Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №676/5613/21 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Суд: Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Інстанція: Касаційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них

Дата: 24 серпня 2026 р.

Справа: №676/5613/21

Суддя: Гудима Дмитро Анатолійович

Постанова

Іменем України

25 серпня 2026 року

м. Київ

Справа № 676/5613/21

Провадження № 61-7269св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - головуючого судді Крата В. І., судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув у порядку письмового провадження справу,

учасниками якої є:

позивач - ОСОБА_1 (далі - позивач),

відповідачі - Кам`янець-Подільський міський голова Посітко Михайло Володимирович (далі - міський голова), Кам`янець-Подільська міська рада (далі - міська рада), інтереси якої представляє адвокат Кудла Ірина Анатоліївна (далі - адвокат), Комунальне підприємство «Управлінська компанія «Житловик» Кам`янець-Подільської міської ради (далі - КП «УК «Житловик», підприємство),

про визнання незаконним і скасування розпорядження про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

за касаційною скаргою позивача на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 15 червня 2023 року, яке ухвалила суддя Швець О. Д., і постанову Хмельницького апеляційного суду від 27 березня 2024 року, яку ухвалила колегія суддів у складі Корніюк А. П., П`єнти І. В., Талалай О. І.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

(1) Вступ

1. Позивач працював за контрактом на посаді директора комунального підприємства, яке створила міська рада. Міський голова видав розпорядження, згідно з яким звільнив позивача з посади на підставах, які передбачені контрактом. Позивач вважав звільнення незаконним. Звернувся до суду. Стверджував про відсутність у його діях порушень норм трудового законодавства, контракту й умислу щодо невиплати заробітної плати. Тому просив суд визнати незаконним і скасувати розпорядження про припинення контракту, поновити позивача на посаді та стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

2. Суди першої й апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні позову. Вважали, що позивач порушив вимоги законодавства та контракту, зокрема, не виплатив своєчасно заробітну плату працівникам, допустив зростання простроченої кредиторської заборгованості. Позивач з висновками судів попередніх інстанцій не погодився. Подав касаційну скаргу. Стверджував, що суди на підставі належних і допустимих доказів не встановили конкретних порушень контракту, а розпорядження про звільнення ґрунтується на попередньому притягненні позивача до відповідальності.

3. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду мав відповісти на питання про те, скільки порушень умов контракту достатньо для звільнення працівника з підстав, передбачених контрактом. Вирішив, що для звільнення з цієї підстави тяжкість і кількість порушень умов контракту не мають юридичного значення. Важливо, щоб певне порушення цих умов було визначене у контракті як підстава для його дострокового припинення (розірвання). Тому для такого звільнення достатньо встановити будь-яке порушення умов контракту, що підпадає під визначену в ньому умову дострокового припинення.

(2) Зміст позовної заяви

4. У вересні 2021 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив:

- визнати незаконним і скасувати розпорядження міського голови від 11 серпня 2021 року № 259-к «Про дострокове припинення контракту та звільнення з посади ОСОБА_1 » (далі - розпорядження № 259-к);

- поновити його на посаді директора підприємства з 28 серпня 2021 року;

- стягнути з підприємства середньомісячну заробітну плату як компенсацію за вимушений прогул за період з 28 серпня 2021 року до дня ухвалення рішення;

- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді.

5. Мотивувала так:

5.1. Позивач обіймав посаду директора підприємства на підставі контракту, який уклав із міською радою в особі міського голови Сімашкевича М. Є. 20 травня 2020 року (далі - контракт). Термін дії контракту два роки.

5.2. У середині серпня 2021 року він отримав розпорядження № 259-к, згідно з яким його звільнили з посади з 27 серпня 2021 року. Підставами для розірвання контракту в розпорядженні зазначені такі положення контракту:

- невиконання підприємством зобов`язань перед бюджетом та Пенсійним фондом щодо сплати податків, зборів та обов`язкових платежів, а також невиконання підприємством зобов`язань щодо виплати заробітної плати працівникам чи недотримання графіка погашення заборгованості із заробітної плати (підпункт «в» пункту 27 контракту);

- допущення зростання обсягів простроченої кредиторської заборгованості (підпункт «и» пункту 27 контракту);

- порушення законодавства під час використання фінансових ресурсів підприємства та зобов`язань, передбачених пунктом 12 контракту (підпункт «й» пункту 27 контракту);

- керівник на період дії контракту зобов`язаний забезпечувати ефективне використання та збереження закріпленого за підприємством майна та матеріалів, фінансових та трудових ресурсів; забезпечувати своєчасне і повне внесення платежів до бюджету, включаючи Пенсійний фонд, та недопущення заборгованості по заробітній платі, забезпечувати дотримання в діяльності очолюваного підприємства Законів України, Господарського кодексу, інших законодавчих актів України, а також рішень міської ради та виконавчого комітету (пункт 12 контракту).

5.3. Підставами для звільнення стали:

- безпідставне нарахування грошової надбавки в розмірі 50 % посадового окладу позивачу як директорові за сумлінне виконання службових обов`язків, високу якість обслуговування населення та у зв`язку із 60-річчям з дня народження;

- безпідставне нарахування премії у розмірі 50% посадового окладу майстру будівельної бригади ОСОБА_2 (далі - майстер будівельної бригади) за сумлінне виконання службових обов`язків, високу якість обслуговування населення та у зв`язку із 80-річчям з дня народження;

- безпідставне надання 16 додаткових днів відпустки за ненормований робочий день працівникам підприємства у 2020 - 2021 роках;

- безпідставне надання одноразової премії економісту ОСОБА_3 (далі - економіст підприємства) у сумі 2 355,00 грн;

- недотримання строків виплати ОСОБА_4 належних сум при звільненні;

- прийняття на роботу на період щорічної відпустки головного інженера ОСОБА_5 (далі - головний інженер) тимчасового працівника ОСОБА_6 (далі - тимчасовий працівник);

- невиконання підприємством зобов`язань щодо виплати зарплати працівникам (заборгованості за травень та червень 2021 року).

5.4. Виплата позивачеві та майстру будівельної бригади узгоджується із пунктом 1.4 Положення підприємства про надання матеріальної допомоги, що є додатком № 4 до розділу 4 колективного договору (далі - Положення підприємства про надання матеріальної допомоги) між адміністрацією та колективом підприємства на 2021 - 2023 роки, який схвалили загальні збори трудового колективу 10 грудня 2020 року, протокол № 1 (далі - колективний договір).

5.5. Надання додаткових днів відпустки працівникам за особливий характер праці передбачене пунктом 1.4 розділу 3 колективного договору.

5.6. Преміювання економіста підприємства, яка виконує функції економіста з бухгалтерського обліку та аналізу господарської діяльності, на професійне свято (День бухгалтера та аудитора) не суперечить пункту 3.2 Положення підприємства про преміювання працівників підприємства.

5.7. ОСОБА_4 10 червня 2021 року звернулась до підприємства із заявою про звільнення за угодою сторін з 11 червня 2021 року за станом здоров`я, повний розрахунок з нею провели 23 червня 2021 року. Заяв і скарг від неї не надходило.

5.8. Стосовно прийняття на роботу тимчасового працівника на період щорічної відпустки головного інженера, то це не суперечить Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), а додаток № 3 до розділу 4 і розділ 4 колективного договору не обмежують директора в укладенні строкових трудових договорів на період відсутності основного працівника.

5.9. Утворення заборгованості із заробітної плати зумовлена карантинними обмеженнями, що впливають на платоспроможність населення, а також погодними умовами, зокрема, буревіями, на ліквідацію наслідків яких необхідно було витратити значну кількість коштів (такі витрати спрогнозувати не було можливо).

