Суд: Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 13 вересня 2026 р.
Справа: №149/2144/26
Суддя: Робак М. В.
Справа № 149/2144/26
Провадження №2/149/1418/26
Номер рядка звіту 38
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
14.09.2026 м. Хмільник
Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючої суддіРобак М.В.,
при секретарі Поліщук Л.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ТОВ "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
ВСТАНОВИВ:
17.06.2026 до суду звернулось ТОВ "Споживчий центр" з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу, який мотивовано тим, що 05.08.2025 між сторонами укладено кредитний договір за умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 8000 грн з датою повернення - 22.12.2025 , процентна ставка - 1 % за один день користування кредитом, комісія - 1600 грн. Вподальшому між сторонами було укладено додатковий договір та збільшено суму кредиту до 9000 грн на строк 83 дні. Відповідач умови кредитного договору не виконав та внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 15832,54 грн, з яких 6854,44 грн - тіло кредиту, 4798,10 грн - проценти та 4180 грн - відсотки, згідно ст. 625 ЦК України. Враховуючи наведене, позивач просить задоволити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 25.06.2026 відкрито спрощене позовне провадження та призначено судовий розгляд.
В судове засідання представник позивача не з"явився, прохав розглянути справу за його відсутності, щодо заочного рішення не заперечує. Вказав, що докази щодо понесених судових витрат на оплату правничої допомоги будуть надані протягом 5 днів після ухвалення судового рішення.
Відповідач в судове засідання не прибув, повістка повернулась з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
З урахуванням умов, передбачених ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних доказів.
Судом встановлено, 05.08.2025 між сторонами укладено кредитний договір за умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 8000 грн, строком до 22.12.2025 , проценти - 1% за день користування, розмір комісії, пов"язаної з наданням кредиту становить 1600 грн. Договір підписано електронним підписом позичальника. (а.с. 21-27)
01.10.2025 між сторонами укладено додаткову угоду до кредитного договору за умовами якої позичальнику надано 1000 грн на строк до 22.12.2025 (а.с. 28-32, 20)
Згідно розрахунку заборгованості станом на 12.06.2026 за за відповідачем ОСОБА_1 рахується заборгованість в сумі 15832,54 грн, з яких 6854,44 грн - тіло кредиту, 4798,10 грн - проценти та 4180 грн - відсотки, згідно ст. 625 ЦК України.(а.с.34-35)
Суд, дослідивши докази, приходить до наступних висновків.
Відповідно до статті 55 Конституції України та статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
Згідно положень статтей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно частини 1 статті 627, статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статтей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом частини 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, яким обмінялися сторони.
Відповідно до статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".
Згідно статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обовязків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банка або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).
Із змісту статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або дострокова зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
ТОВ "Споживчий центр" належним чином виконав свої зобовязання за кредитним договором, надавши відповідачу кредитні кошти на загальну суму 9000 грн 00 коп.
Натомість, відповідач ОСОБА_1 свої зобовязання за кредитним договором належним чином не виконав, в результаті чого утворилась заборгованість.
Правильність наданих позивачем розрахунків заборгованості не спростована відповідачем в установленому законом порядку, вказаний розрахунок суд приймає до уваги як належний та допустимий доказ.
У спростування зазначених представником позивача доводів позову відповідачем будь яких доказів не надано.
Суд вважає, що позивачем доведено факт виникнення зобовязальних правовідносин між сторонами, зокрема, шляхом укладання договору кредиту між ТОВ "Споживчий центр" та відповідачем. При цьому, ТОВ "Споживчий центр" належним чином виконало свої обовязки по наданню кредиту, а відповідач отримав кредитні кошти, але належним чином не виконував свої обовязки за договором.
Враховуючи те, що відповідач, будучи ознайомлений з умовами кредитування, уклавши кредитний договір не виконує його істотні умови щодо порядку та строків погашення кредиту, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "Споживчий центр" ґрунтуються на законі та підлягають до часткового задоволення.
Разом з тим, відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі №910/8349/22 суд виснував щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що: на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №183/7850/22.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Таким чином вимога про стягнення відсотків, що нараховані по ст. 625 ЦК України в сумі 4180,00 грн. задоволенню не підлягає.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню кредитна заборгованість в сумі 11652,54 грн , з яких 6854,44 грн - тіло кредиту та 4798,10 грн - проценти.
За таких умов, судові витрати підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам в сумі 1959,4 грн
Керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265, 280-282, 279,354,355 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр", (код ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 ) заборгованість за кредитним договором №05.08.2025-100000122 від 05.08.2025 у розмірі 11652,54 грн , з яких 6854,44 грн - тіло кредиту та 4798,10 грн - проценти.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Марина РОБАК
Оригінал: reyestr.court.gov.ua