Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №127/23510/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/23510/26

Провадження № 2/127/6486/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Воробйов В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 яка діє як законний представник малолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 яка діє як законний представник малолітнього ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, мотивуючи тим, що 23.09.2025 року біля 07.35 год. малолітній ОСОБА_2 рухався на власному технічно справному електросамокаті марки «Кugoo Kirin G4» по вул. А.Янгеля в напрямку перехрестя з вул. Захисників Неба, яка є головною. Проїжджаючи нерегульоване перехрестя, водій легкового автомобіля Форд-Фокус, д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 , виїжджаючи із другорядної дороги вул. Захисників Неба, перед початком руху, не переконавшись у власній безпеці, не надавши переваги в русі, порушуючи вимоги дорожнього знаку 2., вимоги п.п. 10.1, 16.11 ПДР України допустила зіткнення з ОСОБА_2 , що призвело до втрати ним керування електросамокатом та падіння. Внаслідок зіткнення ОСОБА_2 отримав пошкодження майна (електросамоката) та тілесні ушкодження (множинні забої та садна мяких тканин голови, тулуба, верхніх та нижніх кінцівок; пошкодження зв`язок правого ліктьового суглобу; закритий епіфізеоліз дистального епіфіза правої променевої кістки без зміщення уламків).

За вказаним фактом та на підставі ухвали суду від 26.11.2026 року було зобов`язано уповноважену уособу ВРУП ГУНП у Вінницькій області внести відомості про вчинене кримінальне правопорушення до ЄРДР за ознаками злочину передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. Однак, через заподіяння легких тілесних ушкоджень, склад кримінального правопорушення був відсутній. Згодом постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 02.04.2026 року ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП.

Позивачу було завдано моральну шкоду, яка виразилась в тому, що він переніс значний стрес, нервував внаслідок ДТП, що сталася з вини відповідача, і пошкодження електросамоката, втрати можливості використовувати його в особистому житті, відмовою винної особи в досудовому врегулюванні спору та необхідності відновлення прав. З`явився категоричний страх знову почати використовувати двоколісний засіб руху, навіть коли ОСОБА_2 користується велосипедом, то у нього наявний страх. Тому, позивач змушена була звернутися до психолога, а згодом і до хірурга-ортопеда, невролога, ортопеда-травматолога, зі скаргами на стан здоров`я сина. Моральну шкоду позивач оцінює в 25000,00 грн. На підставі викладеного, ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом та просила:

-стягнути з ОСОБА_3 на її користь, яка діє як законний представник в інтересах малолітнього потерпілого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , моральну шкоду в розмірі 25000,00 грн.;

-стягнути з ОСОБА_3 на її користь, яка діє як законний представник в інтересах малолітнього потерпілого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судові витрати понесені в зв`язку з наданням правничої допомоги в розмірі 7000,00 грн.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 23.07.2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.

У визначений судом строк відповідач надала суду відзив на позовну заяву, згідно з яким позовні вимоги відповідачем визнаються частково з таких підстав. ОСОБА_3 визнає вину у вчиненому адміністративному правопорушенні. При цьому, вона наразі не заміжня, розлучена, проживає разом із малолітньою дочкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і наразі сама її виховує, аліменти не отримує. Єдиним її доходом є заробітна плата в розмірі 4323,50 грн. Також має батьків, які є інвалідами 1 та 3 групи, які потребують стороннього догляду. Щомісячно витрачає кошти на автомобіль за договором фінансового лізингу. Крім того, між ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа воєнна іншуранс груп» та потерпілим було досягнуто згоди щодо розміру страхового відшкодування, що склала 2209,17 грн., з врахуванням передбаченої полісом франшизи. Заявлена сума моральної шкоди є завеликою та не відповідає завданим збиткам. ОСОБА_3 погоджується, що ОСОБА_2 постраждав врезультаті ДТП, проходив відвідування лікарів, проте визнає цивільний позов частково, а саме в сумі 25000,00 грн. В решті вважає вимоги представника цивільного позивача необґрунтованими. Затрати на правову допомогу в сумі 7000,00 грн. не відповідають виконаним роботам адвоката та є завищеними, а справа малозначною.

