Вирок від 13 вересня 2026 р. у справі №643/19013/26 — Салтівський районний суд міста Харкова

Провадження № 1-кп/643/1014/26

Справа № 643/19013/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026221170001641 від 20.06.2026, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Костянтинівка Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, учня 2-го курсу ДНЗ «Костянтинівське вище професійне училище», який не одружений, не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України

ВСТАНОВИВ

Обвинувачення, визнане судом доведеним

Неповнолітній ОСОБА_3 (обвинувачений) 19.06.2026 приблизно о 18:30 год., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, разом із своїм приятелем ОСОБА_4 прийшли до приміщення тимчасового укриття «ЗАХИСТ» за адресою: м. Харків, пр. Ювілейний, буд. 85, балансоутримувачем якого є КП «Харківський метрополітен».

Знаходячись в приміщенні тимчасового укриття «ЗАХИСТ» за адресою: м. Харків, пр. Ювілейний, буд. 85, обвинувачений, маючи раптово виниклий протиправний умисел, спрямований на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, бажаючи продемонструвати своє явне нехтування до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, а також зневажливе ставлення до громадського порядку, існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, до чужого майна та власності, усвідомлюючи, що це прийняття громадським місцем і призначене для забезпечення безпеки життя та здоров`я громадян, їх укриття від ракетних та дронових обстрілів з боку РФ, безпричинно, із хуліганських спонукань, проявляючи особливу зухвалість, з пневматичного пістолету «ПМ 49» з номером НОМЕР_1 свого приятеля ОСОБА_4 , який згідно висновку експерта за результатами проведення судової експертизи зброї № 11310 від 27.08.2026 року є газобалонним пневматичним пістолетом «Bomer» моделі «ПМ 49» калібру 4,5 мм № НОМЕР_1 , виробництва Тайваню, призначеним для стрільби сферичними снарядами калібру 4,5 мм, умисно зробив декілька прицільних пострілів по наявних в приміщенні укриття: камері відеоспостереження і загартованого скла, внаслідок чого умисно пошкодив майно, що перебуває на балансі КП «Харківський метрополітен», вартість якого була встановлена висновком судового товарознавчої експертизи № 10103 від 23.07.2026 а саме: пошкодивши захисне скло камери відеоспостереження «HIKVISION» вартістю 461,55 грн; загартоване безбарвне скло вартістю 430,77 грн., 944,67 грн., чим КП «Харківський метрополітен» були спричинені матеріальні збитки загальною вартістю 1836,99 грн.

Після чого обвинувачений разом із ОСОБА_4 вийшли з приміщення тимчасового укриття та неподалік від нього на вулиці зустріли свого приятеля неповнолітнього ОСОБА_5 , разом з яким пішли уздовж алеї по пр. Ювілейному в м. Харкові.

Того ж дня приблизно о 18:50 годин неповнолітній обвинувачений разом зі своїм знайомим ОСОБА_4 та неповнолітнім ОСОБА_5 прийшли до дитячого майданчика, розташованого у дворі будинку № 73 по пр. Ювілейному в м. Харкові, де обвинувачений, усвідомлюючи, що він знаходиться у людному громадському місці, де знаходяться малолітні діти, продовжуючи свої протиправні дії та реалізацію свого умислу, спрямованого на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, бажаючи продемонструвати оточуючим своє явне нехтування до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, а також зневажливе ставлення до громадського порядку, існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, тримаючи в руках вищевказаний пневматичний пістолет «ПМ 49» свого приятеля ОСОБА_4 , проявляючи особливу зухвалість, спрямовував пістолет у бік оточуючих громадян і дітей, які гуляли у дворі на дитячому майданчику, усвідомлюючи при цьому, що своїми діями він лякає громадян і дітей, які бачили в його руках пістолет, сприймали його як вогнепальну зброю, яка несе загрозу їхньому життю та здоров`ю, були вимушені ховатись, щоб не зустрітись з ним і убезпечити своє життя та здоров`я. Далі, проходячи повз вищезазначеного двору, обвинувачений, продовжуючи проявляти особливу зухвалість, безпричинно, з хуліганських спонукань, зробив з вищевказаного пістолету приблизно 5-7 пострілів у бік будинку №73 по пр. Ювілейному в м. Харкові, чим ще більше налякав оточуючих громадян і дітей та порушив нормальні умови відпочинку та життєдіяльності мешканців, після чого протиправні дії обвинуваченого були припинені працівниками поліції, які прибули на місце вчинення кримінального правопорушення і вилучили у ОСОБА_4 вищенаведений пістолет.

Релевантна судова практика

За ознакою особливої зухвалості хуліганством може бути визнано таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалось, наприклад, насильством із завданням потерпілій особі побоїв або заподіянням тілесних ушкоджень, знущанням над нею, знищенням чи пошкодженням майна, зривом масового заходу, тимчасовим припиненням нормальної діяльності установи, підприємства чи організації, руху громадського транспорту тощо, або таке, яке особа тривалий час уперто не припиняла (п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 від 22.12.2006 «Про судову практику у справах про хуліганство»).

Стаття Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнаний обвинувачений

Розглядаючи кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, дії ОСОБА_6 суд кваліфікує як кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 296 КК, а саме хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.

Підстави розгляду обвинувального акту в спрощеному провадженні

Кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим, відноситься до кримінальних проступків (ч. 2 ст. 12 КК).

Згідно з ч. 2 ст. 381 КПК суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.

Як зазначено Європейським судом з прав людини, ані текст, ані дух статті 6 Конвенції не перешкоджають особі за вільним власним його або її бажанням відмовлятися, прямо або автоматично, від права на гарантії справедливого судового розгляду. Проте така відмова повинна, якщо вона є, бути ефективною для цілей Конвенції, бути встановлена однозначно і повинні бути застосовані мінімальні гарантії, які відповідають її важливості (Pfeifer та Plankl проти Австрії, § 37). Крім того, вона не повинна суперечити жодному важливому інтересу суспільства (Ермі проти Італії [ВП], § 73; Сейдович проти Італії [ВП], § 86; Дворскі проти Хорватії [ВП], § 100). «Право на судовий розгляд» не є абсолютним ані у кримінальному, ані у цивільному процесі. Воно має встановлені обмеження (Девеєр проти Бельгії, § 49; Карт проти Туреччини [ВП], § 67).

Разом з обвинувальним актом до суду надійшла заява обвинуваченого щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомленням з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Оскільки вказана заява підписана також законним представником обвинуваченого та його захисником, у суду відсутні підстави ставити під сумнів добровільність та щирість зазначеної вище позиції обвинуваченого.

Ураховуючи обставини даної кримінальної справи, позицію обвинуваченого та участь у кримінальному провадженні його захисника та законного представника, суд приходить до висновку, що у цій справі дотримані необхідні мінімальні гарантії справедливого судового розгляду та відмова обвинуваченого від права на розгляд справи в загальному порядку, передбаченому главою 28 КПК, не суперечить завданням кримінального провадження та жодним важливим інтересам суспільства.

Представник потерпілого КП «Харківський метрополітен» також надала заяву, згідно з якою згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження та згодна на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

За таких обставин наявні передбачені законодавством України підстави для розгляду обвинувального акту без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Згідно з ч. 2 ст. 382 КПК, у вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Учасники судового провадження не оспорювали вказані вище обставини вчинення кримінального правопорушення, які були встановлені органом досудового розслідування.

Ураховуючи наведене, у суду відсутні підстави надавати у даному вироку оцінку доказам, які зібрані органом досудового розслідування на підтвердження події кримінального правопорушення та винуватості обвинуваченого у його вчиненні.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст.107 КПК не здійснювалось.

Призначення покарання

Дані про особу обвинуваченого

Обвинувачений є неповнолітньою особою, не одружений, на утриманні будь-яких осіб не має, студент, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, на обліку у Секторі ювенальної превенції Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області не перебуває, за місцем навчання характеризується нейтрально.

Згідно з матеріалами справи, зокрема рішеннями виконавчого комітету Костянтинівської міської ради № 463 від 15.07.2020 та № 595 від 19.08.2020, обвинувачений має статус дитини-сироти, у зв`язку з чим його опікуном призначена бабуся ОСОБА_7 .

Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, суд відповідно до ч. 1 ст. 66 КК визнає його щире каяття (п. 1), а також вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім (п. 3).

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого згідно з ч. 1 ст. 67 КК та обвинувальним актом, суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння (п. 13).

Застосовне законодавство та релевантна судова практика

Відповідно до ч. 1 ст. 65 КК України, суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч. 1 ст. 103 КК при призначенні покарання неповнолітньому суд, крім обставин, передбачених у статтях 65-67 цього Кодексу, враховує умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього.

Положеннями ст. 98 КК України передбачено, що до неповнолітніх, визнаних винними у вчиненні кримінального правопорушення, судом можуть бути застосовані такі основні види покарань: 1) штраф; 2) громадські роботи; 3) виправні роботи; 4) пробаційний нагляд; 5) позбавлення волі на певний строк. До неповнолітніх можуть бути застосовані додаткові покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Згідно з ст. 101 КК пробаційний нагляд застосовується до неповнолітніх відповідно до статті 59-1 цього Кодексу. Пробаційний нагляд стосовно неповнолітніх призначається на строк від одного до двох років.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 КК обмеження волі не застосовується до неповнолітніх.

Штраф застосовується лише до тих неповнолітніх, які мають самостійний дохід, власні кошти або майно, на яке може бути звернено стягнення. З урахуванням цього суди повинні досліджувати докази щодо наявності у неповнолітнього достатнього для сплати штрафу доходу, коштів або майна та наводити у вироку відповідні мотиви прийнятого рішення (п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 16.04.2004 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх»).

Заходи примусу повинні ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяти досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства (постанови Верховного Суду від 31.01.2023 у справі № 759/6139/22, від 27.10.2022 у справі № 546/526/18, від 30.11.2022 у справі № 379/1657/18).

Питання призначення кримінального покарання та звільнення від його відбування повинні вирішуватися з урахуванням мети покарання (постанова Верховного Суду від 31.01.2023 у справі № 759/6139/22).

Також Верховним Судом неодноразово зазначалось на другорядній ролі кари як мети покарання та необхідності вирішення питання щодо звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням з урахуванням таких критеріїв, як співрозмірність вказаного рішення характеру вчиненого діяння та його наслідкам (постанови від 09.06.2022 у справі № 389/936/19, від 27.05.2021 у справі № 127/2554/15-к).

Мотиви призначення покарання

Матеріали справи не містять даних щодо наявності у обвинуваченого самостійного доходу, власних коштів або майна, на яке може бути звернено стягнення. Ураховуючи наведене та вказані вище роз`яснення Пленуму ВСУ, у суду відсутні підстави для призначення обвинуваченому покарання у виді штрафу.

Виходячи з положень ч. 3 ст. 61 КК, обвинуваченому також не може бути призначено покарання у виді обмеження волі.

При призначенні обвинуваченому покарання суд у відповідності до вимог ст. 65, 103 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до кримінальних проступків, конкретні обставини вчиненого ним кримінального проступку, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, особу винного, який раніше не судимий, умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку, і вважає за необхідне призначити покарання у виді пробаційного нагляду на мінімальний строк.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом під час ухвалення вироку

Щодо інших питань

Запобіжний захід щодо обвинуваченого під час досудового розслідування не обирався. Прокурором клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу під час судового провадження не заявлялось.

Ураховуючи наведене, а також засади змагальності та диспозитивності кримінального провадження (ст. 22, 26 КПК), суд не вбачає підстав за власною ініціативою вирішувати питання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Враховуючи, що неповнолітній обвинувачений не має самостійного доходу, витрати на проведення експертиз в загальному розмірі 29499,44 грн. суд відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України стягує з законного представника обвинуваченого ОСОБА_7 на користь держави.

Питання про долю речових доказів і документів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Оскільки пістолет з написом «ПМ 49» з номером НОМЕР_1 (в рукоятці знаходиться балон з написом ROSMAN, всередині пістолета знаходиться магазин з металевими кульками округлої форми, у кількості 10 штук; балон золотистого кольору з написом BORNER; полімерний зіп пакет з металевими кульками округлої форми, золотистого кольору (у великій кількості); шестигранник) був знаряддям вчинення кримінального правопорушення та, виходячи з встановлених судом обставин, власник вказаного пістолета знав про його незаконне використання, суд на підставі п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК конфіскує зазначений речовий доказ.

Щодо цивільного позову

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні

Частиною 1 ст. 128 КПК України передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Частинами 4 та 5 ст. 128 КПК України передбачено, що форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Представником КП «Харківський метрополітен» на стадії досудового провадження пред`явлений цивільний позов, в якому вона просить стягнути з цивільних відповідачів на користь КП «Харківський метрополітен» майнову шкоду в розмірі 7929,00 грн. з ПДВ.

Всупереч вказаних вище вимог законодавства України, КП «Харківський метрополітен» у цивільному позові взагалі не зазначило ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання чи перебування цивільного відповідача.

Тобто у цивільному позові взагалі не зазначено, до якого він пред`явлений, та не вказана особа відповідача. Так, у цивільному позові вказана лише особа потерпілого та міститься вимога в такій редакції: «стягнути з цивільних відповідачів на користь КП «Харківський метрополітен» майнову шкоду (матеріальні збитки) в сумі 7929,00 грн.».

Вказані недоліки цивільного позову унеможливлюють його розгляд і вирішення по суті, адже у цивільному позові в обов`язковому порядку має бути вказана особа цивільного відповідача, тобто особа, до якої пред`явлені позовні вимоги та з якої цивільний позивач просить стягнути грошові кошти. Саме цивільний позивач повинен визначити осіб, які порушили його права і з яких він просить стягнути завдану шкоду.

Вирішуючи питання щодо процесуального рішення, яке має бути прийнято за наслідками вирішення питання про цивільний позов, суд керується таким.

Виходячи з приписів Глави 9 Розділу І КПК, за наслідками розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні суд може прийняти одне з трьох взаємовиключних процесуальних рішень: про повне або часткове задоволення позову; про відмову в позові; про залишення позову без розгляду.

Крім того, суд враховує приписи ч. 1 ст. 382 КПК України, згідно з якими повинен ухвалити вирок у даній справі у п`ятиденний строк з дня отримання обвинувального акту.

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 02.09.2020 у справі № 0306/7567/12 зазначено, що коли нормами кримінально-процесуального закону відповідну ситуацію прямо не передбачено, є необхідним та можливим застосування аналогії права. Зазначена можливість встановлена частиною 6 статті 9 КПК, згідно з якою коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються встановлені частиною першою статті 7 КПК загальні засади кримінального провадження. Однією з таких засад є законність, що включає обов`язок суду, як і інших органів державної влади, неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу та інших актів законодавства.

Ураховуючи наведене, суд застосовує аналогію права та залишає цивільний позов потерпілого без розгляду.

Одночасно суд враховує, що залишення цивільного позову без розгляду не позбавляє КП «Харківський метрополітен» права на судовий захист порушеного права та можливості пред`явити відповідний позов у порядку цивільного судочинства, що прямо передбачено ч. 7 ст. 128 КПК України. Вказаний позов може бути пред`явлений за правилами територіальної підсудності в тому числі до Салтівського районного суду міста Харкова, при цьому КП «Харківський метрополітен» на підставі п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнено від сплати судового збору.

При цьому суд звертає увагу КП «Харківський метрополітен», що у цивільному позові в обов`язковому порядку має бути вказана особа, до якої пред`явлена вимога про відшкодування шкоди.

Крім того, суд звертає увагу КП «Харківський метрополітен», що згідно з висновком експерта № 11003 від 23.07.2026 загальна вартість майна захисного скла камери відеоспостереження та двох загартованих стекол складає 1836,99 грн. Між тим у цивільному позов КП «Харківський метрополітен» пред`явило вимогу про відшкодування шкоди, завданої вказаному вище майну, в розмірі 7929,00 грн. Ураховуючи наведене та відсутність у суду можливості отримати пояснення представника КП «Харківський метрополітен» з приводу вказаних обставин та розміру завданої шкоди під час розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні, відповідні вимоги можуть бути предметом розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. 2, 91, 337, 369-371, 373, 374, 381, 382, 392, 395 КПК України

УХВАЛИВ

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.

Згідно з ст. 101, ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_7 , яка є законним представником ОСОБА_3 , на користь держави витрати на проведення експертиз у загальному розмірі 29499,44 грн. (двадцять дев`ять тисяч чотириста дев`яносто дев`ять гривень сорок чотири копійки).

Цивільний позов Комунального підприємства «Харківський метрополітен» - залишити без розгляду.

Роз`яснити Комунальному підприємству «Харківський метрополітен» право пред`явити цивільний позов у порядку цивільного судочинства.

Скасувати арешт, накладений згідно з ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова від 23.06.2026 на майно, вилучене в ході проведення огляду місця події 19.06.2026 року в період часу з 20:00 до 21:30 за адресою: АДРЕСА_3 , власником якого є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: сумку чорного кольору з емблемою «Адідас»; предмет, ззовні схожий на пістолет з написом «ПМ 49» з номером НОМЕР_1 , в рукоятці знаходиться балон з написом ROSMAN, всередині пістолета знаходиться магазин з металевими кульками округлої форми, у кількості 10 штук; балон золотистого кольору з написом BORNER; полімерний зіп пакет з металевими кульками округлої форми, золотистого кольору (у великій кількості); шестигранник.

Речовий доказ, а саме сумку чорного кольору з емблемою «Адідас» - повернути ОСОБА_4 .

Речові докази, а саме: предмет, ззовні схожий на пістолет з написом «ПМ 49» з номером НОМЕР_1 , в рукоятці знаходиться балон з написом ROSMAN, всередині пістолета знаходиться магазин з металевими кульками округлої форми, у кількості 10 штук; балон золотистого кольору з написом BORNER; полімерний зіп пакет з металевими кульками округлої форми, золотистого кольору (у великій кількості); шестигранник – конфіскувати у власність держави.

Речові докази, а саме диск з відеозаписом з подіями в приміщенні тимчасового укриття «Захист» від 19.06.2026 за адресою: м. Харків, пр. Ювілейний, буд. 85, з назвою 2_5341684425564395929.mp4 тривалістю 00:13 секунд – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Речові докази, а саме диск з відеореєстраторів працівників ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області за 19.06.2026 за адресою: м. Харків, пр. Ювілейний, буд. 67 та 85 з назвою 0000000_00000020260619193246_0011.МР4 – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Речові докази, а саме диск з відеореєстраторів працівників патрульної поліції за 19.06.2026 за адресою: м. Харків, пр. Ювілейний, буд. 67 та 85 з назвою export-3wwmr.mp4, export-6bvf4.mp4, export-ni5uy.mp4, export-nowwj.mp4, export-vignd.mp4 – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Речові докази, а саме диски з аудиозаписами зі служби «102» про події, що мали місце 19.06.2026 за адресою: м. Харків, пр. Ювілейний, буд. 73 та 85 з назвою 0504370707.2026-06-19 18-30-24, 0504370707.2026-06-19 18-43-28, 0630702641.2026-06-19 18-55-59, 0630702641.2026-06-19 18-58-57 – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Речові докази, а саме CD-R диск з відеозаписом подій від 19.06.2026 за адресою: м. Харків, пр. Ювілейний, буд. 73, який надійшов від ОСОБА_8 – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Документи, приєднані до матеріалів кримінального провадження – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання його копії. Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1