Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №129/3580/25 — Гайсинський районний суд Вінницької області

Справа № 129/3580/25

Провадження по справі № 2-а/129/46/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" вересня 2026 р. Гайсинський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Капуша І.С.,

з участю секретаря судового засідання Іванченко О.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гайсині адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Гайсинського районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

Установив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Гайсинського районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області про скасування постанови серії ЕГА №1886149 від 02.10.2025 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 02.10.2025 року працівником Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області винесено постанову серії ЕГА №1886149 про притягнення його до адміністративної відповідальності за завідомо неправдивий виклик поліції.

Позивач зазначив, що 02.10.2025 року він звернувся до адміністрації навчального закладу з питання, пов`язаного із його неповнолітньою дитиною, внаслідок чого між ним та адміністрацією навчального закладу виникла конфліктна ситуація. Вважаючи, що його права порушуються, він здійснив виклик працівників поліції.

Позивач вказував, що виклик поліції не був завідомо неправдивим, оскільки обставини, у зв`язку з якими він звернувся до поліції, не були ним вигадані, а між ним та адміністрацією навчального закладу дійсно існували суперечності щодо його дитини. На його переконання, відсутність після прибуття працівників поліції обставин, які б вимагали їх подальшого втручання, не свідчить про те, що на момент здійснення виклику він усвідомлював неправдивість повідомленої ним інформації.

Також позивач посилався на порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження завідомо неправдивого характеру здійсненого ним виклику та необґрунтованість оскаржуваної постанови, у зв`язку з чим просив її скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Суд, заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, оскаржувану постанову, матеріали реагування працівників поліції та відеозапис із нагрудної бодікамери працівника поліції, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом встановлено, що постановою серії ЕГА №1886149 від 02.10.2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП за здійснення завідомо неправдивого виклику поліції та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.

З матеріалів справи вбачається, що 02.10.2025 року на лінію «102» надійшло повідомлення ОСОБА_1 про конфлікт у навчальному закладі, пов`язаний із його дитиною.

Із наявних у матеріалах справи документів вбачається, що між позивачем та адміністрацією навчального закладу дійсно існували суперечності з питань, пов`язаних із його дитиною.

Зокрема, 02.10.2025 року ОСОБА_1 звертався до директора навчального закладу із письмовою заявою щодо вирішення питання про відрахування (переведення) його сина у зв`язку з переходом до іншого навчального закладу та видачу особової справи й інших документів, необхідних для подальшого навчання дитини.

03.10.2025 року ОСОБА_1 також звернувся до Гайсинської окружної прокуратури із заявою щодо дій працівників поліції та адміністрації школи, в якій виклав обставини події 02.10.2025 року та зазначив про існування спору з адміністрацією навчального закладу щодо отримання документів дитини.

Таким чином, наявні у справі письмові докази підтверджують, що зверненню позивача на лінію «102» передували реальні суперечності між ним та адміністрацією навчального закладу, пов`язані з вирішенням питання щодо його дитини.

Судом досліджено відеозапис із нагрудної бодікамери працівника поліції, яким зафіксовано обставини реагування працівників поліції на повідомлення позивача.

Із вказаного відеозапису встановлено, що після прибуття працівників поліції до навчального закладу активного конфлікту між позивачем та представниками адміністрації школи не відбувалося, порушення громадського порядку чи інших обставин, які б потребували безпосереднього втручання працівників поліції, встановлено не було.

Під час спілкування працівників поліції з учасниками події також з`ясовано, що між позивачем та адміністрацією навчального закладу суперечності виникали і раніше та були пов`язані з питаннями щодо дитини, а перебування позивача у навчальному закладі 02.10.2025 року було пов`язане з його наміром вирішити питання щодо подальшого перебування дитини у школі.

Разом з тим встановлені під час перегляду відеозапису обставини, на переконання суду, не є достатніми для висновку про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП.

Відповідно до ст.183 КУпАП адміністративна відповідальність встановлена за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань.

Зі змісту диспозиції ст.183 КУпАП вбачається, що обов`язковою ознакою цього адміністративного правопорушення є саме завідомо неправдивий характер виклику.

Завідомість у цьому випадку передбачає усвідомлення особою на момент звернення до відповідної спеціальної служби того, що повідомлювані нею відомості не відповідають дійсності, та здійснення виклику попри таке усвідомлення.

Отже, саме по собі встановлення працівниками поліції після прибуття на місце події того, що повідомлення не підтвердилося повністю, що активний конфлікт на цей час був відсутній або що ситуація не потребувала втручання поліції, не є безумовним доказом здійснення особою завідомо неправдивого виклику.

Для притягнення особи до відповідальності за ст.183 КУпАП необхідно встановити не лише відсутність події, яка потребувала реагування спеціальної служби, але й довести, що особа, здійснюючи виклик, усвідомлювала неправдивість повідомлених нею відомостей.

Досліджений судом відеозапис фіксує обстановку після прибуття працівників поліції до навчального закладу та результати з`ясування ними обставин на місці події. Водночас цей відеозапис сам по собі не підтверджує, що саме на момент здійснення телефонного дзвінка на лінію «102» ОСОБА_1 усвідомлював неправдивість повідомлених ним відомостей та мав умисел на безпідставний виклик працівників поліції.

Навпаки, матеріалами справи підтверджується існування між позивачем та адміністрацією навчального закладу реальної спірної ситуації щодо його дитини, яка стала підставою для звернення позивача до поліції.

Те, що позивач міг помилково оцінювати дії адміністрації навчального закладу як неправомірні, неправильно розуміти обсяг своїх прав щодо вирішення питання про перебування дитини у навчальному закладі або без достатніх правових підстав вважати втручання поліції необхідним, саме по собі не свідчить про повідомлення ним завідомо неправдивої інформації.

Правомірність наміру позивача забрати дитину зі школи, обсяг батьківських прав кожного з батьків та правомірність дій адміністрації навчального закладу не становлять предмета доказування у цій адміністративній справі. Предметом судового контролю є правомірність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності саме за завідомо неправдивий виклик поліції.

Суд також враховує, що наявність попередніх конфліктних ситуацій між позивачем та адміністрацією навчального закладу не доводить завідомої неправдивості конкретного виклику 02.10.2025 року. Навпаки, така обставина підтверджує існування між сторонами тривалих суперечностей, на тлі яких позивач міг суб`єктивно сприймати ситуацію, що виникла, як таку, що потребувала втручання працівників поліції.

Водночас матеріали справи не містять достатніх доказів того, що ОСОБА_1 повідомив оператору лінії «102» про обставини, про відсутність яких він достовірно знав, або умисно повідомив про вигадану подію з метою безпідставного виклику працівників поліції.

Сам факт того, що за результатами перевірки повідомлення працівниками поліції не встановлено порушення громадського порядку чи іншого правопорушення, не може підміняти собою доказування суб`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП.

При цьому відповідно до ч.2 ст.77 КАС України саме на відповідача як суб`єкта владних повноважень покладено обов`язок доказування правомірності оскаржуваного рішення.

Належних та достатніх доказів, які б беззаперечно підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 умислу на здійснення завідомо неправдивого виклику поліції, відповідачем суду не надано.

За таких обставин суд приходить до висновку, що наявні у справі докази підтверджують факт звернення ОСОБА_1 до поліції та те, що після прибуття працівників поліції обставин, які вимагали їх безпосереднього втручання, встановлено не було, однак не доводять обов`язкової ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП, - завідомої неправдивості здійсненого виклику.

Оскільки відповідачем не доведено правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП, оскаржувана постанова не може вважатися обґрунтованою та підлягає скасуванню.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З огляду на встановлені обставини справи та відсутність достатніх доказів на підтвердження наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та необхідність їх задоволення.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-77, 241-246, 286 КАС України, ст.ст. 183, 245, 251, 280 КУпАП, суд, -

Вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Гайсинського районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕГА №1886149 від 02.10.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 10.09.2026р.

Суддя: