Рішення від 26 липня 2026 р. у справі №761/10795/26 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/10795/26

Провадження № 2/761/9537/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Аббасової Н.В.,

за участі секретаря Сухини А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління житлово-комунального господарства Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання права на приватизацію квартири і зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивачка) звернулася до суду з позовом до Управління житлово-комунального господарства Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації (далі по тексту - відповідач) про визнання права на приватизацію квартири і зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 19 грудня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Управління житлово-комунального господарства Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (відповідач) із заявою за встановленою формою про оформлення передачі в приватну власність та видачу свідоцтва про право власності на житло в порядку приватизації, а саме - квартири АДРЕСА_1 , в якій вона постійно проживає з 18.07.1987 р. У вказаній квартирі позивачка проживає разом із сім`єю (син - ОСОБА_2 , дочка- ОСОБА_3 , брат - ОСОБА_4 , племінники - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та дружина брата - ОСОБА_7 ).

До оформленої заяви на приватизацію квартири від 19.12.2025р. позивачкою були додані відповідні документи, згідно з наданим органом приватизації Шевченківського району міста Києва списком документів, що долучаються до заяви для проведення приватизації житлових приміщень, зокрема, копії: паспортів та індивідуальних податкових номерів прописаних осіб, до заяви також додавалися копії документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану, що підтверджують родинні відносини між членами сім`ї (свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб), витяги з реєстру територіальної громади про адресу реєстрації місця проживання, копія витягу з розпорядження Шевченківської районного у місті Києві державної адміністрації № 828 від 03.12. 2025 року, копію технічного паспорта на квартиру АДРЕСА_1 , довідки Ощадбанку.

На подану заяву про надання адміністративної послуги (приватизацію квартири) Відділом (органом) приватизації державного житлового фонду Управління житлово-комунального господарства Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 19 січня 2026 року №115, позивачу повідомлено про відмову у видачі свідоцтва про право власності на житло у порядку приватизації з тих підстав, що: у поданому пакеті документів відсутня завірена копія ордера на жиле приміщення.

Вказане вище рішення Управління житлово-комунального господарства Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 19 січня 2026 року №115, як органу приватизації державного житлового фонду, яким позивачу відмовлено в праві на приватизацію, позивач вважає необґрунтованим та неправомірним, з огляду на відсутність обґрунтованих та законних підстав, що слугували прийняттю даного рішення.

Позивач вказувала на те, що згідно Розпорядження Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації № 828 від 03.12.2025 року, погоджено зміну умов договору найму (особу наймача) ОСОБА_1 на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 з померлої матері ОСОБА_8 на ОСОБА_1 . Позивач зареєстрована та постійно проживає у квартирі АДРЕСА_1 з 18.07.1987 р., у вказаній квартирі також зареєстровані та проживають члени її родини - син, дочка, брат, дружина брата та двоє племінників.

Наданими позивачем доказами достовірно підтверджено, що позивач на законних підставах проживає у житловому приміщенні за адресою: кв. АДРЕСА_1 та користується житлом на підставі Договору найму житлового приміщення.

Крім того, згідно з п.п. 69, 72 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984 р. № 470, на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення. Ордер дійсний протягом 30 днів. При вселенні в надане жиле приміщення громадянин здає ордер у житлово-експлуатаційну організацію, а за її відсутності - відповідному підприємству, установі, організації. Одночасно подаються паспорти усіх членів сім`ї, включених до ордера, з відміткою про виписку з попереднього місця проживання.

Таким чином, ордер не підлягає зберіганню у наймача квартири та є документом з обмеженим строком дії (30 днів), який лише дає право на вселення у квартиру, а відсутність його копії у позивача не може бути перешкодою для реалізації позивачем права на приватизацію житла.

У зв`язку з чим позивачка просила суд визнати за ОСОБА_1 право на безоплатну приватизацію квартири АДРЕСА_1 та зобов`язати Управління житлово-комунального господарства Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації як орган приватизації державного житлового фонду провести за ОСОБА_1 безоплатну приватизацію квартири АДРЕСА_1 .

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2026 року матеріали позовної заяви передано до провадження судді Аббасовій Н.В.

Ухвалою суду від 31 березня 2026 року відкрито провадження в справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 13 травня 2026 року.

05.05.2026 р. до суду надійшов відзив на позовну заяву, та клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача. У вказаному відзиві відповідач зазначив, що відділом (органу) приватизації державного житлового фонду Управління житлового-комунального господарства Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації було дотримано всі вимоги чинного законодавства, будь яких неправомірних дій при розгляді заяви про оформлення та видачу свідоцтва про право власності на житло - квартиру АДРЕСА_1 не вбачається, як і не доведено факту незаконної відмови ОСОБА_1 у переданні у приватну власність квартиру АДРЕСА_1 . Крім того вказував, що відповідно до пункту 18 до Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян для приватизації житла громадянам необхідно подати завірену копію ордера на жиле приміщення (завіряється Комунальним концерном «Центр комунального сервісу»). У пакеті документів Позивача відсутня: копія ордера на жиле приміщення. Відділом (органу) приватизації державного житлового фонду Управління житлового-комунального господарства Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації було розглянуто Заяву про надання адміністративних послуги «Оформлення та видача свідоцтва про право власності на житло» прийняту 19.12.2025 № 63005-010342334-451-04. Оскільки, необхідним документом, який дає правові підстави для приватизації являється ордер на жиле приміщення, яке громадянин має бажання приватизувати, результатом розгляду пакету документів була відмова у видачі свідоцтва про право власності на житло від 19.01.2026 №115.

В судове засідання позивачка не з`явилася, разом з тим подала заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій просила суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, причини неявки до суду не повідомив, однак у відзиві висловив прохання про розгляд справи у їх відсутності.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що позивачка звернулась до Управління житлово-комунального господарства Шевченківської районної в місті Києві (відповідач) із заявою за встановленою формою про оформлення передачі в приватну власність та видачу свідоцтва про право власності на житло в порядку приватизації, а саме - квартири АДРЕСА_1 , в якій вона постійно проживає з 18.07.1987 р. У вказаній квартирі проживає разом із сім`єю (син - ОСОБА_2 , дочка- ОСОБА_3 , брат - ОСОБА_4 , племінники - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , та дружина брата - ОСОБА_7 ).

Рішенням Управління житлово-комунального господарства Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, оформленого листом № 115 від 19.01.2026 року, позивачу було відмовлено на підставі того, що в пакеті документів відсутня завірена копія ордеру на жиле приміщення.

Згідно Архівного витягу Державного архіву м. Києва Київської міської державної адміністрації № 068-068/ОП/К-1395-2517 від 12.11.2025р., рішенням виконавчого комітету Шевченківської районної Ради депутатів трудящих м. Києва від 28 лютого 1977 р. № 222 «Про затвердження рекомендацій житлової комісії виконкому від 15 лютого 1977 року» та у відповідності з рекомендаціями житлової комісії виконкому Шевченківської райради депутатів трудящих від 15 лютого 1977 р., виконавчий комітет Шевченківської районної Ради депутатів трудящих м. Києва, вирішив закріпити за двірником ЖЕК - 604 гр. ОСОБА_8 службову 2-кімнатну квартиру АДРЕСА_2 . Сім`я 4 чол.:

- вона, 1952 р. н.,

- чоловік ОСОБА_9 , 1949 р. н.,

- дочка ОСОБА_10 , 1971 р. н.,

- син ОСОБА_4 , 1975 р. нар., та видати посвідчення на право мешкання на службовій житлоплощі на ім`я ОСОБА_8 .

Відповідно до Архівного витягу Державного архіву м. Києва Київської міської державної адміністрації від 13.11.2025 № 068-068/0П/К-1396-2851, Рішенням виконавчого комітету Шевченківської районної Ради народних депутатів м. Києва від 10 травня 1983 р. № 614 «Заяви громадян з квартирних питань» виключено 2-х кімнатну квартиру АДРЕСА_2 із числа службових ЖЕК - 604 і відкрито на цю квартиру особовий рахунок на ім`я гр. ОСОБА_8 .

Згідно Розпорядження Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації № 828 від 03.12.2025 року, погоджено зміну умов договору найму (особу наймача) ОСОБА_1 на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 з померлої матері ОСОБА_8 на ОСОБА_1 . ОСОБА_11 за вказаною адресою зареєстрована з 1987 року, у вказаній квартирі також зареєстровані та проживають члени її родини - син, дочка, брат, дружина брата та двоє племінників.

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади (Відомості про особу надані з відомчої інформаційної системи Державної міграційної служби на підставі відомостей, отриманих від Київської територіальної громади), відповідно до якого позивач зареєстрована та постійно проживає у квартирі АДРЕСА_1 з 18.07.1987 р.

Згідно з ч. 1 ст. 58 ЖК України, на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 61 ЖК України, користування жилим приміщенням державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер.

Наданими позивачем та дослідженими судом доказами достовірно підтверджено, що позивачка на законних підставах проживає у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_3 та користується житлом на підставі Договору найму житлового приміщення.

Крім того, згідно з п.п. 69, 72 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984 р. № 470, на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення. Ордер дійсний протягом 30 днів. При вселенні в надане жиле приміщення громадянин здає ордер у житлово-експлуатаційну організацію, а за її відсутності - відповідному підприємству, установі, організації. Одночасно подаються паспорти усіх членів сім`ї, включених до ордера, з відміткою про виписку з попереднього місця проживання.

Таким чином, ордер не підлягає зберіганню у наймача квартири та є документом з обмеженим строком дії (30 днів), який лише дає право на вселення у квартиру, а відсутність його копії у позивача не може бути перешкодою для реалізації позивачем права на приватизацію житла.

Разом з тим, обставин, які б давали підстави вважати, що ордер, який був виданий на квартиру позивача, було визнано недійсним, відповідно до положень ст. 59 ЖК України, суду не було наведено, та відповідачем не спростовано факту його видачі.

