Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №759/10562/25 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 759/10562/25

Провадження №: 2/752/2723/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Митрофанової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Холд Груп» про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

У травні 2025 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» звернувся до Святошинського районного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Холд Груп» про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідно до п. 14 ст. 12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», як учасник бойових дій, має право на першочергове забезпечення жилою площею. 07.12.2023 р. позивач отримав ордер № 010781 на житло за адресою: АДРЕСА_1 . Термін його пред?явлення становить 30 днів. 11.12.2023р. представник позивача ОСОБА_2 намагалася подати ордер №010781 до ТОВ «Холд Груп», але їй відмовили на підставі того, що нібито позивач зобов?язаний попередньо укласти договір про житлово-комунальні послуги з ТОВ «Холд Груп». 11.12.2023р. представник позивача ОСОБА_2 поверхнево оглянула квартиру АДРЕСА_2 , але за відсутності води, опалення, електроенергії і, відповідно, світла в ній, не змогла чітко побачити її стан чи перевірити стан і роботу обладнання, в т.ч. бойлера, змішувачів, системи опалення, тощо. Повернувшись додому і переглядаючи фото, вона побачила, що в неосвітлювальному приміщені санвузла є тріщина на стіні між змішувачем та ванною (фото додаю), а, отже, можливі і інші недоліки. Відповідно до типового договору найму користувач квартири несе відповідальність за її стан та відшкодовує збитки завдані ним житловому приміщенню, і тому для уникнення відповідальності за чуже недбальство, необхідно зафіксувати усі виявлені недоліки перед вселенням в неї, як це передбачено в типовому договорі найму. 13.12.2023р. ОСОБА_2 зателефонував заступник ТОВ «ХолдГруп» і повідомив, що у разі, якщо позивач не підпише договір про житлово-комунальні послуги, тоді вони будуть тягнути час і позивач втрате ордер. Він відмовився укладати договір найму. Сказав, що ця квартира не є державною, а є власністю ТОВ «ХолдГруп», що позивач зобов?язаний укласти з ними договір про житлово-комунальні послуги. 16.12.2023р. позивач прибув до ТОВ «Хол Груп» з метою самостійно подати ордер, але незважаючи на вказану на їх сайті і дверях їхнього офісу розклад роботи вони вже були зачинені. 18.12.2023р. позивач подав до ТОВ «Холд Груп» заяву, до якої долучив оригінал ордеру № 010781, в якій просив: прийняти ордер, надати проект договору найму та інші документи, що стосуються процесу вселення, провести огляд вищезазначеної квартири та розміщених в ній меблів і обладнання, перевіри ти їх стан і справність та вжити заходів по усуненню виявлених недоліків - за рахунок винуватця та надати звіт про результати огляду, вчинених дій та виконаних робіт. 19.03.2024р. представник позивача ОСОБА_2 зареєструвала за вх.№189 заяву до ТОВ«Холи Гоп», в якій просила відповідача: 1) надати письмове роз?яснення, чому у житлі за адресою: АДРЕСА_1 відсутня електрична плита, де вона знаходиться; 2) встановити електрична плиту у житлі за адресою: АДРЕСА_1 та передати позивачу усю документацію до неї (інструкцію, гарантію, чек тощо); 3) привести житло за адресою АДРЕСА_1 у відповідності до норм проживання, в т. ч. укомплектувати його відсутнім інвентарем (ручками до вікон і дверей); 1) передати позивачу наявну документацію на квартиру і її опорядження. Станом на сьогоднішній день відповіді на заяву від 19.03.2024р. вх.№189 від ТОВ «Холд Груп» не отримано, чим відповідач порушив вимоги ст.ст. 15, 18, 19, 20 ЗУ «Про звернення громадян».

З урахуванням викладеного, позивач просив суд визнати бездіяльність відповідача протиправною щодо ненадання відповіді на заяву від 19.03.2024р за вх. №189, зобов?язати відповідача розглянути заяву від 19.03.2024р. за вх. №189 та надіслати відповідь про результат розгляду.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 26.05.2025 цивільну справу передано на розгляд за підсудністю Голосіївського районного суду м. Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2025 для розгляду цивільної справи визначено суддю Голосіївського районного суду міста Києва Митрофанову А.О.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 10 липня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, запропоновано відповідачу у 15-денний строк з дня вручення копії цієї ухвали суду подати суду відзив на позов.

Відзиву на позовну заяву чи інших письмових пояснень щодо суті спору, а також заява про проведення розгляду справи з повідомленням учасників справи, або ж повідомлення про адресу іншого місця проживання, від відповідача на адресу суду не надходило. Відповідач повідомлявся про розгляд справи належним чином, шляхом направлення копії ухвали суду про відкриття провадження в електронний кабінет відповідача, яку отримано 10.09.2025 року, про що свідчить довідка про доставку електронного документу, яка долучена до матеріалів справи.

У відповідності до вимог частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Частиною восьмою статті 279 ЦПК України визначено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Оскільки відповідач у встановлений судом строк не подав до суду відзив на позовну заяву, то суд на підставі частини восьмої статті 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Статтею 80 ЦПК України, визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частинами 1, 2, 3 та 4 статті 12 ЦПК України, передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено судом, 07.12.2023 ОСОБА_1 виданий ордер №010781 серії Б на зайняття житлового приміщення однокімнатної ізольованої квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Ордер виданий на підставі Розпорядження Оболонської районної державної адміністрації від 04.12.2023 № 791.

19.03.2024 позивач через свого представника ОСОБА_2 звернувся до ТОВ «Холд груп» з заявою, в якій просив: 1) надати письмове роз?яснення, чому у житлі за адресою: АДРЕСА_1 відсутня електрична плита, де вона знаходиться; 2) встановити електрична плиту у житлі за адресою: АДРЕСА_1 та передати позивачу усю документацію до неї (інструкцію, гарантію, чек тощо); 3) привести житло за адресою АДРЕСА_1 у відповідності до норм проживання, в т. ч. укомплектувати його відсутнім інвентарем (ручками до вікон і дверей); 1) передати позивачу наявну документацію на квартиру і її опорядження.

Станом на дату подачі позову позивач не отримав відповіді на свою заяву від 19.03.2024.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

За змістом ст. 15 Закону України «Про звернення громадян», керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати заяви громадян, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв ( клопотань). Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві, доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про звернення громадян», органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, медіа, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 9 ЖК України громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду або в будинках житлово-будівельних кооперативів.

Відповідно до ст. 56 ЖК України жилі приміщення у новоспоруджених будинках, передані забудовниками виконавчим комітетам місцевих рад та іншим організаціям (стаття 26), у разі їх звільнення заселяються цими виконавчими комітетами місцевих Рад та організаціями.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЖК України на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України закріплено принцип диспозитивності цивільного процесу, згідно з яким суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Пунктом 72 Постанови Ради міністрів УРСР від 11.12.1984 № 470 «Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР» визначає порядок подання ордеру, а саме при вселенні в надане жиле приміщення громадянин здає ордер у житлово-експлуатаційну організацію, а за її відсутності - відповідному підприємству, установі, організації. Із зазначеного вбачається, що відсутня необхідність як умова для прийняття ордеру чи заселення. Типовий договір найму має містити умови користування житлово-комунальними послугами.

Відповідно до ст. 61 ЖК України, користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордеру на жиле приміщення між наймодавцем-житлово-експлуатаційною організацією (а в разі відсутності - відповідним підприємством, установою, орагнізацією) і наймачем - громадянином, на ім?я якого видано ордер. Типовий договір найму жилого приміщення, правила користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і при домової території затверджуються Кабінетом Міністрів України. Зміст типового договору найму визначений у Постанові Кабінету Міністрів України від 22.06.1998 № 939.

Згідно з частинами першою, третьою статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача до Товариства з обмеженою відповідальністю «Холд Груп» про захист порушених прав є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки відповідачем не спростований факт надання позивачу у встановлені строки обгрунтованої відповіді на його заяву від 19.03.2024 року № 189 як це перебачає закон.

Враховуючи приписи статті 5 Закону України «Про судовий збір» та статті 141 ЦПК України, зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору при зверненні з даним позовом до суду, тому з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 968,96 грн. (з урахуванням застосування коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, у зв`язку з подачею позову у електронній формі з використанням підсистеми "Електронний суд").

Керуючись статтями 2, 4, 7, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 263, 264, 265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Холд Груп» про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати бездіяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Холд Груп» (ідентифікаційний код: 36385304, місцезнаходження: 03680, Україна, місто Київ, вулиця Сім`ї Сосніних, будинок 3) протиправною щодо ненадання відповіді на заяву ОСОБА_1 від 19.03.2024 за вх. № 189.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Холд Груп» (ідентифікаційний код: 36385304, місцезнаходження: 03680, Україна, місто Київ, вулиця Сім`ї Сосніних, будинок 3) надіслати за адресу ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) письмову відповідь про результат розгляду його заяви від 19.03.2024 за вх. № 189.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Холд Груп» (ідентифікаційний код: 36385304, місцезнаходження: 03680, Україна, місто Київ, вулиця Сім`ї Сосніних, будинок 3) в дохід держави судовий збір у розмірі 968,96 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.О. Митрофанова