Суд: Житомирський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: страхування, з них
Дата: 10 вересня 2026 р.
Справа: №295/11123/25
Суддя: Шалота К. В.
Справа № 295/11123/25 Головуючий у 1-й інст. Пилипюк Л. М.
Категорія 36 Доповідач Шалота К.В.
ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 вересня 2026 рокум. Житомир
Житомирський апеляційний суд у складі:
судді-доповідача Шалоти К. В.,
суддів Коломієць О. С., Талько О. Б.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи
апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 ,
на рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 18 лютого 2026 року, ухвалене у складі судді Пилипюк Л. М. у місті Житомирі,
у справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю “Експрес Страхування” до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог
1. У серпні 2025 року Товариство з додатковою відповідальністю “Експрес Страхування” (далі – позивач, ТДВ “Експрес Страхування”) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі – відповідачка) про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу.
2. Позов мотивований тим, що 25 квітня 2024 року ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом "Renault", реєстраційний номер НОМЕР_1 , у місті Житомирі по вулиці Покровській, 33, здійснила зіткнення з припаркованим транспортним засобом "Volkswagen Tiguan", реєстраційний номер НОМЕР_2 та залишила місце дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП).
3. Постановою Богунського районного суду міста Житомира від 04 червня 2024 року у справі № 295/6812/24 відповідачку визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 124 та 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
4. На час вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована ТДВ "Експрес Страхування" на підставі полісу обов`язкового страхування № 219928257, а власника автомобіля "Volkswagen Tiguan" у Акціонерному товаристві “Страхова компанія “АРКС” (далі – АТ “СК “АРКС”) на підставі договору добровільного страхування № 24043Га4ж.
5. На підставі звернення страховику власника пошкодженого автомобіля АТ “СК “АРКС”, ТДВ “Експрес Страхування” здійснило виплату страхового відшкодування у сумі 38 787,39 грн.
6. Позивач вказує, що у зв`язку з тим, що відповідач самовільно залишив місце ДТП, у нього виникло право регресної вимоги до відповідача у розмірі сплаченого страхового відшкодування на підставі підпункту "в" підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.
7. Зазначається, що позивач направив до відповідача претензію про досудове врегулювання, однак відповідач не вчинив жодних дій на відшкодування завданої шкоди.
8. Посилаючись на викладене вище, ТДВ “Експрес Страхування” просило:
– стягнути з відповідача на користь позивача страхове відшкодування у сумі 38 787,39 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та мотиви його ухвалення
9. Корольовський районний суд міста Житомира рішенням від 18 лютого 2026 року позов ТДВ “Експрес Страхування” задовольнив.
Стягнув з ОСОБА_1 на користь ТДВ “Експрес Страхування” страхове відшкодування в порядку регресу у розмірі 38 787,39 грн. Вирішив питання розподілу судових витрат.
10. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач набув право регресної вимоги до відповідача у розмірі сплаченого страхового відшкодування, оскільки на день скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована позивачем, вина відповідача у вчиненні ДТП та залишення місця ДТП встановлена рішенням суду та позивач здійснив виплату належним чином оціненої шкоди, завданої власнику пошкодженого автомобіля.
Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги
11. Відповідачка через свого адвоката Фещенка І.С. подала до Житомирського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
12. Апеляційна скарга мотивована тим, що:
— наданий адвокатом Лазоренко Т. В. ордер на надання правничої допомоги від 19 червня 2019 року у графі щодо назви органу, у якому надається правнича допомога адвокатом, містить зазначення, що не відповідає дійсній назві суду, реальному обсягу повноважень адвоката та не підтверджує повноваження адвоката на представництво інтересів позивача у суді;
— надана суду першої інстанції довіреність від 15 листопада 2024 року, видана Бортюк Н.Л. на Лазоренко Т. В. у порядку передоручення не підтверджує повноваження останньої представляти інтереси позивача у суді першої інстанції, оскільки не є нотаріально засвідченою;
— суд першої інстанції передчасно дійшов висновку про встановлення обставини здійснення АТ "СК "АРКС" саме страхової виплати, оскільки не встановлено факту здійснення відновлювального ремонту транспортного засобу ОСОБА_3 , в матеріалах справи відсутнє його звернення про виплату на користь ТОВ "Інтер Авто Центр" страхової виплати, а також наявність між ними договірних відносин щодо здійснення відновлювального ремонту;
— судом першої інстанції порушено порядок застосування частини 6 статті 82 ЦПК, оскільки разом із залишенням місця події суд визнав доведеною обставину самовільності залишення місця події, що не є дією (бездіяльністю) у розумінні відповідної частини статті, а окреслює відсутність / наявність мотиву у особи вчинити дію або допустити бездіяльність.
Короткий зміст та узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
13. У поданому відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права залишити без змін.
14. Відзив обґрунтовано тим, що:
— довіреність від 15 листопада 2024 року, сформована в підсистемі “Електронний суд” у порядку передоручення є належним підтвердженням повноважень адвоката Лазоренко Т. В. представляти інтереси ТДВ “Експрес Страхування” в судах України;
— самовільне залишеня відповідачкою місце пригоди встановлено постановою Богунського районного суду міста Житомира від 04 червня 2024 року, яка набрала законної сили;
— факт пошкодження транспортного засобу, вартість його відновлювального ремонту та факт виплати страхового відшкодування підтверджуються наданими позивачем доказами;
— доводи відповідача про відсутність у матеріалах справи заяви потерпілого щодо виплати страхового відшкодування є новими та сформульовані вже на стадії апеляційного перегляду.
Рух справи у суді апеляційної інстанції
15. 24 березня 2026 року Житомирський апеляційний суд ухвалою відкрив апеляційне провадження, встановив учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу
16. 29 квітня 2026 року Житомирський апеляційний суд ухвалою призначив справу до апеляційного розгляду в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанції
17. 20 березня 2024 року ОСОБА_1 оформлено поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 219928257 у страховика ТДВ “Експрес Страхування” на автомобіль «Renault», реєстраційний номер НОМЕР_1 , згідно з яким ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну становить 160 000 грн; строк дії полісу: з 20 березня 2024 року по 19 березня 2025 року (а.с. 9).
18. 22 квітня 2024 року між ОСОБА_3 та АТ “СК “АРКС” укладено договір добровільного страхування наземного транспорту “Все включено”, відповідно до умов якого застраховано автомобіль "Volkswagen Tiguan", реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с. 22-30).
19. 25 квітня 2024 року о 14 год 55 хв. ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Renault», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у місті Житомирі по вулиці Покровській, 33, здійснила зіткнення з припаркованим транспортним засобом «Volkswagen Tiguan», реєстраційний номер НОМЕР_2 та залишила місце ДТП (а.с. 14).
20. Постановою Богунського районного суду міста Житомира від 04 червня 2024 року у справі №295/6812/24, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124, статтею 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
21. Власником транспортного засобу «Volkswagen Tiguan» є ОСОБА_3 , що стверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (а.с. 13).
22. 26 квітня 2024 року АТ “СК “АРКС” здійснило огляд транспортного засобу «Volkswagen Tiguan», реєстраційний номер НОМЕР_2 , за результатами якого склало акт, в якому зафіксувало наявні механічних пошкоджень вказаного транспортного засобу (а.с. 19).
23. 26 квітня 2024 року ТОВ “Інтер Авто Центр” сформувало рахунок № НОМЕР_4 щодо вартості відновлювального ремонту автомобіля «Volkswagen Tiguan», реєстраційний номер НОМЕР_2 у розмірі 41 217,39 грн (з ПДВ) (а.с. 17).
24. 07 травня 2024 року АТ “СК “АРКС” складено страховий акт №АRX4118347 за заявою ОСОБА_3 із зазначенням страхового відшкодування у сумі 38 787,39 грн (а.с. 21).
25. 28 червня 2024 року АТ “СК “АРКС” звернулось до ТДВ “Експрес Страхування” із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу 38 787,39 грн (а.с. 18).
26. 05 липня 2024 року АТ “СК “АРКС” перерахувало ТОВ “Інтер Авто Центр” грошові кошти у розмірі 38 787,39 грн із призначенням платежу: страхове відшкодування згідно з актом № АRX4118347; ОСОБА_3 , рахунок № НОМЕР_4 від 26 квітня 2024 року, що стверджується копією платіжного доручення АТ “УкрСиббанк” № 1055960 (а.с. 20).
27. 23 серпня 2024 року ТДВ “Експрес Страхування” склало страховий акт №4.24.00912-1 про виплату АТ “СК “АРКС” страхового відшкодування у сумі 38 787,39 грн (а.с. 15).
28. 12 вересня 2024 року ТДВ “Експрес Страхування” перерахувало АТ “СК “АРКС” грошові кошти у розмірі 38 787,39 грн із призначенням платежу: страхове відшкодування згідно полісу № ЕР-219928257 від 20 березня 2024 року, що стверджується копією платіжної інструкції АТ “Кредобанк” №68821005 (а.с. 16).
Межі апеляційного перегляду
29. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина 1 статті 263 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК)).
30. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права (частина 2 статті 263 ЦПК).
31. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частина 5 статті 263 ЦПК).
32. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина 1 статті 367 ЦПК).
33. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Правове регулювання та мотиви, з яких виходить апеляційний суд
34. Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі – ЦК) визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
35. Відповідно до статті 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі – Закон № 1961-IV, тут і далі в редакції закону, чинного на час виникнення спірних правовідносин) обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
36. Згідно із статтею 22 Закону № 1961-IV при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.
37. Статтею 993 ЦК встановлено, що до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.
38. Згідно із статтею 22 Закону № 1961-ІV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.
39. Відповідно до підпункту "а" підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону № 1961-IV страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, зокрема: якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди.
40. Одними з основних принципів цивільного судочинства є змагальність і диспозитивність.
41. За змістом частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
42. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76 ЦПК).
43. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 2 ст. 78 ЦПК).
44. Достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 80 ЦПК).
45. Відповідно до частин 1, 2 статті 89 ЦПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
46. Встановивши, що на день скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована позивачем, вина відповідача у вчиненні ДТП та залишення місця пригоди встановлена рішенням суду, яке набрало законної сили, а також те, що позивач на запит страховика власника пошкодженого транспортного засобу здійснив відповідну виплату страхового відшкодування у розмірі оціненої шкоди (38 787,39 грн), суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про набуття позивачем права регресної вимоги до відповідача у розмірі сплаченого страхового відшкодування, у зв`язку з чим задовольнив позовні вимоги.
47. Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про відсутність у адвоката Лазоренко Т. В. повноважень на представництво інтересів позивача у суді першої інстанції, оскільки в матеріалах справи наявна довіреність від 15 листопада 2024 року, сформована в підсистемі «Електронний суд» у порядку передоручення, якою Бортюк Н. Л., яка діяла від імені ТДВ "Експрес Страхування", уповноважила Лазоренко Т. В. представляти інтереси позивача в судах України, у тому числі з правом підписувати, подавати процесуальні документи.
48. Зміст і форма цього документа свідчать, що він згенерований засобами підсистеми ЄСІТС, яка формує електронну довіреність відповідно до обраного довірителем обсягу повноважень та автоматично долучає її до процесуальних документів, поданих через "Електронний суд" повноважень на представництво інтересів позивача у суді першої інстанції.
49. Електронна довіреність є належним документом, що підтверджує повноваження представника у суді, і не потребує додаткового засвідчення чи подання паперового аналога.
50. Законодавець передбачив в межах процесуального представництва конструкцію «довіреності в електронній формі», яка видається відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 червня 2023 року в справі № 619/1908/23).
51. У користувачів підсистеми "Електронний суд" відсутня можливість будь-яким чином впливати на зміст та вигляд електронного доручення, оскільки саме система його формує за відповідним алгоритмом і зразком. Отже, розміщення відмітки про нотаріальне посвідчення на такій довіреності є неможливим (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 грудня 2024 року в справі № 753/8640/24).
52. Особливості подання до суду довіреності для цілей підтвердження повноважень представника у разі звернення до суду в електронній формі встановлені у частині сьомій статті 59 КАС України та підрозділі 2 розділу ІІІ Положення, зі змісту яких випливає, що учасник справи може уповноважити представника на подання документів від свого імені шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми «Електронний суд» електронного доручення за формою, установленою адміністратором системи, примірник якого додається підсистемою до кожного відправленого (підписаного) представником документу автоматично. Довіреність, видана із дотриманням зазначених правил, як електронний документ, не вимагає будь-якого засвідчення і є належним документом, що підтверджує повноваження представника у суді.
53. Подібні висновки щодо застосування частини сьомої статті 59 КАС України були викладені у постановах Верховного Суду від 10 лютого 2022 року у справі №560/11791/21, від 28 квітня 2022 року у справі №683/1199/21, від 04 серпня 2022 року у справі №300/8766/21.
54. Правила посвідчення довіреності фізичної особи, передбачені частиною другою статті 59 КАС України, стосуються довіреностей, виданих у паперовій формі, і не застосовуються до електронних доручень, сформованих учасником справи в підсистемі «Електронний Суд».
55. Аналогічна правова позиція за подібних обставин висловлена Верховним Судом у постановах від 30 червня 2021 року у справі №380/830/21, від 11 листопада 2021 року у справі №560/10261/21 та від 20 грудня 2021 року у справі №560/9405/21.
56. З огляду на зазначене, доводи апеляційної скарги про необхідність нотаріального засвідчення електронної довіреності, яка видана Бортюк Н. Л., яка діяла від імені ТДВ "Експрес Страхування" на адвоката Лазоренко Т. В. у порядку передоручення є безпідставними.
57. Доводи апеляційної скарги з посиланням на неправильність зазначення найменування суду в ордері адвоката Лазоренко Т. В. на надання правничої допомоги від 19 червня 2019 року у графі щодо назви органу, у якому надається правнича допомога, а саме "Корольовський районний суд Житомирської області" замість "Корольовський районний суд міста Житомир" юридичного значення не мають, оскільки така помилка має суто технічний характер та не спростовує повноваження адвоката Лазоренко Т. В. на представництво інтересів позивача у судах України на підставі довіреність від 15 листопада 2024 року, сформована в підсистемі "Електронний суд" у порядку передоручення, якою ОСОБА_4 , яка діяла від імені ТДВ "Експрес Страхування".
58. Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про невстановлення судом першої інстанції факту здійснення відновлювального ремонту транспортного засобу, оскільки наявні в справі докази, зокрема, копією акту огляду пошкодженого транспортного засобу від 26 квітня 2024 року, копією рахунок ТОВ "Інтер Авто Центр" № СІАК-01007 від 26 квітня 2024 року, копією страхового акту АТ "СК «АРКС" № ARX4118347 від 07 травня 2024 року, копією платіжного доручення АТ "УкрСиббанк" № 1055960 від 05 липня 2024 року, копією страхового акту ТДВ "Експрес Страхування" № 4.24.00912-1 від 23 серпня 2024 року, копією платіжної інструкція АТ "Кредобанк" № 68821005 від 12 вересня 2024 року у їх сукупності підтверджують не лише факт пошкодження транспортного засобу "Volkswagen Tiguan", характер та вартість його відновлювального ремонту, але й факт виплати страхового відшкодування спочатку АТ "СК "АРКС" на користь СТО, а потім ТДВ "Експрес Страхування" на користь АТ "СК «АРКС".
59. Оцінюючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне нагадати відповідачу про закріплений в статтях 12, 81 ЦПК принцип змагальності цивільного судочинства, відповідно до якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
60. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (див. постанови Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18 (пункт 41)).
61. З урахуванням наведеної вище сутності принципу змагальності позивач у справі надав належні, допустимі та достатні докази, які у своїй сукупності дають підстави вважати доведеним факт здійснення АТ "СК "АРКС" саме страхової виплати, у розмірі завданої відповідачем шкоди, внаслідок пошкодження транспортного засобу потерпілого у розмірі 38 787,39 грн.
62. Натомість відповідач у справі, стверджуючи в апеляційній скарзі про недоведеність факту відновлювального ремонту та здійснення саме страхової виплати, жодних доказів на спростування факту настання страхового випадку, розміру завданих збитків та здійснення страхового відшкодування, ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції не надав.
63. Крім того, апеляційний суд ураховує, що у суді першої інстанції відповідач не заперечував ані факту здійснення страхової виплати, ані її цільового призначення, ані способу перерахування коштів, не ставив питання про відсутність письмового волевиявлення потерпілого та не заявляв клопотань про витребування будь-яких додаткових документів із цього приводу.
64. Доводи апеляційної скарги про відсутність у матеріалах справи заяви потерпілого щодо виплати страхового відшкодування на користь ТОВ "Інтер Авто Центр" не спростовують факту виплати АТ "СК "АРКС" на користь СТО страхового відшкодування у розмірі завданої відповідачем шкоди, внаслідок пошкодження транспортного засобу потерпілого, а потім виплати ТДВ "Експрес Страхування" відповідного страхового відшкодування на користь АТ "СК "АРКС", та жодним чином на правильність висновків суду першої інстанції не впливають.
65. Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги щодо відсутності підтвердження факту самовільного залишення відповідачем місця ДТП як підстави для стягнення позивачем виплаченого страхового відшкодування шкоди в порядку регресу, з огляду на наступне.
66. Для виникнення права регресної вимоги страховика до водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду на підставі підпункту "а" підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону № 1961-IV, вирішальним є встановлений судовим рішенням факт самовільного залишення місця ДТП винною особою.
67. Відповідно до пункту 2.10. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 у разі причетності до ДТП водій зобов`язаний, зокрема, негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди, не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди.
68. Отже обов`язком водія транспортного засобу при настанні ДТП є негайна зупинка і залишення на місці пригоди принаймні до складання повідомлення про ДТП.
69. У постанові Богунського районного суду міста Житомира від 04 червня 2024 року у справі №295/6812/24, яка набрала законної сили, чітко встановлено факт залишення відповідачкою місця ДТП, у зв`язку з чим останню визнано винною у вчиненні дміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення
70. Відповідно до положення частини 6 статті 82 ЦПК постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для цивільного суду в питанні, чи мали місце відповідні дії та чи вчинені вони цією особою.
71. Відповідачка, стверджуючи про відсутність «самовільності» у залишенні місця ДТП, не надала суду жодних доказів та не вказала на обставини, які б свідчили про вимушений характер залишення місця пригоди або про відсутність її власної волі на вчинення цих дій.
72. Колегія суддів апеляційного суду вважає, що намагання відповідачем розмежувати «залишення» та «самовільне залишення» без надання доказів вимушеності відповідної дії є безпідставним перекладенням тягаря доказування мотиву вчиненої відповідачем дії на позивача.
73. За таких обставин суд першої інстанції правильно кваліфікував залишення відповідачем місця ДТП як самовільне в розумінні підпункту «в» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону №1961-IV та дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачки виплаченого позивачем страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 38 787,39 грн.
74. Таким чином, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, зводяться до власного тлумачення норм права та переоцінки доказів, яким суд першої інстанції надав правильну оцінку, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
75. Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини 1 статті 374 ЦПК).
76. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 375 ЦПК).
77. Колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, оскільки апеляційним судом не встановлено обставин для його скасування, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та на правильність оскаржуваного судового рішення не впливають.
Щодо розподілу судових витрат
78. Якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення чи ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частини 13 статті 141 ЦПК).
79. Оскільки апеляційну скаргу відповідачки залишено без задоволення, підстав для перерозподілу судових витрат, понесених у суді першої та апеляційної інстанції, не вбачається.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК, Житомирський апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , залишити без задоволення.
2. Рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 18 лютого 2026 року, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК.
Суддя-доповідач К.В. Шалота
Судді О.С. Коломієць
О.Б. Талько
Оригінал: reyestr.court.gov.ua