Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №161/12541/26 — Волинський апеляційний суд

Суд: Волинський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 13 вересня 2026 р.

Справа: №161/12541/26

Суддя: Гапончук В. В.

Справа № 161/12541/26 Провадження №33/802/912/26 Головуючий у 1 інстанції:Черняк В. В.

Доповідач: Гапончук В. В.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд в складі:

судді - Гапончука В.В.,

за участю

особи, що притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 серпня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14.08.2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 гривень (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665,60 гривень (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок).

ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 04.06.2026 року о 21:49 годині в м. Луцьк по вул. Наливайка 1, керував транспортним засобом Nissan X-Trail, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився у встановленому законом порядку зі згоди водія на місці зупинки транспортного засобу, за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820» (тест №5243 від 04.06.2026 року, показник згідно чеку – 0,4 проміле). Такі дії кваліфіковані поліцейським як порушення п.2.9а ПДР та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України (а.с.33).

Не погоджуючись із постановою судді особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій вважає оскаржувану постанову суду незаконною, необгрунтоваю, постановленою з неповним з`ясуванням фактичних обставин справи та неналежної оцінки доказів.

Вказує на те, що ключова обов`язкова ознака інкримінованого йому адміністративного правопорушення - фактичне керування ним транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, належними та достатніми доказами не підтверджена. Звертає увагу суду на те, що обов`язковому доказуванню підлягає не лише факт перебування особи в стані алкогольного сп`яніння, а так само факт керування особою транспортним засобом. Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення та рапорт не відображає всі обставини справи, а отже не відповідає вимогам чинного законодавства.

Щодо пропуску строку на апеляційне оскарження зазначає наступне. 14.08.2026 року була винесена оскаржувана постанова у його відсутності. Повний текст постанови він отримав 25.08.2026 року. Вважає причини попуску поважними, а тому просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження.

Просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову від 14.08.2026 року та прийняти нову, якою провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України (а.с.36-45).

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 , який підтримав останню з мотивів, викладених в ній, та просив її задовольнити, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до ст.294 КпАП України скарга на постанову може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк може бути поновлено за заявою особи, яка має право оскаржити постанову.

Згідно до ч.1 ст.268 КпАП України особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи те, що справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 розглянуто 14.08.2024 року за його відсутності, приходжу до висновку про необхідність поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, оскільки такий строк пропущено з поважних причин.

Відповідно до статтей 245, 252, 280 КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На думку апеляційного суду вказаних вимог закону при розгляді справи суд першої інстанції дотримався в повному обсязі.

Судом вжито всіх заходів, передбачених КпАП України, для з`ясування питання, зокрема про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, а тому вищевказаний висновок суду є правильним і повністю відповідає вимогам ст.280 КпАП України.

Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення за обставин, зазначених в оскаржуваній постанові судді, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими місцевим судом доказами. Так, його вина у вчиненні цього адміністративного проступку повністю доводиться:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №684038 від 04.06.2026 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КпАП України (а.с.1);

-роздруківкою приладу ALKOTEST DRAGER 6820 № 5243 від 04.06.2026 року доводиться, що ОСОБА_1 на момент вчинення адміністративного правопорушення перебував у стані алкогольного сп`яніння; результат тесту – 0,4 проміле (а.с.2);

-актом огляду на стан алкогольного сп?яніння з використанням спеціальних технічних засобів щодо ОСОБА_1 (а.с.4);

-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції щодо ОСОБА_1 (а.с.5);

- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7314991 щодо ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КпАП України (а.с.6);

-рапортом поліцейського від 04.06.2026 року (а.с.7);

-відеозаписом з нагрудних боді - камер інспекторів поліції (а.с.8);

Згідно довідки від 05.06.2026 року, складеної старшим інспектором відділу адміністративної практики УПП у Волинській області Родзінської І., вбачається, що відповідно до бази даних ІКС «ІПНП» ОСОБА_1 не має повторності вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КпАП України, останній отримав посвідчення водія на право керування транспортним засобом ВВТ006636 від 20.07.2013 року (а.с.3).

Долучені до матеріалів адміністративної справи відеозаписи підтверджують винуватість ОСОБА_1 в сукупності з іншими дослідженими судом доказами. Підстав вважати дії поліцейських незаконними, а зібрані у ході досудової підготовки матеріалів докази недопустимими немає.

Апеляційний суд зазначає, що поліцейським дотримано вимоги Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МОЗ та МВС України № 1452/735 від 09.11.2015 року.

Працівники поліції при пропозиції пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп`яніння та складенні адміністративних матеріалів діяли цілком у законний спосіб.

Щодо доводів апелянта про те, що він не керував транспортним засобом, то вони є безпідставними та не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи апеляційним судом, а також спростовуються відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, які були досліджені судом першої інстанції, на яких зафіксовано, зокрема, що ОСОБА_1 визнавав, що здійснював рух транспортним засобом із непристібнутим ременем безпеки, а також вживання алкогольних напоїв на передодні.

Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КпАП України, які містяться в матеріалах справи.

Вищевикладені докази у своїй сукупності відтворюють реальну картину перебігу подій, є чіткими та послідовними та не викликають сумніву в апеляційного суду.

Апеляційний суд вважає, що усі доводи апелянта, які викладені в апеляційній скарзі, щодо незаконності судового рішення, а також наведені ним в ході розгляду справи апеляційним судом, жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, а на думку апеляційного суду, фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України.

З урахуванням наведеного апеляційний суд вважає, що місцевий суд обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, постанова судді першої інстанції є законною та мотивованою, а накладене на ОСОБА_1 безальтернативне стягнення відповідає вимогам ст.ст.23, 33 КпАП України.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення, при цьому доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та зміни чи скасування оскаржуваної постанови.

На підставі викладеного, керуючись статтею 294 КпАП України, -

П О С Т А Н О В И В:

Поновити особі, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 серпня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України.

Апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 серпня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Волинського апеляційного суду Гапончук В.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua