Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №930/1331/26 — Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 930/1331/26

Провадження №2/930/1187/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

09.09.2026 року Немирівський районний суд

Вінницької області

в складі головуючого судді: Алєксєєнка В.М.

при секретарі: Загребельному О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» Ляр Д. Ю. звернувся до Немирівського районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У позовній заяві представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 09.01.2018 року в розмірі 43 527,72 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 35 131,74 грн та заборгованості за простроченими відсотками в розмірі 8 395,98 грн, а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09.01.2018 року ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву № б/н та приєднався до Умов та правил надання банківських послуг у редакції, що діяла на дату підписання заяви та була розміщена на офіційному вебсайті банку.

Позивач зазначає, що з моменту підписання відповідачем анкети-заяви між сторонами було укладено договір банківського обслуговування у порядку, передбаченому частиною першою статті 634 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання відповідача до запропонованого банком договору. Відповідачу було відкрито картковий рахунок та встановлено кредитний ліміт, який у подальшому було збільшено до 37 000,00 грн, що, за твердженням позивача, підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку і випискою по рахунку.

Для користування рахунком відповідач отримав кредитну картку № НОМЕР_1 строком дії до 12/2021, тип «Універсальна». Позивач вказує, що після отримання картки відповідач здійснив її активацію, користувався карткою та отримував кредитні кошти, що, на думку позивача, підтверджується розрахунком заборгованості та випискою по рахунку.

Позивач зазначає, що після закінчення строку дії первинної картки відповідач отримував наступні кредитні картки: № НОМЕР_2 строком дії до 07/2023, тип «Універсальна GOLD»; № НОМЕР_3 строком дії до 08/2026, тип «Універсальна GOLD»; № НОМЕР_4 строком дії до 01/2028, тип «Універсальна GOLD».

За твердженням позивача, у процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки до 40,8 % річних. При цьому умови обслуговування кредитних карток були доступні відповідачу на офіційному вебсайті банку та в мобільному застосунку «Приват24».

Позивач також посилається на те, що 07.08.2018 року відповідач підписав паспорт споживчого кредиту, у якому містилася інформація про відсоткові ставки за кредитуванням карткових рахунків. Відповідач, як зазначає позивач, не заперечував щодо розміру відсоткової ставки та частково погашав заборгованість, що, на думку позивача, свідчить про його обізнаність з умовами кредитування.

Крім того, позивач зазначає, що 02.02.2021 року відповідач підписав заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, якою, зокрема, погодив інші істотні умови користування кредитним рахунком. Зазначену заяву відповідач підписав власноруч на планшеті, що, за твердженням позивача, відповідає вимогам постанови Правління Національного банку України від 13.12.2019 року № 151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України».

Позивач вказує, що на момент підписання заяви від 02.02.2021 року відповідач уже мав заборгованість за кредитним рахунком, що підтверджується випискою по рахунку та розрахунком заборгованості. Починаючи з 02.02.2021 року відсотки, за твердженням позивача, нараховувалися відповідно до умов підписаної відповідачем заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, а саме за процентною ставкою 40,8 % річних. Загальний розмір нарахованих за цією ставкою відсотків, відповідно до розрахунку позивача, становить 8 395,98 грн.

Також позивач зазначає, що у зв`язку з початком повномасштабного вторгнення Російської Федерації та збройною агресією проти України банк у березні 2022 року скасував нарахування відсотків, встановивши процентну ставку в розмірі 0 %, а з 01.04.2022 року поступово відновив її до погодженого сторонами розміру. Відповідні нарахування, як зазначено у позовній заяві, наведені в розрахунку заборгованості.

Позивач стверджує, що свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу можливість користуватися кредитними коштами в межах встановленого кредитного ліміту, відкривши картковий рахунок та видаючи кредитні картки.

У свою чергу, відповідач, отримавши кредитні картки та користуючись кредитним лімітом, зобов`язався відповідно до умов договору погашати використану частину кредитних коштів шляхом внесення щомісячних платежів у розмірі, визначеному умовами договору.

Однак, як зазначає позивач, відповідач належним чином не виконував своїх зобов`язань щодо своєчасного погашення заборгованості, у зв`язку з чим утворилася заборгованість за кредитним договором.

Відповідно до розрахунку заборгованості, станом на 30.04.2026 року загальний розмір заборгованості відповідача становить 43 527,72 грн, з яких: 35 131,74 грн — заборгованість за тілом кредиту; 8 395,98 грн — заборгованість за простроченими відсотками.

Позивач зазначає, що відповідач станом на час звернення до суду заборгованість не погасив, продовжує ухилятися від виконання взятих на себе зобов`язань, чим порушує права та законні інтереси АТ КБ «ПРИВАТБАНК», у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою від 05.06.2026 судом відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду шляхом надсилання повісток за зареєстрованим місцем проживання та розміщенням оголошення на офіційному сайті суду відповідно до ч.11 ст. 128 ЦПК України, в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, правом на подання відзиву по справі не скористався, будь-яких клопотань та заяв не надіслав, а тому суд прийшов до висновку про розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалення заочного рішення.

Представник позивача в надісланій суду заяві просить розглядати справу за його відсутності, а також у разі неявки відповідача у судове засідання не заперечує проти заочного розгляду справи.

З урахуванням положень ст.ст. 223, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів та провести заочний розгляд справи.

За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, виходить із такого.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом, а розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За змістом частини першої статті 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки, порядок її зміни та сплати процентів визначаються кредитним договором з урахуванням вимог закону.

Згідно зі статтею 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами першою та шостою статті 81 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Як встановлено судом, 09 січня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг.

На підставі зазначеної заяви банк відкрив відповідачу картковий рахунок та встановив кредитний ліміт, який у подальшому був збільшений до 37 000,00 грн.

Таким чином, між сторонами виникли правовідносини з приводу надання та використання кредитних коштів, у межах яких відповідач отримав можливість користуватися кредитними коштами банку та взяв на себе обов`язок повернути кредит і сплачувати передбачені договором проценти.

Матеріалами справи підтверджується, що в процесі користування кредитним продуктом відповідачеві були випущені та використовувалися банківські картки, зокрема картки типу «Універсальна GOLD».

Сам факт користування відповідачем кредитними коштами та виникнення кредитної заборгованості підтверджується наданими позивачем документами, зокрема розрахунком заборгованості та іншими матеріалами справи.

При цьому суд враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені, зокрема, у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, відповідно до яких у спорах щодо кредитної заборгованості банк має належними та допустимими доказами підтвердити погодження сторонами конкретних умов кредитування, зокрема розміру процентної ставки, а посилання лише на редакцію Умов та правил банку, розміщену на вебсайті, за відсутності доказів того, що саме з такою редакцією ознайомився та погодився позичальник, саме по собі не є достатнім.

Зазначений правовий підхід підлягає врахуванню і при розгляді цієї справи.

Водночас обставини цієї справи відрізняються від обставин, які були предметом розгляду Великою Палатою Верховного Суду у справі № 342/180/17, оскільки у даній справі розмір процентної ставки не встановлюється судом виключно на підставі роздруківки Умов та правил банку.

Так, 02 лютого 2021 року відповідачем підписано заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг.

У зазначеній заяві безпосередньо визначено процентну ставку за користування кредитними коштами, а саме: 42,0 % річних для картки «Універсальна» та 40,8 % річних для картки «Універсальна GOLD».

Отже, конкретний розмір процентної ставки у 40,8 % річних був зазначений безпосередньо у документі, який підписаний відповідачем, а тому суд має належні докази того, що відповідач був ознайомлений із відповідною умовою кредитування та погодив її.

Вказане має істотне значення для вирішення спору, оскільки, на відміну від випадків, коли банк обґрунтовує розмір процентної ставки виключно посиланням на непідписані Умови та тарифи, у цій справі відповідна умова міститься безпосередньо у підписаній відповідачем заяві.

При цьому суд враховує, що відповідач користувався кредитним продуктом, до якого належали картки типу «Універсальна GOLD», а позивач здійснював нарахування процентів, виходячи із погодженої сторонами ставки 40,8 % річних.

Таким чином, у сукупності надані докази підтверджують, що відповідач був належним чином ознайомлений з умовами кредитування та погодив розмір процентної ставки 40,8 % річних для картки «Універсальна GOLD».

Суд також враховує, що сам по собі паспорт споживчого кредиту не може розглядатися як єдина та самостійна підстава для встановлення умов кредитного договору, оскільки його призначення полягає, зокрема, у наданні споживачеві переддоговірної інформації. Разом із тим у цій справі висновок про погодження відповідачем розміру процентної ставки ґрунтується не лише на паспорті споживчого кредиту від 07 серпня 2018 року, а насамперед на підписаній відповідачем заяві від 02 лютого 2021 року, у якій прямо зазначено розмір процентної ставки для відповідного типу картки.

Отже, посилання позивача на процентну ставку 40,8 % річних є належним чином підтвердженим доказами, які дозволяють встановити не лише сам факт нарахування процентів, а й погодження відповідачем відповідної умови кредитування.

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 30 квітня 2026 року за відповідачем обліковується заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 43 527,72 грн, яка складається із 35 131,74 грн заборгованості за основною сумою кредиту та 8 395,98 грн заборгованості за процентами.

При цьому позивач зазначив, що нарахування процентів за ставкою 40,8 % річних здійснювалося починаючи з 02 лютого 2021 року. Також із розрахунку вбачається, що у березні 2022 року банком була встановлена нульова процентна ставка, після чого з 01 квітня 2022 року нарахування процентів було відновлено відповідно до умов кредитування.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок заборгованості, його складові та періоди нарахування і не встановив у ньому арифметичних помилок або інших обставин, які б свідчили про безпідставність визначеної позивачем суми.

Відповідач доказів погашення заборгованості в іншому розмірі, доказів неправильності проведеного позивачем розрахунку, а також власного контррозрахунку заборгованості суду не надав.

Водночас сама по собі відсутність відзиву на позов та неявка відповідача в судове засідання не звільняють позивача від обов`язку довести обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог. Судом такий обов`язок позивача виконано, а висновок про наявність заборгованості ґрунтується на досліджених судом доказах, а не на факті неподання відповідачем відзиву.

Отже, суд приходить до висновку, що позивач належними та допустимими доказами підтвердив факт виникнення між сторонами кредитних правовідносин, отримання відповідачем кредитних коштів, погодження умов їх використання, у тому числі процентної ставки 40,8 % річних для картки «Універсальна GOLD», а також наявність та розмір непогашеної заборгованості.

Відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів не виконав, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № б/н від 09 січня 2018 року в загальному розмірі 43 527,72 грн, з яких 35 131,74 грн — заборгованість за тілом кредиту та 8 395,98 грн — заборгованість за простроченими процентами, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 662,40 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 80, 81, 89, 128, 133, 137, 141, 223, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 274-279, 280-284 ЦПК України, згідно ст.ст. 11, 509, 512, 514, 516, 525,526,530,551,599,610,611,615, 625 629,1050,1054 ЦК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 09 січня 2018 року в розмірі 43 527 (сорок три тисячі п`ятсот двадцять сім) гривень 72 копійки, що складається з: 35 131 (тридцять п`ять тисяч сто тридцять одна) гривня 74 копійки — заборгованість за тілом кредиту; 8 395 (вісім тисяч триста дев`яносто п`ять) гривень 98 копійок — заборгованість за простроченими процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення може бути переглянуте Немирівським районним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причи.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: В.М. Алєксєєнко