Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №761/32312/26 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/32312/26

Провадження № 3/761/5967/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Сіромашенко Н.В., розглянувши матеріали які надійшли з Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 05.06.2026 об 18:35 год. по вул. Овруцька, 15 в м. Києві, перебігала дорогу у невстановленому для цього місці, не переконалась у відсутності небезпеки та раптово вийшла на проїзну частину внаслідок чого трапився наїзд на неї автомобілем «Ауді», д.н.з. НОМЕР_1 , що призвело до механічних пошкоджень транспортного засобу.

Таким чином, ОСОБА_1 порушила п. 4.14а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, причину неявки до суду не повідомила.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП у разі, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій і четвертій цієї статті.

У відповідності до положень п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчилися строки, передбачені статтею 38 цього Кодексу.

КУпАП чітко передбачає, що закінчення строків накладення адміністративних стягнень є підставою, що виключає провадження у справі на будь-якій стадії.

Тобто, приписи статті 247 КУпАП є імперативними, і чітко вказують, що суд повинен лише закрити провадження, і не вирішувати при цьому жодних інших питань.

Отже, після виключення провадження унеможливлюється здійснення будь-яких заходів, спрямованих на притягнення особи до адміністративної відповідальності. Це дає підстави вважати про відсутність у суду прав з`ясувати і встановлювати вину чи невинуватість особи в постанові про закриття провадження у справі.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що правопорушення було вчинено 05.06.2026.

На час проведення судового засідання - 09.09.2026, тримісячний термін накладення адміністративного стягнення, визначений КУпАП сплинув.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Під час розгляду справи, суд враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbingsand Others v. The United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.

На думку суду, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За правилами ст. 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.

Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Враховуючи те, що з дня вчинення правопорушення минуло більше ніж три місяці, тому в силу ч. 2 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення відносно ОСОБА_1 , не може бути накладено, а адміністративна справа підлягає закриттю, а тому у зв`язку з закриттям провадження, суд позбавлений можливості встановити винність чи не винуватість ОСОБА_1 в скоєнні інкримінованого їй правопорушення.

Враховуючи викладене та керуючись ч. 2 ст. 38, ст.124, п. 7 ст. 247 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП закрити за закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: