Суд: Вінницький районний суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 13 вересня 2026 р.
Справа: №128/1187/25
Суддя: Карпінська Ю. Ф.
Справа № 128/1187/25
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
14 вересня 2026 року місто Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області у складі
судді Карпінської Ю.Ф.,
за участю секретаря Дусанюк Н.О.,
за відсутності учасників справи,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
УСТАНОВИВ:
АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з вищевказаною позовною заявою, мотивуючи позовні вимоги тим, що « ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв?язку з чим підписав анкету-заяву від 23.09.2009 та приєднався до Умов та правил надання банківських послуг саме в тій редакції, що діяла на дату підписання та розміщена на сайті банку. 23.09.2009 відповідач також підписав довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду». В цій же довідці відповідач власним підписом підтвердив, що «з фінансовими умовами надання кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», що зазначені у довідці, і прикладами розрахунку суми плати за використання кредитних коштів ознайомлений». На підставі вищевказаної анкети-заяви відповідачу відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 50 000,00 грн. Для отримання доступу до рахунку та використання кредитного ліміту відповідач отримав кредитну картку № НОМЕР_1 , строк дії – 08/13, тип – Універсальна. Відповідач після отримання картки за умовами укладеного з банком договору здійснив дії щодо проведення її активації, користувався карткою, а також отримував кредитні кошти з власної ініціативи. Активація ним картки та користування картковим рахунком свідчать про укладення сторонами кредитного договору. У виписці по руху коштів чітко прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт, а також факти використання відповідачем грошей, а отже,й отримання кредитної картки, оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки. Із виписки вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, а також частково сплачував заборгованість за договором. Отже, відповідач не лише отримав кредитну картку, а й визнав укладення кредитного договору та погодився з його умовами, вчинивши дії, спрямовані на виконання укладеного договору та його умов, в тому числі щодо сплати відсотків. Після спливу строку дії першої картки відповідач для можливості користування рахунком додатково отримав такі картки: НОМЕР_2 , строк дії – 01/14; НОМЕР_3 , строк дії – 04/17; НОМЕР_4 , строк дії – 04/17; НОМЕР_5 , строк дії – 01/19; НОМЕР_6 , строк дії – 12/22. В процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки на 42% річних. Далі у процесі користування рахунком 26.04.2021 відповідач підписав заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, на підставі якої отримано додаткову кредитну картку № НОМЕР_7 , строк дії – 03/25, а також погоджені інші суттєві умови користування кредитним рахунком. Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідач підписав власноруч на планшеті. Починаючи з 26.04.2021, відсотки нараховувалися відповідно до підписаної відповідачем заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, а саме: у розмірі 42%. За погодженою ставкою банком нараховано відсотків у розмірі 13 849,69 грн. У зв?язку із початком повномасштабного вторгнення та збройної агресії російської федерації, банк пішов на зустріч клієнтам та скасував відсоткову ставку у березні 2022 року, а в подальшому із 01.04.2022 відсоткова ставка поступово повернута до погодженого розміру. Таким чином, банк свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, для чого за зверненнями відповідача відкрив рахунок та надавав кредитні картки до нього, а відповідач, отримуючи кредитні картки, фактично отримував електронний платіжний інструмент, який дає можливість використовувати власні гроші або кредитний ліміт на банківському рахунку для здійснення безготівкових операцій. Відповідач зобов`язався повернути використану частину кредитного ліміту відповідно до умов договору, а саме: щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений договором. Але в процесі користування кредитним рахунком відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями. У зв`язку із зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 18.02.2025 має заборгованість – 63 148,47 грн, з яких: 49 298,78 грн – заборгованість за тілом кредиту, 13 849,69 грн – заборгованість за простроченими відсотками. На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором про надання банківських послуг, що є порушенням законних прав та інтересів АТ КБ «ПриватБанк». Тому просять стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 23.09.2009 у розмірі 63 148,47 грн, з яких: 49 298,78 грн – заборгованість за тілом кредиту, 13 849,69 грн – заборгованість за простроченими відсотками, а також судові витрати, понесені на сплату судового збору».
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.04.2025 головуючим суддею з розгляду даної справи визначено суддю Вінницького районного суду Вінницької області Фанду О.А.
Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою судді від 14.04.2025 відкрив провадження у даній справі та призначив судовий розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
На підставі розпорядження керівника апарату Вінницького районного суду Вінницької області щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи №138/25 від 14.07.2025 головуючий суддя Вінницького районного суду Вінницької області Фанда О.А., відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у цивільній справі № 128/1187/25 замінена на головуючого суддю Вінницького районного суду Вінницької області Карпінську Ю.Ф.
Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою від 18.07.2025 прийняв до провадження цивільну справу № 128/1187/25 та повторно призначив судовий розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Судовий розгляд відкладався з поважних причин.
У судовому засіданні представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» за довіреністю Рудич І.Р. позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві. Суду зазначила, що відповідач спочатку виконував умови договору, однак в подальшому припинив повертати кредитні кошти. Останній платіж відповідач здійснив 18.10.2024. Вона намагалася зв`язатися з відповідачем, однак останній повідомив, що перебуває за кордоном та не планує погашати кредит. Просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 23.09.2009 у розмірі 63 148,47 грн, з яких: 49 298,78 грн – заборгованість за тілом кредиту, 13 849,69 грн – заборгованість за простроченими відсотками.
У судове засідання 09.09.2026 учасники справи не з`явились, хоч про день, час та місце розгляду справи повідомлялись судом в установленому законом порядку.
Представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» – Наконечна А.В. попередньо подала до суду письмове клопотання, в якому просить розглянути справу за відсутності представника позивача, не заперечують щодо ухвалення заочного рішення, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.
У частині третій статті 211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився без повідомлення причин, хоч про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом у встановленому законом порядку за адресою зареєстрованого місця проживання, заяв про розгляд справи без його участі або про відкладення розгляду справи до суду не подавав, відзив на позовну заяву відповідачем у запропонований судом строк до суду не подав.
Згідно з ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У постанові Верховного Суду (справа № 755/17944/18) зазначено, що довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку з «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Відповідно до ст. 43 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов`язки.
За наслідком викладеного, відповідач, у відповідності до положень статті 128 ЦПК України, належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, однак не з`явився без поважних причин, не скориставшись процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву і не повідомивши суд про причини неявки.
Крім того, інформація щодо розгляду справи міститься на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет (вебадреса сторінки – http://vnr.vn.court.gov.ua).
Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За згодою сторони позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання 09.09.2026 за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Оглянувши письмові докази у справі та надавши їм належну правову оцінку, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Судом установлено, що ОСОБА_1 23.09.2009 звернувся до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг та підписав заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, що підтверджується копією заяви.
Зі змісту заяви убачається, що заява разом із пам`яткою клієнта, умовами і правилами надання банківських послуг, а також тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг; підписанням цієї заяви відповідач підтверджує, що він ознайомився і згоден з умовами і правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.
На підтвердження погодження умов договору б/н від 23.09.2009 до позову долучено довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів», а також витяг з Умов та правил надання банківських послуг.
26.04.2021 ОСОБА_1 підписав заяву про приєднання до умов та правил надання послуг, на підставі якої отримав додаткову кредитну картку № НОМЕР_7 , строк дії – 03/25, а також погоджені такі суттєві умови користування кредитним рахунком: тип кредиту – відновлювана кредитна лінія шляхом встановлення кредитного ліміту на кредитній картці, сума/ліміт кредиту – до 50 тис. грн, строк договору – 12 місяців з пролонгацією, пільговий період – до 55 днів; мета отримання кредиту – споживчі потреби, процентна ставка у пільговий період – 0,00001% річних, процентна ставка поза межами пільгового періоду – 42% річних, що підтверджується копією такої заяви.
Згідно з копією довідки від 23.02.2025 про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – кредитний ліміт 1 000,00 грн, 19.05.2010 – кредитний ліміт 2 000,00 грн, 11.09.2010 – кредитний ліміт 5 200,00 грн, 12.09.2010 – кредитний ліміт 5 200,00 грн, 14.02.2011 – кредитний ліміт 6 200,00 грн, 13.04.2011 – кредитний ліміт 8 200,00 грн, 07.06.2011 – кредитний ліміт 10 200,00 грн, 20.04.2013 – кредитний ліміт 13 000,00 грн, 19.10.2017 – кредитний ліміт 15 000,00 грн, 03.08.2018 – кредитний ліміт 17 000,00 грн, 28.02.2019 – кредитний ліміт 19 000,00 грн, 20.09.2019 – кредитний ліміт 21 000,00 грн, 21.07.2020 – кредитний ліміт 31 000,00 грн, 23.10.2020 – кредитний ліміт 50 000,00 грн, 01.07.2024 – кредитний ліміт 50 000,00 грн, 07.08.2024 – кредитний ліміт 50 000,00 грн, 23.08.2024 – кредитний ліміт 50 000,00 грн, 03.09.2024 – кредитний ліміт 50 000,00 грн, 16.09.2024 – кредитний ліміт 50 000,00 грн, 30.09.2024 – кредитний ліміт 50 000,00 грн, 07.10.2024 – кредитний ліміт 0,00 грн.
Відповідно до копії довідки від 23.02.2025, між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був підписаний кредитний договір б/н, за яким було надано такі кредитні картки: № НОМЕР_1 , строк дії – 08/13; № НОМЕР_2 , строк дії – 01/14; № НОМЕР_3 , строк дії – 04/17; № НОМЕР_4 , строк дії – 04/17; № НОМЕР_5 , строк дії – 01/19; № НОМЕР_6 , строк дії – 12/22; № НОМЕР_7 , строк дії – 03/25.
Згідно з наданим банком розрахунком заборгованості за договором б/н від 23.09.2009, укладеним між ПриватБанком та ОСОБА_1 , заборгованість останнього станом на 18.02.2025 становить 63 148,47 грн, з яких: 49 298,78 грн – заборгованість за тілом кредиту, 13 849,69 грн – заборгованість за процентами.
На підтвердження користування кредитними коштами до позову долучено виписку за договором б/н за період з 23.09.2009 до 23.02.2025 по рахунку ОСОБА_1 .
Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У частині першій статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з частинами першою та другою статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона – підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (в даному випадку – АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України , позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
У частині другій статті 1054 ЦК України визначено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
У статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 (справа № 2-383/2010) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
У статті 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Аналізуючи долучені до позовної заяви докази, суд дійшов висновку, що позивачем доведено надання кредитних коштів ОСОБА_1 , отримання і використання таких коштів ОСОБА_1 .
Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані ОСОБА_1 кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуто, а нараховані за користування кредитними коштами проценти не сплачено, тобто відповідач не виконав договірні зобов`язання, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що треба задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, доказів на спростування встановлених судом обставин не надав. Відповідач не оспорив ані факт укладення договору або його форму, ані його умови, а здійснення банківських операції із використанням картки свідчить про встановлення кредитором контакту із клієнтом та згоду останнього з умовами обслуговуванням під час отримання кредитних коштів.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10.02.2010, заява №4909/04).
Враховуючи повне задоволення позовних вимог позивача, у порядку, передбаченому статтею 141 ЦПК України, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн треба стягнути з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 10, 12, 19, 81, 141, 211, 247, 258-260, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд –
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_8 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором б/н від 23.09.2009 у загальному розмірі 63 148 (шістдесят три тисячі сто сорок вісім) грн 47 коп., з яких: 49 298,78 грн – заборгованість за тілом кредиту, 13 849,69 грн – заборгованість за процентами..
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_8 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) судові витрати, понесені на сплату судового збору, в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо таку заяву подано протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Позивач Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д.
Відповідач ОСОБА_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Дата складення повного судового рішення – 14.09.2026.
СУДДЯ
Оригінал: reyestr.court.gov.ua