Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №132/533/26 — Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/533/26

Провадження № 2/132/743/26

РІШЕННЯ

Іменем України

11 вересня 2026 року м. Калинівка

Калинівський районний суд Вінницької області у складі

головуючого судді Карнауха Н.П.,

за участю секретаря судового засідання Лисюк О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції та вимог позивача, заперечень, позиції відповідача.

Позов.

До Калинівського районного суду Вінницької області 19.02.2026 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач та відповідач від шлюбу мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У шлюбі сторони перебували з 08.08.1998 по 21.02.2023.

Донька ОСОБА_4 зареєстрована та проживає з позивачем, де їй створені належні умови для навчання та зростання.

Відповідач матеріально спільну дитину не підтримує, коштів не надає, працює вихователем ДНЗ №6 в м. Калинівці, періодично працює за кордоном.

Відповідач інших осіб на утриманні не має, є працездатною, має нерухоме майно, транспортний засіб, за станом здоров`я може працювати та сплачувати аліменти.

Із посиланням на ст.ст. 141, 150, 180, 182, 183 СК України позивач просить стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 в розмірі з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно, з 01.02.2026 і до повноліття дитини.

Відзив.

До суду 18.03.2026 надійшов відзив відповідачки ОСОБА_2 , згідно із яким відповідач щодо задоволення позову заперечила.

Відповідач вважає, що позивач вводить суд в оману, стверджуючи що донька проживає з ним, що вона не утримує її.

Дійсно з позивачем вони перебували у зареєстрованому шлюбі з 1998 року. Їх стосунки були складними, позивач вживав алкогольні напої, «простягав» до відповідача руки. Вона вибачала, але ситуація повторювалася. У 2007 році вона звернулася до Калинівського районного суду з позовом про розірвання шлюбу і 20.09.2007 було проголошено рішення про розірвання шлюбу. Через юридичну необізнаність вона не звернулась до органів ДРАЦС з тим, щоб отримати свідоцтво про розірвання шлюбу, тому формально шлюб існував і далі.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася спільна донька - ОСОБА_3 , яка з народження постійно проживала з відповідачкою за адресою АДРЕСА_1 . Позивач жив то в себе вдома, то відповідача. Народження дитини кардинально нічого не змінило, позивач принижував її, вживав нецензурну лайку, застосовував фізичне насилля у присутності малолітньої дитини.

Вони «сходились» знов для спільного проживання. Позивач запевнив, що хотів би щоб вони були родиною, тому у 2019 році зареєстрував відповідачку із донькою за своєю адресою, а саме ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 .

Проте їх стосунки кардинально не змінилися. Відповідач із донькою завжди проживала за адресою АДРЕСА_1 . Вона повідомила позивачу, що не бажає продовження їх «шлюбних» відносин і шлюб між ним у 2023 році було розірвано, про що видано свідоцтво про розірвання шлюбу.

Відповідач без відома відповідачки зняв її з реєстрації за своєю адресою і вона незабаром, 05.02.2024 зареєструвалась за адресою АДРЕСА_1 . Весь цей час дитина проживала з нею.

Відповідач практично самостійно на постійній основі утримувала доньку, не зверталась про стягнення аліментів, тому що позивач обіцяв, що «завтра все буде добре і він дасть доньці все найкраще».

Позивач піде не працює, має боргові зобов`язання по кредитам, які він не виконував вчасно і в повному обсязі, а тому ці борги були стягнуті з нього через суд. Позивач ухиляється від виконання свого конституційного обов`язку по захисту Батьківщини, у нього немає законного права на відстрочку, від мобілізації він переховується. Відповідач вважає, що саме ці обставини стали приводом до того, щоб звернутися до суду з цим позовом.

Відповідач має докази того, що донька проживає з нею і вона її утримує, займається її вихованням та розвитком. Так, нею було укладено декларацію про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу. Згідно із характеристикою дитини, наданої ліцеєм № 2 Калинівської міської ради Вінницької області вбачається, що ОСОБА_6 проживає за адресою АДРЕСА_3 . Мама дитини - ОСОБА_2 завжди відвідує батьківські збори, цікавиться навчанням дитини, матеріально підтримує і забезпечує дитину, зокрема, організовувала солодкий стіл на день народження доньки.

Крім того, виключно вона займається організацією та утриманням дитини щодо її хоббі - заняття сучасними танцями, куди вона влаштувала доньку 5 років тому.

Відповідачем було відкрито ОСОБА_12 банківську карту, на яку я при її бажанні і потребі вона перераховує кошти.

Відповідь на відзив.

На електронну поштову адресу суду 19.03.2026 надійшла відповідь на відзив позивача ОСОБА_1 , який засобами поштового зв`язку надійшов до суду 26.03.2026.

Позивач додатково, серед іншого, зазначив, що, як на його думку, наданий відповідачем витяг з реєстру територіальної громади від 12.03.2026 підтверджує факт спільного проживання доньки ОСОБА_4 з батьком - позивачем.

Правом подати заперечення відповідач та її представник не скористалися.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

До суду 18.03.2026 надійшов відзив відповідачки ОСОБА_2 , у якому вона просила витребувати копії рішень Калинівського районного суду Вінницької області у справах №132/3904/20, №132/3628/20, 132/1938/21, 149/3191/22 щодо виконання кредитних зобов`язань позивачем.

Разом з відзивом відповідачем також подано заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження із клопотанням про перехід від розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та клопотання про виклик свідків.

Ухвалою суду від 16.04.2026 клопотання відповідача ОСОБА_2 про виклик свідків задоволено, у задоволенні інших вказаних клопотань відмовлено, постановлено продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Інших клопотань, які підлягають розгляду в порядку ст. 222 ЦПК України, учасниками справи суду не подано.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Позовна заява надійшла до Калинівського районного суду Вінницької області 19.02.2026.

Судом 23.02.2026 отримано відомості про зареєстроване місце проживання відповідача.

Ухвалою судді Калинівського районного суду Вінницької області від 24.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за цим позовом. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 14 год. 30 хв. 19.03.2026. Постановлено у це судове засідання викликати осіб, які беруть участь у справі. Встановлено учасникам справи такі строки для подання заяв по суті справи: відповідачу - для подання відзиву на позов - не пізніше 15 днів з дня отримання цієї ухвали; відповідачу - для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження - не пізніше 10 днів з дня отримання цієї ухвали; позивачу - для подання відповіді на відзив - не пізніше 5 днів з дня отримання відзиву на позов; відповідачу - для подання заперечень на відповідь на відзив - не пізніше 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.

Копію цієї ухвали разом із судовими повістками направлено сторонам, відповідачу також надіслано копію позовної заяви та долучених неї документів.

Згідно із наявним у справі рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення АТ «Укрпошта» відповідні матеріали відповідачем та позивачем отримано 09.03.2026.

Після цього до суду 18.03.2026 надійшов відзив відповідачки ОСОБА_2 , у якому вона просить витребувати копії рішень Калинівського районного суду Вінницької області у справах №132/3904/20, №132/3628/20, 132/1938/21, 149/3191/22 щодо виконання кредитних зобов`язань позивачем.

Разом з відзивом відповідачем також подано заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження із клопотанням про перехід від розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та клопотання про виклик свідків.

На електронну поштову адресу суду 19.03.2026 надійшла відповідь на відзив позивача ОСОБА_1 , який засобами поштового зв`язку надійшов до суду 26.03.2026.

В судове засідання, призначене на 14:30 год. 19.03.2026, сторони та/або їх представники не з`явились.

До суду 18.03.2026 надійшло клопотання відповідачки ОСОБА_2 про перенесення розгляду справи на інший день через її зайнятість на роботі у закладі дошкільної освіти №6 в м. Калинівці, де вона працює вихователем, і її в цей день немає ким замінити.

Позивач про причини своєї неявки до суду не повідомив, будь-яких заяв, клопотань про відкладення судового розгляду чи про розгляд справи без його участі до суду не подав.

Враховуючи те, що неявка сторін в судове засідання 19.03.2026 перешкоджає вирішенню заяви відповідача із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та про виклик свідків, ухвалою суду від 19.03.2026 постановлено судове засідання у справі відкласти на 15:00 год. 16.04.2026, викликати учасників процесу в це судове засідання, визнавши явку позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 обов`язковою.

У судове засідання, призначене на 15:00 год. 16.04.2026, з`явились відповідач ОСОБА_2 та її представник адвокат Мороз І.В.

Позивач ОСОБА_1 до суду не з`явився. До суду 13.04.2026 надійшла заява позивача про розгляд справи без його участі, позов просить задоволити.

У судовому засіданні ОСОБА_2 та її представник адвокат Мороз І.В. підтримали клопотання про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та клопотання про виклик свідків, просили їх задоволити.

Ухвалою суду від 16.04.2026 залишено без задоволення клопотання відповідача ОСОБА_2 про перехід до розгляду цієї справи в порядку загального позовного провадження та витребування доказів - копій судових рішень. Постановлено продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання у справі відкласти на 14:00 год. 24.04.2026, викликати учасників процесу в це судове засідання, визнавши явку позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 обов`язковою. Задоволено клопотання відповідача ОСОБА_2 про виклик свідків, постановлено викликати в судове засідання, призначене на 14:00 год. 24.04.2026, свідків: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

В судове засідання, призначене на 14:00 год. 24.04.2026, сторони та/або їх представники, викликані свідки не з`явились.

До суду 23.04.2026 надійшли клопотання відповідачки ОСОБА_2 та її представника - адвоката Мороз І.В. про відкладення розгляду справи, призначення наступного судового засідання після 11.05.2026.

Клопотання відповідачки ОСОБА_2 мотивовано тим, що вона не може з`явитись до суду за збігом сімейних обставин, її представника - у зв`язку з проходження обстеження через хворобу.

Також до суду 23.04.2026 надійшли пояснення позивача ОСОБА_1 , у яких, позивач, серед іншого, просить його позовні вимоги задовільнити, слухати справу без його участі.

Ухвалою суду від 24.04.2026 клопотання відповідача ОСОБА_9 та її представника - адвоката Мороз І.В. про відкладення розгляду справи - задоволено, розгляд справи відкладено на 15:00 год. 18.05.2026. Постановлено викликати учасників процесу в це судове засідання, визнавши явку позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 обов`язковою. Викликати в це судове засідання свідків: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Одночасно, враховуючи неявку до суду позивача ОСОБА_1 , судом звернуто його увагу, серед іншого, на те, що згідно із ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Положеннями ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч.ч. 5-7 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Чергове судове засідання у справі призначено на 11:00 год. 11.09.2026.

Позивач ОСОБА_1 в це судове засідання не з`явився, до суду 10.09.2026 надійшла його заява з проханням розглянути справу без його участі.

Відповідач та її представник в це судове засідання не з`явилися. Представник позивача - адвокат Мороз І.В. 08.09.2026 подала до суду пояснення, у яких просила у задоволенні позову відмовити, судове засідання проводити за відсутності відповідача та його представника. До цих пояснень представник відповідача долучила копію рішення №336 від 25.06.2026 виконавчого комітету Калинівської міської ради Вінницької області про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 та витягу з реєстру територіальної громади від 07.08.2026 про реєстрацію місця проживання малолітньої.

Викликані свідки в це судове засідання не з`явилися.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією її свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 02.10.2013 відділом ДРАЦС реєстраційної служби Калинівського районного управління юстиції у Вінницькій області. Згідно з цим свідоцтвом про народження її батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 4).

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 , виданого 21.02.2023 Калинівським відділом ДРАЦС у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано (а.с. 5).

Згідно із витягом від 28.06.2023 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані троє осіб: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6).

Відповідно до відповіді із Єдиного державного демографічного реєстру інформації відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 10).

Згідно із копією характеристики Ліцею №2 Калинівської міської ради Вінницької області №01-29/152 від 13.03.2026 на маму учениці 7-Б класу ОСОБА_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 , мати ОСОБА_2 завжди цікавиться навчальними досягненнями та дозвіллям дитини, відвідує батьківські збори, телефонує, приходить до навчального закладу. Стосунки матері з дитиною будуються на засадах взаємопорозуміння та підтримки, мати є авторитетом для дочки (а.с. 33).

З копії характеристики Комунального закладу «Центр культури та дозвілля» Калинівської міської ради №51 від 13.04.2026 вбачається, що ОСОБА_6 займається у студії сучасних танців 5 років. Мати активно підтримує доньку, оплачує виїзні конкурси, проживання, фінансує пошиття костюмів, супроводжує на змаганнях, привозить та забирає з репетицій (а.с. 34).

Відповідно до копії характеристики №03/01-24 від 13.03.2026 ЗДО №6 Калинівської міської ради ОСОБА_2 , яка працює на посаді вихователя цього закладу з 2004 року, проживає разом з донькою, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , самостійно забезпечуючи їй належні умови для виховання, навчання та всебічного розвитку. ОСОБА_2 характеризується позитивно, шкідливих звичок не має (а.с. 35).

Згідно із копією рішення №336 від 25.06.2026 виконавчого комітету Калинівської міської ради Вінницької області про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 затверджено висновок комісії з питань захисту прав дитини цього виконкому від 12.06.2026, вирішено визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю - ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_3 .

З витягу з реєстру територіальної громади №2026/013431984 від 07.08.2026 вбачається, що місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 05.08.2026 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 .

V. Оцінка суду.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до частин першої, другої, статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Положеннями статті 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

При цьому ст.ст. 8, 11 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що батько та мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно із ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Зі змісту зазначених норм закону вбачається, що обов`язок по утриманню дитини є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, при цьому обов`язком особистим, індивідуальним, а не солідарним. Достатність рівня забезпечення дитини оцінюється виходячи з участі в цьому обох батьків, частка яких є рівноцінною.

Отже, відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України умовою стягнення аліментів на користь батька, матері є проживання з дитиною.

Положеннями ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 5-7 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2, 4 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Згідно із ч. 2 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 6 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Позивачем на підтвердження проживання доньки ОСОБА_4 разом з ним подано лише копію витягу від 28.06.2023 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 6).

Водночас відповідно до положень ч. 3 ст. 181 СК України умовою стягнення аліментів на користь батька, матері є саме проживання з дитиною, а не реєстрації з дитиною за однією адресою.

На переконання суду, витяг про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб може підтверджувати факт реєстрації (декларування) місця проживання, однак сам по собі не підтверджує факту фактичного проживання дитини за відповідною адресою та не може вважатися достатнім доказом проживання дитини саме з одним із батьків. Ця обставина має встановлюватися судом на підставі оцінки всіх належних, допустимих, достовірних та достатній кількості доказів у їх сукупності.

Поряд з цим, твердження позивача щодо проживання доньки разом з ним спростовуються доказами, наданими відповідачем та його представником, і дослідженими судом: копією характеристики Ліцею №2 Калинівської міської ради Вінницької області №01-29/152 від 13.03.2026, копією характеристики Комунального закладу «Центр культури та дозвілля» Калинівської міської ради №51 від 13.04.2026, копії характеристики №03/01-24 від 13.03.2026 ЗДО №6 Калинівської міської ради. Згідно із цими доказами донька ОСОБА_4 проживає разом з матір`ю - відповідачем ОСОБА_2 , яка забезпечує їй належні умови для виховання, навчання та розвитку (а.с. 33-35).

Більш того, згідно із наданим суду представником відповідача витягом з реєстру територіальної громади №2026/013431984 від 07.08.2026 місце проживання ОСОБА_11 з 05.08.2026 зареєстровано за адресою проживання її матері: АДРЕСА_3 .

Відповідно до ч. 1 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Рішенням №336 від 25.06.2026 виконавчого комітету Калинівської міської ради Вінницької області про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 затверджено висновок комісії з питань захисту прав дитини цього виконкому від 12.06.2026, вирішено визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю - ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_3 .

Частинами 1-3 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів, та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин.

У своїх заявах до суду позивач ОСОБА_1 вказував, що ним подано усі наявні в нього докази разом із позовною заявою, просив розглянути справу у його відсутність, клопотань про витребування додаткових доказів та інших документів, виклик свідків не заявляв.

Отже, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому, несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням ним процесуальних дій. Аналогічний висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2020 року, справа №755/18920/18, провадження №61-17205ск19.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року № 63566/00 «Проніна проти України», § 23).

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, оскільки позивачем не надано доказів, які б беззаперечно вказували на те, що малолітня донька ОСОБА_4 проживає разом з ним і які б суд міг покласти в основу обґрунтування для задоволення вимог позивача про стягнення на його користь аліментів на утримання дитини.

Судове рішення, з огляду на положення ч. 6 ст. 81 ЦПК України, не може ґрунтуватися на припущеннях.

Виходячи зі встановлених фактичних обставин справи, вимог чинного законодавства, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити повністю.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Водночас позивач відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19, 76-78, 80-81, 89, 141, 211, 229, 247, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України -https://court.gov.ua/fair/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Учасники процесу:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Представник відповідача - адвокат Мороз Інна Вікторівна, адреса: вул. Вадима Нестерчука, б. 84 в м. Калинівці Хмільницького району Вінницької області, РНОКПП НОМЕР_5 .

Повне судове рішення складено 11.09.2026.

Суддя Н.П. Карнаух