Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №129/3489/26 — Гайсинський районний суд Вінницької області

Справа № 129/3489/26

Провадження по справі № 2-о/129/131/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" вересня 2026 р. Гайсинський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Швидкого О.В.

розглянувши без учасників справи та їх представників в місті Гайсині справу за заявою ОСОБА_1 подану в її інтересах адвокатом Столярським Михайло Степановичем, заінтересована особа: Гайсинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністрства юстиції України, про встановлення факту смерті,

Установив:

11.09.2026року ОСОБА_2 діючий в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Гайсинського районного суду Вінницької області із заявою про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, заява мотивована тим, що ОСОБА_1 , є дружиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок повномасштабного збройного вторгнення російської федерації на територію України, ведення активних бойових дій, регулярних артилерійських та авіаційних обстрілів міста Рубіжне Сіверськодонецького району Луганської області. ОСОБА_3 перебував з нею у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають сина — ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . У період активних бойових дій та подальшої тимчасової окупації м. Рубіжне, за умов відсутності електропостачання, ОСОБА_3 регулярно ходив до місця, обладнаного сонячними панелями, щоб зарядити мобільний телефон і мати змогу підтримувати зв`язок із сином — ОСОБА_4 , який у той час перебував у м. Харкові, де надавав волонтерську допомогу в госпіталі. До моменту своєї загибелі ОСОБА_3 постійно проживав разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 . 17 березня 2022 року приблизно о 11 годині 00 хвилин, у зв`язку з відсутністю електропостачання, чоловік вийшов із місця проживання до місця розташування сонячних панелей з метою підзарядки мобільного телефону. У цей час розпочався черговий артилерійський обстріл населеного пункту з боку військових формувань російської федерації. Оскільки чоловік тривалий час не повертався додому, вона вирушила його шукати звичним маршрутом. Поблизу багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 , виявила тіло чоловіка ОСОБА_3 без ознак життя. Із характеру отриманих тілесних ушкоджень, обстановки місця події та безпосереднього артилерійського обстрілу було очевидно, що смерть настала внаслідок ураження під час бойових дій. Через масовані бомбардування, повне руйнування цивільної інфраструктури, реальну загрозу для життя та подальшу тимчасову окупацію міста, евакуація тіла загиблого, проведення судово-медичної експертизи чи отримання медичного свідоцтва про смерть встановленого зразка виявилися фізично неможливими. ОСОБА_3 , на момент загибелі був виключно цивільною особою (мирним жителем), не проходив службу у Збройних Силах України, правоохоронних органах чи інших військових формуваннях і не брав безпосередньої участі у бойових діях. Він став жертвою агресії проти мирного населення України з боку військових формувань держави-агресора під час артилерійських обстрілу міста Рубіжне. Після виїзду з тимчасово окупованої території, 4 серпня 2022 року вона звернулася до відділенням поліції № 2 Гайсинського районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області із заявою про загибель чоловіка під час ведення бойових дій. За результатами розгляду заяви відкрито кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022020120000089 від 04.08.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 438 КК України. Оскільки тіло чоловіка не було вилучено та ідентифіковано у встановленому законом порядку, а обставини його зникнення безпосередньо пов`язані з бойовими діями, ОСОБА_3 обліковано в Єдиному реєстрі осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (витяг № ВГ/В-20260529-29 від 29.05.2026). Датою набуття статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, зазначено 04.03.2024. Оскільки місто Рубіжне відповідно до чинного законодавства визнано тимчасово окупованою територією, органи державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС) на цій території не здійснюють свої повноваження. Таким чином, вона позбавлена можливості зареєструвати смерть свого чоловіка у позасудовому (адміністративному) порядку, оскільки будь-які документи чи довідки, видані на тимчасово окупованій території, є недійсними і не створюють правових наслідків. Встановлення судом факту смерті є необхідним для проведення державної реєстрації смерті, отримання свідоцтва про смерть українського зразка, реалізації спадкових прав, оформлення соціальних виплат, а також здійснення інших прав та обов`язків, які відповідно до законодавства України виникають у зв`язку зі смертю фізичної особи.

Заявниця та її представник в судове засідання не з`явилися, письмово заявлені вимоги підтримали повністю, просили справу розглянути у їх відсутність.

Представник заінтересованої особи Гайсинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції Українив судове засідання не з`явилася, письмово просив справу розглянути без неї.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення заяви з таких підстав.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 12.10.1990р. одружились ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с.9);

Паспортом громадянки України серії НОМЕР_2 від 27.07.1996р., виданим на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.4-5);

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 23.03.1993р. за яким ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_4 , батьками записані ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (на звороті а.с.9);

Відповідно до витягу є єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливими обставинами від 29.05.2026р. згідно до якого ОСОБА_3 зник (виявлено) на території бойових дій (під час воєнного стану) (а.с.10);

Повідомленням про початок досудового розслідування від 03.11.2023р. №544/208-2023. (а.с.11).

На час подачі заяви заявником м. Луганськ входить до переліку територій України, які окуповані російською федерацією внаслідок військової агресії останньої відносно держави Україна. Такий перелік окупованих населених пунктів визначено Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 року за № 1668/39004, який постійно оновлюється.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Відповідно до ч.2, 3 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» визначено, що органами державної реєстрації актів цивільного стану є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану; відділи державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції (далі відділи державної реєстрації актів цивільного стану); виконавчі органи сільських, селищних і міських (крім міст обласного значення) рад.

Так, п.1 розділу 5 Правил державної реєстрації актів громадянського стану передбачено, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть); б) фельдшерська довідка про смерть (форма №106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть); в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Відповідно до п.8 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Згідно з абз.2 ч.1 ст.317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

Ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey) (Страсбург, 10 травня 2001 року заява №25781/94), Європейський суд з прав людини наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. У справі Намібії так званого «намібійського винятку» зазначений виняток полягає у тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема недійсність не може бути заснована до таких документів як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Враховуючи наведену практику ЄСПЛ, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, рішення суду в такій категорії справ має ґрунтуватися на дотриманні вимог ЦПК України щодо повного і всебічного з`ясування обставин справ на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у сукупності, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території.

Згідно із ч.2 ст.319 ЦПК України, рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

На підставі викладеного вище, враховуючи обставини справи, зумовлені фактичним настанням смерті особи на тимчасово окупованій території України, відсутністю у заявника лікарського свідоцтва про смерть, встановленої діючим законодавством України форми, та неможливістю проведення державної реєстрації смерті особи, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість заяви щодо встановлення факту смерті особи, оскільки реєстрація її смерті не можлива без відповідного рішення суду, а тому заява підлягає задоволенню.

З огляду на викладене, суд вважає доведеним факт смерті ОСОБА_3 в м.Рубіжне Луганської області.

Відповідно до ч.4 ст.317 ЦПК України, ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

На підставі викладеного вище та керуючись ст.81, 263-265, 315, 317, 319 ЦПК України, суд

Вирішив:

Заяву задовільнити повністю.

Встановити юридичний факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянина України, який постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 , був цивільною особою та загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Рубіжне Луганської області, внаслідок бойових дій (збройної агресії російської федерації проти України).

Рішення суду підлягає негайному виконанню, оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів до Вінницького апеляційного суду.

Суддя: