Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №990/517/25 — Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року

м. Київ

справа № 990/517/25

провадження № 11-194заі26

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідачки Стрелець Т. Г.,

суддів Банаська О. О., Білоконь О. В., Булейко О. Л., Гімона М. М., Губської О. А., Ємця А. А., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартинюк Н. М.,Погрібного С. О., Стефанів Н. С., Ступак О. В., Тітова М. Ю., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю.,

розглянула в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02 квітня 2026 року (судді Єзеров А. А., Коваленко Н. В., Кравчук В. М., Стародуб О. П., Чиркін С. М.),

УСТАНОВИЛА

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. ОСОБА_1 у жовтні 2025 року звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія), просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення ВККС від 19 вересня 2025 року № 173/зп-25 у частині затвердження кодованих та декодованих результатів тестування когнітивних здібностей кандидата на посаду судді ОСОБА_1;

- зобов`язати ВККС поновити участь ОСОБА_1 у доборі кандидатів на посаду судді місцевого загального суду шляхом проведення повторного тестування когнітивних здібностей у межах цього добору.

2. ОСОБА_1 обґрунтовував пред`явлений позов тим, що Комісія порушила правила абзацу другого частини третьої статті 74 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402?VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) та вимоги Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року №185/зп-24 (далі - Положення №185/зп-24), оскільки не затвердила переліку питань, які використовувалися під час тестування когнітивних здібностей. Невиконання цього обов`язку позбавляє процедуру тестування ознак об`єктивності, передбачуваності та законності, створюючи ризики суб`єктивного формування завдань і нерівних умов для учасників. Бездіяльність Комісії в частині затвердження переліку питань тестування когнітивних здібностей порушує вимоги національного законодавства, принципи прозорості і передбачуваність проведення конкурсу, а також міжнародні стандарти.

3. Вважав протиправною та безпідставною відмову Комісії надати перелік питань бази тестових завдань когнітивних здібностей та відповідей на них за його зверненням.

4. Оскільки станом на час розгляду справи процедура добору кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого загального суду, триває, відновлення його порушених прав є можливим і досягається шляхом поновлення його участі у конкурсі на відповідному етапі, а саме - на етапі тестування когнітивних здібностей. Вважає, що такий спосіб захисту є належним та ефективним відповідно до вимог статей 2, 5, 6, 9 Кодексу адміністративного судочинства України

(далі - КАС України).

Обставини справи, установлені судом першої інстанції

5. Рішенням ВККС від 11 грудня 2024 року № 366/зп-24 оголошено добір кандидатів на посаду судді місцевого суду з урахуванням 1 800 прогнозованих вакантних посад суддів у місцевих судах (далі також - добір).

6. ОСОБА_1 виявив бажання взяти участь у зазначеному доборі.

7. Рішенням від 12 травня 2025 року № 105/зп-25 Комісія призначила кваліфікаційний іспит для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, та визначила таку послідовність етапів його проведення (далі - кваліфікаційний іспит): перший етап - тестування знань з історії української державності; другий етап - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; третій етап - тестування когнітивних здібностей; четвертий етап - виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.

ВККС визначила прохідний бал третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) з урахуванням того, що до четвертого етапу допускаються учасники, які набрали бал, не нижче 55 відсотків максимально можливого бала, у кількості не більше: 2 800 кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого адміністративного суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого адміністративного суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого господарського суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого господарського суду.

8. Комісія рішенням від 27 серпня 2025 року №161/зп-25 затвердила кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації місцевого загального суду. До третього етапу кваліфікаційного іспиту - тестування когнітивних здібностей, допущено 4 489 кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого загального суду, що успішно склали тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації місцевого загального суду і набрали прохідний бал, зокрема і позивача.

9. Рішенням Комісії від 27 серпня 2025 року № 162/зп-25 призначено тестування когнітивних здібностей у межах кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду.

ВККС визначила та оприлюднила на офіційному вебсайті Комісії графік складання тестування когнітивних здібностей у межах кваліфікаційного іспиту.

Визначила та оприлюднила на офіційному вебсайті Комісії особливості порядку проведення тестування когнітивних здібностей та методики оцінювання його результатів у межах кваліфікаційного іспиту (далі - Методика).

Встановила середній допустимий бал третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, - 55 відсотків максимально можливого бала, або 33 бали.

10. Згідно з визначеним та оприлюдненим графіком з 09 до 17 вересня 2025 року Комісія провела тестування когнітивних здібностей

11. Комісії рішенням від 19 вересня 2025 року № 173/зп-25 затвердила кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 09, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16 та 17 вересня 2025 року у межах кваліфікаційного іспиту для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду (додаток 1).

12. Допущено до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації: місцевого адміністративного суду 400 кандидатів на посаду судді місцевого адміністративного суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого адміністративного суду, що успішно склали тестування когнітивних здібностей та набрали прохідний бал; місцевого господарського суду 411 кандидатів на посаду судді місцевого господарського суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого господарського суду, що успішно склали тестування когнітивних здібностей та набрали прохідний бал; місцевого загального суду 2 851 кандидата на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду, що успішно склали тестування когнітивних здібностей та набрали прохідний бал.

13. У додатку 1 до рішення Комісії від 19 вересня 2025 року № 173/зп-25, зокрема, зазначена така інформація: під порядковим номером 3489 учасник - ОСОБА_1 , статус учасника - кандидат на посаду судді, спеціалізація -загальна, дата складання тестування - 15 вересня 2025 року, код учасника - K159BDC21E684B04, бал учасника - 26,71, результат етапу кваліфікаційного іспиту - не складено.

14. ОСОБА_1 , не погодившись з діями Комісії, які полягають у недопуску його до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації, звернувся до Верховного Суду з цим позовом.

Стислий виклад змісту рішення суду першої інстанції

15. Рішенням від 02 квітня 2026 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 , навівши такі аргументи.

16. Комісія встановила середній допустимий бал третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, - 55 відсотків максимально можливого бала, або 33 бали, який ОСОБА_1 не набрав, що свідчить про те, що він не склав іспит. Отже, позивач правомірно не був допущений до наступного етапу кваліфікаційного іспиту.

17. Суд першої інстанції визнав необґрунтованими доводи позивача про бездіяльність Комісії в частині затвердження переліку питань тестування когнітивних здібностей, та зазначив, що абзац другий частини третьої статті 74 Закону №1402-VIII містить вимогу щодо затвердження форми і змісту тестувань, практичних завдань, а також порядок їх проведення. Втім ця норма не містить вимоги щодо затвердження саме переліку питань, на чому наполягав позивач. Комісія завчасно оприлюднила на своєму офіційному вебсайті довідкову інформацію про зміст анонімного тестування когнітивних здібностей для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які мають намір бути переведеними до іншого місцевого суду. Розробленню та погодженню бази тестових завдань для перевірки когнітивних здібностей передувала відповідна процедура: низка консультацій з національними та іноземними експертами, сформовано технічне завдання з розроблення унікальної бібліотеки тестів, проведено відкриті торги, укладено договір з їх переможцем, на виконання якого розроблено та передано Комісії базу тестових завдань. До того ж до призначення кваліфікаційного іспиту, на офіційному вебсайті Комісії оприлюднено типові запитання тестування когнітивних здібностей. У розробленій Комісією Методиці у достатньому об`ємі наведено загальну інформацію, яка розкриває аспекти тестування когнітивних здібностей, структуру і типи завдань, методику оцінювання із визначенням кількості балів за правильну відповідь, коефіцієнту, який встановлений за складність, а також порядок складання такого тестування. Комісією також завчасно на офіційному вебсайті оприлюднено типові запитання тестування когнітивних здібностей.

18. Колегія суддів також не прийняла доводів позивача про безпідставну відмову Комісії у наданні переліку питань бази тестових завдань когнітивних здібностей та відповідей на них, оскільки предметом цього спору є рішення Комісії, яким були затверджені кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей та призначення четвертого етапу кваліфікаційного іспиту. Відмова Комісії у наданні запитуваної інформації та дії Комісії щодо затвердження переліку питань і відповідей тестування когнітивних здібностей не є предметом цього позову. До того ж Комісія у відповідь на запит позивача направила йому засобами поштового зв`язку звіт про результати тестування за наслідками тестування когнітивних здібностей з відомостями про блок запитання, унікальний номер запитання та даних про правильність або неправильність відповідей учасника на запитання (без основ, дистракторів та ключів). Та обставина, що Комісія не надала основи, дистрактори та ключі, обґрунтована тим, що ці дані є інформацією з обмеженим доступом, а доступ до неї обмежується відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя, адже розголошення таких відомостей може завдати істотної шкоди цим інтересам. Натомість експортування (вивантаження) питань тестування є технічно неможливим.

19. ОСОБА_1 , будучи належно повідомленим про умови проведення тестування когнітивних здібностей, зокрема й щодо його тривалості, кількості запитань, максимально можливого бала, а також встановленого середнього допустимого та прохідного бала, не скористався правом оскарження відповідного рішення відповідача до початку процедури тестування, натомість добровільно погодився із визначеними умовами та взяв участь у кваліфікаційному іспиті. Звернення ж із вимогами про визнання умов проведення тестування когнітивних здібностей несправедливими та незаконними після отримання негативного результату свідчить про суперечливу поведінку, та те, що єдиною підставою для цього позову є незгода з отриманим результатом тестування з когнітивних здібностей і позивач має намір повторно скласти тестування з когнітивних здібностей у межах цього добору за визначеними Порядком і Методикою, а також не відповідає загальновизнаному правовому принципу недопустимості зловживання правом. Зміна або індивідуальний перегляд умов оцінювання після завершення відповідного етапу конкурсу створювали б ризик підриву принципів рівності, прозорості та передбачуваності добору кандидатів на посаду судді.

20. Комісія правомірно вважала позивача таким, що не склав тестування з когнітивних здібностей та не допустила його до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту (виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду) у доборі, оголошеному рішенням ВККС від 11 грудня 2024 року №366/зп-24, з огляду на ненабрання позивачем середнього допустимого балу третього етапу кваліфікаційного іспиту, встановленого Комісією, набрання якого було однією з обов`язкових умов для допущення до наступного етапу конкурсу.

21. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуване рішення та дії ВККС є правомірним, а доводи позивача не спростовують їх законності.

Короткий зміст та обґрунтування вимог, наведених в апеляційній скарзі

22. ОСОБА_1 03 травня 2026 року через підсистему «Електронний суд» подав до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02 квітня 2026 року, у якій просить його скасувати й ухвалити нове про задоволення позову повністю.

23. ОСОБА_1 обґрунтовував вимоги апеляційної скарги тим, що частина третя статті 74 Закону № 1402-VIII вимагає затвердження Комісією форми, змісту тестувань і порядку їх проведення, а не лише переліку питань. Суд помилково обмежився наведенням аргументації щодо відсутності оприлюдненого переліку, тоді як довід стосувався незатвердження змісту тестування як такого: не було визначено структуру, співвідношення складових, рівень складності, критерії відбору завдань. До того ж Комісія у відповіді на звернення позивача підтвердила, що перелік питань взагалі не затверджувався її рішенням, що є доказом браку формалізованої системи формування тестових завдань. Публікація ілюстративних питань на сайті ВККС не встановлює обов`язкових правил формування реальних тестових завдань. Наявність загального опису методики й прикладів завдань не може замінити нормативно визначені критерії й параметри змісту тестування.

24. Характер спірних правовідносин не передбачає можливості ефективного оскарження порядку формування тестових завдань до моменту отримання результатів, оскільки саме після їх визначення у позивача виникає реальний інтерес у перевірці законності процедури. Момент звернення до суду є об`єктивно зумовленим, а не свідчить про зловживання правом. До того ж обізнаність позивача з умовами проведення тестування та його добровільна участь у доборі не означають відмови від права на судовий захист у разі недотримання Комісією вимог закону. Згода на участь у процедурі не легітимізує можливі порушення з боку суб`єкта владних повноважень.

25. Вважає необґрунтованим посилання суду першої інстанції про порушення принципу рівності учасників добору. Навпаки, відновлення порушеного права позивача у разі встановлення незаконності дій Комісії спрямоване на забезпечення рівності, а не на її порушення. Інші учасники добору перебувають у рівному правовому становищі та мають аналогічне право на судовий захист у разі порушення їх прав.

26. Також суд першої інстанції не врахував того, що у справі №990/464/25, на висновки Великої Палати Верховного Суду в якій він посилається, перед судом постало питання щодо дотримання Комісією порядку розробки та затвердження завдань для тестування когнітивних здібностей, зокрема у контексті залучення сторонньої юридичної особи, а також перевірки об`єктивності та прозорості відповідної процедури. Натомість у цій справі позивач також ставить під сумнів саме законність процедури визначення змісту тестування когнітивних здібностей, зокрема виконання Комісією обов`язку щодо його належного затвердження відповідно до частини третьої статті 74 Закону №1402-VIII. За таких обставин висновок суду про правомірність дій Комісії та застосування наслідків ненабрання прохідного бала є передчасним.

27. Ненадання основ, дистракторів та ключів відповідей, незалежно від підстав такого обмеження, у поєднанні з ненаведенням визначених критеріїв формування тестових завдань фактично унеможливлює перевірку того, чи відповідають використані завдання заявленій меті тестування. Водночас у матеріалах справи є відомості про фактичну наявність масиву тестових завдань, які використовувалися під час тестування когнітивних здібностей, що свідчить про те, що тестові завдання формувалися та використовувалися Комісією, проте немає доказів їхнього належного затвердження або визначення параметрів їхнього формування у розумінні частини третьої статті 74 Закону № 1402-VIII. Отже, Комісія фактично застосовувала тестові завдання, сформовані поза межами належно визначеного змісту тестування.

Узагальнені доводи відповідача

28. ВККС, не погоджуючись із аргументами апеляційної скарги, 29 травня 2026 року через підсистему «Електронний суд» подала до Великої Палати Верховного Суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02 квітня 2026 року без змін.

29. Зазначає, що доводи апеляційної скарги про помилкове ототожнення судом першої інстанції понять «зміст тестування» та «перелік питань» є доказом суперечливої поведінки позивача, оскільки такі не узгоджуються з підставами, викладеними ним у позовній заяві. У позові ОСОБА_1 наголошував на браку затвердженого переліку конкретних питань тестування когнітивних здібностей, тоді як в апеляційній скарзі вперше заявив про необхідність затвердження «змісту тестувань» як самостійної категорії, водночас у тексті апеляційної скарги пізніше повертається до тези про перелік питань. Частина третя статті 74

Закону № 1402-VIII не містить вимоги щодо затвердження саме переліку питань тестування когнітивних здібностей, а форма та зміст тестування затверджені Положенням № 185/зп-24. Висновок позивача про наявність «індикатора» відсутності формалізованої системи формування тестових завдань є безпідставним та таким, що не конкретизує, які саме критерії чи вимоги Комісією не дотримано.

30. Суд першої інстанції встановив факт завчасного оприлюднення на офіційному вебсайті Комісії довідкової інформації про зміст анонімного тестування когнітивних здібностей та типових питань тестування. Усі учасники добору володіли однаковим обсягом такої інформації, а тому принцип рівності умов дотримано. Суд обґрунтовано не ототожнював факт оприлюднення типових питань із «належним визначенням змісту тестування», а незазначення будь-яких зауважень позивача щодо процедури добору до моменту затвердження результатів тестування доводить те, що єдиною підставою позову є незгода з отриманим негативним результатом. Комісія також звертає увагу, що позивач мав об`єктивну можливість оскаржити в судовому порядку окремі рішення Комісії, якими супроводжувалася процедура добору, втім не скористався такою можливістю до отримання власного негативного результату тестування.

31. Позивач зазначає, що метою його звернення до суду є перевірка дотримання Комісією вимог закону, а не виключно повторне проходження тестування, втім у прохальній частини своєї позовної заяви ОСОБА_1 просить зобов`язати Комісію поновити його участь у доборі шляхом проведення повторного тестування когнітивних здібностей на основі наявної в Комісії бібліотеки тестових завдань - тієї самої, допустимість використання якої позивач одночасно заперечує. Це своєю чергою є підтвердженням непослідовності позиції позивача та обґрунтованості відповідного висновку суду першої інстанції.

32. Застосування ж судом першої інстанції правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 04 березня 2026 року у справі № 990/464/25, є цілком обґрунтованим, оскільки наведені в ній висновки є релевантними для вирішення цього спору в контексті встановлення дійсної мети звернення позивача до суду, а також перевірки дотримання Комісією принципів рівності та недискримінації учасників добору.

33. Бібліотека тестових завдань з когнітивних здібностей є унікальною розробкою, створеною на замовлення Комісії відповідно до Базових вимог, затверджених рішенням від 12 червня 2024 року № 170/зп-24, і щодо якої вживаються заходи забезпечення конфіденційності (обмеження кола осіб з доступом, фіксація подій обробки, накази Голови Комісії, облаштування захищеного робочого місця). Комісія вказує, що згенеровані позивачу 40 запитань становлять близько 17 відсотків від загальної бібліотеки з 240 завдань, у зв`язку з чим розкриття змісту питань і відповідей за кожним індивідуальним запитом учасника призвело б до знецінення результатів тестування у подальших процедурах добору. Комісія реалізувала свої дискреційні повноваження, визначені пунктом 2 частини першої статті 93 Закону № 1402-VIII, з єдиною легітимною метою - виявлення рівня професійної компетентності кандидатів, а незгода позивача з отриманою відповіддю чи бажання отримати додаткову інформацію не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення Комісії.

Рух апеляційної скарги

34. Ухвалою від 06 травня 2026 року Велика Палата Верховного Суду відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , а ухвалою від 15 липня 2026 року призначила справу до апеляційного розгляду на 10 вересня 2026 року без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження).

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

35. Велика Палата Верховного Суду перевірила у межах доводів апеляційної скарги правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробила такі висновки.

36. У цій категорії спорів щодо оскарження рішення ВККС про затвердження результатів тестування когнітивних здібностей кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, у межах добору, оголошеного рішенням Комісії від 11 грудня 2024 року № 366/зп-24, що мало наслідком припинення участі кандидата / судді у зазначеному доборі, зокрема, у випадку ненабрання учасником добору середнього допустимого бала у виді 33 балів, Велика Палата Верховного Суду вперше сформувала правову позицію у постанові від 04 березня 2026 року у справі № 990/464/25 (провадження № 11-4заі26) (далі- постанова від 04 березня 2026 року).

37. З того часу згадана сформована позиція знайшла своє підтвердження у численних судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду, зокрема, у постановах від 05 травня 2026 року у справі № 990/465/25

(провадження № 11-68заі26) (далі - постанова від 05 травня 2026 року), від 18 червня 2026 року у справі № 990/488/25 (провадження № 11-101заі26) (далі - постанова від 18 червня 2026 року), де учасники добору набрали менше 33 балів, тобто в ситуації, аналогічній тій, що має місце в справі, судове рішення у якій переглядається, а також в інших постановах, у яких вирішувалися подібні питання, хоча учасники цих справ і набирали мінімально потрібні 33 бали, втім не набрали прохідний бал із урахуванням кількості посад, щодо яких оголошено добір.

38. Отже, практика Суду є добре усталеною під час вирішення цієї категорії спорів, тож Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для деталізованого викладення релевантного законодавства та тих мотивів, що стали підставою для формування її правової позиції у згаданих постановах, навівши посиланням на відповідні пункти цих судових рішень, норми права, які безпосередньо регулюють спірні правовідносини, та висновки, раніше сформульовані Верховним Судом та застосовні у цій справі.

Право, застосоване судом

39. Питання визначення права, застосовуваного судом для вирішення цієї категорії спорів, було піддано детальному аналізові у постановах Великої Палати Верховного Суду, mutatis mutandis: пункти 43-48 постанови від 04 березня 2026 року, пункти 75-99 постанови від 05 травня 2026 року, пункти 34-58 постанови від 18 червня 2026 року.

40. Правові засади регулювання спірних правовідносин визначають приписи частини другої статті 19 Конституції України, Закону № 1402-VIII, Положення № 185/зп-24.

41. Безпосереднє правове регулювання спірних відносин визначають приписи частин третьої-шостої статті 74 Закону № 1402-VIII за змістом яких, кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичних завдань. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та однієї або кількох спеціалізацій суду на вибір: адміністративної, господарської та загальної (цивільної і кримінальної). Форма та зміст тестувань, практичних завдань, а також порядок їх проведення затверджуються ВККС.

ВККС України не пізніше ніж за 30 днів до дня проведення кваліфікаційного іспиту оприлюднює його програму та перелік питань тестування (крім тестування щодо когнітивних здібностей) на своєму офіційному вебсайті.

Кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації суду, якщо він:

1) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за тестування щодо загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду;

2) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за виконання практичного завдання щодо відповідної спеціалізації суду;

3) успішно пройшов тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності. Успішним проходженням вважається набрання кандидатом середнього допустимого бала тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності, встановленого ВККС.

Комісія встановлює прохідний бал кваліфікаційного іспиту, який не може бути нижчим за 75 відсотків максимально можливого бала за відповідне тестування (крім тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності) та виконання практичного завдання кваліфікаційного іспиту. Під час добору на посаду судді прохідний бал для кандидатів встановлюється з урахуванням кількості посад, щодо яких оголошено добір.

42. Пунктом 2.4 Положення № 185/зп-24 встановлено, що проєкти програм етапів іспиту, таксономічні характеристики тестувань та завдання іспиту розробляються Національною школою суддів України або самостійно Комісією. До виконання цих заходів може бути залучено інших фахівців.

43. Відповідно до пункту 2.5 Положення № 185/зп-24 програми етапів іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), таксономічні характеристики тестувань для відповідного етапу іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей) затверджуються Комісією та оприлюднюються на офіційному вебсайті Комісії не пізніше ніж за 30 днів до дня проведення відповідного етапу іспиту.

44. Водночас як особливості порядку проведення тестування когнітивних здібностей, так і методика його оцінювання визначаються окремим рішенням Комісії (пункти 5.4, 8.4 Положення № 185/зп-24).

45. Згідно з підпунктом 6.3.3 Положення № 185/зп-24 учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей та історії української державності, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала таких тестувань.

46. Відповідно до підпунктів 6.8.2-6.8.3 Положення № 185/зп-24 прохідний бал за тестування когнітивних здібностей - середній допустимий бал тестування, встановлений Комісією. Прохідний бал іспиту в межах добору на посаду судді місцевого суду визначається з урахуванням кількості посад, на які оголошено добір.

Оцінка наявності у ВККС обов`язку затверджувати зміст тестування когнітивних здібностей та конкретний перелік питань

47. Відповідь на питання щодо наявності у Комісії такого обов`язку була надана Великою Палатою Верховного Суду у її постановах, mutatis mutandis: пункти 49, 51 постанови від 04 березня 2026 року, пункти 100, 102 постанови від 05 травня 2026 року, пункти 60, 62 постанови від 18 червня 2026 року.

48. Тестування когнітивних здібностей є складовою кваліфікаційного іспиту, втім як Закон № 1402-VIII, так і Положення № 185/зп-24 не встановлюють обов`язку ВККС завчасно оприлюднювати його програму та перелік питань тестування на своєму офіційному вебсайті. Натомість ВККС зобов`язана окремим рішенням встановити особливості порядку проведення тестування когнітивних здібностей і методику його оцінювання.

49. Законодавець не встановив ані обов`язку для ВККС розробляти нові питання тестів у межах кожного окремого добору / конкурсу на посаду судді, ні заборони використання вже наявних у ВККС завдань для проведення кваліфікаційного іспиту в межах інших доборів / конкурсів.

50. Такий підхід узгоджується з прямим приписом частини четвертої статті 74 Закону № 1402-VIII, який, встановлюючи обов`язок щодо оприлюднення програми та переліку питань тестування, прямо містить виняток щодо тестування когнітивних здібностей. Отже, неухвалення окремо рішення ВККС про затвердження повного переліку питань цього тестування сама собою не доводить порушення частини третьої статті 74 Закону № 1402-VIII.

51. До того ж на виконання вимог законодавства Комісія затвердила Базові вимоги щодо надання послуг із розробки бібліотеки тестових завдань для тестування когнітивних здібностей під час кваліфікаційного іспиту (додаток 2 до рішення ВККС від 12 червня 2024 року № 170/зп-24), а також визначила Особливості порядку проведення тестування когнітивних здібностей (додаток 2 до рішення ВККС від 27 серпня 2025 року № 162/зп-25), у яких описала зміст цього етапу, зокрема структуру завдань, їх суть і призначення, методику оцінювання, правила складання тестування. Також на офіційному сайті Комісії оприлюднено довідкову інформацію про зміст анонімного тестування когнітивних здібностей для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які мають намір бути переведеними до іншого місцевого суду (додаток 3 рішення від 29 січня 2025 року № 29/зп-25).

Оцінка наявності у Комісії обов`язку з надання переліку тестових завдань та відповідей на них

52. Питання правомірності дій ВККС щодо відмови у наданні переліку питань бази тестових завдань когнітивних здібностей та відповідей на них було детально проаналізовано Великою Палатою Верховного Суду у її постановах, mutatis mutandis: пункти 71-72 постанови від 04 березня 2026 року, пункти 82-86, 94-97 постанови від 18 червня 2026 року.

53. Як зазначено вище, на відміну від інших тестувань, обов`язок опублікування переліку питань для перевірки когнітивних здібностей частиною четвертою статті 74 Закону № 1402-VIII не встановлений. Неможливість жодного з учасників конкурсу після проведення тестування когнітивних здібностей ознайомитися з основами, дистракторами і ключами щодо питань, які були згенеровані індивідуально кожному під час тестування, не можна вважати такою, що порушує принципи рівності учасників конкурсу, прозорості і відкритості проведення останнього.

54. Натомість надання учаснику добору точного переліку його запитань з правильними відповідями фактично знівелює можливість використання Комісією вказаного інструменту для проведення тестування в майбутньому, порушить принцип заборони публікації завдань тестування когнітивних здібностей, що встановлений у Законі № 1402-VIII, а навіть часткова така публікація поставить усіх майбутніх його учасників у привілейоване становище (пункт 148 постанови від 16 липня 2026 року у справі № 990/59/25 (провадження № 11-387заі25), пункт 125 постанови від 16 липня 2026 року у справі № 990/67/25 (провадження № 11-24заі26).

Щодо конкурентної природи конкурсу та поведінки позивача

55. Велика Палата Верховного Суду враховує доводи позивача про те, що якщо умови добору, визначені Комісією, протиправні та суперечать закону, їхнє добровільне прийняття учасниками не робить їх законними, однак зазначене питання вже було піддано детальному аналізу Великою Палатою Верховного Суду у її постановах.

56. Так у пункті 72 постанови від 11 червня 2026 року у справі № 990/479/25 (провадження № 11-135заі26) зазначено, що немає підстав вважати, що умови, встановлені Комісією рішеннями від 12 травня та 27 серпня 2025 року, суперечили вимогам Закону № 1402-VIII. Визначені Комісією алгоритм встановлення прохідного бала, порядок проведення добору та порядок висвітлення його результатів забезпечували конкурентність цієї процедури, а оприлюднення відповідної інформації до початку проведення кваліфікаційного іспиту - її відкритість і прозорість та однаковість умов для всіх учасників.

57. У пункті 74 постанови від 04 березня 2026 року, пунктах 122, 123 постанови від 05 травня 2026 року, пунктах 91, 92 постанови від 18 червня 2026 року Велика Палата Верховного Суду виснувала, що конкурс на зайняття посади судді має конкурентний характер, а отже, ненабрання позивачем установленого Комісією прохідного бала унеможливлює допущення його до наступного етапу кваліфікаційного іспиту.

58. Погоджуючись пройти відповідну процедуру тестування когнітивних здібностей, позивач як конкурсант мав передбачати, що його результати можуть бути як позитивними, так і негативними. Висловлення ж сумнівів у правомірності проведеної процедури виключно через отримання негативного результату не є підставою для скасування рішення про його затвердження, особливо в умовах, коли не було встановлено допущення ВККС істотних порушень норм законодавства, які визначають правила і умови проведення добору.

59. Велика Палата Верховного Суду резюмує, що не набрання позивачем встановленого Комісією середнього допустимого бала є самостійною підставою для припинення його участі у доборі, а протилежне - означало б порушення принципу рівності учасників іспиту та їхніх законних очікувань на застосування єдиного підходу до оцінювання. Фактично позивач просить суд надати йому привілейоване становище шляхом надання другої спроби скласти тестування, незважаючи на не набрання ним установленого бала. Втім, конкурсна процедура виключає можливість надання окремому кандидатові винятку із встановлених для всіх учасників правил, оскільки це порушувало б принцип рівності учасників добору та суперечило б меті кваліфікаційного іспиту.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

60. Велика Палата Верховного Суду вважає, що оскаржуване рішення ВККС є вмотивованим і відповідає критеріям, визначеним статтею 2 КАС України, тому підстав для його скасування немає.

61. Суд першої інстанції надав належну оцінку обставинам справи, правильно застосував норми матеріального права, якими врегульовано процедуру кваліфікаційного іспиту, та дотримався норм процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують викладених у рішенні суду висновків, що відповідно до частини першої статті 316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення без змін.

Висновки щодо розподілу судових витрат

62. З огляду на те, що за результатами апеляційного перегляду апеляційну скаргу залишено без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, то підстав для нового розподілу судових витрат відповідно до приписів частини шостої статті 139 КАС України немає.

Керуючись статтями 266, 308, 311, 315, 316, 322, 325 КАС України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02 квітня 2026 року у справі № 990/517/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідачка Т. Г. Стрелець

Судді О. О. Банасько М. В. Мазур

О. В. Білоконь Н. М. Мартинюк

О. Л. Булейко С. О. Погрібний

М. М. Гімон Н. С. Стефанів

О. А. Губська О. В. Ступак

А. А. Ємець М. Ю. Тітов

В. В. Король І. В. Ткач

С. І. Кравченко О. С. Ткачук

О. В. Кривенда В. Ю. Уркевич