат позитивний 0,63 ‰, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України.

При таких обставинах, постановою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 03 червня 2026 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Рішення суду мотивовано тим, що вина ОСОБА_1 повністю підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову стосовно нього скасувати та закрити провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що жодних порушень ПДР не допустив, і у поліції, не було жодних інших підстав для зупинки, тобто відбулась незаконна зупинка транспортного засобу.

Зокрема на переконання ОСОБА_1 у протоколі зазначена інформація, яка не відповідає дійсності, де порушені вимоги ст.268 КУпАП та ст.286 КУпАП щодо змісту протоколу, де суть порушення зазначеного у протоколі не відповідає диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП, такий протокол не може бути допустимим та належним доказом по даній справі.

Крім того, у протоколі зазначено: технічний засіб відеозапису: 968171, проте відсутня інформація щодо назви та серії даного технічного засобу, що позбавляє його ідентифікацію.

Також зазначає, що в матеріалах справи в наявності акт огляду на стан алкогольного сп`яніння, складеного 16.05.2026 року, де зазначено, що огляд проведено за допомогою газоаналізатора Алкотестера Драгер №АКРК-0172 (свідоцтво про перевірку№12-01/1565 чинне до 12.05.2026 року). При розгляді справи у суді зазначалось, що у протоколі серія та номер Алкотестера відсутній, тому не має можливості стверджувати про те, той Алкотестер є тим самим, який зазначений у акті огляду на стан сп`яніння. На відеозаписі відсутня інформація інспектора про марку, серію та номер Алкотестеру, яким проводилась перевірка. Крім того, як зазначено в акті свідоцтво про перевірку№12-01/1565 даного приладу чинне до 12.05.2026 року.

В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з`явився, клопотання щодо відкладення судового розгляду не заявляв.

Захисник – адвокат Волошин М.Г. повідомив, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та не заперечував проти апеляційного розгляду за його відсутності.

При таких обставинах, апеляційний суд відповідно до вимог п.6 ст. 294 КУпАП вважає можливим розглянути апеляційну скаргу без участі ОСОБА_1 в межах доводів апеляційної скарги.

З`ясувавши обставини справи у межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення захисника - адвоката Волошина М.Г., який підтримав подану апеляційну скаргу, перевіривши матеріали адміністративної справи та зваживши доводи апеляційної скарги вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, за таких обставин.

У відповідності до ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги.

За змістом положень ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до п. 2.9 а) ПДР України водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Фактичні обставини справи та їх об`єктивна оцінка свідчать про те, що ОСОБА_1 16.05.2026 року о 21 год. 16 хв. в м. Гайворон, по вул. В.Стуса, 6, Голованівського району, Кіровоградської області, керував автомобілем Фіат Фіоріно, н/з НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння.

На відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, який долучений до протоколу зафіксовано, що у зв`язку із перевіркою інформації, що особа керує транспортним засобом в стані сп`яніння працівниками поліції був зупинений автомобіль Фіат Фіоріно, н/з НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . Після зупинки водію ОСОБА_1 поліцейські повідомили причину зупинки транспортного засобу, що потрібно перевірити інформацію. Під час спілкування з водієм та перевірки документів працівники поліції запідозрили, що водій перебуває у стані алкогольного сп`яніння. На вимогу поліцейських пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестеру «Драгер» водій ОСОБА_1 погодився. Після проходження тестування з результатом спеціального приладу, результат якого становить 0.63‰, тобто у водія наявний стан алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 з вказаним результатом погодився, що також засвідчено його підписом у роздруківці приладу «Драгер» та у акті огляду на стан алкогольного сп`яніння. При цьому повідомив поліцейським, що незадовго до цього моменту зупинки вживав алкогольні напої, а саме: випив пива. Результат тестування не заперечував. При цьому, працівниками поліції останньому було роз`яснено права та обов`язки відповідно до встановленого законом порядку. Після чого, працівниками поліції було складено протокол відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП.

При таких обставинах, апеляційний суд вважає, що висновки суду про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та його винуватість є правильними і такими, що ґрунтуються на сукупності належних та допустимих доказах по справі а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №667793 від 16.05.2026 року (а.с. 2); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння (а.с.3); роздруківкою приладу Alcotest Drager №6820 з результатами 0,63% (тест № 604) (а.с. 1); відеозаписом подій, який міститься у матеріалах справи на СД – диску (а.с.4).

На відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, який долучений до протоколу, зафіксовано всі обставини цієї справи, які відображають повну картину приводів та підстав для проведення огляду ОСОБА_1 , а також сама процедура його огляду на стан алкогольного сп`яніння, а тому у розумінні положень ст. 251 КУпАП такий відеозапис є належним та допустимим доказом.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 з результатом тестування погодився, особисто підписав роздруківку приладу «Драгер» з результатом 0.63 ‰, та акт огляду на стан сп`яніння, чим засвідчив свою згоду з таким результатом, при цьому останній зазначив, що вживав на передодні алкогольні напої.

Безпідставними є апеляційні доводи про незаконну зупинка транспортного засобу, оскільки відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» однією з підстав для зупинки транспортного засобу є не лише сам факт вчинення адміністративного правопорушення, але також і наявність інформації, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.

Крім того, відповідно до ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

З оглянутого відеозапису подій, що передували складенню вказаного протоколу, вбачається, що інспектор поліції озвучив ОСОБА_1 підстави зупинки транспортного засобу, а саме те, що причиною зупинки його автомобіля послужила інформація, що цим автомобілем може керувати особа у стані алкогольного сп`яніння. При цьому відсутність такого повідомлення в матеріалах справи не спростовує вини ОСОБА_1 у скоєні інкримінованого адміністративного правопорушення, оскільки нормами чинного КУпАП не встановлено обов`язку долучати такого роду повідомлення до матеріалів справи.

Окрім того, слід зазначити, що причина зупинки транспортного засобу працівниками поліції не впливає на обставини, які складають об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та не можуть свідчити про безпідставність складання протоколу про адміністративне правопорушення за вказаною статтею.

Неправомірна зупинка працівниками поліції транспортного засобу, за певних обставин, може бути підставою притягнення таких працівників до відповідальності. Проте, якщо при цьому з`ясувалось, що водій перебував у стані алкогольного сп`яніння, то факт неправомірної зупинки його працівниками поліції, не звільняє водія від встановленої адміністративної відповідальності.

При цьому, за умови виявлення у особи, яка керує транспортним засобом, ознак алкогольного чи наркотичного сп`яніння, незалежно від причин зупинки транспортного засобу, працівники Національної поліції зобов`язані вжити відповідних заходів, спрямованих на виявлення та припинення правопорушення, оскільки в іншому випадку ігнорування вказаних обставин суперечитиме наведеним вище завданням Національної поліції.

Також є непереконливими доводи апеляційної скарги стосовно неналежного доказу, а саме відеозапису у зв`язку із неможливістю ідентифікувати пристрій на який він здійснювався, як підставу для скасування постанови місцевого суду.

Відповідно до підпункту 9 частини 1 статті 31 Закону України "Про Національну поліцію", поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 40 Закону України "Про Національну поліцію", поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати, розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото - і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху, а також з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб.

Надані поліцейськими відеозаписи є доказом у справі про адміністративне правопорушення в розумінні ст. 251 КУпАП, зафіксовані на технічному носії інформації, а відтак ці докази обґрунтовано враховані судом при винесенні рішення.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що працівниками поліції порушені вимоги ст.268 та ст.286 КУпАП, є необґрунтованими та безпідставними, оскільки під час апеляційного розгляду грубих порушень під час складення протоколу та процедури огляду судом не встановлено. Крім того, згідно відеозапису з нагрудної камери поліцейського з боку працівників поліції також порушень вимог чинного законодавства не встановлено та під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 було роз`яснено його права та обов`язки.

Що стосується зазначеного в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння, що огляд проведено за допомогою газоаналізатора Алкотестера Драгер №АКРК-0172 (свідоцтво про перевірку №12-01/1565 чинне до 12.05.2026 року) про що небезпідставно зазначає ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі, то ця обставина очевидно є такою, що не вплинула на правильність результату тестування, оскільки на самій роздруківці чеку Алкотестера Драгер 6820 прилад №АКРК-0172 зазначено, що останнє калібрування приладу було проведено 13.05.2026 року. При цьому, ОСОБА_1 погодився з результатом приладу Драгер, та зазначив про те, що вживав алкогольні напої.

В апеляційній скарзі змістяться також інші твердження, які не потребують детального аналізу та не мають будь-якого вирішального значення в цьому провадженні.

За результатами перегляду цієї справи, апеляційний суд з об`єктивністю констатує, що дані протоколу про адміністративне правопорушення, у сукупності з відеозаписом, чітко відображають повну картину фактичних обставин цієї справи, які свідчать про те, що водій ОСОБА_1 16.05.2026 року о 21 год. 16 хв. в м. Гайворон, по вул. В.Стуса, 6, Голованівського району, Кіровоградської області, керував автомобілем Фіат Фіоріно, н/з НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння.

У рішенні по справі «О’ Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.

Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Апеляційний суд звертає увагу, що за практикою Європейського суду з прав людини право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від свавілля; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

Будь-яких обґрунтованих відомостей, які б ставили під сумнів достовірність та належність зібраних поліцейськими доказів, вказували про порушення вимог ст.266 КУпАП під час їх отримання, а також об`єктивність дій поліцейських у справі, суду не надано, їх зацікавленість під час провадження у справі стосовно ОСОБА_1 не встановлена.

Підсумовуючи вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що доводи апеляційної скарги адвоката Ліщука В.В. про незаконність притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, відсутність у матеріалах справи достовірних доказів та необґрунтованість судового рішення, не знайшли свого об`єктивного підтвердження, під час апеляційного розгляду, а тому законні підстави для скасування постанови судді Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 03 червня 2026 року стосовно ОСОБА_1 відсутні.

Керуючись ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283, 284, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанову Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 03 червня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП – без змін.

Постанова набирає законної сили негайно є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Кропивницького

апеляційного суду Д.Л. Іванов