Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №194/858/26 — Крижопільський районний суд Вінницької області

Справа № 194/858/26

2/134/686/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

14 вересня 2026 року селище Крижопіль

Крижопільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючої судді Швець Л.В.,

при секретарі судового засідання Томашенко О.М.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін в приміщенні суду в селищі Крижопіль цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 1491-2010 від 31 грудня 2024 року у розмірі 16793,00 грн, а також судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 31 грудня 2024 року між сторонами за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в межах яких реалізуються технології обробки інформації з використання технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле було укладено електронний договір про надання кредиту № 1491-2010. Позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор А2269 для підписання кредитного договору № 1491-2010 від 31 грудня 2024 року, підтвердження ознайомлення з правилами та інших супутніх документів. Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту – 3 500,00 грн; строк кредитування – 365 днів; базовий період – 21 днів; комісія за видачу кредиту – 15,00 % від суми кредиту; стандартна ставка – 1,00 % вдень; знижена % ставка – 1,00% в день; стандартна % ставка – 0,75 % за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії цього договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше); промо-ставка (вид акційної процентної ставки) становить 0,90 % за кожен день користування кредитом протягом перших 21 календарних днів першого Базового періоду. Позивач (через партнера АТ КБ «ПриватБанк», з яким укладено договір № 4010 про надання послуг в системі LigPay від 02 грудня 2019 року) видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується квитанцією АТ КБ «ПриватБанк» про перерахунок коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему платежів LigPay на підставі договору № 4010 від 02.12.2019 року на картку отримувача (Відповідача), чим виконав свої зобов`язання за договором своєчасно та в повному обсязі. Через неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором станом на 27 березня 2026 року загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 16 793,00 грн, а саме: заборгованість за кредитом – 3 500,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами – 11 018,00 грн; заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України– 1 750,00 грн; заборгованість за комісією – 525,00 грн.

Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором № 1491-2010 від 31 грудня 2024 року в загальному розмірі 16793,00 гривень та судові витрати по справі у розмірі 2662,40 гривень судового збору.

Ухвалою суду від 23 червня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 16 липня 2026 року розгляд справи був відкладений у зв`язку із неявкою відповідача.

Сторони в судове засідання, яке призначено на 14 вересня 2026 року, не з`явилися.

Представник позивача до позовної заяви додав клопотання, в якому просив розглянути справу за його відсутності та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, відзив на позов, заяви про розгляд справи за її відсутності чи відкладення розгляду справи до суду не подавала. Про дату, час і місце судового засідання відповідачка повідомлялася шляхом надсилання судових повісток за зареєстрованим місцем проживання, які повернулися до суду з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою». Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України судова повістка вважається врученою відповідачці.

Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 14 вересня 2026 року постановлено провести по даній справі заочний розгляд.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно із ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-80 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 31 грудня 2024 року між сторонами за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в межах яких реалізуються технології обробки інформації з використання технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле було укладено електронний договір про надання кредиту № 1491-2010.

Відповідно до п. п. 2.2 п. 2 Договору, кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику Кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування Кредитом у порядку, передбаченому Договором.

Відповідно до п. 4 Договору розмір Кредиту становить 3 500,00 гривень; дата надання Кредиту – 31 грудня 2024 року. Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту – 3 500,00 грн; строк кредитування – 365 днів; базовий період – 21 днів; комісія за видачу кредиту – 15,00 % від суми кредиту; стандартна ставка – 1,00 % вдень; знижена % ставка – 1,00% в день; стандартна % ставка – 0,75 % за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії цього договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше); промо-ставка (вид акційної процентної ставки) становить 0,90 % за кожен день користування кредитом протягом перших 21 календарних днів першого Базового періоду.

Згідно п. 4 п.п. 4.6. договору спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Ініціювання безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього договору, здійснюється кредитодавцем позичальнику в кредит додаткових грошових коштів на підставі додаткової угоди, ініціювання безготівкового переказу грошової суми здійснюється Кредитодавцем безпосередньо після укладення сторонами відповідної угоди та надіслання її примірника (оригіналу) позичальнику у вигляді електронного документа. Кредит вважається наданим позичальнику з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку кредитодавця за належними реквізитами для їх зарахування на електронний засіб, зазначений позичальником при оформленні кредиту.

Позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор НОМЕР_1 для підписання кредитного договору № 1491-2010 від 31 грудня 2024 року, підтвердження ознайомлення з правилами та інших супутніх документів.

Позивач (через партнера АТ КБ «ПриватБанк», з яким укладено договір № 4010 про надання послуг в системі LigPay від 02 грудня 2019 року) видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується квитанцією АТ КБ «ПриватБанк» про перерахунок коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів LigPay на підставі договору № 4010 від 02.12.2019 року на картку отримувача (Відповідача), чим виконав свої зобов`язання за договором своєчасно та в повному обсязі.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як кваліфікованого електронного підпису відповідно до законодавства про електронні довірчі послуги, так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Частиною 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. ст. 526, 527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідачка 31 грудня 2024 року підписала договір про відкриття кредитної лінії № 1491-2010, шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором А2269 та отримала від «Укр Кредит Фінанс» суму позики в загальному розмірі 3 500,00 гривень на картковий рахунок.

Доказів протилежного відповідачка суду не надала.

Разом з тим, відповідачка свої зобов`язання належним чином не виконувала, у зв`язку з чим у неї утворилася заборгованість за вказаним кредитним договором.

Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті кредиту відповідачка суду не надала, не подала будь-яких доказів на спростування користування нею наданими їй товариством кредитними коштами, а також не подала будь-яких доказів на спростування наданого товариством розрахунку заборгованості.

Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного договору, непогашення в повному обсязі відповідачем заборгованості за цим договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

Як вбачається із розрахунку заборгованості за договором № 1491-2010 від 31 грудня 2024 року станом на 27 березня 2026 року загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 16 793,00 грн, а саме: заборгованість за кредитом – 3 500,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами – 11 018,00 грн; заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України– 1 750,00 грн; заборгованість за комісією – 525,00 грн.

Як вбачається заборгованість за нарахованими процентами нарахована відповідно до вимог договору, а саме щодо строку кредитування – 365 календарних днів та процентною ставкою, яка передбачена п. 4.10 Договору – 1% за 180 днів та 185 днів із розрахунку 0,74%, тому відсотки в розмірі 11018,00 гривень підлягають стягненню з відповідачки.

Загальна сума комісії, пов`язаної з наданням кредиту, становить 525,00 грн.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом належать, зокрема, відсотки та комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту. Отже, закон прямо передбачає можливість встановлення у кредитному договорі комісії за надання кредиту.

Постановою Правління Національного банку України від 11 лютого 2021 року № 16 затверджено Правила розрахунку загальної вартості кредиту для споживача, які передбачають обов`язок кредитодавця розкривати споживачу складові загальної вартості кредиту, у тому числі комісії, у графіку платежів.

Суд дійшов висновку, що умова кредитного договору щодо встановлення комісії за надання кредиту відповідає вимогам Закону України «Про споживче кредитування», оскільки така комісія передбачена договором, включена до графіка платежів та погоджена сторонами при укладенні договору.

Окрім того, як встановлено судом, позивачем заявлено до стягнення з ОСОБА_1 1 750,00 грн, зазначених як відсотки, нараховані відповідно до статті 625 ЦК України. Щодо вказаної вимоги суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

При цьому зазначеним пунктом установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Позивач, обґрунтовуючи вимогу про стягнення 1 750,00 грн, посилається на те, що кредитний договір укладено 31 грудня 2024 року, тобто після набрання чинності Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким, зокрема, пункт 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» викладено у новій редакції, а пункт 6-1 виключено.

Однак наведені доводи позивача не спростовують дії пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який безпосередньо встановлює звільнення позичальника від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, у разі прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором у період дії воєнного стану.

Судом встановлено, що строк виконання відповідачкою зобов`язань за кредитним договором настав у період дії воєнного стану в Україні, який на час розгляду справи не припинений та не скасований.

Отже, з огляду на положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, правові підстави для стягнення з відповідачки 1750,00 грн, заявлених позивачем як відсотки, нараховані відповідно до статті 625 ЦК України, відсутні.

За таких обставин позовна вимога про стягнення 1 750,00 грн відсотків, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, задоволенню не підлягає.

Умови договору про сплату відсотків за користування позикою є справедливими та не призводять до дисбалансу прав та обов`язків сторін договорів, оскільки пункти договору про розміри відсоткової ставки погоджено за домовленістю сторін (договір укладено в електронній формі. Про умови договору відповідачка була ознайомлена попередньо, а відтак вільно та свідомо погодилася виконувати взяті на себе зобов`язання, у тому числі і щодо сплати процентів за користування кредитними коштами). Договір укладений на визначений термін, за якими відповідачка повинна сплатити проценти, що є платою за користування кредитом.

Умовами договору сторони погодили спосіб надання коштів: перерахування на рахунок споживача з використанням реквізитів платіжної картки.

При оформленні кредитного договору ОСОБА_1 зазначила свої персональні дані, зокрема ідентифікаційний номер платника податків, паспортні дані, адресу місця реєстрації (проживання), номер телефону.

На підтвердження факту укладення кредитного договору та перерахування коштів позивачем надано: Договір про відкриття кредитної лінії; додаткову угоду до договору; правила відкриття кредитної лінії; листи ТОВ «Укр Кредит Фінанс», які містять дані про успішну транзакцію на суму 3 500,00 грн на платіжну картку, що додатково підтверджує наявність правовідносин між сторонами справи згідно з укладеним кредитним договором; розрахунок заборгованості за кредитним договором, що підтверджує суму заборгованості за тілом кредиту, нараховані проценти та комісію за надання кредиту, та у сукупності з іншими доказами є належним підтвердженням розміру заявлених позовних вимог.

Отже, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» доведено належними та допустимими доказами виникнення кредитних відносин із ОСОБА_1 та повне виконання своїх зобов`язань за кредитним договором № 1491-2010.

За загальними принципами цивільного судочинства змагальності та диспозитивності (статті 12, 13 ЦПК України) сторони є рівними у своїх правах щодо подання доказів та вільними у виборі способів доказування.

Позивач відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України повинен довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог. Неподання відповідачкою відзиву та доказів на спростування позовних вимог саме по собі не звільняє позивача від обов`язку довести обґрунтованість заявлених вимог.

Проте ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву, яка розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, не подала, як і жодних доказів на спростування факту укладення кредитного договору, а також перерахування та отримання нею кредитних коштів.

Будь-яких доказів, які б спростували зарахування кредитних коштів на картковий рахунок № НОМЕР_2 , реквізити якого були визначені самою ОСОБА_1 у Договорі, матеріали справи не містять.

Таким чином, враховуючи, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надало докази укладення договору з ОСОБА_1 та наявності заборгованості за кредитним договором, оскільки такі докази не спростовані відповідачем, кредитор має право вимагати виконання зобов`язання, що свідчить про порушення його прав, вимоги про стягнення заборгованості заборгованість за кредитом – 3 500,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами – 11 018,00 грн; заборгованість за комісією – 525,00 грн, а у задоволенні решти позовних вимог (1750,00 грн відсотків згідно ст. 625 ЦК України) необхідно відмовити за безпідставністю.

З огляду на викладене позовну заяву необхідно задовольнити частково.

Позивач просить стягнути із відповідача судові витрати у розмірі 2662,40 гривень.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 30709 від 23 квітня 2026 року.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково на 89,58%, а позовна заява подана в електронній формі, що є підставою для застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, з урахуванням ціни позову (16 793,00 гривень), відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача слід стягнути судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2384,98 гривень (2662,40 х 89,58%).

Керуючись ст. ст. 525-527, 530, 625, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-78, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ 38548598) заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1491-2010 від 31 грудня 2024 року у розмірі 15043 (п`ятнадцять тисяч сорок три) гривні 00 копійок, яка складається із: 3 500,00 грн заборгованості за кредитом, 11 018,00 грн заборгованості за процентами та 525,00 грн комісії.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ 38548598) понесені позивачем судові витрати в розмірі 2384 (дві триста вісімдесят чотири) гривні 98 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем на рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 38548598.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя