Постанова від 27 серпня 2026 р. у справі №753/26189/25 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/26189/25

провадження № 3/753/299/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Монін І.В. розглянувши матеріали, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

У С Т А Н О В И В:

До Дарницького районного суду м. Києва 03 грудня 2025 року з Управління патрульної поліції у м. Києві надійшов протокол про адміністративне правопорушення ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 30.11.2025 серії ЕПР1 № 527704 ОСОБА_1 30.11.2026 близько 09-59 год. перебуваючи за адресою: міст Південний, керуючи транспортним засобом Volkswagen Caddy д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest Drаger 6820. Результат позитивний - 0,84% проміле. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 "а" ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судові засіданні захисник ОСОБА_1 адвокат Ліндаєв О.С. подав клопотання у якому ставить під сумнів огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, зазначивши розбіжності між зазначеними результатами в чеку приладуAlcotest Drаger 6820 та копією акту огляду на стан сп`яніння. Крім того ОСОБА_2 зауважив, що його клієнта згідно акту огляду на стан сп`яніння було нібито доставлено у КНП КНМКЛ "Соціотерапія", однак зі слів ОСОБА_1 , його доставили до Дарницького в м. Києві ТЦК та СП.

Суддя, дотримуючись вимог ст. 252 КУпАП, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінив докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, водночас керуючись законом і правосвідомістю, встановив наступне.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами тощо.

За нормою ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається, серед іншого, відомості про особу порушника. Протокол підписується особою, яка його склала, і особа, яка вчинила адміністративне правопорушення. При складанні протоколу порушникові роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України (далі ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно п. 2.9 "а" ПДР України, водієві забороняється, зокремакерувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У відповідності до рішення від 21 липня 2011 року по справі «Коробов протии України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вказана норма КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила дорожнього руху та є обов`язковими для виконання.

Відповідно до п. 2.5 ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачений Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція).

Відповідно до пункту 4 розділу I Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Заслухавши доводи захисника суд зауважує, що чек Alcotest Drаger 6820 фактично фіксує результат вимірювання спеціальним технічним засобом, а акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів є документом яким лише оформлюється проведення огляду, відтак зазначена розбіжність сама по собі не спростовує факт проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння.

За таких обставин суд виходить із безпосередньо зафіксованого спеціальним технічним засобом результату вимірювання - 0,84 ‰, оскільки саме цей показник відображений у чеку приладу та підтверджується іншими матеріалами справи. Показник 0,084 ‰, зазначений в акті огляду, суд розцінює як технічну помилку при оформленні документа, яка сама по собі не спростовує фактичного результату вимірювання.

Щодо твердження захисника про фактичну доставку ОСОБА_1 до приміщення ОСОБА_3 суд зауважує, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється в межах установлених протоколом про адміністративне правопорушення обставин щодо конкретної особи та факту вчинення нею відповідного адміністративного правопорушення.

При цьому обставини подальшого переміщення чи доставки ОСОБА_1 після проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння не стосуються предмета доказування у цій справі та самі по собі не впливають на оцінку результатів проведеного огляду.

Як убачається з матеріалів справи, огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу Drager було проведено на місці зупинки до його подальшої доставки до зазначеного ТЦК та СП. Відтак місце, до якого особу було доставлено після проведення огляду, не має правового значення для встановлення факту та результату проведеного огляду.

Таким чином, наведені захисником обставини щодо подальшої доставки ОСОБА_1 не спростовують факту проведення огляду, його результатів та не свідчать про відсутність у діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею КУпАП.

Суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчинені правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення від 30.11.2025 серії ЕПР1 № 527704 відповідно до якого ОСОБА_1 30.11.2026 близько 09-59 год. перебуваючи за адресою: міст Південний, керуючи транспортним засобом Volkswagen Caddy д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest Drаger 6820. Результат позитивний - 0,84% проміле Своїми діями водій ОСОБА_4 порушив вимоги п. 2.9 "а" ПДР.Під час події адміністративного правопорушення проводилась відео зйомка на бодікамеру. Відтак, з урахуванням викладеного, суддя приймає протокол про адміністративне правопорушення як належний і допустимий доказ;

- відеозаписами з нагрудної бодікамери № 473891, № 473852, які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення та був досліджений суддею, на яких зафіксовано під час відеофіксації обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Оцінюючи наявний в матеріалах адміністративної справи відеозапис, суд дійшов висновку, що ним підтверджується факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується тестом приладу Alcotest Drаger 6820 тест 6251, результат тесту - 0.84% проміле.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд керується поняттям судової дискреції (судового розсуду), яка охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, враховуючи цілі та принципи права, загальні засади судочинства, конкретні обставини справи, дані про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання.

Враховуючи особу правопорушника, конкретні обставини вчиненого ним правопорушення, а саме: відсутність щирого каяття, ігнорування ним виклику до суду для розгляду справи, що певним чином характеризує його особу і свідчить про відсутність розкаяння та бажання уникнути адміністративної відповідальності, не усвідомлення суспільної небезпечності, не усвідомленням того, що володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди, суд вбачає підстави для застосування адміністративного стягнення передбаченого санкцією ч. 1 ст. 130 КпАП України у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Суд наголошує, що призначення покарання є дискрецією лише суду, та здійснюється лише на підставі внутрішнього переконання судді, і оцінки особистості правопорушника, з метою досягнення саме мети визначеної ст. 23 КУпАП, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а здійснити виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Накладення такого стягнення відповідає принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. ст. 283, 284, 247 КУпАП України, суд, -

постановив:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) роки без оплатного вилученням транспортного засобу

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави, судовий збір, в розмірі 665 (шістсот шітдесят п`ять гривень) грн. 60 (шістдесят) коп.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд міста Києва.

Суддя: І.В.МОНІН