Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №758/15700/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/15700/26

3/758/4662/26

Категорія 146

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Денисов О. О. , розглянувши справу про адміністративні правопорушення передбачені ст. 122-4, 124 КУпАП стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

06 січня 2026 року о 18 годині 50 хвилин в м. Києві по вул. Ярославська, буд. 56, керував автомобілем марки «TOYOTA», номерний знак (реєстраційний номер) НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом недотримав безпеки руху та скоїв наїзд на нерухомий припаркований автомобіль марки «Лексус», номерний знак (реєстраційний номер) НОМЕР_2 . Внаслідок ДТП автомобіль марки «Лексус», номерний знак (реєстраційний номер) НОМЕР_2 , отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п.10.9 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Крім цього, 06 січня 2026 року о 18 годині 50 хвилин в м. Києві по вул. Ярославська, буд. 56, керував автомобілем марки «TOYOTA», номерний знак (реєстраційний номер) НОМЕР_1 , будучи причетним до ДТП залишив місце ДТП, чим порушив п.2.10.а ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань, заяв про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

Дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суддя дійшов висновку про наступне.

Ст. 124 КУпАП, передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Об`єктивна сторона даного адміністративного правопорушення виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідно до п.10.9 ПДР України, під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає адміністративну відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до п.1.10 ПДР, - дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення поліцейськими заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП виражається у залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди особами, до якої вони причетні.

Обов`язковою ознакою складу даного правопорушення є суб`єктивна сторона, яка визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу.

Згідно з вимогами п. 2.10а Правил дорожнього руху України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Так, на обґрунтування вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124, 122-4 КУпАП, суду надано такі докази, які досліджені під час розгляду справи:

- протоколи про вчинення адміністративних правопорушень серії ЕПР1 №756448 від 27 серпня 2026 року та серії ЕПР1 №756445 від 27 серпня 2026 року, в яких зафіксовані обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення;

- рапортом інспектора взводу №1 роти №4 батальйону №2 полку №1 (з ОПБ) УПП у м. Києві ДПП капітана поліції Горобчука Ю., з якого вбачається, що прибувши за адресою виявили заявницю, яка повідомила, що повернувшись до свого автомобіля виявила пошкодження на транспортному засобі та вважає, що ДТП скоїв транспортний засіб НОМЕР_3 , так як він стояв дуже близько до транспортного засобу заявниці;

- схемою місця ДТП від 06 січня 2026 року, яка складена у відповідності з вимогами Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС №1395 від 07.11.2015; схема підписана ОСОБА_2 та на ній зафіксовано: місце зіткнення, ділянку дороги, на якій відбулось ДТП, дорожні знаки та дорожню розмітку; стан покриття проїзної частини, а також, пошкодження, які автомобіль отримав внаслідок ДТП;

- письмові пояснення ОСОБА_2 , яка підтвердила обставини викладені в протоколах у частині факту ДТП, однак відомостей про особу водія транспортного засобу марки «TOYOTA», номерний знак (реєстраційний номер) НОМЕР_1 не повідомили;

- письмовими поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який зазначив, що до нього підійшла власниця автомобіля марки «Лексус» та сказала, що він пошкодив її авто, він роз`яснив, що його фаркоп знаходився навпроти її автомобіля, своєї вини не визнає.

Згідно ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться щодо особи правопорушника і в межах, встановлених протоколом про адміністративне правопорушення.

Ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

При цьому, фактично, суду не надано жодного об`єктивного та достовірного доказу, передбаченого ст. 251 КУпАП, який би вказував на те, що саме ОСОБА_1 06 січня 2026 року о 18 годині 50 хвилин в м. Києві по вул. Ярославська, буд. 56, керував автомобілем марки «TOYOTA», номерний знак (реєстраційний номер) НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом недотримав безпеки руху та скоїв наїзд на нерухомий припаркований автомобіль марки «Лексус», номерний знак (реєстраційний номер) НОМЕР_2 , а в подальшому залишив місце ДТП.

Водночас, варто зазначити, що тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою причетність до вчинення правопорушення.

У відповідності до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, у тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України.

Так, згідно зі ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду, та виключати будь-яке інше розумне пояснення події, крім того, що правопорушення вчинено і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є винною у його вчиненні.

Із врахуванням принципу безпосередності дослідження доказів судом, враховуючи те, що твердження, викладені у протоколах, щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, об`єктивно не підтверджені доказами, а Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом, суд не вбачає підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4, 124 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи той факт, що в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, то з огляду на положення ст. 122-4, 124 КУпАП в діях ОСОБА_1 , як особи, яка не керувала транспортним засобом, відсутній склад адміністративного правопорушення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4, 124 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124 КУпАП.

Ураховуючи викладене, керуючись ст. ст. 122-4, 124, 247, 283, 284, 287, 294, 303, 307, 308 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Справу про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , - закрити за відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя О. О. Денисов