Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №725/2895/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 725/2895/26

Провадження № 2/727/2456/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

11 вересня 2026 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівців в складі:

головуючого судді Дубець О.С.

за участю секретаря судового засідання Вовкун Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Шевченківського районного суду м. Чернівців за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Зміст позовних вимог та процесуальні дії вчинені в ході справи

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до Шевченківського районного суду м. Чернівців з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить суд стягнути суму заборгованості в розмірі 51 166,18 грн, яка складається із заборгованості: 1) за Кредитним договором № 8223426 в розмірі 17 597,50 грн, з яких: 5000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3097,50 грн - сума заборгованості за відсотками; 9 500,00 грн – неустойка; 2) за Кредитним договором № 9768308 в розмірі 21 900,00 грн, з яких: 10 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; ??8 400,00 грн - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 3 500,00 грн – сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня); 3) за Договором позики № 7475384 в розмірі 11 668,68 грн, з яких: 3 800,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7 361,00 грн - сума заборгованості за пенею; 507,68 грн - сума заборгованості за комісією.

Ухвалою Чернівецького районного суду м. Чернівців від 22 квітня 2026 року справа передана за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Чернівців.

Ухвалою суду від 18 травня 2026 року у справі відкрито спрощене позовне провадження, розгляд справи вирішено проводити з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідачці наданий строк для подання заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та надання відзиву на позовну заяву.

Заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від відповідачки не надійшло.

Правом на подання відзиву відповідачка не скористалась.

Згідно з частиною 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, скориставшись своїм правом, передбаченим частиною 3 статті 211 ЦПК України, клопотав про розгляд справи у його відсутності, вимоги, викладені в позові, підтримав повністю та просив їх задовольнити, не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідачка до суду не з`явилась, про час і місце судового розгляду повідомлялася належним чином за зареєстрованим місцем проживання в порядку, передбаченому положеннями статтями 130, 131 ЦПК України, про що у справі є належні докази. Про причини неявки не повідомила.

Відповідно до статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням викладеного, а також наявністю згоди позивача на проведення заочного розгляду даної справи, суд вважає за можливе, на підставі статті 280 ЦПК України, розглянути вказану справу у відсутності відповідачки, на підставі наявних у справі доказів та ухвалити у справі заочне рішення.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, у відповідності до частини 2 статті 247 ЦПК, постановив здійснювати розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі наявних у справі доказів.

Стислий виклад позиції позивача

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» (далі – ТОВ «ФК «ЄАПБ»») обґрунтовані такими доводами:

1) 23.01.2025 між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 8223426 у вигляді електронного документа.

27.03.2025 між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ»» укладено договір факторингу № 27/03/25, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» передало (відступило), а ТОВ «ФК «ЄАПБ»» набуло права грошової вимоги до боржників, зазначених у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників № 15 від 24.09.2024 до договору факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ»» набуло права грошової вимоги до відповідачки на суму 17 597,50 грн, з яких: 5 000,00 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу, 3 097,50 грн – сума заборгованості за відсотками та 9 500,00 грн – неустойка.

2) 10.10.2024 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 9768308, який був підписаний електронним підписом.

24.11.2025 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «ЄАПБ»» укладено договір факторингу № 24112025, відповідно до умов якого ТОВ «МІЛОАН» передало (відступило), а ТОВ «ФК «ЄАПБ»» набуло права грошової вимоги до боржників, зазначених у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників від 24.11.2025 до договору факторингу № 24112025 від 24.11.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ»» набуло права грошової вимоги до відповідачки на суму 21 900,00 грн, з яких: 10 000,00 грн – сума заборгованості за основним зобов`язанням, 8 400,00 грн – заборгованість за комісією за обслуговування кредиту та 3 500,00 грн – сума заборгованості за неустойкою (штрафом, пенею).

3) 09.07.2025 між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 7475384, який був підписаний електронним підписом.

26.08.2025 між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЄАПБ»» укладено договір факторингу № 26082025, відповідно до умов якого ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» передало (відступило), а ТОВ «ФК «ЄАПБ»» набуло права грошової вимоги до боржників, зазначених у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників № 4 від 21.07.2025 до договору факторингу № 26082025 від 26.08.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ»» набуло права грошової вимоги до відповідачки на суму 11 668,68 грн, з яких: 3 800,00 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу, 7 361,00 грн – сума заборгованості за пенею та 507,68 грн – сума заборгованості за комісією.

Відповідачка взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування ними перед первісними кредиторами не виконала. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідачки остання також не здійснила жодного платежу для погашення наявної заборгованості на рахунок ТОВ «ФК «ЄАПБ»».

Таким чином, у порушення умов кредитних договорів, а також вимог статей 509, 526, 1054 ЦК України, ОСОБА_1 свої зобов`язання за вказаними договорами не виконала. З урахуванням наведеного ТОВ «ФК «ЄАПБ»» звернулося до суду з цим позовом.

ІІ. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин, встановлені судом

Дослідивши докази по справі судом встановлені такі фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

1) Судом встановлено, що 23.01.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (далі - Позикодавець) та ОСОБА_1 (далі - Позичальник) було укладено договір Кредитної лінії (Надійний) № 8223426 (далі - Договір) за умовами якого відповідачка отримала кредит в розмірі 5 000,00 грн (п. 2.2.1 Договору), зі строком користування - 360 днів (п. 2.2.2 Договору) зі сплатою комісії за надання кредиту в розмірі 17,25% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі становить 862,50 грн) (п. 2.2.8 Договору).

Відповідно до п. 2.2. та 9.6. Договору сторони погодили сплату неустойки за прострочення виконання зобов`язання по поверненню отриманих кредитних коштів в розмірі 250,00 грн в день.

Вказаний договір був підписаний з боку Позикодавця директором за допомогою електронного підпису, а з боку Позичальника за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором - 404706.

Відповідно до листа, наданого АТ «ЮНЕКС БАНК» вих. № 21-1289 від 23.01.2026, вбачається успішне зарахування 23.01.2025 о 09:42 грошових коштів у сумі 5 000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 , номер якої вказаний у реквізитах Позичальника.

Судом також встановлено, що 27.03.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ»» укладено Договір факторингу № 27/03/25, відповідно до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ»» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ»» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників №15 від 24.09.2024 до Договору факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ»» набуло права грошової вимоги до відповідачки в розмірі 17 597,50 грн, з яких: 5 000,00 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу, 3 097,50 грн – сума заборгованості за відсотками та 9 500,00 грн – неустойка.

2) Судом встановлено, що 10.10.2024 між ТОВ «МІЛОАН» (далі – Кредитодавець) та ОСОБА_1 (далі – Позичальник) укладено Договір про споживчий кредит № 9768308 (індивідуальна частина) (далі – Договір). Згідно з умовами даного Договору відповідачка отримала кредит у розмірі 10 000,00 грн строком на 360 днів до 05.10.2025 на умовах визначених договором (п. 1.2., 1.3., 1.4. Договору).

Відповідно до п. 1.5.2. Договору комісія за обслуговування кредиту нараховується за ставкою 14,00 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком № 1 до цього Договору.

Відповідно до п. 1.5.3. Договору проценти за користування кредитом становлять 0,0010 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом.

Відповідно до п. 4.1. Договору, у разі прострочення Позичальником зобов`язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно з Графіком платежів) та/або сплати процентів за його користування та/або комісії та / або інших платежів згідно з цим Договором та Графіком платежів, Позичальник зобов`язаний сплатити на користь Кредитодавця штраф у розмірі 700,00 гривень за кожний випадок порушення (невиконання або неналежного виконання) зі сплати платежів у визначені Графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати триває більше ніж 4 дні.

Договір про споживчий кредит № 9768308 від 10.10.2024 було укладено між сторонами в електронній формі. Кредитний договір відповідачкою підписаний електронним підписом із застосуванням одноразового ідентифікатора (одноразового паролю) – 196932.

Згідно з платіжним дорученням № 141290631 від 10.10.2024 ТОВ «МІЛОАН» перерахувало на картку № НОМЕР_2 , номер якої вказаний у реквізитах Позичальника, грошові кошти в розмірі 10 000,00 грн згідно з договором про споживчий кредит № 9768308.

Судом також встановлено, що 24 листопада 2025 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «ЄАПБ»» укладено Договір факторингу № 24112025, відповідно до умов якого ТОВ «МІЛОАН» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ»» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ»» приймає належні ТОВ «МІЛОАН» Права Вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників від 24.11.2025 до Договору факторингу № 24112025 від 24.11.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ»» набуло права грошової вимоги до відповідачки в розмірі 21 900,00 грн, з яких: 10 000,00 грн – сума заборгованості за основним зобов`язанням; 8 400,00 грн – заборгованість за комісією за обслуговування кредиту та 3 500,00 грн – заборгованість за неустойкою (штраф, пеня).

3) Судом встановлено, що 09.07.2025 між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 7475384 (далі - Договір), за умовами якого відповідачка отримала кредит в розмірі 3 800,00 грн строком на 15 днів; процентна ставка 0,01%; комісія за надання кредиту 13,36% від суми наданого кредиту, що складає 507,68 грн. Дата надання позики – 09.07.2025, дата повернення позики – 23.07.2025, денна процентна ставка – 0,90 % в день, проценти за понадстрокове користування позикою – 5 % в день, пеня - 5% в день (п. 2. Договору)

Згідно п. 18 договору, у разі невиконання позичальником умов цього договору (неповернення у встановлені умовами договору строки суми позики), у випадку, коли сума позики, зазначена в п. 2 договору, не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, за користування коштами позики понад встановлений договором строк, позикодавець має право нараховувати пеню в розмірі, визначеному в п. 2 договору за кожен день такого понадстрокового користування, з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства.

Договір позики підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) tN64FQIazC і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.

Відповідно до довідки, наданої ТОВ «Європейська платіжна система» № КП-000030947 від 03.02.2026 встановлено здійснення ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» 09.07.2025 платіжної операції № 5779a9df-c6ec-43fd-a105-9f94db65c0ef щодо переказу грошових коштів у сумі 3 800,00 грн на електронний платіжний засіб № НОМЕР_3 , отримувачем яких зазначена ОСОБА_2

26.08.2025 між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЄАПБ»» укладено Договір факторингу № 26082025, відповідно до умов якого ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ»» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ»» приймає належні ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» Права Вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників №4 від 21.07.2025 до Договору факторингу № 26082025 від 26.08.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ»» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 11 668,68 грн, з яких: 3 800,00 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 7 361,00 грн – сума заборгованості за пенею; 507,68 грн – сума заборгованості за комісією.

З урахуванням наведеного судом встановлено, що предметом даного позову є стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості по отриманими та неповернутими позиками і кредитами, процентами за користування отриманими коштами, комісією та неустойкою.

Релевантні джерела права й акти, їх застосування та позиція суду

Положеннями частини 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень статей 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Щодо визнання договорів укладеними

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частина друга статті 639 ЦК України визначає, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що 23.01.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії (Надійний) № 8223426 в електронній формі шляхом підписання договору з боку товариства директором за допомогою кваліфікованого електронного підпису, а з боку відповідачки – електронним підписом одноразовим ідентифікатором - 404706.

10.10.2024 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 9768308 в електронній формі шляхом підписання представником товариства електронним підписом із використанням сертифіката, а з боку відповідачки – електронним підписом одноразовим ідентифікатором - 196932.

09.07.2025 між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 7475384 в електронній формі шляхом підписання представником товариства кваліфікованим електронним підписом, а з боку відповідачки – електронним підписом одноразовим ідентифікатором - tN64FQIazC.

Відповідачка через особистий кабінет на веб-сайті кредиторів подала заявки на отримання кредитів за умовами, які вважала зручними для себе, та підтвердила умови отримання кредиту, після чого кредитор надіслав відповідачці за допомогою засобів зв`язку на вказаний нею номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який відповідачка використала для підтвердження підписання кредитного договору. Без здійснення зазначених вище дій відповідачкою кредитні договори не були би укладені сторонами, оскільки для їх підписання необхідно пройти ідентифікацію/верифікацію на сайті Кредитора, яка складається з ряду послідовних дій, та надання Кредитором Позичальнику певної персональної інформації щодо себе, що виключає можливість зловживання та шахрайства з боку третіх осіб.

Судом встановлено, що для отримання одноразового ідентифікатора для підписання електронних кредитних договорів Кредитор на своєму офіційному сайті створює Особистий кабінет Позичальника, куди йому згенеровується одноразовий ідентифікатор, який формується автоматично на стороні Кредитора для кожного разу використання та направляється Позичальнику на номер мобільного телефону, повідомлений останнім Кредитору. Введення Позичальником коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором кредитного договору створює підпис Позичальника на договорі та вважається направленням Кредитору повідомлення про прийняття Позичальником в повному обсязі умов кредитного договору.

На підставі наведеного суд доходить висновку, що відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» кредитні договори, які є предметом даного спору, вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюються до договорів, укладених у письмовій формі, та укладення цих договорів у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачкою таких не надано, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є її процесуальним обов`язком.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суду постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18; від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19; від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19 і від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19.

Щодо стягнення суми заборгованості за основною сумою кредиту та процентами

У частині першій статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Відповідно до пункту 1 статті 13 Закону України «Про електронну комерцію» розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України «Про платіжні послуги», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.

Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг.

За положеннями статей 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18, від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц, провадження № 4-154цс18, від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18.

З урахуванням встановлених судом умов надання відповідачці в користування кредитних коштів, в тому числі порядку їх надання, строків користування та порядку нарахування процентів за користування кредитними коштами та у зв`язку з невиконанням відповідачкою вимог договорів по поверненню отриманих сум позики / кредиту, у останньої утворилась заборгованість за основними сумами боргу (тілом кредиту) та нарахованим процентам:

1) за Кредитним договором № 8223426 в розмірі: 5 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу та 3 097,50 грн - сума заборгованості за відсотками;

2) за Кредитним договором № 9768308 в розмірі: 10 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу;

3) за Договором позики № 7475384 в розмірі: 3 800,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу.

Будь-яких доказів, що підтверджують невідповідність розміру заборгованості за основною сумою позики / кредиту та нарахованим процентам умовам кредитних договорів, суду надано не було, докази погашення даної заборгованості в матеріалах справи відсутні. Розрахунок заборгованості відповідачкою жодним чином не спростований. Умови договору також не оспорюються.

Щодо стягнення заборгованості за комісією

ТОВ «ФК «ЕАПБ»» до складу заборгованості, яка є предметом даного позову, також включило суми комісії, зокрема:

1) за Кредитним договором № 9768308 в розмірі: ??8 400,00 грн - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту;

2) за Договором позики № 7475384 в розмірі: 507,68 грн - сума заборгованості за комісією за надання кредиту.

Відповідно до частини 3 статті 1054 ЦК України особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів (частина друга статті 627 ЦК України).

Частиною 4 статті 42 Конституції України передбачено, що держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Особливості регулювання правовідносин за договорами споживчого кредиту передбачені також Законом України «Про захист прав споживачів».

З урахуванням наведеного на даний Договір розповсюджується дія Законів України «Про захист прав споживачів» та «Про споживче кредитування».

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

На виконання вимог статей 12, 21 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», статті 5 Закону України «Про споживче кредитування» та з метою встановлення для небанківських фінансових установ України, які відповідно до законів України мають право надавати споживчі кредити, методики розрахунку загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договорами про споживчий кредит Правління Національного банку України постановою від 11 лютого 2021 року № 16 затвердило Правила розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі- Правила).

Відповідно до пункту 8 Правил кредитодавець має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дають змогу змінювати процентну ставку та/або інші платежі за послуги кредитодавця, уключені до загальних витрат за споживчим кредитом, і такі зміни не можуть бути визначені на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки.

Згідно з додатком 1 до Правил загальна вартість кредиту для споживача, тобто витрати споживача розраховується, в тому числі, із урахуванням процентів за користування кредитом, комісії та інших обов`язкових платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту (уключаючи комісії за обслуговування кредитної заборгованості, юридичне оформлення та інші платежі), кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб [комісії за розрахунково-касове обслуговування банку, у якому відкритий рахунок кредитодавця (під час зарахування коштів у рахунок погашення споживчого кредиту), страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів та інших осіб, а також інші обов`язкові платежі], які сплачуються споживачем згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (крім платежів, що згідно із законодавством України не включаються до загальних витрат за споживчим кредитом).

Такий висновок узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного суду від 01.04.2024 року у справі № 496/3134/19.

Судом встановлено, що пунктом 1.5.2 Договору про споживчий кредит № 9768308 від 10.10.2024 передбачено комісію за обслуговування кредиту за весь строк кредитування, яка нараховується за ставкою 14,00 % від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), відповідно до Графіка платежів, який є додатком № 1 до Договору.

Позивачем заявлено до стягнення заборгованість за комісією за обслуговування кредиту по Договору про споживчий кредит № 9768308 від 10.10.2024 у розмірі 8 400,00 грн. Суд вважає таку вимогу правомірною, оскільки укладеним між сторонами договором передбачено нарахування такої комісії та включення її до загальної вартості кредиту для позичальника.

Судом встановлено, що пунктом 2 Договору позики № 7475384 від 09.07.2025 передбачена комісія за надання кредиту у розмірі 13,36 % від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі становить 507,68 грн.

Отже, як вбачається з умов даного договору позики, встановлення ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» комісії за надання кредиту у розмірі 13,36 % від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі становить 507,68 грн, є правомірним, оскільки укладеним між сторонами договором передбачено нарахування такої комісії та включено її до загальної вартості кредиту для позичальника.

Щодо стягнення заборгованості за неустойкою

ТОВ «ФК «ЕАПБ»» до складу заборгованості, яка є предметом даного позову, також включило суми неустойки, зокрема:

1) за Кредитним договором № 8223426 в розмірі – 9 500,00 грн;

2) за Кредитним договором № 9768308 в розмірі – 3 500,00 грн;

3) за Договором позики № 7475384 в розмірі – 7 361,00 грн.

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX Прикінцеві та перехідні положення ЦК України були доповнені пунктом 18, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Вказані доповнення були введені в дію 17 березня 2022 року.

Так, згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.

Судом встановлено, що договір кредитної лінії (Надійний) № 8223426 від 23.01.2025, укладений між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 , договір про споживчий кредит № 9768308 від 10.10.2024, укладений між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 , та договір позики № 7475384 від 09.07.2025, укладений між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 , були укладені після введення в Україні воєнного стану та набрання чинності пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України

З урахуванням обмежень, встановлених пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, суд доходить висновку, що нарахування пені позивачем здійснено неправомірно, оскільки, починаючи з 24 лютого 2022 року позичальник звільняється від сплати неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена відповідними договорами за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язання.

На підставі наведеного в задоволенні позовних вимог ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» в частині стягнення неустойки слід відмовити.

Щодо правомірності стягнення заборгованості на користь ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів»

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Стаття 514 ЦК України визначає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Судом встановлено, що ТОВ «ФК «ЄАПБ»» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 на підставі договорів факторингу, укладених між первісними кредиторами та позивачем.

З урахуванням наведеного вище ОСОБА_1 має непогашену заборгованість по Договорам Позики та Кредитним договорам, які є предметом даного позову, перед ТОВ «ФК «ЄАПБ»».

Висновки суду за результатами розгляду справи

Щодо суті позовних вимог

Таким чином оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» до ОСОБА_1 є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи те, що зобов`язання не виконуються з вини відповідачки та з урахуванням наведеного в мотивувальній частині обґрунтування позиції суду, з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» підлягає стягненню заборгованість:

1) за Кредитним договором № 8223426 в розмірі 8 097,50 грн, з яких: 5 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу та 3 097,50 грн - сума заборгованості за відсотками;

2) за Кредитним договором № 9768308 в розмірі 18 400,00 грн, з яких: 10 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу та ? ?8 400,00 грн - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту;

3) за Договором позики № 7475384 в розмірі 4 307,68 грн, з яких: 3 800,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу та 507,68 грн - сума заборгованості за комісією.

Загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідачки становить – 30 805,18 грн.

Щодо судових витрат

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною першою статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За розгляд справи судом першої інстанції ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» сплатило судовий збір в розмірі 3 328,00 грн.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги те, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задоволені частково, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 2 003,66 грн (3 328,00 грн * (30 805,18 грн / 51 166,18 грн)).

Керуючись статтями 12, 76-81, 263, 265, 280-282, 285, 289, 351-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» заборгованість в розмірі 30 805,18 грн (тридцять тисяч вісімсот п`ять грн 18 коп.), яка складається із заборгованості:

1) за Кредитним договором № 8223426 в розмірі 8 097,50 грн, з яких: 5 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу та 3 097,50 грн - сума заборгованості за відсотками;

2) за Кредитним договором № 9768308 в розмірі 18 400,00 грн, з яких: 10 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу та ? ?8 400,00 грн - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту;

3) за Договором позики № 7475384 в розмірі 4 307,68 грн, з яких: 3 800,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу та 507,68 грн - сума заборгованості за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» судовий збір у розмірі 2 003,66 грн (дві тисячі три грн 66 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його повного складання до Чернівецького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», юридична адреса: Київська область Броварський район м. Бровари вул. Лісова буд. 2, код ЄДРПОУ 35625014.

Відповідачка: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Дата складання повного судового рішення 11 вересня 2026 року.

Суддя Дубець О.С.