Відповідно до ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Позивач своїм правом на надання суду відповіді на відзив не скористалась.

Враховуючи викладене вище та положення ст.ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності та взаємозв`язку суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (а.с. 14). Позивач з сином проживають разом (а.с. 15).

Постановою старшого слідчого СВ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області капітаном поліції Тиндик Т.О. від 04.03.2026 року кримінальне правопорушення, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020010001565 від 20.12.2025, закрито у зв`язку з відсутністю в діях водія автомобіля «Ford Focus» д.н.з. НОМЕР_1 – ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України (а.с. 25-29).

Судом встановлено, що постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 02.04.2026 року у справі №127/9420/26 визнано ОСОБА_3 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн. (а.с. 30-32).

Зі змісту постанови вбачається, що ОСОБА_3 23.09.2025 о 07:35 год. в м. Вінниці на вул. Академіка Янгеля, 15, керувала транспортним засобом «Ford Focus», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухалась по вул. Захисників Неба в напрямку вул. Стрілецька, під час виїзду на перехрестя нерівнозначних доріг з вул. Академіка Янгеля, не надала перевагу у русі водію електричного самоката, малолітньому ОСОБА_2 , який рухався по вул. Академіка Янгеля, зі сторони вул. Батозька в напрямку вул. Замостянська та виїхавши на вище зазначене перехрестя, допустив зіткнення з правим переднім крилом автомобіля «Ford Focus». Внаслідок пригоди ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження, а транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Тобто,ОСОБА_3 порушила вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.Таким чином, ОСОБА_3 порушила вимоги п. 16.11 та п. 33 Правил дорожнього руху, на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП. Із висновку експерта № 33/34 вбачається, що у ОСОБА_2 мала місце сполучна травма тіла, яка за ступенем тяжкості належить до легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Згідно з ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже вина відповідача у вчиненні ДТП, а також обставини цієї ДТП не потребують доказування під час розгляду вказаної цивільної справи.

У зв`язку з вираженими ознаками психологічного стресу ОСОБА_1 звернулася до дитягочого психолога Державної реабілітаційної установита «Центр комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю «Промінь» та 03.06.2026 року отримала психологічну характеристку, згідно з якою на момент обстеження у дитини ОСОБА_2 спостерігаються ознаки емоційного реагування на психотравмувальну подію (ДТП), що проявляється у вигляді підвищеної тривожності, емоційної наппруги та переживань, пов`язаних із ситуацією ДТП. Виявлені орсобливості можуть свідчити про негативний вплив пережитої пордії на емоційний стан дитини та потребують психологічної підтримки (а.с. 40, 41-42).

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За змістом пункту 1 частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Судом встановлено, що вина відповідача ОСОБА_3 у дорожньо-транспортній пригоді та у заподіянні моральної шкоди ОСОБА_2 підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а розмір заподіяної моральної шкоди відповідачем не оспорюється.

Відшкодування моральної шкоди регулюється ч. 1 ст. 1167 ЦК України, в якій зазначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 ст. 1167 ЦК України.

Згідно зі ст. 23 ч. 3 ЦК України якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування (ст. 23 ч. 4 ЦК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

У п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року, судам роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд вважає, що ОСОБА_2 відповідачем спричинено моральну шкоду, оскільки він зазнав певних страждань, нервував через пошкодження його електросамокату під час ДТП, що сталась з вини відповідача, набув підвищеної тривожності. Враховуючи глибину душевних страждань дитини та визнання позову відповідачем, суд вважає необхідним визначити розмір грошового відшкодування моральної шкоди, спричиненої ОСОБА_2 в розмірі 25000,00 грн., тобто вимога про відшкодування моральної шкоди підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання обґрунтованості щодо стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн., слід приймати до уваги викладене нижче.

За ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Положенням п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову – на відповідача.

Слід відзначити, що витрати на професійну правничу допомогу є видом судових витрат і всі норми процесуального кодексу, які стосуються судових витрат відносяться також до витрат на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Витрати повинні бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволені таких вимог.

До суду на підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано: договір про надання правничої допомоги від 01.11.2025 року з адвокатом Лисим О.В. (а.с. 44-45), додаткову угоду №1 до вкеазаного договору (а.с. 46), детальний розрахунок робіт (а.с. 47-48), акт прийому-передачі виконаних робіт (а.с. 49), квитанція до прибуткового касового ордера №б/н від 01.07.2026 року на суму 7000,00 грн. (а.с. 50), ордер (а.с. 51) та свідоцтвао про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с. 52).

Згідно п. 3.6. договір про надання правничої допомоги, розмір оплати праці адвоката пр наданні правничої допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначаються сторонами в додатку №1 до цього договору.

Так, додатковою угодою №1 визначено, що розмір гонорару адвоката за участь на досудовому розслідуванні становить 3000,00 грн., що сплачується у день укладення договору, а також в разі звернення до суду в рамках кримінального провадження як представник потірпілого або цивільного позивача поза межами кримінального провадження, вартість витраченого часу становить 5000,00 грн. за годину роботи, відповідно до акту виконаних робіт та детального розрахунку наданих послуг. Також, клієнтом сплачується сталою сумою за домовленістю 3000,00 грн. грн., за участь у судових засіданнях судах першої інстанції, незалежно від кількості їх проведення в яких було прийнято участь та формою їх проведення відповідно до ч. 2 ст. 19 ЦПК України (спрощеного провадження без виклику сторін, з викликом чи загальне провадження з викликом сторін).

Відповідно до акту прийому-передачі виконаних робіт, адвокатом Лисим О.В. було надано наступний перелік послуг: проведення попередньої консультації тривалістю 1 год. вартістю 500,00 грн., підготовчі дії спрямовані на подання позовної заяви в суд тривалістю 3 год. вартістю 1500,00 грн., підготовка та подання позовної заяви до суду тривалістю 4 год. вартістю 2000,00 грн., участь у судових засіданнях (які відбулись) вартістю 3000,00 грн. Загальний розмір гонорару складає 7000,00 грн.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.01.2022 року у справі № 911/2737/17, метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 року № 640/8316/20, від 21.10.2021 року у справі № 420/4820/19 тощо).

Як зазначено ВС в постанові від 17.01.2022 року № 756/8241/20, зустріч із клієнтом та погодження заперечень на касаційну скаргу мають організаційний характер, є складовими підготовки відзиву на касаційну скаргу та за своєю суттю не можуть бути віднесені до правової допомоги як окрема послуга, немає підтвердження, що клієнту разом із тим здійснювалося надання консультацій правового характеру, а тому такі витрати не підлягають компенсації.

З огляду на викладене, надання представником позивача такої правничої послуги як надання попередньої консультації та підготовчі дії спрямовані на подання позовної заяви, не можуть включатися до витрат на правову допомогу, оскільки вони не підтвердженні належними доказами. Отже суми в розмірі 500,00 грн. та 1500,00 грн. не підлягають врахуванні судом.

Також не підлягаєть відшкодуванню витрати на участь у судових засіданнях, оскільки справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та представником позивача не вчинялись жодні дії, окрім написання позовної заяви.

Тому суд звертає увагу, що при розподілі витрат на правничу допомогу, слід врахувати, що справа є незначної складності, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у даних справах є майже типовими та фактично шаблонними, а обсяг досліджених доказів є невеликим, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2000,00 грн. витрат на правничу допомогу. Саме такий розмір витрат є об`єктивним, співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.

Оскільки позивач була звільнена від сплати судового збору, згідно зі ст. 141 ЦПК України, судовий збір слід стягнути з відповідача в дохід держави в розмірі 1331,20 грн.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 15, 23, 1167, 1187, 1188 ЦК України, ст.ст. 3-5, 7-13, 17, 43, 49, 76-82, 141, 206, 258, 259, 263-265, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Задовольнити позов ОСОБА_1 яка діє як законний представник малолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , яка діє як законний представник в інтересах малолітнього потерпілого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , моральну шкоду в розмірі 25000,00 грн. (двадцять п`ять тисяч гривень 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , яка діє як законний представник в інтересах малолітнього потерпілого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судові витрати понесені в зв`язку з наданням правничої допомоги в розмірі 2000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 дохід держави судовий збір в розмірі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 коп.).

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення суду складений 14.09.2026 року.

Суддя: