Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №136/1698/26 — Липовецький районний суд Вінницької області

Суд: Липовецький районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: за законом.

Дата: 02 вересня 2026 р.

Справа: №136/1698/26

Суддя: Присяжний О. І.

Справа № 136/1698/26

провадження № 2/136/831/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Присяжного О.І.,

за участі секретаря судових засідань Мельник В.Р.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, у порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку спадкового майна,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій учасників справи.

ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач) через свого представника – адвоката Дегтярьова О.М. звернувся до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) обґрунтовуючи підставність вимог тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 та, після його смерті, відкрилася спадщина. Після смерті ОСОБА_3 , його доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в порядку спадкування за законом після смерті батька, звернулись до приватного нотаріуса Липовецької районного нотаріального округу Кобзар С.В. із заявами про прийняття спадщини, внаслідок чого було відкрито спадкову справу №79/2014. Після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно, що складається із земельної ділянки площею 2,6997 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Лозуватської сільської ради Липовецького (на даний час - Вінницького) району Вінницької області із кадастровим номером № 0522283000:02:000:0056 (№ 0522283000:02:000:2173 на даний час), яка належала спадкодавцю на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ВН № 120786 виданого 30.09.2004 головою Липовецької райдержадміністрації (копія Державного акту додається).

26.07.2022 року ОСОБА_4 з письмовою заявою звернулася до приватного нотаріуса Кобзар С.В.. яку остання отримала 02.08.2022 року (печатка на заяві), з проханням видати постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій за відсутності оригіналу правовстановлюючого документу, однак відповіді на свою заяву вона особисто як наручно, так і по пошті, не отримувала.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 , не дооформивши своїх спадкових прав померла, і спадщину після неї прийняв її син – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який після її смерті, звернувся із заявою про прийняття спадщини за законом до державного нотаріуса Липовецької державної нотаріальної контори Кицюка О.П., внаслідок чого було відкрито спадкову справу № 3/2023 від 17.01.2023 року. Згідно довідки про склад спадкоємців за вих. 02-14/571 від 03.10.20924 року, виданої завідувачем Липовецької державної нотаріальної контори Олександром Кицюком, спадкоємцем померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 є її син ОСОБА_1 .

Натомість інша спадкоємиця, ОСОБА_2 , 26.08.2024 року отримала від приватного нотаріуса Кобзар С.В. письмовий запит до Відділу № 1 Управління надання адміністративних послуг Держгеокадастру у Вінницькій області про надання засвідченої копії виданого ОСОБА_3 Державного акту на право на земельну ділянку, розташовану на території Липовецької територіальної громади (Лозуватської сільської ради), відповідь на який вона отримала наручно та передала приватному нотаріусові Кобзар С.В., в провадженні якої перебуває спадкова справа і знаходиться безпосередньо у справі (копія додається). 25.09.2024 року ОСОБА_2 звернулася із письмовою заявою до приватного нотаріуса Кобзар С.В. з проханням або видати свідоцтво про право власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом або вмотивовано відмовити, видавши постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії (копія додається). 26.09.2024 року приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Кобзар С.В. було видано ОСОБА_2 постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії за № 161/02-31, 02-14.

Відповідно до рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 20.02.2025 року у справі № 136/2062/24, яке набрало законної сили 25.03.2025 року, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/2 частку спадкового майна в порядку спадкування за законом задоволено, визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 2.6997 гектарів, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Липовецької територіальної громади (раніше Лозуватської сільської ради) Вінницького району Вінницької області, кадастровий номер 0522283000:02:000:2173, що належала ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВН №120786, виданого Липовецькою районною державною адміністрацією, Липовецьким райвідділом земельних ресурсів 30 вересня 2004 року на підставі розпорядження № 282/2003 Липовецької райдержадміністрації від 04.11.2003 року, в порядку спадкування за законом.

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.07.2026 року, за ОСОБА_2 01.10.2025 року на підставі рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 20.02.2025 у справі № 136/2062/24, зареєстровано 1/2 частка земельної ділянки з кадастровим номером № 0522283000:02:000:2173 загальною площею 2,6997 га.

Представник позивача звертає увагу суду на те, що за життя ОСОБА_4 зверталася з письмовим листом від 26.07.2022 року (реєстрація в нотаріуса 02.08.2022 року) до приватного нотаріуса Кобзар С.В. стосовно видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом (на земельну ділянку), однак офіційно не отримала будь-якої відповіді як наручно так і через рекомендований лист, особисто підписів не ставила.

Також після смерті ОСОБА_4 , її син ОСОБА_1 , будучи спадкоємцем за законом першої черги, 27.01.2025 року також звертався з письмовим листом до приватного нотаріуса Кобзар С.В. стосовно видачі йому свідоцтва про право на спадщину за законом (на земельну ділянку), однак офіційно не отримав будь-якої відповіді як наручно так і через рекомендований лист, особисто підписів не ставив.

Представник позивача наголошує на тому, що документальне оформлення спадщини за померлим ОСОБА_3 по спадковій справі № 79/2014 триває значний час (понад 12 років) і лише одна із двох спадкоємців, тобто ОСОБА_2 , після звернення до суду за захистом своїх прав, змогла оформити спадщину, а саме рішенням суду визнано право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 2,6997 га, кадастровий номер- 0522283000:02:000:2173, що розташована на території Липовецької територіальної громади (Лозуватської сільської ради) Вінницького (Липовецького) району Вінницької області та зареєструвати її в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а отже і користуватися належною їй часткою. Також слід зазначити і те, що основною причиною тривалого оформлення спадщини та неможливості видачі свідоцтва про спадщину є розбіжності в кадастровому номері в Державному акті на право власності на земельну ділянку серії ВН № 120786, виданому 30 вересня 2004 року, на прізвище ОСОБА_3 , де зазначено кадастровий номер 0522283000:02:000:0057 та Витягах із ДЗК, де на прізвище ОСОБА_3 на цю ж земельну ділянку вказано кадастровий номер 0522283000:02:000:2173. Крім того, оригінал Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ВН №120786, виданому 30 вересня 2004 року, на прізвище ОСОБА_3 , з кадастровим номером 0522283000:02:000:0057 відсутній, а на письмовий запит нотаріуса органами ДЗК було надано завірену належним чином його копію, яка не має сили оригіналу.

Представник позивача звертає увагу суду також на те, що в копії паспорта серії НОМЕР_1 , виданого Липовецьким РВ УМВС України у Вінницькій області від 16.09.2002 року, на прізвище ОСОБА_4 , по батькові зазначено « ОСОБА_5 », в свідоцтві про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 05.10.2022 року на прізвище ОСОБА_4 , по батькові зазначено « ОСОБА_5 », а в Державному акті на право власності на земельну ділянку серії ВН № 120786, виданому 30 вересня 2004 року, на прізвище ОСОБА_3 , де зазначено кадастровий номер 0522283000:02:000:0057, значиться ім`я ОСОБА_3 , а тому різниця в імені та по-батькові також дає підстави сумнівів при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. З огляду на бюрократичні позиції та різного роду колізії, які виникли під час оформлення початкових особистих та правовстановлюючих документів, які видавалися російською мовою, а в подальшому перекладалися та видавалися українською мовою, в тому числі і відповідальними за їхнє оформлення працівниками, призводять до неточностей та помилок під час оформлення різного роду документів.

ОСОБА_1 не може закінчити оформлення документів про спадщину за своєю покійною матір`ю ОСОБА_4 , тим самим не може в повній мірі користуватися, володіти та розпоряджатися майном своєї покійної матері, а після оформлення документів і власним майном, тим самим порушуються конституційні права особи, внаслідок чого він змушений звернутись до суду із вказаним позовом.

У визначений судом строк відповідач відзиву на позовну заяву не подала.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

04.08.2026 ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області відкрито провадження у даній справі, призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, а також витребувано від Липовецької державної нотаріальної контори копію спадкової справи № 3/2023 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 та від приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Кобзар С.В. копію спадкової справи № 79/2014 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

20.08.2026 від Липовецької державної нотаріальної контори надійшли копії матеріалів спадкової справи № 3/2023.

31.08.2026 від приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Кобзар С.В. надійшли копії матеріалів спадкової справи № 79/2014.

20.08.2026 від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява, у якій вона повідомляє про те, що не заперечує щодо задоволення позову ОСОБА_1 , а саме визнання судом права власності в порядку спадкування за законом за ОСОБА_1 на 1/2 частку земельної ділянки площею 2,6997 гектарів, кадастровий номер 05222830000:02:000:2173. Просить підготовче засідання та інші судові засідання проводити без її участі.

25.08.2026 від представника позивача - адвоката Дегтярьова О.М. надійшла заява про розгляд справи у відсутність позивача та його представника, а також про не заперечення щодо винесення в підготовчому засіданні рішення про задоволення позову, а судові витрати залишають за собою.

У підготовче судове засідання позивач, відповідач, а також їхні представники не з`явилися.

Відповідно до частини третьої статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

З огляду на викладене, суд вважає, що за результатами підготовчого провадження можливо ухвалити рішення, тому розгляд справи проводить в даному судовому засіданні, на підставі наявних у справі доказів та за відсутності сторін.

Ураховуючи те, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно й безпосередньо оцінивши зібрані в справі докази, встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 (а.с.84).

З матеріалів спадкової справи № 79/2014 заведеної до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 слідує, що діти спадкодавця ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , в порядку передбаченому чинним законодавством, звернулись до приватного нотаріуса Липовецької районного нотаріального округу Кобзар С.В. із заявами від 04.06.2014 та 03.06.2014 про прийняття спадщини (а.с.81,82).

Після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно, що складається із земельної ділянки площею 2,6997 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Лозуватської сільської ради Липовецького (на даний час Вінницького) району Вінницької області із кадастровим номером 0522283000:02:000:2173 (на даний час), яка належала спадкодавцю на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ВН № 120786 виданого 30.09.2004 головою Липовецької райдержадміністрації (зворотна сторона а.с.16-а.с.17).

Втім в державному акті кадастровий номер земельної ділянки зазначено неправильно як 0522283000:02:000:0057. Дані обставини підтверджується листом ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області № 29-2-2-62/2-25 від 17.01.2025, наданим на адвокатський запит, відповідно до якого кадастровий номер 0522283000:02:000:0057 вписаний в Державному акті серії ВН № 120786 виданому 30.09.2004 вважати недійсним, оскільки при внесенні відомостей до Державного земельного кадастру присвоєно кадастровий номер 0522283000:02:000:2173 та відкрито Поземельну книгу на земельну ділянку площею 2,6997 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.27).

Відповідно до довідки Лозуватської сільської ради № 02-27/105 від 02.05.2014, померлий ОСОБА_3 , 1924 року народження, на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований та постійно проживав в АДРЕСА_1 . На день смерті ОСОБА_3 за вказаною адресою інші особи не проживали, та не були зареєстровані (а.с.85).

Тобто спадкоємцями за законом першої черги після смерті ОСОБА_3 , які вступили у спадщину є його доньки ОСОБА_2 та ОСОБА_4

26.09.2024 приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу було видано ОСОБА_2 постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії за № 161/02-31, 02-14, оскільки наявні розбіжності в кадастровому номері у витягу з Державного кадастру та Державному акті на право власності на земельну ділянку та без встановлення в судовому порядку факту, що земельна ділянка площею 2.6997 гектарів, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Липовецької територіальної громади (Лозуватської сільської ради) Вінницького (Липовецького) району Вінницької області, кадастровий номер 0522283000:02:000:0057, що належить ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВН №120786, виданого Липовецькою районною державною адміністрацією Липовецьким райвідділом земельних ресурсів 30 вересня 2004 року на підставі розпорядження № 282/2003 Липовецької райдержадміністрації від 04.11.2003 року; акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 57, є саме земельною ділянкою з кадастровим номером 0522283000:02:000:2173. Тому свідоцтво про право на спадщину видане бути не може (зворотна сторона а.с.29-а.с.30).

Відповідно до рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 20.02.2025 по справі № 136/2062/24 (набрало законної сили 25.03.2025), позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/2 частку спадкового майна в порядку спадкування за законом задоволено, визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 2.6997 гектарів, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Липовецької територіальної громади (раніше Лозуватської сільської ради) Вінницького району Вінницької області, кадастровий номер 0522283000:02:000:2173, що належала ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВН № 120786, виданого Липовецькою районною державною адміністрацією, Липовецьким райвідділом земельних ресурсів 30 вересня 2004 року на підставі розпорядження № 282/2003 Липовецької райдержадміністрації від 04.11.2003 року, в порядку спадкування за законом (а.с.32-34).

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.07.2026, 01.10.2025 за ОСОБА_2 на підставі рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 20.02.2025 у справі № 136/2062/24 була зареєстрована 1/2 частка земельної ділянки загальною площею 2,6997 га., з кадастровим номером 0522283000:02:000:2173.

Натомість інша спадкоємиця ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , не дооформивши своїх спадкових прав померла що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 (а.с.9).

Родинні зв`язки між позивачем та ОСОБА_4 підтверджуються свідоцтвом про народження позивача серія НОМЕР_5 , відповідно до якого батьками позивача зазначено ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с.55), витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00047669184 від 26.10.2024, відповідно до якого 11.10.1984 укладено шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 (зворотна сторона а.с.11-а.с.12), витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію розірвання шлюбу № 0047669273 від 26.10.2024, відповідно до якого 28.11.1991 розірвано шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_9 (зворотна сторона а.с.12-а.с.13) та свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_6 відповідно до якого 12.02.1998 одружились ОСОБА_10 та ОСОБА_11 (зворотна сторона а.с.10).

З матеріалів спадкової справи № 3/2023 заведеної до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 слідує, що син спадкодавця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в порядку передбаченому чинним законодавством, звернувся із заявою про прийняття спадщини за законом до державного нотаріуса Липовецької державної нотаріальної контори Кицюка О.П. із заявою від 17.01.2023 (а.с.53).

Згідно довідки про склад спадкоємців № 02-14/571 від 03.10.2024, виданої завідувачем Липовецької державної нотаріальної контори Кицюком О.П., спадкоємцем померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 є її син ОСОБА_1 (а.с.11).

Судом встановлено, що за життя ОСОБА_4 зверталася з листом від 26.07.2022 до приватного нотаріуса Кобзар С.В. стосовно видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом (на земельну ділянку) (а.с.35-36), однак офіційно не отримала будь-якої відповіді як наручно так і через рекомендований лист.

Позивач будучи спадкоємцем за законом першої черги, 27.01.2025 року також звертався з письмовим листом до приватного нотаріуса Кобзар С.В. стосовно видачі йому свідоцтва про право на спадщину за законом (на земельну ділянку) або ж отримання офіційної відмови, що підтверджується відповідним листом від 27.01.2025 (а.с.26), однак офіційно не отримав будь-якої відповіді як наручно так і через рекомендований лист.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 20.02.2025 по справі № 136/2062/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/2 частку спадкового майна в порядку спадкування за законом встановлено:

«Факт належності ОСОБА_3 земельної ділянки із зміненим кадастровим номером № 0522283000:02:000:2173 підтверджується: державним актом на право власності на земельну ділянку серії ВН № 120786, виданим Липовецькою районною державною адміністрацією, Липовецьким райвідділом земельних ресурсів 30 вересня 2004 року, де кадастровий номер зазначено як 0522283000:02:000:0057; витягом ДЗК на земельну ділянку з кадастровим номером 0522283000:02:000:2173, де зазначено місце розташування - Вінницька область, Липовецький район, Лозуватська сільська рада, площа земельної ділянки - 2,6997 га, які збігаються з даними, зазначеними в державному акті та в якості документа, що засвідчує право вказано державний акт ВН № 120786 від 30.09.2004 року; інформаційною довідкою ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області щодо зміни кадастрового номеру земельної ділянки.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла сестра позивача ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_7 (а.с.18). Утім, ОСОБА_4 свої спадкові права на зазначену вище земельну ділянку, що є предметом спору не оформила у встановленому законом порядку. З матеріалів спадкової справи № 3/2023 заведеної до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 слідує, що спадщину після її смерті прийняв її син ОСОБА_1 , подавши заяву до нотаріальної контори відповідного змісту (а.с.92). Факт родинних відносин відповідача з ОСОБА_4 підтверджується свідоцтвом про його народження (а.с.94 на звороті), повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб (а.с.102-105). Відповідно до довідки Турбівської селищної ради від 19.12.2022 за № 4398 (а.с.106 на звороті) слідує, що склад сім`ї ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 був наступний: син ОСОБА_1 (відповідач по справі) та син ОСОБА_12 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.98).

Таким чином сторони по справі є спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_3 та мають право на 1/2 частку земельної ділянки площею 2.6997 гектарів, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Липовецької територіальної громади (раніше Лозуватської сільської ради) Вінницького району Вінницької області, кадастровий номер 0522283000:02:000:2173 кожен».

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд зауважує, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Докази мають бути належними, допустимими та достовірними, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст.ст. 77-80 ЦПК України).

Разом з тим, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 89 ЦПК України).

Як визначено в ст.ст. 1217, 1218 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Як визначено в ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

В силу ч. 2 ст. 158 Земельного кодексу України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч. 1 ст. 1266 ЦК України, внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1276 ЦК України якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Встановлені судом обставини, які були перевірені зібраними у справі доказами доводять, що позивач має право на спадщину за законом після смерті діда ОСОБА_3 та матері ОСОБА_4 .

До складу спадкової маси увійшла земельна ділянка, площею 2,6997 га, кадастровий номер - 0522283000:02:000:2173, що розташована на території Липовецької територіальної громади (Лозуватської сільської ради) Вінницького (Липовецького) району Вінницької області, що належала ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВН № 120786, виданого Липовецькою районною державною адміністрацією Липовецьким райвідділом земельних ресурсів 30 вересня 2004 року на підставі розпорядження № 282/2003 Липовецької райдержадміністрації від 04.11.2003 року.

При зверненні до нотаріуса позивачу не було видано свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частки земельної ділянки, причини відмови позивачу не повідомленні.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 за № 7 «Про судову практику у справі про спадкування» роз`яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. З урахуванням положень ч. 1 ст. 15 та ст. 392 ЦК України потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення суду, ухвалене раніше.

З огляду на викладене, суд вважає, що наявність порушених прав позивача є очевидною, отож вони підлягають захисту судом у спосіб, що ним обраний.

З урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, наявність порушеного права позивача є очевидним, отож суд дійшов висновку, що вимога про визнання за позивачем права власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 2,6997 гектарів, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Липовецької територіальної громади (раніше Лозуватської сільської ради) Вінницького району Вінницької області, кадастровий номер 0522283000:02:000:2173, що належала ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВН № 120786, виданого Липовецькою районною державною адміністрацією, Липовецьким райвідділом земельних ресурсів 30 вересня 2004 року на підставі розпорядження № 282/2003 Липовецької райдержадміністрації від 04.11.2003 року, в порядку спадкування за законом, ґрунтується на нормах діючого законодавства, визнається відповідачем у повному обсязі та не порушує майнові права останньої, а тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 89, 200, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку спадкового майна, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 2,6997 гектарів, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Липовецької територіальної громади (раніше Лозуватської сільської ради) Вінницького району Вінницької області, кадастровий номер 0522283000:02:000:2173, що належала ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВН № 120786, виданого Липовецькою районною державною адміністрацією, Липовецьким райвідділом земельних ресурсів 30 вересня 2004 року на підставі розпорядження № 282/2003 Липовецької райдержадміністрації від 04.11.2003 року, в порядку спадкування за законом.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП - НОМЕР_8 );

Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_9 ).

Повний текст рішення складено та підписано 14.09.2026.

Суддя Олексій ПРИСЯЖНИЙ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua