Суд: Баштанський районний суд Миколаївської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: визнання права власності
Дата: 13 вересня 2026 р.
Справа: №468/2040/26
Суддя: Гапєєва Т. В.
Справа № 468/2040/26
2/468/1558/26
БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД
56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
14.09.2026 Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Гапєєвої Т.В. за участю секретаря судового засідання – Шутєєвої Н.М., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 , поданим його представником адвокатом Матвієнко Вікторією Василівною, до Інгульської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, про визнання права власності на майно,
ВСТАНОВИВ:
06.08.2026 позивач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Матвієнко В.В. подав до Баштанського районного суду Миколаївської області позовну заяву до Інгульської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, в якій просить визнати за ним право власності на власності на житловий будинок з допоміжними будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позову адвокат зазначив, що ОСОБА_1 є власником будинку по АДРЕСА_1 , але не має можливості наразі оформити належним чином право власності, оскільки воно підтверджується записами в погосподарських книгах та іншими документами відповідно до законодавства, яке діяло на час набуття права власності на будинок.
Ухвалою судді Баштанського районного суду Миколаївської області від 17.08.2026 справа прийнята до провадження за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 14.09.2026.
Представник відповідача голова Інгульської сільської ради Баштанського району Миколаївської області у заяві, яка надійшла до суду 27.08.2026 не заперечує проти задоволення позову, розгляд справи просить проводити без участі представника відповідача.
14.09.2026 від представника позивача надійшла заява про проведення засідання без участі позивача та його представника та підтримання позовних вимог.
У зв`язку з неприбуттям в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.
Суд, в порядку ст. 223 ч.1 ЦПК України постановив розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, у порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 200 ЦПК України, ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Як роз`яснив Пленум Верхового Суду України у п. 24 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
З довідки КП «Баштанське РБТІ» від 29.10.2025 р. № 41 вбачається, що право приватної власності на нерухоме майно (за померлим ОСОБА_2 ) розташоване в АДРЕСА_2 не зареєстровано.
Відповідно до довідки № 75 від 15.06.2026, виданої Лоцкинським старостинським округом виконавчого комітету Інгульської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 згідно записів погосподарської книги № 5 особового рахунку № НОМЕР_1 (1991-1995рр.), погосподарської книги № 6 особового рахунку № НОМЕР_2 рр.), погосподарської книги № 6 особового рахунку № НОМЕР_3 (2001-2005pp.), погосподарської книги № 5 особового рахунку № НОМЕР_4 (2006-2010 рр.), погосподарської книги № 5 особового рахунку № НОМЕР_5 (2011-2015 рр.), погосподарської книги № 5 особового рахунку № НОМЕР_5 (2016-2023 рр.), погосподарської книги № 5 особового рахунку № НОМЕР_6 ( 2024-2031 pp.), числився за ОСОБА_1 .
Відповідно до довідки № 76 від 15.06.2026, виданої Лоцкинським старостинським округом виконавчого комітету Інгульської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, згідно Книги Погосподарського обліку № 5 сторінка 75, за формою №1, затвердженої Наказом Держкомстату України від 18.04.2005р. №95 за адресою АДРЕСА_1 , обліковується земельна ділянка площею 0,11 га і є комунальною власністю.
Відполвідно до довідки КП «Баштанське районне бюро технічної інвентаризації» від 30.06.2026 за № 157 згідно реєстрації по КП "Баштанське районне бюро технічної інвентаризації право приватної власності на нерухоме майно розташоване в АДРЕСА_1 не зареєстровано. Реєстрація видана станом на 31.12.2012 року.
З архівного витягу із рішення 16 сесії 21 скликання Лоцкинської сільської Ради народних депутатів від 24.12.1993 року «Про надання земель» вбачається, що земельна ділянка по АДРЕСА_3 надана ОСОБА_1 у приватну власність для будівництва та обслуговування будинків і господарських споруд (по фактичному користуванню) відповідно до проектів відведення земель.
Рішенням Інгульської сільської ради Баштанського району Миколаївської області від 27 березня 2023 року № 8 «Про перейменування вулиць» на території с-ща Лоцкине Лоцкинського старостинського округу вулицю Пушкіна перейменовано на вулицю Виноградна.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Згідно зі ст. 380 ЦК України житловий будинок є об`єктом права власності.
Відповідно до п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.
Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Отже, належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок, споруду.
Відповідно до положень чинного на той час ЦК УРСР 1963 року, Вказівок по порядку ведення погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів, затверджених Центральним статистичним управлінням СРСР 13.04.1979 року № 11/5, Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Міністра юстиції УРСР 31.10.1975 року за № 45/5, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки сільської ради, в т.ч. і виписки із погосподарських книг.
Відповідно до ч. 4 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, тобто до 03 серпня 2004 року, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, яке не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.
Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, яка затверджена Міністерством комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, передбачала обов`язкову реєстрацію будинків у містах і селищах міського типу. У період чинності цієї інструкції до 13 грудня 1995 року державна реєстрація нерухомого майна не проводилася у сільській місцевості. Право власності на нерухоме майно, що знаходиться в сільській місцевості, може бути підтверджено довідкою виконавчого комітету відповідної ради.
Таким чином, на думку суду, право на отримання правовстановлюючого документу на нерухоме майно, має особа, яка є власником цього майна.
Враховуючи встановлені судом конкретні обставини в справі, повно і всебічно дослідивши докази та надавши їм правову оцінку, суд вважає позов є обґрунтованим та таким, що спрямований на реальний захист прав та інтересів позивача при оформленні права власності, позовні вимоги доведені позивачем, а визнання позову відповідачем, в свою чергу, з урахуванням перевірених та досліджених судом доказів у цій справі, не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Відтак, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити.
Керуючись ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 206, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд-
ВИРІШИВ:
Задовольнити позов ОСОБА_1 , поданий його представником адвокатом Матвієнко Вікторією Василівною, до Інгульської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, про визнання права власності на майно.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з допоміжними будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його оголошення до Миколаївського апеляційного суду.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 ).
Відповідач: Інгульська сільська рада Баштанського району Миколаївської області (місцезнаходження: вул. Травнева, буд. 41, с. Інгулка Баштанського району, Миколаївська область, код ЄДРПОУ 04376498).
СУДДЯ:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua