Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №486/911/26 — Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

Справа № 486/911/26

Провадження № 2/486/1251/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

10 вересня 2026 року м. Південноукраїнськ

Південноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Волощук О.О.,

за участю секретаря судового засідання Грабовської А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадж ення цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2026 року Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач ОСОБА_1 27 липня 2025 року о 01:37 год. по бульвару Мрій, 2, в м. Південноукраїнську, Миколаївської області, керуючи транспортним засобом «TOYOTA» державний номерний знак НОМЕР_1 в порушення вимоги п. 10.9 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, під час руху заднім ходом з відчиненою передньою лівою дверцятою не вибрав безпечний інтервал, не вибрав безпечну дистанцію, не переконався в безпечності маневру та здійснив зіткнення з автомобілем «FORD» державний номерний знак НОМЕР_2 . В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. В подальшому відповідач ОСОБА_1 залишив місце дорожньо-транспортної пригоди. На дату скоєння цієї пригоди водій ОСОБА_1 не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вина ОСОБА_1 у скоєнні вищезазначеної ДТП підтверджується постановою Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 20.10.2025. В результаті зазначеної ДТП був пошкоджений «FORD» державний номерний знак НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_2 . Вартість відновлювального ремонту пошкодженого ТЗ відповідно до ліцензованого програмно-технічного комплексу системи AUTDATEX про визначення вартості відновленого ремонту транспортного «FORD» державний номерний знак НОМЕР_3 складає 15 247,90 грн. Також, відповідно до рахунку-фактури ФОП « ОСОБА_3 » N310 від 18.08.2025 ремонт пошкодженого транспортного засобу складає 18 266,00 грн. Зазначена шкода особисто винуватцем не була відшкодована потерпілій особі. Власник пошкодженого автомобіля з метою отримання відшкодування звернувся до МТСБУ з відповідною заявою до якої було додано копію полісу обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортни: засобів N229863899 з терміном дії з 07.06.2025 по 06.06.2026. У зв?язку з настанням події, МТСБУ 02.10.2025 здійснило виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 18 266,00 грн. Тому, відповідно до ст. 1191 ЦК України та ст. 37 Закону, після проведення виплати потерпілій особі у МТСБУ виникло право зворотної вимоги до ОСОБА_1 02.10.2025 МТСБУ листом звернулось до ОСОБА_1 з листом про компенсацію витрат в добровільному порядку, який залишено без задоволення. Також, як зазначає позивач, ним додатково понесені витрати на послуги аварійного комісара в розмірі 450,00 грн. Тому, посилаючись на викладене, позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого відшкодування, пов`язаного з регламентною виплатою у розмірі 18266 грн., понесені витрати на послуги аварійного комісара у розмірі 450 грн., а також 3328,00 грн. судового збору.

Ухвалою Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 25.05.2026 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено до розгляду на 02.07.2026 року.

У зв`язку з нез`явленням в судове засідання відповідача, розгляд справи було відкладен.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, в заяві зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, причину неявки не повідомив, про дату, час та місце судового засідання за зареєстрованим місцем проживання був належним чином повідомлений, шляхом направлення рекомендованого поштового відправлення, однак судова повістка не була вручена під час доставки та була повернута до суду, у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, отже відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений. Також судом було здійснено виклик відповідача оголошенням, яке розміщено на сторінці веб-сайту суду офіційного веб-порталу «Судова влада України». Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У зв`язку з неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Дослідивши надані докази у справі в межах заявлених позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 20.10.2025 постановою Південноукраїнського міського суду Миколаївської області (справа №486/1534/25, провадження №3/486/671/2025), яка набрала законної сили 30.10.2025, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушень передбачених ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 гривень. В постанові зазначено, що 27 липня 2025 року о 01:15 год. ОСОБА_1 по вул. Європейській, 18, в м. Південноукраїнську, Миколаївської області, керуючи транспортним засобом «TOYOTA» державний номерний знак НОМЕР_1 в порушення вимоги п. 10.9 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, під час руху заднім ходом не переконався в безпечності маневру, не звернувся за сторонньою допомогою до інших осіб та здійснив зіткнення з припаркованим автомобілем «Skoda». В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. В подальшому ОСОБА_1 залишив місце дорожньо-транспортної пригоди. Також, 27 липня 2025 року о 01:37 год. ОСОБА_1 по бульвару Мрій, 2, в м. Південноукраїнську, Миколаївської області, керуючи транспортним засобом «TOYOTA» державний номерний знак НОМЕР_1 в порушення вимоги п. 10.9 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, під час руху заднім ходом з відчиненою передньою лівою дверцятою не вибрав безпечний інтервал, не вибрав безпечну дистанцію, не переконався в безпечності маневру та здійснив зіткнення з автомобілем «MAZDA», а згодом і з автомобілем «FORD» державний номерний знак НОМЕР_3 . В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. В подальшому ОСОБА_1 залишив місце дорожньо-транспортної тривоги.

Власником пошкодженого автомобіля марки «FORD», державний номерний знак НОМЕР_3 , є ОСОБА_4 , який на момент ДТП був застрахований ПрАТ СК «ПЗУ Україна» згідно з полісом №ЕР.229863899 від 07.06.2025 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, строк дії договору з 07.06.2026 по 06.06.2026.

Матеріалами справи встановлено, що цивільна-правова відповідальність водія автомобіля марки «TOYOTA», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 на момент вчинення ДТП застрахована не була.

01.08.2025 власник автомобіля марки «FORD», державний номерний знак НОМЕР_3 , ОСОБА_4 подав до МТСБУ повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та 06.08.2025, з метою отримання відшкодування, звернувся до МТСБУ з відповідною заявою про здійснення відшкодування оціненої шкоди, заподіяної у результаті ДТП, що сталася 27.07.2025.

Згідно з ремонтною калькуляцією №128033 про оцінку автомобіля від 19.09.2025, складеного оцінювачем ОСОБА_5 , вартість ремонту після ДТП автомобіля «FORD», державний номерний знак НОМЕР_3 станом на дату оцінки становить 15247,90 грн.

Відповідно до рахунку фактури №310 від 18.08.2025 загальна вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «FORD», державний номерний знак НОМЕР_3 становить 18266 грн.

02.10.2025 МТСБУ здійснило виплату страхового відшкодування ОСОБА_2 в розмірі 18266 грн., відповідно до наказу МТСБУ №128033 від 19.09.2025 та довідки №1 від 19.09.2025 про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих.

Здійснення зазначеної виплати підтверджено копією відповідної платіжної інструкції №30533 від 02.10.2025.

У зв`язку з залученням аварійного комісара, МТСБУ 02.10.2025 здійснило сплату за відповідні послуги ОСОБА_5 у розмірі 450 грн.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з проведенням Моторним (транспортним) страховим бюро України виплати потерпілому страхового відшкодування та набуттям, у зв`язку із цим, Моторним (транспортним) страховим бюро України права зворотної вимоги (регресу) до заподіювача шкоди.

Згідно зі ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір оренди, підряду тощо) володіє транспортним засобом.

Відповідно до ч. 5 ст. 1187 ЦК України, особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», роз`яснено, що під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Правовідносини щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України, регулюються, зокрема, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів`обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування», здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Аналогічні положення містяться в частині першій ст. 990 ЦК України.

Відповідно до ст. 27 вищевказаного Закону, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Абзацом «в» пп. 38.1.1 п. 38.1ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, зокрема, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до п.п. «а» ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Згідно з пунктом 40.3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторне (транспортне) страхове бюро України має право залучати аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених у статті 41 цього Закону.

Відповідно до пункту 3 Порядку залучення Моторним (транспортним) страховим бюро України аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти, для визначення причин настання страхових випадків та розміру збитків, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг від 23 лютого 2006 року № 5417, залучення представника Моторного (транспортного)страхового бюро України для визначення причин настання страхових випадків, розміру збитків здійснюється на підставі договору з Моторним (транспортним) страховим бюро України.

Згідно з пунктом 41.4. статті 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторне (транспортне)страхове бюро України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих здійснює оплату послуг аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти, залучених відповідно до пункту 40.3 статті 40 цього Закону.

Згідно зі ст. 38 Закону МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

У постанові Верховного Суду України у справі №6-183цс14 від 03.12.2014, викладено правовий висновок, відповідно до якого законом не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен довести факт заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір.

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на вищевикладене, оскільки МТСБУ виконало покладений на нього законом обов`язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної з вини водія транспортного засобу, який всупереч вимогам Закону на час події керував транспортним засобом без діючого договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, суд прийшов до висновку, що позивач отримав право зворотної вимоги до відповідача про стягнення виплаченого страхового відшкодування.

Дослідженими судом обставинами справи, а також враховуючи надані позивачем докази, суд приходить висновку про наявність передбачених законом підстав для стягнення з відповідача в порядку регресу на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України завданих збитків у межах виплаченого страхового відшкодування у розмірі 18266 грн.

Крім того, МТСБУ понесло витрати за оплату послуг аварійного комісара у розмірі 450 грн. Вищенаведені витрати знаходяться в причинному зв`язку з пошкодженням транспортного засобу з вини відповідача, а тому мають бути відшкодовані відповідачем на користь позивача, в зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити судові витрати між сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 3328,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №0008341 від 20.04.2026.

У зв`язку з задоволенням позову на користь позивача підлягає стягненню з відповідача судовий збір у розмірі 3328,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 81, 141, 223, 247, 258, 259, 263, 265, 274, 280, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131, юридична адреса: 02653, м.Київ, бул.Русанівський, буд.8) витрати, пов`язані з виплатою відшкодування, пов`язаного з регламентною виплатою в розмірі 18266 (вісімнадцять тисяч двісті шістдесят шість) гривень 00 копійок, а також витрати за послуги аварійного комісара у розмірі 450 (чотириста п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131, юридична адреса: 02653, м.Київ, бул.Русанівський, буд.8) судовий збір у розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім гривень) 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя О.О. Волощук