Постанова від 10 вересня 2026 р. у справі №127/11650/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/11650/26

Провадження № 3/127/2396/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Сичук М.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №629607 від 01 квітня 2026 року, встановлено, що 01.04.2026 у м. Вінниці по вул. 600-річчя, 19, близько 19 год. 30 хв. водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «Nissan Leaf», державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння, за згодою водія, у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу «Drager Alcotest» № 0292, за результатами якого встановлено позитивний результат — 0,33 ‰ алкоголю.

Чим порушила вимоги пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, відповідно до якого водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення передбачена частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник адвокат Спірідонов В.В. провадження у справі просили закрити, посилаючись на те, що відповідно до результатів медичного огляду у ОСОБА_1 стан алкогольного сп`яніння не встановлено, а показник алкоголю згідно медичного висновку КРП "ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка" становив 0,00 проміле. Крім того, протокол було складено неправомірно, оскільки огляд працінивниками поліції проведено не в повній мірі, так як не забезпечено доставлення ОСОБА_1 до медичного закладу для освідування.

Суд, вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, та її захисника, дослідивши матеріали справи, наявні у справі докази та надавши їм оцінку в їх сукупності, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган або посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП докази оцінюються за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною першою статті 130 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння.

Пунктом 2.9 «а» Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувати під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП необхідним є встановлення факту керування транспортним засобом та перебування водія у стані алкогольного сп`яніння на момент такого керування.

У даній справі факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом «Nissan Leaf», державний номерний знак НОМЕР_1 , 01 квітня 2026 року близько 19 год. 30 хв. у м. Вінниці по вул. 600-річчя, 19, підтверджується матеріалами справи та не спростований особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, та її представником.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №629607 від 01 квітня 2026 року, ОСОБА_1 керувала зазначеним транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проведено за її згодою безпосередньо на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу «Drager Alcotest» №0292, тест №711, за результатами якого встановлено 0,33 проміле алкоголю.

Відповідно до п. 7 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, проведеного поліцейським з використанням спеціального технічного засобу, показники якого після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Таким чином, зафіксований у ОСОБА_1 результат 0,33 проміле перевищує встановлений Інструкцією пороговий показник 0,2 проміле.

При цьому матеріалами справи підтверджується, що зупинка транспортного засобу ОСОБА_1 відбулася не безпідставно, а у зв`язку з виявленим працівниками поліції порушенням Правил дорожнього руху, а саме проїздом на заборонений сигнал світлофора, за що стосовно неї було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Отже, працівники поліції мали самостійну законну підставу для зупинки транспортного засобу та подальшої перевірки документів і стану водія.

З рапорту поліцейського взводу №2 роти №1 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області капрала поліції Артамонова Максима Михайловича вбачається, що близько 19 год. 20 хв. ним було зупинено транспортний засіб «Nissan Leaf», державний номерний знак НОМЕР_1 . Під час спілкування з водієм у останньої було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим їй було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest» №0292.

За результатами проведеного тесту №711 встановлено показник 0,33 проміле.

Таким чином, результат огляду не є відомостями, викладеними виключно працівником поліції у протоколі чи рапорті, а підтверджується результатом вимірювання спеціального технічного засобу.

Суд також враховує, що огляд на місці зупинки проводився за згодою ОСОБА_1 та, відповідно до наявних у матеріалах справи відомостей, після отримання результату 0,33 проміле остання не заявляла про незгоду з результатом огляду, не ставила під сумнів достовірність показника, не заявляла про технічну несправність приладу та не вимагала негайного проведення повторного огляду в закладі охорони здоров`я саме у зв`язку з незгодою з результатом огляду на місці.

Зазначені обставини мають значення для оцінки доказів не як визнання ОСОБА_1 своєї вини, а як фактична поведінка особи безпосередньо після отримання результату огляду, яка узгоджується з іншими доказами у справі.

Обставини проведення огляду та його результат зафіксовані на відеозаписі, долученому до матеріалів справи. З рапорту працівника поліції вбачається, що у зв`язку з розрядженням нагрудних відеореєстраторів безперервна відеофіксація події здійснювалася за допомогою особистого мобільного телефону працівника поліції.

Суд дослідив зазначений відеозапис та враховує його зміст у частині обставин зупинки транспортного засобу, спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 , проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння та отримання його результату.

Відеозапис узгоджується з даними протоколу про адміністративне правопорушення, рапорту працівника поліції та результатом тестування спеціальним технічним засобом, у зв`язку з чим суд не знаходить підстав ставити під сумнів достовірність зафіксованих ним обставин.

Після проведення огляду на місці зупинки та складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 було повідомлено про можливість проходження огляду у закладі охорони здоров`я у передбачений законом строк.

З матеріалів справи не вбачається, що після отримання результату 0,33 проміле ОСОБА_1 заявила про незгоду з таким результатом та вимагала доставлення її до закладу охорони здоров`я для проведення огляду в порядку, передбаченому ст. 266 КУпАП.

При цьому суд не вважає за можливе ототожнювати відсутність такої заяви з відмовою від медичного огляду, оскільки відмова є окремою юридично значущою обставиною, яка повинна бути належним чином зафіксована. Водночас ця обставина свідчить про те, що ОСОБА_1 безпосередньо після проведення огляду на місці не заявляла про незгоду з його результатом.

Судом встановлено, що в подальшому ОСОБА_1 самостійно звернулася до закладу охорони здоров`я та пройшла медичний огляд. Згідно із записом у журналі реєстрації медичних оглядів, такий огляд проведено о 22 год. 00 хв. 01 квітня 2026 року у присутності працівника поліції.

За результатами цього огляду складено висновок № 0280 від 01 квітня 2026 року, згідно з яким у ОСОБА_1 визначено результат 0,00 проміле, а у графі щодо висновку зазначено: «Твереза».

Вказаний доказ судом досліджено та оцінено у сукупності з іншими доказами у справі.

Разом з тим сам факт проведення ОСОБА_1 медичного огляду о 22 год. 00 хв. не спростовує автоматично результат первинного огляду, проведеного безпосередньо після керування транспортним засобом.

Згідно з ч. 4 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння у закладі охорони здоров`я здійснюється не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за його результатами проводяться у присутності поліцейського.

Частиною п`ятою ст. 266 КУпАП встановлено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Аналогічні вимоги щодо строку проведення огляду в закладі охорони здоров`я передбачені Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103, а також Інструкцією №1452/735.

Отже, законодавством встановлено чіткий часовий зв`язок між моментом виявлення підстав для проведення огляду та проведенням огляду в закладі охорони здоров`я. Такий строк має значення саме для забезпечення достовірності результату огляду щодо стану особи у максимально наближений до моменту керування час.

У даному випадку первинний огляд проведено близько 19 год. 30 хв., тоді як медичний огляд за самостійним зверненням ОСОБА_1 проведено о 22 год. 00 хв., тобто приблизно через дві години тридцять хвилин після первинного огляду, хоча відстань між місцем зупиник транспортного засобу та медичним закладом незначна та становить біля 3 км.

Таким чином, медичний огляд о 22 год. 00 хв. не є тим самим оглядом, який мав бути проведений у закладі охорони здоров`я в порядку ст. 266 КУпАП у разі незгоди водія з результатом огляду на місці, оскільки такий огляд мав бути проведений не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його проведення.

За таких обставин суд не може покласти висновок № 0280 від 01 квітня 2026 року в основу висновку про відсутність у ОСОБА_1 стану алкогольного сп`яніння саме на момент керування транспортним засобом, оскільки цей висновок відображає стан особи о 22 год. 00 хв., тоді як юридично значущим для вирішення питання про склад правопорушення є стан особи під час керування транспортним засобом близько 19 год. 30 хв.

Суд також враховує істотну різницю у часі між двома дослідженнями.

Результат 0,33 проміле був отриманий безпосередньо після керування транспортним засобом, тоді як результат 0,00 проміле отримано приблизно через дві години тридцять хвилин.

Суд не встановлює та не може встановлювати без спеціальних знань конкретну швидкість зміни концентрації алкоголю в організмі ОСОБА_1 та не стверджує, що за цей час концентрація алкоголю неодмінно повинна була зменшитися до нульового показника. Разом з тим сам по собі факт проведення двох досліджень у різний час виключає можливість їх механічного порівняння як таких, що характеризують один і той самий момент.

Тому показник 0,00 проміле, отриманий о 22 год. 00 хв., не є доказом того, що аналогічний показник мав місце о 19 год. 30 хв. під час керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Враховуючи невисокий показник позитивного результату, який під час огляду на місці зупинки о 19 год 30 хв склав 0,33 проміле, лікар під час огляду в закладі охорони здоров`я через 2 з половиною години дійсно міг не виявити ознак алкогольного сп`яніння в ОСОБА_1 .

Для спростування результату первинного огляду необхідно було б встановити конкретні обставини, які ставлять під сумнів його достовірність, зокрема порушення процедури проведення огляду, несправність або непридатність спеціального технічного засобу, недодержання вимог щодо його використання чи інші обставини, які свідчать про неналежність отриманого результату.

Таких обставин судом не встановлено.

Матеріали справи не містять доказів технічної несправності газоаналізатора «Drager Alcotest» №0292, його непридатності до використання або неналежного проведення первинного огляду.

Натомість результат 0,33 проміле зафіксований відповідним спеціальним технічним засобом, відображений у результаті тесту №711 та узгоджується з даними протоколу, рапорту працівника поліції та відеозаписом.

Суд також враховує, що результат 0,33 проміле не є показником, близьким до порогового значення 0,2 проміле, а перевищує його на 0,13 проміле.

Водночас суд бере до уваги, що питання допустимої похибки конкретного технічного засобу має оцінюватися з урахуванням його технічної документації та документів про повірку. У матеріалах справи відсутні дані, які б свідчили про таку несправність або про неможливість використання приладу «Drager Alcotest» №0292 на момент проведення огляду.

Судом також враховується поведінка ОСОБА_1 після зупинки транспортного засобу.

Як вбачається з матеріалів справи, після зупинки транспортного засобу за порушення ч. 2 ст. 122 КУпАП ОСОБА_1 не заперечувала правомірність зупинки та не ставила під сумнів обставини проїзду на заборонений сигнал світлофора.

Водночас після проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння з результатом 0,33 проміле вона безпосередньо на місці події також не заявляла про незгоду з результатом такого огляду.

Зазначені обставини не можуть самі по собі доводити факт перебування особи у стані алкогольного сп`яніння та не замінюють доказів, передбачених ст. 251 КУпАП. Проте вони є складовою фактичних обставин події та підлягають оцінці разом з результатом тестування, відеозаписом, протоколом та іншими матеріалами справи.

Суд окремо оцінює обставину перебування в транспортному засобі малолітньої дитини. З матеріалів справи вбачається, що під час керування ОСОБА_1 транспортним засобом на передньому пасажирському сидінні перебувала малолітня дитина, а ОСОБА_1 лише просила підвезти її додому та в подальшому продовжити оформлення протоколу.

Зазначена обставина не є самостійною ознакою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та не відноситься до прямо визначених ст. 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність.

Разом з тим вона характеризує конкретні умови вчинення правопорушення та має значення для оцінки характеру вчиненого діяння при вирішенні питання про адміністративне стягнення відповідно до ст. 33 КУпАП.

Керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння саме по собі створює підвищену небезпеку для інших учасників дорожнього руху. У даному випадку така поведінка мала місце під час перевезення малолітньої дитини, яка перебувала в салоні транспортного засобу, що свідчить про підвищений ступінь потенційного ризику конкретного способу вчинення правопорушення.

Разом з тим суд не використовує цю обставину для посилення адміністративної відповідальності поза межами санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, а враховує її виключно при оцінці характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушниці.

Суд також враховує, що керування транспортним засобом відбувалося в межах міста та було припинене лише після виявлення іншого порушення Правил дорожнього руху — проїзду на заборонений сигнал світлофора.

Зазначена обставина додатково характеризує фактичні умови події та узгоджується з висновком про те, що ОСОБА_1 фактично здійснювала керування транспортним засобом, а не перебувала у ньому без руху.

Оцінюючи всі докази в їх сукупності, суд виходить із того, що результат первинного огляду 0,33 проміле отриманий безпосередньо після керування транспортним засобом, за допомогою спеціального технічного засобу; проведення огляду та його результат зафіксовані у відповідних матеріалах та на відеозаписі; ОСОБА_1 безпосередньо після огляду не заявляла про незгоду з його результатом; доказів технічної несправності приладу або порушення порядку проведення первинного огляду матеріали справи не містять.

Натомість результат 0,00 проміле отриманий лише о 22 год. 20 хв. за самостійним зверненням ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я (сама процедура розпочата о 22 год. 00 хвилин), тобто після спливу двогодинного строку, протягом якого у разі незгоди з результатом огляду на місці мав бути проведений огляд у закладі охорони здоров`я в порядку, визначеному ст. 266 КУпАП.

При цьому суд не ігнорує висновок медичного огляду №0280 від 01 квітня 2026 року та не ставить під сумнів достовірність зазначеного в ньому показника як результату проведеного о 22 год. 00 хв. дослідження. Однак цей результат характеризує стан ОСОБА_1 на час проведення відповідного медичного дослідження, а не встановлює відсутність алкогольного сп`яніння за дві з половиною години до цього, під час керування транспортним засобом.

Такий підхід відповідає змісту ст. 266 КУпАП, яка встановлює часові межі проведення медичного огляду саме з метою забезпечення належності та достовірності встановлення стану водія у зв`язку з керуванням транспортним засобом.

Суд також враховує положення п. 7 розділу ІІ Інструкції №1452/735, відповідно до якого цифровий показник спеціального технічного засобу понад 0,2 проміле є підставою для встановлення стану алкогольного сп`яніння. Результат 0,33 проміле, отриманий у даній справі, відповідає цій нормативній умові.

Аналогічний підхід до оцінки результату огляду за допомогою газоаналізатора простежується і в актуальній судовій практиці. Так, у судовому рішенні від 31 серпня 2026 року у справі № 592/12996/26, в якій результат огляду за допомогою «Drager Alcotest» становив 0,33 проміле, суд визнав такий результат належним доказом у сукупності з протоколом, актом огляду, відеозаписом та іншими матеріалами справи., незважаюси на подальше проходження огляду в медичному закладі.

В справі № 333/5429/25 Запорзький апеляційний суд 28 серпня 2026 року прийшов до висновку щодо результатів медичного огляду на стан сп`яніння, наданий ОСОБА_1, який проведений в понад двогодинний строк, не може вважатися належним та допустимим доказом у справі, оскільки його отримано з порушенням встановленого законодавством порядку проведення такого огляду, що ставить під сумнів достовірність зафіксованих у ньому результатів та виключає можливість покладення його в основу висновку про наявність у особи стану сп`яніння.

ОСОБА_1 безпосередньо після огляду на місці не заявляла про незгоду з результатом 0,33 проміле та не скористалася передбаченою законом процедурою проведення огляду в закладі охорони здоров`я у встановлений двогодинний строк. Медичний огляд за її самостійним зверненням проведено лише о 22 год. 00 хв., тобто після спливу такого строку.

Суд не знаходить підстав ототожнювати подальше самостійне звернення ОСОБА_1 до медичного закладу із належним та своєчасним проходженням альтернативного огляду, передбаченого ст. 266 КУпАП.

Таким чином, результат 0,00 проміле, встановлений о 22 год. 00 хв., не спростовує результат 0,33 проміле, встановлений безпосередньо після керування транспортним засобом.

Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Разом з тим у даній справі судом не встановлено непереборних та об`єктивних сумнівів щодо достовірності первинного результату огляду, оскільки він підтверджується не одним доказом, а сукупністю взаємопов`язаних доказів.

Зокрема, такими доказами є протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №629607, результат тесту №711 із показником 0,33 проміле, рапорт працівника поліції, відеозапис події, документи щодо проведення огляду, а також інші матеріали справи.

Кожен із зазначених доказів оцінений судом окремо та в сукупності з іншими доказами. При цьому жоден доказ не покладено судом в основу висновку про винуватість особи ізольовано від інших доказів.

Судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що результат огляду 0,33 проміле був отриманий унаслідок технічної несправності приладу, неправильного застосування спеціального технічного засобу, порушення процедури проведення огляду або інших обставин, які б об`єктивно ставили під сумнів його достовірність.

Отже, оцінюючи всі наявні докази в їх взаємному зв`язку та сукупності, суд приходить до висновку, що 01 квітня 2026 року близько 19 год. 30 хв. ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «Nissan Leaf», державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння.

Таким чином, у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При накладенні адміністративного стягнення відповідно до ст. 33 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушниці, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, які б пом`якшували чи обтяжували відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

З огляду на характер вчиненого правопорушення, ступінь вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також з урахуванням того, що санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП є імперативною, суд вважає необхідним накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння передбачено накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Отже, на ОСОБА_1 підлягає накладенню адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 40-1, 130, 245, 251, 252, 266, 280, 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Штраф має бути сплачений особою, притягнутою до адміністративної відповідальності, не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови — не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у встановлений строк постанова підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених законом, протягом десяти днів з дня винесення постанови до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області.

Суддя: