Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №153/1654/26 — Ямпільський районний суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2026 р. Справа153/1654/26

Провадження2-а/153/14/26-а

Ямпільський районний суд Вінницької області,

у складі головуючого судді Дзерина М.М.

за участю секретаря судового засідання Поліш Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Вінницької області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом. Вказав, що 10 серпня 2026 року відносно нього було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі серії ЕНА №7697242. Вказаною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п.12.4 ПДР, а саме перевищення встановлених обмежень швидкості руху», відповідальність за яке передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. Суть правопорушення полягає у тому, що 10 серпня 2026 року о 13 год. 11 хв. в м.Вінниця, керуючи транспортним засобом по вул.Немирівське шосе, 90 г в населеному пункті, який позначений дорожнім знаком 5.49 рухався зі швидкістю 100 км /год., перевищив швидкість руху на 50 км/год., швидкість вимірювалась приладом «ТруКАМ» №001146. Портативний відео реєстратор 467749, 472799, чим порушив п.12.4 ПДР. Вказану постанову вважає незаконною, протиправною та такою, що підлягає скасуванню, зважаючи на те, що вимірювальний пристрій не був встановлений на стаціонарну стійку, а перебував у руках поліцейського, що є порушенням інструкції його використання. Крім цього під час розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності , після роз`яснення його прав під відеозапис, від неодноразово заявляв про надання можливості залучити до розгляду справи захисника, а також забезпечити можливість конфіденційного спілкування із захисником. Також, він не погоджувався з твердженням поліцейських, що на момент фіксування швидкості транспортного засобу на якому він рухався він перебував в населеному пункті, йому в наданні таких доказів було відмовлено. Разом з тим, ознайомлюючись із фіксацією швидкості приладу «Трукам» в зв`язку з погіршенням зору він не бачив його показників, а саме з якою швидкістю рухався автомобіль, де саме він рухався, які координати перебування транспортного засобу. Він також заявляв клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із необхідністю участі захисника, але йому було відмовлено у задоволенні його клопотання та розгляд справи було проведено за відсутності захисника. Враховуючи викладене вище, позивач просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі серії ЕНА №7697242 від 10 серпня 2026 року за ч.1 ст.122 КУпАП, а провадження у справі закрити.

Ухвалою Ямпільського районного суду Вінницької області від 24 серпня 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами розгляду окремих категорій термінових справ.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримав та просив суд їх задоволити.

Представник відповідача Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції, будучи належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився. Надав суду відзив наступного змісту: 10.08.2026 близько 13 год. 11 хв. нарядом УПП у Вінницькій області ДПП під час несення служби в населеному пункті позначеному дорожнім знаком 5.49, по Немирівському шосе в м.Вінниця, за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCAM LTI 20/20 (серійний номер № ТС 001146) виявлено порушення Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, а саме: водій транспортного засобу BMW X5 д.н.з. НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 100 км/год. при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 50 км/год, чим порушив пункт 12.4 ПДР. Фотознімок та відеозапис, здійснений сертифікованим приладом TruCAM LTI 20/20 № ТС 001146, є отриманими у встановленому законом порядку доказами того, що позивач перевищив дозволену законом швидкість і, відповідно, вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив ПДР. Після зупинки ТЗ поліцейський відповідно до частини третьої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», представився водію та проінформував про причину зупинки, виконавши вимогу частини другої статті 35 Закону України «Про Національну поліцію». Після виконання вимог частини третьої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський, відповідно до підпункту «а» пункту 2.4 ПДР пред`явив водію законну вимогу про надання для перевірки документів передбачених підпунктами «а», «б», «ґ» пункту 2.1 ПДР, а саме:посвідчення водія відповідної категорії; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Водієм виявився ОСОБА_1 , 1977 року народження – позивач, який виконав законну вимогу поліцейського, пред`явивши для перевірки вищевказані документи. У відповідності до положень статті 222 КУпАП, поліцейський взводу №1 роти №2 батальйону УПП у Вінницькій області ДПП капрал поліції Тишкун Олександр Васильович, як посадова особа, яка має право розглядати справи про адміністративні правопорушення, в т.ч. за статтею 122 КУпАП, оголосив про початок розгляду справи про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено частиною першою статті 122 КУпАП щодо ОСОБА_1 . Під час розгляду справи, позивача ознайомлено із правами особи, що притягається до адміністративної відповідальності передбаченими статтею 268 КУпАП та статтею 63 Конституції України.

Встановивши всі обставини справи та факт вчинення адміністративного правопорушення, поліцейським після розгляду справи було прийнято рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.. Позивачу роз`яснено порядок виконання та оскарження даного рішення. Після цього, поліцейським взводу №1 роти №2 батальйону УПП у Вінницькій області ДПП капралом поліції Тишкуном О.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7697242 від 10.08.2026 року з накладенням на ОСОБА_1 , адміністративного стягнення у виді штрафу розміром 340 грн. Таким чином, відповідач діяв у межах та у спосіб, передбачені чинним законодавством України, а постанова про адміністративне правопорушення серії ЕНА №7697242 від 10.08.2026 відповідає вимогам Кодексу України про адміністративні правопорушення. Тому, доводи та пояснення позивача, з приводу відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення та безпідставності винесення оскаржуваної постанови, не знаходять свого об`єктивного підтвердження та зводяться до загальних фраз які викладені в змісті позовної заяви виключно з метою уникнення адміністративної відповідальності. З урахуванням вищевикладеного просить суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Так, постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі серії ЕНА №7697242 від 10 серпня 2026 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн. Суть правопорушення полягає у тому, що 10 серпня 2026 року о 13 год. 11 хв. в м.Вінниця по вул.Немирівське шосе, 90 г водій керуючи транспортним засобом в населеному пункті, який позначений дорожнім знаком 5.49. рухався зі швидкістю 100 км /год., перевищив швидкість руху на 50 км/год., швидкість вимірювалась приладом «ТруКАМ» №001146. Портативний відео реєстратор 467749, 472799, чим порушив п.12.4 ПДР.

Зазначені в оскаржуваній постанові відеодокази, зокрема відео з портативного відеореєстратора №467749 та відео з приладу вимірювання швидкості TruCam №001146, було надано відповідачем разом з відзивом та долучено судом до матеріалів справи.

Дослідивши надані докази, судом встановлено, що відеозаписом з приладу TruCam зафіксовано рух транспортного засобу BMW X5 д.н.з. НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 100 км/год. Відеозаписом з портативного нагрудного відеореєстратора інспектора поліції 467749 зафіксовано події після зупинення інспектором поліції водія ОСОБА_1 транспортного засобу BMW X5 д.н.з. НОМЕР_1 , зокрема повідомлення та роз`яснення причини зупинки транспортного засобу, процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, винесення за результатами її розгляду постанови серії ЕНА №7697242 від 10 серпня 2026 року, оголошення даної постанови та роз`яснення строків та порядку її оскарження.

Відповідно до ст.23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

До основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. У випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ст.245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з ст.280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до п.11 ч.1 ст.23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, ПДР України).

Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно п.12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Згідно з ч.1 ст.122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В обґрунтування підстав для скасування постанови позивач вказує про те, що фіксація поліцейським за допомогою спеціальних засобів фото-відео порушень ПДР відбувалось приладом, який не був стаціонарно закріпленим, а знаходився в руках інспектора поліції, що суперечить приписам ст.40 Закону України «Про Національну поліцію».

Щодо законності застосування приладу вимірювання швидкості руху TruCAM у ручному режимі суд вважає за доцільне зазначити, що згідно пункту 9 частини 1 статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Згідно статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Тобто, положення Закону України «Про Національну поліцію» надають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення.

Вимірювач швидкості TruCam LT1 20/20 використовується у відповідності до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та є засобом вимірювальної техніки. Відповідно до інструкції з використання приладу Trucam LTІ 20/20, конструктивна особливість приладу та заявлені характеристики дозволяють його використання з рук, а визначення похибки при такому використанні не буде перевищувати 2 км/год.

Виробником передбачена система заходів, які нівелюють вібрації та короткочасне переривання лазеру, тому прилад не може здійснювати вимірювання швидкості з більшою похибкою, ніж передбачено виробником та визначено у свідоцтві про повірку. Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.

Лазерний вимірювач швидкості TruCam LT1 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.

Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м.

З відстані у 350-450 м поліцейським виконується наведення позначки оптичного прицілу на цільовий автомобіль і натискається спусковий гачок приладу. Прилад починає вимірювання швидкості і включає запис відео, при цьому чути характерний звук низького тону.

Після стабільного утримання позначки на цільовому транспортному засобі, прилад здійснює вимірювання швидкості. Про фіксацію перевищення швидкості руху свідчить характерний звук високого тону і в самому оптичному прицілі та на екрані монітору приладу фіксується числовий показник швидкості.

При фіксації перевищення встановленої швидкості руху прилад здійснює фотографування транспортного засобу порушника, про що свідчить повторний звук високого тону. Після цього поліцейський відпускає спусковий гачок та вживає заходи до зупинки порушника.

Виробник приладу TruCAM (LTI, США) застосував алгоритм шифрування AES з метою посилення достовірності доказової бази дорожньої поліції в суді в разі оскарження факту порушення.

Правильність реалізації у приладі TruCAM зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.

Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCAM, але, також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії.

Тому, достовірність інформації про порушення правил дорожнього руху може бути перевірена в будь-який момент після її фіксації приладом TruCAM, у тому числі під час її пред`явлення в якості речового доказу в адміністративному судовому процесі.

Так, лазерний вимірювач швидкості ТС 001146 LTI 20/20 TruCAM отримав свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 17.11.2025 № 22-01/35293, видане державним підприємством «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» (ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ»), чинним до 17.11.2026.

Всі прилади, що використовуються працівниками Департаменту патрульної поліції, пройшли повірку. Міжповірочний інтервал для TruCAM визначено Переліком засобів вимірювальної техніки, типи яких затверджені на підставі результатів державних приймальних та контрольних випробувань і міжнародних договорів України затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 05.04.2012 № 437 і становить 1 рік.

При цьому, у даному конкретному випадку, порушення позивачем ПДР України зафіксовано пристроєм вимірювання швидкості "TruCAM" в ручному режимі, а не в автоматичному, а тому вимоги ч.2 ст.40 Закону №580-VIII не застосовується до спірних правовідносин у справі.

Доводи позивача про те, що з урахуванням положень ст.40 Закону України «Про Національну поліцію», прилад TruCam при проведенні фіксації швидкості певного транспортного засобу не може утримуватися інспектором поліції в руках, а повинен бути стаціонарно вмонтованим, є помилковими, оскільки вимоги ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» не містить приписів щодо можливості використання поліцією лише змонтованих технічних приладів. Водночас зазначена норма права передбачає можливість монтажу або розміщення таких приладів по зовнішньому периметру доріг і будівель.

Відтак, фіксація поліцейським порушень ПДР приладом, який не був стаціонарно закріпленим, а знаходився в руках інспектора поліції не суперечить приписам ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію».

Таким чином, наявність сертифікату, експертного висновку, свідоцтва про повірку даного вимірювального приладу свідчить про необґрунтованість доводів позивача щодо неправомірності застосування посадовою особою відповідача лазерного вимірювача швидкості транспортних засобів TruCam.

На наявному у матеріалах справи фотознімку та відеозаписі, доданому до матеріалів справи, який здійснений сертифікованим приладом TruCAM LTI 20/20 №ТС 001146, зафіксовано, що автомобіль позивача рухався зі швидкістю 100 км/год. З наявного відеозапису, що міститься в матеріалах справи встановлено, що саме позивач, керуючи автомобілем, рухався в населеному пункті зі швидкістю 100 км/год, що не заперечується ним.

Водночас, позивач, в позовній заяві вказує, що в оскаржуваній постанові зазначено місцем вчинення правопорушення Немирівське шосе, 90Г міста Вінниці, однак він там не перебував та не керував ТЗ з порушенням ПДР. Однак вищезазначене твердження спростовується наявними доказами, а саме: відеозаписом з портативного відеореєстратору поліцейського, де зазначено координати місцерозташування останнього та на якому зафіксовано будівлю по Немирівському шосе, 90Г в місті Вінниці, поблизу якої екіпаж поліції здійснював контроль за швидкісним режимом з приладом TruCAM LTI 20/20 №ТС 001146. Аналізуючи вищевикладене, можна зробити висновок, що правопорушення вчинене в населеному пункті, а адресу: м.Вінниця, Немирівське шосе, 90 Г вказано поліцейським в постанові, як найближчу адресу до місця вчинення правопорушення та розгляду адміністративної справи.

З урахуванням наведеного у сукупності, суд вважає, що факт порушення позивачем вимог пункту 12.4 ПДР підтверджується матеріалами справи, разом з цим слід зазначити наступне:

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.222 КУпАП, розгляд справ про правопорушення, передбачені ч.1 ст.121-3 цього Кодексу, покладено на органи внутрішніх справ (Національна поліція).

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Згідно ч.1 ст.251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі статтею 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

За приписами ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У відповідності до ч.2 ст.271 КУпАП інтереси потерпілого може представляти представник - адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

З наданих представником відповідача відеозаписів встановлено, що ОСОБА_1 під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, користуючись своїм правом, визначеним ст.268 КУпАП, заявив клопотання про відкладення розгляду справи для надання йому можливості скористатися правовою допомогою.

Так, згідно з відеозаписом «export-rх16е» з відеореєстратора інспектора поліції № 467749 вбачається, що ОСОБА_1 заявив про намір скористатися своїм правом на юридичну допомогу під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та просив відкласти розгляд справи.

Проте в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи йому було відмовлено, а його клопотання про забезпечення участі захисника фактично залишено без розгляду.

Наведене свідчить про те, що під час розгляду справи та винесення постанови працівниками поліції було порушено процедуру розгляду справи, зокрема право позивача на захист, гарантоване ст.268 КУпАП. Таке порушення перешкодило позивачу належним чином реалізувати надані йому законом процесуальні права та суперечить вимогам щодо повного, всебічного й об`єктивного розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Враховуючи зазначене вище суд приходить висновку про те, що постанова, яка винесена без додержання вказаних вище норм діючого законодавства, не може бути визнана належними та допустимими доказами вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

Вказані висновки суду узгоджуються з усталеною практикою ВС КАС, зокрема у свої постанові КАС ВС від 18.02.2020 №524/9827/16-а зазначав, що інспектором не вжито жодних дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги, а тому колегія суддів погодилася з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що такими діями інспектор порушив права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, тому і порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

За правилами ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність скасування оскаржуваної постанови та надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).

На підставі викладеного, керуючись ст.19 Конституції України, ст.122, КУпАП, ст.ст. 6, 8,9, 72, 77, 139, 242, 243-246, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладення стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7697242 від 10 серпня 2026 року про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП і застосування до нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.

Справу щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП направити на новий розгляд до компетентного органу Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий М.М. Дзерин