Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №154/2467/20 — Волинський апеляційний суд

Справа № 154/2467/20 Провадження №33/802/927/26 Головуючий у 1 інстанції:Каліщук А. А.

Доповідач: Клок О. М.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., при розгляді клопотання захисника Мотальової - Кравець В.Ю. в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку апеляційного оскарження, поданого із апеляційною скаргою на постанову судді Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 18 вересня 2020 року,

В С Т А Н О В И В

Вказаною постановою судді ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Не погоджуючись із постановою судді першої інстанції, захисник Мотальова - Кравець В.Ю. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить оскаржену нею постанову, як незаконну скасувати та окремо заявленим клопотанням одночасно поновити строк її апеляційного оскарження.

Перевіривши доводи клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, доходжу такого висновку.

Поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції захисник мотивує тим, що розгляд справи відбувся без участі особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, а копія постанови у строк, передбачений ст. 285 КУпАП, ОСОБА_1 вручена не була.

Оцінюючи такі її доводи, вважаю їх безпідставними.

У відповідності до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Отже, законодавець пов`язує початок відліку строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції із моментом її винесення, а не отримання особою копії постанови.

Матеріалами справи стверджується, що оскаржена у даній справі захисником постанова судді постановлена 18 вересня 2020 року.

У відповідності до положень ч. 2 ст. 294 КУпАП, останнім днем строку на її апеляційне оскарження є 28 вересня 2020 року.

Однак, апеляційна скарга із клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження подана до Володимирського міського суду Волинської області через «Електронний суд» 06 вересня 2026 року (дата сформування документа в системі), тобто із пропуском установленого законом строку на її оскарження.

Як стверджується змістом оскаржуваної постанови судді, ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, а згідно супровідного листа суду першої інстанції він сплатив накладений на нього штраф, також закінчився установлений постановою строк позбавлення його права керування транспортними засобами, тому у зв`язку із закінченням установленого нормативними документами строку зберігання, матеріали справи про адміністративне правопорушення № 154/2467/20 про притягнення першого до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП вилучено та знищено, згідно Акту про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду від 12 лютого 2024 року № 155 (справи про адміністративні правопорушення за 2020 рік).

Ураховуючи усе вищевикладене, зокрема обізнаність ОСОБА_1 про день розгляду даної справи про адміністративне правопорушення стосовно нього у суді, сплату ним накладеного стягнення у виді штрафу, а також факт оскарження постанови судді фактично через шість років із дня її постановлення, вважаю, що усі доводи, зазначені у клопотанні про його поновлення строку, є недостатньо обґрунтованими мотивами неможливості подачі апеляційної скарги, у визначений ч. 2 ст. 294 КУпАП строк, оцінюються як безпідставні та не можуть слугувати підставою у підтвердження поважності пропуску строку апеляційного оскарження постанови судді першої інстанції, про скасування якої порушується питання у поданій апеляційній скарзі.

Європейський Суд з прав людини в рішенні «Рябих проти Росії» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

Таким чином, Європейський Суд з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні, вважає, що поновлення судом пропущеного строку без наведення обґрунтованих причин порушує принцип правової визначеності.

Захисник Мотальова - Кравець В.Ю. пропустила строк апеляційного оскарження судового рішення, і хоча порушує питання про його поновлення, однак, поважних причин пропуску цього строку, не наводить.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В

Відмовити захиснику Мотальовій - Кравець В.Ю. у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 18 вересня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: