Суд: Вінницький міський суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця
Дата: 03 вересня 2026 р.
Справа: №127/26837/26
Суддя: Шаміна Ю. А.
Справа № 127/26837/26
Провадження № 3/127/5256/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2026 рокум. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Шаміна Ю.А., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №081488 від 23.07.2026 року, 23.07.2026 року о 20 год. 10 хв. в м. Вінниця, вул. Соборна, 75 ОСОБА_1 не виконав законну вимогу працівників поліції, а саме не вийшов з автомобіля та у період дії воєнного стану та під час мобілізації не пред`явив військово-обліковий документ разом з документами, що посвідчує особу, чим порушив ч. 2 ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію», чим вчинив правопорушення, передбачене статтею 185 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, проте забезпечив явку свого захисника адвоката Огородника В.В., який пояснив, що ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, не заперечує та просив застосувати до нього мінімальне стягнення.
Заслухавши пояснення захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 185 КУпАП.
За приписами ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 185 КУпАП адміністративна відповідальність настає за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Об`єктивна сторона правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника поліції (або члена громадського формування з охорони громадського порядку чи державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку) при виконанні ним службових обов`язків.
Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу. Відмова правопорушника проявляється в недвозначній формі словами, жестами, мовчанням, невиконанням вимог, намаганням до втечі та іншими діями чи бездіяльністю.
Судом встановлено, що 23.07.2026 року о 20 год. 10 хв. в м. Вінниця, вул. Соборна, 75 ОСОБА_1 не виконав законну вимогу працівників поліції, а саме не вийшов з автомобіля та у період дії воєнного стану та під час мобілізації не пред`явив військово-обліковий документ разом з документами, що посвідчує особу, чим порушив ч. 2 ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію», про що складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №081488 від 23.07.2026 року.
Отже, протоколом серії ВАД №081488 від 23.07.2026 року підтверджується наявність події адміністративного правопорушення та вказаний протокол був складений у чіткій відповідності до вимог КУпАП.
Із обліку звернень ТЦК та СП вбачається, що ОСОБА_1 необхідно доставити до ТЦК та СП, у зв`язку із неприбуттям останнього за викликом до ТЦК та СП у строк та місце зазначені в повістці (для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду).
Із рапорту поліцейського взводу №2 роти №4 батальйону патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Олександра Тарасенка від 24.07.2026 слідує, що 23.07.2026 орієнтовно о 20 год. 10 хв. в м. Вінниці по вул. Соборна, 75 було зупинено транспортний засіб BMW за порушення правил дорожнього руху, в подальшому було встановлено водія даного транспортного засобу ОСОБА_1 , який не мав з собою посвідчення водія відповідної категорії та на вимогу пред?явити документ, що засвідчує особу та будь-який військово обліковий документ згідно ч. ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію» відмовився в категоричній формі. В подальшому встановивши особу було явлено, що останній має порушення військового обліку, звернення ІНФОРМАЦІЯ_2 від 14.06.2026. ОСОБА_1 було запропоновано, вийти з транспортного засобу та за добровільною згодою проїхати до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складання адміністративного протоколу ч.3 ст. 210-1 КУпАП, на що останній відмовився в категоричній формі.
Тобто, протиправним діянням є саме злісна непокора, яка виражається у відмові від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну неповагу до осіб, які охороняють громадський порядок (п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 26 червня 1992 року «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров`я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів»).
Отже, невиконання законної вимоги поліцейського не допускається. Правопорушник володіє правом оскаржувати незаконні на його думку дії працівників поліції, однак ухилення від виконання вимоги працівника поліції на момент оголошення такої вимоги, не може вважатися допустимим способом захисту ймовірно порушених прав та свідчить виключно про зухвале нехтування громадянином встановленого законодавством порядку.
Відмова правопорушника проявляється в недвозначній формі словами, жестами, мовчанням, невиконанням вимог, намаганням до втечі та іншими діями чи бездіяльністю.
З урахуванням вказаного, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП та підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень правопорушником.
При вирішенні питання про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а тому суд приходить до переконання, що з метою попередження вчинення останнім правопорушень у майбутньому до ОСОБА_1 , слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ст. 185 КУпАП.
Разом з тим, судовий збір у розмірі 665,60 грн підлягає стягненню із ОСОБА_1 в дохід держави, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 40-1, 185, 283, 284, 307, 308 КУпАП, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі восьми неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 136,00 грн (сто тридцять шість гривень) на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок) судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом десяти днів з дня її винесення.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійснення примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред`явлення до виконання 3 (три) місяці.
Суддя Шаміна Юлія Анатоліївна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua