Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №935/913/24 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №935/913/24 Головуючий у 1-й інст. Янчук В. В.

Категорія 84 Доповідач Павицька Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого Павицької Т.М.,

суддів Коломієць О.С., Шевчук А.М.

за участю секретаря судового засідання Трикиши Ю.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №935/913/24 за заявою ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності в порядку спадкування, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 – ОСОБА_6 на ухвалу Коростишівського районного суду Житомирської області від 22 червня 2026 року, постановлену під головуванням судді Щербаченко І.В. в м. Коростишів Житомирської області,

в с т а н о в и в :

У квітні 2026 року ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, у якій просив видати дублікат виконавчого листа по справі №935/913/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності в порядку спадкування.

В обґрунтування заяви зазначав, що на підставі додаткового рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 09 жовтня 2025 року було видано виконавчий лист про стягнення з боржників на користь ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн., тобто по 1750 грн з кожного та по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн., тобто по 302,80 грн з кожного. Стверджує, що виконавчий лист був отриманий стягувачем, але в подальшому був втрачений. На примусове виконання виконавчий лист не направлявся, виконавче провадження по ньому не відкривалось. Враховуючи вищевикладене просив задовольнити заяву в повному обсязі.

Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 22 червня 2026 року у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 – ОСОБА_6 про видачу дубліката виконавчого листа у цивільній справі №935/913/24 відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції представник ОСОБА_1 – ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, у якій просить її скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву про видачу дубліката виконавчого листа задовольнити.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою та такою, що постановлена із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Вказує, що в заяві про видачу дублікату виконавчого листа стягувачем було вказано, що його оригінал втрачений. Вважає, що якщо стягувач звертається з такою заявою до суду, абсолютно очевидно і зрозуміло, що оригіналу у нього немає. Чи оригінал викрадений, чи загублений, чи може хтось його спалив, стягувачу невідомо, тому і відповідні докази надати він не може, але оригіналу виконавчого листа у стягувача немає. До заяви була додана довідка з Коростишівського ВДВС про те, що вказаний виконавчий документ у відділі на виконанні не перебував і не перебуває. Даними з сайту Автоматизованої системи виконавчого провадження https://asvpweb.minjust.gov.ua, які є загальнодоступними, також підтверджується відсутність відкритих виконавчих проваджень щодо відповідачів у справі. Враховуючи вищевикладене просить скасувати ухвалу Коростишівського районного суду Житомирської області від 22 червня 2026 року та ухвалити нове судове рішення, яким заяву задовольнити в повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 29 вересня 2025 року визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на земельну ділянку, яка належала останній на праві спільної сумісної власності, з кадастровим номером 1822510100:01:004:0563, загальною площею 0,075 га.

Додатковим рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 09 жовтня 2025 року стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в рівних частках на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн тобто з кожного по 1 750 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в рівних частках на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн тобто по 302,80 грн з кожного.

На виконання додаткового рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 09 жовтня 2025 року було видано виконавчий лист.

Відповідно до відповіді Коростишівського ВДВС у Житомирському районі Житомирської області №33929/203-20/26 від 24.04.2026 слідує, що станом на 24.04.2026 згідно перевірки Автоматизованої системи виконавчого провадження на виконанні у відділі не перебуває та не перебував виконавчий документ №935/913/24 від 09.10.2025 Коростишівського районного суду Житомирської області про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в рівних частках на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000 грн та сплату судового збору в сумі 1211,20 грн.

Відмовляючи у задоволенні заяви суд першої інстанції виходив з того, що представником заявника належними та допустимими доказами не підтверджено факту втрати оригіналу виконавчого листа.

Перевіряючи законність оскаржуваної ухвали, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За приписами ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Стаття 18 ЦПК України визначає, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Таким чином, на Державі лежить прямий обов`язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка підлягає застосуванню згідно з частиною четвертою статті 10 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Конституційний Суд України у Рішенні від 27 січня 2010 року №3-рп/2010 у справі №1-7/2010 за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положення пункту 18 частини першої статті 293 ЦПК України у взаємозв`язку зі статтею 129 Конституції України (про апеляційне оскарження ухвал суду) зробив висновок, що необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року по справі №419/310/12 зроблено висновок, що: «єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року по справі №196/673/14-ц зроблено висновок, що: «аналіз пункту 17.4. розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому виконавчий лист може бути виданий лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом у постановах від 09 лютого 2022 року у справі №201/4043/19-ц, від 09 лютого 2022 року у справі №757/14604/20-ц, від 06 листопада 2019 року у справі №2-1053/10, від 23 вересня 2020 року у справі №127/2-3538/10».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2023 року по справі №6-66/2011 зроблено висновок, що: «дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано, та чи не втратило судове рішення законної сили. Єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 квітня 2019 року по справі №2-1118/09 зазначено, що: «при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Приймаючи постанову, суд апеляційної інстанції, встановивши, що рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 червня 2009 року про стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_4 на користь КС «Наші люди» невиконано, виданий судом на підставі цього рішення виконавчий лист на виконанні не перебуває, його оригінал втрачено під час пересилання з виконавчої служби до КС «Наші люди» не з вини стягувача, дійшов правильного висновку про видачу дубліката виконавчого листа. При цьому судом апеляційної інстанції враховано те, що відповідно до статті 31 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на час вчинення виконавчої дії) належним доказом підтвердження надсилання стягувачу копії постанови про повернення виконавчого листа разом з направленням його оригіналу є виключно рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення стягувачу, матеріали справи якого не містять. За таких обставин, колегія суддів відхиляє аргумент касаційної скарги про те, що заявник не надав доказів втрати виконавчого листа. Крім того, такий аргумент скарги зводиться до переоцінки доказів у справі, що не відноситься до процесуальних повноважень суду касаційної інстанції».

У пунктах 53 - 56 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 листопада 2024 року в справі №186/871/14-ц вказано, що: «Аналіз підпункту 17.4 підпункту 17 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (підпункт 19.4 підпункту 19 пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України) дає підстави для висновку про те, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого документа є його втрата.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого документа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.

Однією з підстав можливості видачі дубліката виконавчого документа є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення».

У постанові Верховного Суду від 18 листопада 2020 року у справі №263/4331/18 вказано, що сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 09 жовтня 2019 року у справі №2-6471/06.

У постанові Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року у справі №916/922/16 стверджується, що за встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката виконавчого листа не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат виконавчого листа має повністю відтворювати втрачений виконавчий лист, у тому числі містити дату його видачі. Натомість відсутність виконавчого листа у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1 статті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини 1-3 статті 89 ЦПК України).

Отже, при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази, а суд має перевірити, чи не було виконано судове рішення, чи не втратило рішення законної сили, чи отримував стягувач оригінали виконавчих листів, та, якщо так, то коли, ким, на якій правовій підставі і за яких обставин, чи пред`являв стягувач виконавчий лист до виконання, а також обставини втрати виконавчого документа (коли виявлено втрату оригіналу виконавчого листа і якими доказами це підтверджується).

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.

Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 року у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 року у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 року у справі №902/761/18, від 04.12.2019 року у справі №917/2101/17.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у рішенні від 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» зазначив, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Слід зазначити, що як ЦПК України, як і Закон України «Про виконавче провадження», не передбачає форми конкретного доказу про втрату виконавчого документа, а, отже, за сукупності факту неотримання виконавчого документа стягувачем, що підтверджується відсутністю підтвердження отримання ним документа і відсутності виконавчого документа в органах виконавчої служби, то таке свідчить про втрату виконавчого документа.

Аналогічний за змістом висновок наведений Верховним Судом у постановах від 20 листопада 2024 року у справі № 214/4092/15, від 19 березня 2025 року у справі №450/2311/21.

У справі, що переглядається встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа 24 квітня 2026 року, тобто в межах трирічного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У цій справі стягувач стверджував, що оригінал виконавчого листа у нього відсутній, вказаний виконавчий документ на виконанні у виконавчій службі не перебуває.

Відповідно до відповіді Коростишівського ВДВС у Житомирському районі Житомирської області №33929/203-20/26 від 24.04.2026 слідує, що станом на 24.04.2026 згідно перевірки Автоматизованої системи виконавчого провадження на виконанні у відділі не перебуває та не перебував виконавчий документ №935/913/24 від 09.10.2025 Коростишівського районного суду Житомирської області про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в рівних частках на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000 грн та сплату судового збору в сумі 1211,20 грн.

Матеріали справи не містять відомостей про те, що додаткове рішення суду у справі №935/913/24 про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в рівних частках на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000 грн та сплату судового збору в сумі 1211,20 грн виконано.

З огляду на те, що оригінал виконавчого документа втрачено, а строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання стягувачем на день звернення до суду не пропущений, відомостей про виконання рішення суду немає, неправильним є висновок суду першої інстанції про відсутність передбачених законом підстав для задоволення заяви про видачу дублікату виконавчого документа.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Статтею 376 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 про видачу дублікату виконавчого документа по справі №935/913/24.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу Коростишівського районного суду Житомирської області від 22 червня 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого документу.

Видати ОСОБА_1 дублікат виконавчого листа по справі №935/913/24 про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в рівних частках на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн., тобто з кожного по 1 750 грн та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн., тобто по 302,80 грн з кожного.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Павицька Т. М.

Судді Коломієць О. С.

Шевчук А. М.