Суд: Тульчинський районний суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 07 вересня 2026 р.
Справа: №148/1412/26
Суддя: Ковганич С. В.
Справа № 148/1412/26
Провадження №2/148/1286/26
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
( Заочне )
08 вересня 2026 року Тульчинський районний суд
Вінницької області
в складі: головуючого судді Ковганича С.В., при секретарі Ліванчук А.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тульчині за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДІДЖИ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
Представник ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДІДЖИ ФІНАНС" (надалі ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС") звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи позовні вимоги тим, що 24.03.2024 між ТОВ "АВАНС КРЕДИТ" та відповідачем було укладено в електронній формі кредитний договір №40855-03/2024, за умовами якого відповідачу було перераховано кредитні кошти в сумі 20000 грн на картковий рахунок № НОМЕР_1 .
Відповідач належним чином свої зобов`язання за договором не виконувала. 14.08.2024 між ТОВ "АВАНС КРЕДИТ" та ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" було укладено договір факторингу №14082024, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №40855-03/2024 від 24.03.2024 .
Згідно договору факторингу сума боргу відповідача перед позивачем становить 80000 грн, з яких: 20000 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 60000 грн - заборгованість за відсотками.
Зважаючи на викладене, позивач звернувся до суду з цим позовом для захисту своїх порушених прав. Просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №40855-03/2024 від 24.03.2024 в розмірі 80000 грн, а також сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн та 6000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак у позовній заяві заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності та заочний розгляд справи у разі неявки відповідача.
Відповідач в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, про причини своєї неявки суд не повідомила, у вставновлений судом строк відзив не подала.
За таких обставин суд ухвалив розглянути справу заочно, за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі даних і доказів, відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 24.03.2024 відповідач ознайомилася із паспортом споживчого кредиту, про що свідчить його копія (а.с.29-30), та того ж дня між нею та ТОВ "АВАНС КРЕДИТ" був укладений договір про надання фінансового кредиту №40855-03/2024, який був підписаний відповідачем електронним підписом W0720, про що свідчить його копія (а.с.17-20). За цим договором сторони погодили такі умови:
- п.1.1. Товариство надає клієнту фінансовий кредит у розмірі 20000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором;
- п.1.2. Мета отримання кредиту: на власні потреби клієнта. Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 24.03.2024. Наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити в останній день строку кредитування. Дата погашення кредиту 21.07.2024.
- п.1.4. за користування кредитом Товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки: фіксована.
- п.1.4.1. процентна ставка становить 2,50 % в день та застосовується в межах строку кредитування, вказаного в п. 1.2 цього Договору.
- п.1.6. Кредит надається Клієнту у безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки №4149-60ХХ-ХХХХ-3496 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту;
- п.4.4.2 Клієнт зобов`язаний своєчасно повернути кредит та сплачувати проценти за користування Кредитом в порядку встановленому Договором.
- п.7.1. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє до повного виконання Клієнтом зобов`язань за ним.
Відповідно до копії Додатку №1 до договору про надання фінансового кредиту №40855-03/2024 від 24.03.2024 - Графіку платежів (а.с.21), станом на 21.07.2024 загальна вартість кредиту становить 60000 грн.
Відповідно до копії Інформаційного повідомлення споживача (а.с.22), вбачається, що 24.03.2024 ОСОБА_1 надала згоду на передачу своїх персональних даних третім особам з метою інформування про необхідність виконання нею зобов`язань.
ТОВ "АВАНС КРЕДИТ" виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, перерахувавши відповідачу на її банківський картковий рахунок № НОМЕР_2 кошти в сумі 20000 грн, що підтверджується повідомленням АТ КБ "ПриватБанк" від 16.06.2026 №20.1.0.0.0/7-260612/679-БТ (а.с.60) та випискою за договором №б/н за період з 24.03.2024-04.04.2024, наданою АТ КБ "ПриватБанк" від 16.06.2026 (а.с.59).
Натомість відповідач свої зобов`язання за користування кредитними коштами належним чином не виконувала.
Через неналежне виконання відповідачем її зобов`язань за кредитним договором утворилася заборгованість, яка згідно з наданим ТОВ "АВАНС КРЕДИТ" розрахунком (а.с.46-47) станом на 14.08.2024 становить 80000 грн, з яких: 20000 грн - сума заборгованості за кредитом; 60000 грн - сума заборгованості за відсотками.
14.08.2024 між ТОВ "АВАНС КРЕДИТ" та ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" було укладено договір факторингу №14082024, про що свідчить його копія (а.с.23-25), відповідно до умов якого сторони узгодили наступне:
- фактор стає новим кредитор в зобов`язаннях, що виникли із основних договорів, та отримує права вимоги за основними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті боргу за основними договорами, строк платежу за якими настав, відповідно до Акту прийому-передачі (додаток №2 до договору), а також вимоги по основним договорам, які виникнуть в майбутньому;
- відступлення права грошовї вимоги і всіх інших прав, належних клієнту за основними договорами та їх перехід від клієнта фактору відбувається у дату укладення цього договору.
Відповідно до копії Акту приймання-передачі письмового та/або електронного Реєстру Боржників від 14.08.2024 до договору факторингу №14082024 від 14.08.2024, укладеного 14.08.2024 (а.с.9), вбачається, що клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр боржників клієнта від 14.08.2024, складений відповідно до умов договору. Кількість відступлених прав грошової вимоги 989.
Відповідно до копії витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №14082024 від 14.08.2024, сформованого 14.08.2024 (а.с.11), вбачається, що ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №40855-03/2024 від 24.03.2024 в розмірі 80000 грн, з яких: 20000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 60000 грн - сума заборгованості за відсотками.
У зв`язку з невиконанням відповідачем її зобов`язань за кредитним договором№40855-03/2024 від 24.03.2024 представник позивача звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку зібраним у справі доказам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1, 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з ч. 1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів ( змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до ч.1, 3-4, 7 та 12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.
Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення.
Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, положення Закону України "Про електронну комерцію" передбачають використання як електронного підпису, так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а також аналога власноручного підпису.
Відповідно до ч.5 ст.18 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та не розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 цієї ж статті визначено, що до відносин за кредитним договором застосовується правове регулювання щодо відносин за договором позики.
За таких обставин зобов`язання за кредитним договором виникають з моменту передачі кредитодавцем позичальнику коштів, згідно умов кредитного договору.
Згідно вимог ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним
За змістом ч.2 ст.1056-1 ЦК України (в редакції, чинній на момент укладення кредитного договору), розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Таким виконанням щодо кредитних правовідношень є повернення кредитних ресурсів та сплата відсотків за їх використання з дотриманням визначених законодавством або договором умов, якими по відношенню до кредитних договорів є повернення, строковість, платність.
Згідно з ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що позивач правомірно набув право вимоги до відповідача за кредитним договором №40855-03/2024 від 24.03.2024.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно з ст. 611 ЦК України, при порушенні зобов`язання наступають правові наслідки установлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно до ст.629 ЦПК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що відповідач взяті на себе зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала, оскільки не надавала своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями відповідно до умов договору.
Таким чином, ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за вищевказаним кредитним договором.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч.1, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
У свою чергу, відповідач будь-яких заперечень та доказів на спростування позиції представника позивача до суду не надала.
Оскільки станом на день розгляду справи спір між сторонами не врегульований, відповідач заборгованість за кредитним договором у добровільному порядку не сплатила, суд приходить до висновку, що з відповідача, як позичальника, підлягає стягненню сума заборгованості за кредитним договором №40855-03/2024 від 24.03.2024 в розмірі 80000 грн.
Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи, що належним чином повідомлений відповідач не надала суду будь-яких заперечень та доказів на спростування позиції представника позивача, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог представника позивача в заявлених ним межах та про існування правових підстав для їх задоволення.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн (а.с.1) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн, оскільки їх розмір документально підтверджений, зокрема: копією договору про надання правничої допомоги №42649746/01 від 02.01.2026, який містить тарифікацію наданих послуг клієнту (а.с.14-16); копією Додаткової угоди №40855-03/2024 до договору про надання правничої допомоги №42649746/01 від 02.01.2026, укладеної 10.04.2026 (а.с.25); копією детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Лівак А.І. по договору №42649746/01 від 02.01.2026 (а.с.13), який містить склад, обсяг та види виконаних робіт, кількість витраченого часу, де загальна вартість послуг визначена у розмірі 6000 грн; копією акту №1015518 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 10.04.2026 (а.с.9), згідно якого сторони підтвердили, що адвокат надав клієнту послуги, загальною вартістю 6000 грн; копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 22.07.2016 серія ВЛ №841 (а.с.33).
На підставі викладеного, керуючись ст.3, 11,12 Закону України «Про електронну комерцію», ч.5 ст.18 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", ст.207, 512, 514, 516, 526, 530, 599, 610-612, 625, 626, 628, 629, 639, 1048-1050, 1054, 1055, 1056-1, 1077 ЦК України, ст.4, 12, 13, 19, 76-81, 141, 223, 247, 263- 265, 280-282 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДІДЖИ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДІДЖИ ФІНАНС", ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження якого: вул.Симони Петлюри, 21/1, м.Бровари, Київська область, 07406, IBAN: НОМЕР_4 в АТ "ПУМБ", заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №40855-03/2024 від 24.03.2024 в розмірі 80000 грн (вісімдесят тисяч гривень) з яких: 20000 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 60000 грн - заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДІДЖИ ФІНАНС", ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження якого: вул.Симони Петлюри, 21/1, м.Бровари, Київська область, 07406, IBAN: НОМЕР_4 в АТ "ПУМБ", судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн, а разом 8662,40 грн (вісім тисяч шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок).
Заочне рішення може бути переглянуто Тульчинським районним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua