Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №761/30398/26 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/30398/26

Провадження № 3/761/5737/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року м. Київ

Суддя Шевченківського районного суду м. Києва Глянь О.С., розглянувши матеріал, якій надійшов з Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції Українипро притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 2 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

28.06.2026 о 23 год. 30 хв. у м. Києві, вул. Гонти, 1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Audi», державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння.

Огляду на стан сп`яніння проводився в установленому законом порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Drager, результат якого позитивний - 1,94 проміле.

Своїми діями ОСОБА_1 вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України.

На підставі довідки щодо проведених заходів із встановленні повторності вчиненого адміністративного правопорушення дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 130 КУпАП з огляду на наявність постанови Основ`янського районного суду міста Харкова від 23.04.2026 у справі № 646/1578/26 про його притягнення за ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Клопотань про розгляд справи у його відсутність, чи про відкладення розгляду справи з причин, що унеможливлюють прибуття за викликом, не надіслав.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

Враховуючи дані обставини суддя вважає, що відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за жодних обставин не може виступати як засіб уникнення адміністративної відповідальності.

За таких обставин, суд визнав можливим розглянути справу за відсутності в судовому засіданні ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає наступне.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції, чи/та за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною другою цієї ж статті встановлена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Пунктом 2.9а Правил дорожнього руху України визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вина ОСОБА_1 підтверджується доказами, а саме:

- відомостями, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 705612 від 29.06.2026, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП;

- результатом тесту приладу «Драгер», результат якого позитивний - 1,94 проміле;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначений результат огляду на стан сп`яніння: позитивний - 1,94 проміле;

- постановою серії ЕНА № 7459329 від 28.06.2026 про притягнення ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП;

- відеозаписом з нагрудної камери поліцейських, на якому зафіксований огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння;

Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб, тому відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.

Як вбачається протоколу про адміністративне правопорушення інспектором поліції дії спочатку кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП, проте в подальшому виправлено на ч. 2 цієї ж статті.

Однак суд зауважує, що відповідно до п. 7 розділу ІІ Інструкції не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено.

За таких обставин дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Виходячи з наведеного, з дотриманням вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, суд всебічно, повно та об`єктивно з`ясувала всі обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, дослідивши письмові матеріали, дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи встановлені судом обставини, при накладенні стягнення, суддя згідно з вимогами статті 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу та вважає, що доцільно застосувати стягнення у вигляді штрафу з позбавлення права керування транспортним засобом в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, не встановлено.

У порядку, визначеному ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», стягненню підлягає на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн.

Враховуючи наведене, дослідивши всі зібрані докази, що містяться у справі, керуючись ст. ст. 33, 40-1, 130, 221, 283-285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп. з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу в вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя О.С. Глянь