Постанова від 23 серпня 2026 р. у справі №761/29150/26 — Шевченківський районний суд міста Києва

Суд: Шевченківський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків

Дата: 23 серпня 2026 р.

Справа: №761/29150/26

Суддя: Мєлєшак О. В.

Справа № 761/29150/26

Провадження № 3/761/5542/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мєлєшак О.В., розглянувши матеріали, що надійшли з Головного управління ДПС у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , громадянина України, керівника АТ НАК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ», РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

06 липня 2026 року за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки АТ НАК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» (код ЄДРПОУ 20077720), начальником відділу з питань координації, звітності та комплексного аналізу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків ОСОБА_2 , складено протокол про адміністративне правопорушення відповідно до якого, директор вказаного товариства ОСОБА_1 звинувачується у порушенні введення податкового обліку, а саме: п.30.4 ст.30, п.п. 188.1 ст. 188, п. 198.2 ст. 198 з урахуванням п.197.22 ст.197 (редакція діяла до 21.12.2016 року), п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов`язання з ПДВ до сплати у вересні 2021 року на суму 669 924 097 гривень;

п.30.4 ст.30, п.п. 188.1 ст. 188, п. 198.2 ст. 198 з урахуванням п.197.22 ст.197 (редакція діяла до 21.12.2016 року), п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми відємного значення з ПДВ за січень 2022 року, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на суму 1585391933 гривень

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 заперечував свою вину у вчиненні правопорушення, зазначив, що провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі п. ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутності складу та події адміністративного правопорушення. Зазначив, що у протоколі не відображено суть адміністративного правопорушення, зокрема, фактично не зазначено об`єктивної сторони правопорушення, яка б відповідала диспозиції ч.1 ст. 163-1 КУпАП, так як її складові не розкриті, а саме: не зазначено, які конкретні порушення ведення податкового обліку допущено ОСОБА_1 як директором товариства, як і не зазначені конкретні дії чи бездіяльність, які б мали місце, і полягали у порушенні чи нездійсненні ним передбачених законодавством правил ведення податкового обліку. Також, зазначив, що на підставі акту перевірки від 24.04.2026 року центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків були винесені податкові повідомлення - рішення, які 19 серпня 2026 року було оскаржено до суду.

Суд, заслухавши пояснення особи щодо якої складено протокол, дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ст.ст.251 та 252 КУпАП регламентовано, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Так, диспозицією ч. 1 ст. 163-1 КУпАП передбачена відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України. Норма ч. 1 ст. 163-1 КУпАП є бланкетною, тобто, нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших галузей права. Основна особливість бланкетної диспозиції полягає в тому, що така норма має загальний зміст. Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює норму більш конкретним змістом, для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації за відповідною статтею чи частиною статті КУпАП.

Таким чином, для притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст.163-1 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення формулювання повинно містити обставини щодо порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Разом з тим, при викладі у протоколі суті вчиненого адміністративного правопорушення, у ньому зазначено лише перелік норм податкового законодавства та не вказано які саме дії або бездіяльність у розумінні диспозиції ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, були допущені саме ОСОБА_1 особисто, що призвели до порушення порядку ведення податкового обліку, при тому, що ст. 163-1 КУпАП, є бланкетною.

Закон передбачає, що суд розглядає справу про адміністративне правопорушення у межах, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення фактичних обставин і не вправі самостійно змінювати фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення.

Враховуючи наведене, з урахуванням численних недоліків які містить протокол, а також те, що в матеріалах справи відсутні достатні докази, які свідчили про порушення саме ОСОБА_1 порядку веденя податкового обліку, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, а його вина не може ґрунтуватись на припущеннях, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст. 163-1, п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, cуддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП закрити у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого ст. 32 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua