Вирок від 13 вересня 2026 р. у справі №756/11835/26 — Оболонський районний суд міста Києва

14.09.2026 Справа № 756/11835/26

Справа № 756/11835/26

№ 1-кп/756/1723/26

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілого ОСОБА_6 ,

представника потерпілого ОСОБА_7 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Оболонського районного суду міста Києва кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.05.2026 за № 12026100050001107, стосовно обвинуваченого:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в місті Києві, громадянина України, який здобув вищу освіту, працює менеджером у ТОВ «Яковлівські Лани», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , неодружений, малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні не має, раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, -

УСТАНОВИВ:

1. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

1.1. У період часу з 23 год 50 хв 30.05.2026 по 00 год 14 хв 31.05.2026 ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Лугова, 13-А, поблизу АЗС «Сокар», у ході суперечки з ОСОБА_6 щодо винуватості з приводу дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася того ж дня близько 23 год 47 хв по вул. Луговій у м. Києві між автомобілем марки «Mercedes-Benz» моделі «EQS 450+», р. н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 , та автомобілем марки «Tesla» моделі «Model 3», р. н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_6 , маючи дозвіл власника транспортного засобу ОСОБА_6 виключно на перевірку тиску в шинах автомобіля марки «Tesla» моделі «Model 3», р. н. НОМЕР_2 , 2022 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , вартістю 883 094,92 грн, сів на водійське місце цього транспортного засобу, що перебував у робочому (увімкненому) режимі в статичному положенні, де за допомогою бортового комп`ютера здійснив зазначену перевірку тиску коліс.

1.2. Далі, у зазначений проміжок часу, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Лугова, 13-А, поблизу АЗС «Сокар», у ОСОБА_4 , який на той час перебував на водійському місці в салоні належного ОСОБА_6 автомобіля марки «Tesla» моделі «Model 3», р. н. НОМЕР_2 , 2022 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , виник злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння зазначеним транспортним засобом вартістю 883 094,92 грн, тобто вартість якого у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

1.3. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, вартість якого у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, ОСОБА_4 , перебуваючи у зазначений проміжок часу у вказаному місці, діючи умисно, поза волею власника, не маючи жодного дозволу власника автомобіля марки «Tesla» моделі «Model 3», р. н. НОМЕР_2 , ОСОБА_6 на переміщення і використання цього автомобіля у власних цілях, у тому числі на здійснення на ньому поїздки з будь-якою метою, маючи вільний доступ до транспортного засобу і перебуваючи в його салоні на водійському місці, з метою та мотивів здійснення поїздки, перевівши (активувавши) відповідний важіль перемикача передач автомобіля (селектор режимів руху) у положення «D» - рух вперед, динамічно поїхав від місця первинного знаходження належного ОСОБА_6 транспортного засобу, тим самим реалізувавши до кінця свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння належним ОСОБА_6 транспортним засобом - автомобілем марки «Tesla» моделі «Model 3», р. н. НОМЕР_2 , 2022 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , вартістю 883 094,92 грн, тобто вартість якого у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

1.4. Після вчинення зазначених неправомірних дій ОСОБА_4 залишив належний ОСОБА_6 транспортний засіб - автомобіль марки «Tesla» моделі «Model 3», р. н. НОМЕР_2 , 2022 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , за адресою: м. Київ, вул. Коноплянська, 12, де в подальшому зазначений автомобіль був виявлений потерпілим, свідком та працівниками поліції.

1.5. Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними діями, що виразилися в незаконному заволодінні транспортним засобом, вартість якого у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 289 КК України.

2. Докази, на підставі яких суд дійшов висновку про доведеність винуватості обвинуваченого, та їх оцінка.

2.1. Позиції учасників судового провадження.

2.1.1. Прокурор ОСОБА_3 у судових дебатах зазначив, що пред`явлене ОСОБА_4 обвинувачення за ч. 3 ст. 289 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, які обвинуваченим не оспорюються, а кваліфікацію його дій органом досудового розслідування здійснено правильно. Просив визнати ОСОБА_4 винуватим та призначити йому за ч. 3 ст. 289 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, а на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки. Просив стягнути з обвинуваченого процесуальні витрати на залучення експерта, запобіжний захід залишити без змін до набрання вироком законної сили, а речові докази вирішити так: автомобіль залишити у володінні власника, змиви після набрання вироком законної сили знищити, відеофайли залишити при матеріалах кримінального провадження. Обставини, на які послалася сторона захисту, зокрема здійснення благодійних внесків, прокурор підтвердив, проти долучення поданих захисником документів не заперечував.

2.1.2. Потерпілий ОСОБА_6 та його представник - адвокат ОСОБА_7 у судових дебатах просили не позбавляти обвинуваченого волі, зазначивши, що завдану шкоду відшкодовано в повному обсязі. Просили звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням та встановити іспитовий строк тривалістю 2 роки.

2.1.3. Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 у судових дебатах просив урахувати, що його підзахисний вину визнає повністю, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, на його утриманні перебуває особа літнього віку з інвалідністю другої групи, друзями обвинуваченого добровільно внесено кошти на потреби Збройних Сил України, а сам обвинувачений зробив благодійний внесок. Просив застосувати ст. 69 і ст. 75 КК України, призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років та встановити іспитовий строк тривалістю 2 роки.

2.1.4. Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, визнав повністю, обставин, викладених в обвинувальному акті щодо дати, часу, місця та події кримінального правопорушення, не оспорював, у вчиненому щиро розкаявся. Підтвердив, що в ніч на 31.05.2026 біля АЗС «Сокар» на вул. Луговій, 13-А, у м. Києві після суперечки з потерпілим сів на водійське місце належного ОСОБА_6 автомобіля марки «Tesla» моделі «Model 3» і поїхав на ньому без дозволу власника, а згодом залишив автомобіль на вул. Коноплянській, 12, у м. Києві. В останньому слові вибачився перед потерпілим, зазначив, що зробив для себе висновки, та просив суворо його не карати.

2.2. Обсяг доказів, що підлягали дослідженню, та оцінка судом позиції обвинуваченого.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, обставин, викладених в обвинувальному акті, не оспорював та дав показання, за згодою учасників судового провадження суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням документів, що характеризують його особу.

При цьому суд роз`яснив наслідки, передбачені ч. 3 ст. 349 КПК України, з`ясував добровільність позиції учасників судового провадження та правильність розуміння ними змісту обставин, що не оспорюються, і наслідків відмови від дослідження доказів, що позбавляє права оскаржити такі обставини в апеляційному порядку. Заперечень проти такого порядку від учасників судового провадження не надійшло.

Показання обвинуваченого ОСОБА_4 суд розцінює як належні, допустимі та достатні докази його винуватості, оскільки вони є добровільними та повністю підтверджують усі обставини кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті.

2.3. Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом, вартість якого у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Згідно з п. 1 примітки до ст. 289 КК України під незаконним заволодінням транспортним засобом у цій статті слід розуміти вчинене умисно, з будь-якою метою протиправне вилучення будь-яким способом транспортного засобу у власника чи користувача всупереч їх волі. Дозвіл, наданий потерпілим ОСОБА_4 виключно на перевірку тиску в шинах, не охоплював переміщення автомобіля, а тому подальша поїздка на ньому здійснена всупереч волі власника.

Вартість автомобіля марки «Tesla» моделі «Model 3», р. н. НОМЕР_2 , у розмірі 883 094,92 грн зазначена в обвинувальному акті, учасниками судового провадження не оспорювалася, а дослідження доказів щодо цієї обставини визнано недоцільним відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.

Для кваліфікації кримінальних правопорушень неоподатковуваний мінімум доходів громадян дорівнює податковій соціальній пільзі (п. 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України, пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 цього Кодексу) і в 2026 році становить 1664 грн, тобто половину прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який з 01.01.2026 дорівнює 3328 грн. Двісті п`ятдесят таких мінімумів - 416 000 грн, і вартість автомобіля цю межу перевищує.

3. Обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

3.1. Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України визнає щире каяття. У судовому засіданні установлено, що обвинувачений повністю визнав свою винуватість, не оспорював жодної з обставин обвинувачення, дав показання про вчинене, засудив свою протиправну поведінку та публічно вибачився перед потерпілим.

Довід захисника про активне сприяння обвинуваченого розкриттю кримінального правопорушення суд відхиляє: відомостей про надання ним органу досудового розслідування інформації, якої той не мав, матеріали судового провадження не містять, а визнання винуватості та показання в судовому засіданні враховано як щире каяття.

3.2. Обставиною, що пом`якшує покарання, суд відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 66 КК України визнає добровільне відшкодування завданого збитку. Цю обставину зазначено і в обвинувальному акті. Автомобіль повернуто власнику, а потерпілий у судовому засіданні підтвердив, що завдану шкоду відшкодовано в повному обсязі.

3.3. Відповідно до ч. 2 ст. 66 КК України суд може визнати такими, що пом`якшують покарання, й інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті. Такою обставиною суд визнає благодійний внесок на потреби Збройних Сил України у сумі 500 000 (п`ятсот тисяч) гривень 00 копійок, перерахований 04.09.2026 на рахунок військової частини НОМЕР_4 від імені обвинуваченого ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_4 від 07.09.2026 № 2399, платіжною інструкцією від 04.09.2026 № 251370098.1:WEB, квитанцією АТ «А-БАНК» від 04.09.2026 та подякою командира НОМЕР_5 окремої механізованої бригади; прокурор ці обставини підтвердив.

Внесок зроблено добровільно, власним коштом, після вчинення кримінального правопорушення і незалежно від відшкодування шкоди потерпілому, а спрямовано його на потреби оборони держави в умовах воєнного стану. Така поведінка обвинуваченого після вчиненого характеризує його ставлення до скоєного і зменшує потребу в суворому покаранні. У постанові від 08.10.2025 у справі № 756/7275/23 (провадження № 51-2532км25) Верховний Суд залишив без задоволення касаційну скаргу прокурора на судові рішення, якими покарання призначено із застосуванням ст. 69 КК України зі звільненням від його відбування з випробуванням, і визнав обґрунтованими висновки судів, що ґрунтувалися, зокрема, на щирому каятті засуджених та добровільному спрямуванні ними коштів на підтримку Збройних Сил України.

Внески, здійснені оточенням обвинуваченого, підтверджуються платіжною інструкцією АТ «Універсал Банк» від 01.06.2026 № 13Е3-9254-КХ83-Р1Т7 про перерахування 200 000 (двісті тисяч) гривень 00 копійок на потреби військової частини. Цей платіж здійснено не обвинуваченим, тому обставиною, що пом`якшує його покарання, суд його не визнає.

3.4. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено. Не встановлено таких обставин і обвинувальним актом.

4. Мотиви призначення покарання.

4.1. Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень; згідно зі ст. 65 КК України воно має бути необхідним і достатнім для виправлення особи, а при його обранні суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

4.2. Санкція ч. 3 ст. 289 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої. Відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України таке кримінальне правопорушення належить до особливо тяжких злочинів.

4.3. Обираючи вид та розмір покарання, суд ураховує конкретні обставини вчиненого: умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом виник під час суперечки з потерпілим, що передувала події; обвинувачений мав вільний доступ до автомобіля, який перебував у робочому (увімкненому) режимі; метою заволодіння було здійснення поїздки; володіння автомобілем тривало з 23 год 50 хв 30.05.2026 по 00 год 14 хв 31.05.2026; автомобіль залишено в межах міста Києва на вул. Коноплянській, 12, де його того ж дня виявлено потерпілим, свідком та працівниками поліції і повернуто власнику; матеріальної шкоди кримінальним правопорушенням потерпілому не спричинено.

Суд бере до уваги і дані про особу обвинуваченого. ОСОБА_4 раніше не судимий, що підтверджується довідкою про відсутність відомостей в інформаційно-аналітичній системі Міністерства внутрішніх справ України від 01.06.2026, має вищу освіту, працевлаштований, за попереднім і теперішнім місцями роботи характеризується позитивно, що підтверджується характеристикою ДП «Дорожній науково-технічний центр» від 23.06.2026 № 306-1/09 14103/13 та характеристикою ТОВ «Яковлівські Лани». Суд ураховує також молодий вік обвинуваченого, якому на час вчинення кримінального правопорушення виповнилося 29 років.

За довідкою Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня № 10» від 03.07.2026 № 530598 ОСОБА_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , під наркологічним наглядом не перебуває, а за довідкою Комунального некомерційного підприємства «Психіатрія» від 15.06.2026 № 061/29/1-01/3128 відомостей про отримання ним психіатричної допомоги не виявлено, при цьому облік у лікаря-психіатра з 13.05.2019 не ведеться. Зазначені в обох довідках дати народження (1989 рік, 17.02.1989) не збігаються з датою народження обвинуваченого - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Доводи захисника про те, що на утриманні обвинуваченого перебуває особа літнього віку з інвалідністю другої групи, підтверджені копіями паспорта ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії КБ-1 № 014101 про встановлення їй другої групи інвалідності безстроково та свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_8 і ОСОБА_10 . Документа про перебування ОСОБА_9 на утриманні обвинуваченого суду не надано, тому ці відомості враховано як такі, що характеризують сімейні обставини обвинуваченого.

4.4. Оцінюючи доводи сторін, суд погоджується з наявністю підстав для застосування ч. 1 ст. 69 КК України з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу. На кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 289 КК України, передбачені цією нормою обмеження не поширюються.

Верховний Суд у постанові від 07.04.2026 у справі № 947/25992/23 (провадження № 51-435км26) зазначив, що, визнаючи обставини такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд повинен виходити із системного тлумачення ст. 66 і 69 КК України, згідно з якими підстави для виходу за межі встановленого законом покарання мають перебувати у зв`язку з метою злочину, роллю, яку виконувала винна особа, її поведінкою під час та після вчинення злочину, іншими факторами, які безпосередньо впливають на суспільну небезпеку злочину й особу винного.

За цими критеріями суд визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого, сукупність установлених обставин: мета заволодіння обмежувалася поїздкою, а не зверненням автомобіля на свою користь; умисел виник під час суперечки, що передувала події, обвинувачений діяв сам; володіння автомобілем тривало менше півгодини, автомобіль залишено в межах міста і того ж дня повернуто власнику, матеріальної шкоди не спричинено; після вчиненого обвинувачений повністю визнав винуватість, щиро розкаявся, вибачився перед потерпілим, відшкодував збиток і зробив благодійний внесок на потреби Збройних Сил України. Суд ураховує також позицію потерпілого, який просив не позбавляти обвинуваченого волі, кілька обставин, що пом`якшують покарання, і відсутність обставин, що його обтяжують. Це дає підстави призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі санкції ч. 3 ст. 289 КК України і не нижче межі, встановленої ч. 2 ст. 63 КК України для позбавлення волі.

4.5. Додаткове покарання у виді конфіскації майна санкція ч. 3 ст. 289 КК України передбачає альтернативно («з конфіскацією майна або без такої»), тобто обов`язковим воно не є. Зважаючи на обставини вчиненого, дані про особу обвинуваченого, відсутність матеріальної шкоди та на позицію прокурора, який про призначення додаткового покарання не просив, суд не вбачає підстав для його призначення.

4.6. Вирішуючи питання про звільнення від відбування покарання з випробуванням, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням. До винятків, за яких ця норма не застосовується, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 289 КК України, не належить, а призначене обвинуваченому покарання відповідає визначеній цією нормою межі.

Верховний Суд у постанові від 21.05.2026 у справі № 686/23156/18 (провадження № 51-4144км25) зазначив, що за змістом ст. 75 КК України, якщо засудженому призначено покарання певного виду і розміру (позбавлення волі на строк не більше 5 років), враховано тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи і всі ці дані в сукупності спонукають до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, суд може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням. Застосовуючи цю норму, Верховний Суд урахував позитивні характеристики засудженого, відшкодування шкоди потерпілому та позицію потерпілого, який просив не позбавляти його волі, тобто ті самі за змістом обставини, що встановлені й у цій справі.

З урахуванням особи обвинуваченого, який раніше не судимий, має постійне місце проживання та роботи, характеризується позитивно, його молодого віку і ставлення до вчиненого, сукупності обставин, що пом`якшують покарання, відсутності обставин, що його обтяжують, та позиції потерпілого суд доходить висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання і вважає за необхідне звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням.

4.7. Відповідно до ч. 4 ст. 75 КК України іспитовий строк встановлюється тривалістю від одного року до трьох років. Захисник, потерпілий і його представник просили встановити два роки, прокурор - три. Доводи захисника і сторони потерпілого суд відхиляє: обвинуваченого визнано винуватим в особливо тяжкому злочині, а основне покарання призначено нижче від найнижчої межі санкції, тому саме максимальний іспитовий строк забезпечує достатній контроль за поведінкою засудженого і досягнення мети покарання без його відбування. Обов`язки на засудженого суд покладає за ч. 1 ст. 76 КК України.

4.8. Призначене покарання, на переконання суду, є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, відповідає ступеню тяжкості вчиненого та особі обвинуваченого, узгоджується з принципами справедливості, співмірності та індивідуалізації.

5. Вирішення інших питань.

5.1. ОСОБА_4 затримано 31.05.2026 о 01 год 20 хв у порядку ст. 208 КПК України. Ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 02.06.2026 у справі № 756/9511/26 до нього застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання в період доби з 23 год 00 хв до 05 год 00 хв у межах строку досудового розслідування до 31.07.2026 включно, з покладенням обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України; з-під варти обвинуваченого звільнено в залі суду 02.06.2026. Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 30.07.2026 у цій справі строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту продовжено на два місяці, тобто до 30.09.2026 включно, із збереженням тих самих обов`язків.

Прокурор просив залишити раніше обраний запобіжний захід без змін до набрання вироком законної сили. Зважаючи на вид та міру призначеного покарання і на звільнення обвинуваченого від його відбування з випробуванням, суд не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу на більш суворий чи для його скасування, а тому залишає домашній арешт без змін до набрання вироком законної сили.

5.2. Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України у строк відбування покарання підлягає зарахуванню строк попереднього ув`язнення ОСОБА_4 з 31.05.2026 по 02.06.2026 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Строк перебування обвинуваченого під домашнім арештом зарахуванню не підлягає, оскільки згідно з ч. 7 ст. 72 КК України у строк покарання зараховується лише цілодобовий домашній арешт, тоді як до обвинуваченого застосовано заборону залишати житло в певний період доби.

5.3. Відповідно до ч. 1 ст. 165 КВК України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.

5.4. Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України, з урахуванням позиції прокурора.

Автомобіль марки «Tesla» моделі «Model 3», р. н. НОМЕР_2 , 2022 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , визнаний речовим доказом постановою слідчого від 31.05.2026, був предметом кримінального правопорушення і постановою слідчого від 05.06.2026 переданий власнику ОСОБА_6 на відповідальне зберігання. Згідно з п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України майно, що було предметом кримінального правопорушення, повертається власнику, а тому автомобіль належить залишити у володінні власника.

Три диски DVD+R із відеофайлами з нагрудних відеореєстраторів, диск CD-R з аудіофайлами звернень до служби «102», дві картки microSD із відеозаписами та флешнакопичувач «Kingston 64GB», визнані речовими доказами постановами слідчого від 05.06.2026, 08.06.2026, 09.06.2026 та 22.06.2026, є носіями інформації, що має доказове значення. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 99 і п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України такі документи залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Змиви з лівої та правої частин керма і з селектора перемикання передач автомобіля, вилучені 31.05.2026 під час огляду місця події та визнані речовими доказами постановою слідчого від 31.05.2026, цінності не мають і використані бути не можуть, а тому згідно з п. 4 ч. 9 ст. 100 КПК України підлягають знищенню після набрання вироком законної сили.

5.5. Процесуальні витрати на залучення експерта становлять 6 739,04 (шість тисяч сімсот тридцять дев`ять) гривень 04 (чотири) копійки за проведення судової автотоварознавчої експертизи, що підтверджується довідкою Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України. Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України ці витрати підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

5.6. Матеріальної шкоди кримінальним правопорушенням потерпілому не спричинено, цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

5.7. Арешт на майно у цьому кримінальному провадженні не накладався, тому питання про його скасування суд не вирішує.

Керуючись ст. 99, 100, 124, 349, 368-370, 373, 374, 376, 394, 395, 615 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, та призначити йому, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання з випробуванням, установивши іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.

На підставі ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 31.05.2026 по 02.06.2026 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді домашнього арешту залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- автомобіль марки «Tesla» моделі «Model 3», р. н. НОМЕР_2 , 2022 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , - залишити у володінні власника ОСОБА_6 ;

- три диски DVD+R з відеофайлами під назвами «export-54mlk.mp4», «export-ue851.mp4», «export-v9ad6.mp4»; диск CD-R із написом «Об. УП-Величко 121444» з аудіофайлами під назвами «834290013578660.wav» та «834290013578680.wav»; картку microSD із відеозаписом під назвою «Cam H1 30.05.2026.mp4»; картку microSD із відеозаписами під назвами «2026-05-30_23-51-02-front.mp4», «2026-05-30_23-51-02-left_repeater.mp4», «2026-05-30_23-51-02-right_repeater.mp4», «2026-05-30_23-52-03-back.mp4», «2026-05-30_23-52-03-front.mp4», «2026-05-30_23-52-03-left_repeater.mp4», «2026-05-30_23-52-03-right_repeater.mp4», «2026-05-30_23-53-03-back.mp4», «2026-05-30_23-53-03-front.mp4», «2026-05-30_23-53-03-left_repeater.mp4», «2026-05-30_23-53-03-right_repeater.mp4», «event.json», «thumb.png»; флешнакопичувач чорного кольору із написом «Kingston 64GB», - зберігати при матеріалах кримінального провадження протягом усього часу його зберігання;

- змиви з лівої частини керма, з правої частини керма та із селектора перемикання передач автомобіля - знищити після набрання вироком законної сили.

Стягнути зі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта в розмірі 6 739,04 (шість тисяч сімсот тридцять дев`ять) гривень 04 (чотири) копійки.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду та дослідження яких визнано судом недоцільним відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а повний текст вироку в день проголошення його резолютивної частини вручити учасникам судового провадження в порядку, визначеному ч. 7 ст. 376 та ч. 15 ст. 615 КПК України.

Вирок складено та надруковано в єдиному примірнику в нарадчій кімнаті 14 вересня 2026 року.

Суддя ОСОБА_1