Законність проживання позивача у квартирі, розташованій за адресою: квартира АДРЕСА_1 не оспорювалася.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи позивачем та представником позивача були вжиті відповідні заходи на виконання вимоги законодавства стосовно надання копії ордера та свідчать про добросовісність позивача у питанні оформлення документів на приватизацію, про що свідчать:

- лист від 17 грудня 2025 року 02/рц-10721, що його надано позивачу Комунальним концерном "Центр комунального сервісу" у відповідь на запит позивача щодо надання копії ордеру на житлове приміщення за адресою: квартира АДРЕСА_1 , яким повідомлено, що Концерном виконано пошук запитуваного ордера, під час якого, ордера на житлове приміщення за адресою: квартира АДРЕСА_1 не виявлено, у зв`язку з чим, надати копію ордера за вказаною адресою не видається можливим. При цьому зазначено, що заявникові на особистому прийомі у Шевченківському районному сервісному центрі Концерну було надано копії витягів з рішень виконкому Шевченківської районної ради народних депутатів м. Києва та запропоновано звернутися до Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації ( відділ обліку, розподілу житлової площі та контролю за її використанням,

- лист від 23 лютого 2026 року №109-1148, що його надано представнику позивача Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією у відповідь на звернення щодо видачі копії ордера, яким повідомлено, що відповідно до пункту 72 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 р. №470, при вселенні в надане жиле приміщення громадянин здає ордер у житлово-експлуатаційну організацію, а за її відсутності - відповідному підприємству, установі, організації. У зв`язку з чим, рекомендовано, для отримання копії ордера звернутися до Центру комунального сервісу.

Відповідно до статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно зі статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до статті 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності на майно у разі приватизації державного та комунального майна у порядку, встановленому законом.

Зазначена норма є загальною, оскільки відсилає до спеціального законодавства.

Правові основи приватизації державного житлового фонду, його подальшого використання і утримання визначені Законом України від 19 червня 1992 року № 2482-XII «Про приватизацію державного житлового фонду».

Згідно ч.11 ст. 8 цього Закону спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.

Згідно ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», до об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, які використовуються громадянами на умовах найму.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», приватизація здійснюється шляхом: безоплатної передачі громадянам квартир (будинків) з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена сім`ї та додатково 10 квадратних метрів на сім`ю; продажу надлишків загальної площі квартир (будинків) громадянам України, що мешкають в них або перебувають в черзі потребуючих поліпшення житлових умов.

Відповідно до п. 5 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чека або з частковою доплатою один раз.

Частиною 1 ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» встановлено, що приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», передача квартир(будинків)у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Пунктом 18 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань жилого комунального господарства України за №396 від 16.12.2009 року встановлений перелік документів, які подаються до органу приватизації, зокрема копія ордеру про надання жилої площі.

Відповідно до ч. 10 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.

Такі випадки визначені в ч. 2 ст.2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду, відповідно до якої не підлягають приватизації: квартири-музеї; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам`яток садово- паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, що Перебувають в аварійному стані (в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей); квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного (обов`язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Даний перелік підстав для відмови в приватизації квартири є вичерпним, отже відсутність у позивача копії ордеру про надання жилої площі не є перешкодою для вирішення питання приватизації житла.

У постанові Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі №591/6623/16-ц зазначено, що згідно частини десятої статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» органи приватизації не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків) у приватизації займаного ними житла, за винятком випадків, передбачених пунктом 2 статті 2 цього Закону, а саме не підлягають приватизації: квартири - музеї; квартири (будинки), розташовані на території закритих військових поселень, підприємств, установ і організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам`ятників садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв-заповідників; кімнати в гуртожитках, квартири (будинки), які перебувають у аварійному стані; квартири, віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири, розташовані в зоні безумовного (обов`язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на ЧАЕС.

Даний перелік підстав для відмови в приватизації квартири є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2024 року у справі №509/3994/19.

Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі ЦК), статей 4, 5 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, і має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Указана норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно зі статтями 12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст.ст. 1, 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та іншими міжнародно-правовими документами про права людини закріплено право на повагу до житла.

Статтею 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла, інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Враховуючи, що позивач та її сім`я на законних підставах зареєстровані та постійно проживають у вказаній квартирі, іншого житла на праві приватної власності не мають, тому на основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Разом з тим, відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України у зв`язку із задоволенням позову, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з розглядом справи, до яких належить судовий збір у сумі 1 331,20 грн., що був сплачений позивачем при подачі до суду позовної заяви.

На підставі викладеного, керуючись до ст.3, 4, 12, 13, 76-81, 89, 259, 263-265, 273, 352-355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління житлово-комунального господарства Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання права на приватизацію квартири і зобов`язання вчинити дії, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право на безоплатну приватизацію квартири АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Управління житлово-комунального господарства Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації як орган приватизації державного житлового фонду провести за ОСОБА_1 безоплатну приватизацію квартири АДРЕСА_1 .

Стягнути з Управління житлово-комунального господарства Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 331.20 грн.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Реквізити сторін:

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Управління житлово-комунального господарства Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (адреса: м.Київ, б-р. Тараса Шевченка, буд. 26/4, ЄДРПОУ 37470160).

Суддя Н.В. Аббасова