5.10. Посилання у розпорядженні на порушення позивачем підпунктів «в», «и», «й» пункту 27 контракту є тотожними пункту 1-1 частини першої статті 41 КЗпП України, а тому перевагу у застосуванні мають норми кодексу (звільнення можливе за наявності винних дій керівника, внаслідок чого заробітну плату виплачували несвоєчасно або у розмірах, нижчих від установлених).

(3) Зміст рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду

6. 15 червня 2023 року Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області ухвалив рішення, згідно з яким у задоволенні позову відмовив.

7. 27 березня 2024 року Хмельницький апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою рішення суду першої інстанції залишив без змін.

8. Мотивували судові рішення так:

8.1. Позивач як керівник допустив невиконання підприємством зобов`язань щодо своєчасної виплати заробітної плати працівникам, зростання обсягів простроченої кредиторської заборгованості, порушення трудового законодавства. Вказані дії підтверджують порушення пунктів «в», «и», «й» пункту 27 контракту, що є підставою його розірвання.

8.2. Твердження позивача про відсутність належного фінансування, наявність форс-мажорних факторів, які ускладнили належну організацію виробничо-господарської діяльності, не спростовують факти порушення трудового законодавства, допущені позивачем як керівником підприємства.

(4) Провадження у суді касаційної інстанції

9. 15 травня 2024 року позивач подав до Верховного Суду: (1) касаційну скаргу, у якій просив скасувати зазначені судові рішення й ухвалити нове - про задоволення позову; (2) заяву про поновлення строку на касаційне оскарження.

10. 26 червня 2024 року Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою залишив касаційну скаргу без руху та встановив для усунення недоліків останньої десятиденний строк із дня вручення тієї ухвали.

11. 7 серпня 2024 року позивач подав заяву про усунення недоліків касаційної скарги

12. 27 вересня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу про поновлення строку на касаційне оскарження, відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою позивача та витребування справи із суду першої інстанції.

13. 10 листопада 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою призначив справу до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

14. Позивач мотивував касаційну скаргу так:

14.1. Суди першої й апеляційної інстанцій в оскаржених судових рішеннях застосували норми права без урахування висновків, викладених у постановах:

Верховного Суду у складі колегії судів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 липня 2022 року у справі № 130/219/21, щодо звільнення від відповідальності внаслідок виникнення обставин непереборної сили;

Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 452/970/17, Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 8 квітня 2020 року у справі № 357/11936/18 і від 27 вересня 2023 року у справі № 677/1181/22, згідно з яким звільнення працівника на підставі пункту 8 статті 36 КЗпП України з формулюванням причини «невиконання чи неналежне виконання обов`язків, передбачених контрактом» не можна вважати законним без визначення конкретних умов контракту, які не виконував чи неналежно виконував працівник, і без встановлення на підставі належних і допустимих доказів допущених ним конкретних порушень;

Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 452/970/17, згідно з яким звільнення на підставі пункту 8 статті 36 КЗпП України не може бути обґрунтованим, якщо наказ про звільнення ґрунтується на попередньому притягненні працівника до відповідальності. Тоді як власник обґрунтовує звільнення позивача з посади розпорядженням міського голови від 16 червня 2021 року № 02-д «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » у вигляді догани за неналежне виконання обов`язків, покладених на нього контрактом.

14.2. Могло мати місце звільнення за систематичне невиконання обов`язків, покладених на працівника трудовим договором, а не з підстав недотримання умов контракту.

14.3. Ні звітом контрольних заходів, ні в оскарженому розпорядженні та під час судових засідань не вдалось встановити: розмір простроченої кредиторської заборгованості в цілому та в розрізі підстав в темпоральних доказів щодо її виникнення та перед якими суб`єктами; розміри, види, час виникнення будь-якої заборгованості підприємства за інспектований період перед Державним, місцевим бюджетом, Пенсійним фондом, оскільки такі види заборгованості встановлюються в порядку та з підстав, визначених Податковим кодексом України та спеціальними законами, а не відділом з питань дотримання законодавства про працю.

14.4. Щодо повноважень міського голови звільнити керівника з роботи з підстав, визначених пунктом 27 контракту, то у ньому немає прямої вказівки на право міського голови одноособово вирішити питання про дострокове розірвання контракту. У мотивувальній частині оскарженого розпорядження відсутня інформація, у який спосіб питання про дострокове розірвання контракту розглядав Департамент житлово-комунального господарства, Виконавчий комітет міської ради чи на її пленарному засіданні, а також стосовно того, що власник вирішив для дострокового розірвання контракту уповноважити міського голову. Статут підприємства, затверджений рішенням виконавчого комітету міської ради № 873 від 22 серпня 2019 року (далі - статут підприємства), не передбачає право міського голови одноособово звільнити керівника підприємства, а у пункті 27 контракту передбачено, що звільнення до закінчення терміну дії контракту має відбуватись за пропозицією міської ради.

14.5. Відсутні докази наявності невиконаних або прострочених зобов`язань перед бюджетом і Пенсійним фондом зі сплати податків та обов`язкових платежів, а також існування графіку погашення заборгованості із заробітної плати (підпункт «в» пункту 27 контракту).

14.6. Щодо зростання обсягів простроченої кредиторської заборгованості, то про це немає відомостей ні в акті перевірки, ні у розпорядженні про звільнення, ні у рішенні суду (підпункт «и» пункту 27 контракту).

14.7. Немає вказівки, які саме конкретні порушення пункту 12 контракту допустив керівник під час використання фінансових ресурсів (підпункт «й» пункту 27 контракту).

14.8. Надання додаткової відпустки певним категоріям спеціалістів є забезпеченням дотримання їхніх соціальних прав, а не порушенням цих прав.

14.9. Суд помилково взяв до уваги посадову інструкцію головного інженера від 10 січня 2014 року, згідно з якою він є першим заступником керівника. 22 серпня 2019 року затвердили новий статут підприємства, згідно з яким відсутні повноваження головного інженера як першого заступника керівника. У штатному розписі від 1 січня 2020 року передбачена посада заступника, яку на час роботи керівника обіймав ОСОБА_7

14.10. Не є порушенням підпунктів «в», «и», «й» пункту 27 контракту надання премії економісту з нагоди професійного свята, бо за посадовими обов`язками та посадовою інструкцією вона виконувала роботу бухгалтера.

(2) Позиції інших учасників справи

15. 31 жовтня 2024 року адвокат в інтересах міської ради сформувала у системі «Електронний суд» відзив на касаційну скаргу (вх № 34483/0/220-24 від 31 жовтня 2024 року), в якому просила залишити без змін оскаржені судові рішення. Мотивувала так:

15.1. За період проведення перевірки є заборгованість із виплати заробітної плати, а також заборгованість із внесення платежів до бюджету, включаючи Пенсійний фонд України, відповідно до вимог підпункту 168.1.5. пункту 168.1 статті 168 ПК України.

15.2. Позивач обґрунтовує недотримання строків виплати зарплати та сплати податків форс-мажорними обставинами, підтвердженими довідкою Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 21 вересня 2022 року № 9922.01-55/348. Згідно з цією довідкою 1 та 25 травня 2021 року мали місце пориви вітру з максимальною швидкістю, а 18 травня 2021 року - зливовий дощ, що відповідають критеріям небезпечних метрологічних явищ, а не форс-мажорних обставин.

15.3. Відсутність будь-яких заяв чи скарг ОСОБА_4 щодо розрахунку під час звільнення не спростовує порушення та підтверджує наявність підстав для звільнення позивача (підпункт «в» пункту 27 контракту в частині невиконання підприємством зобов`язань щодо виплати заробітної плати працівникам).

15.4. Неспроможними є твердження позивача про те, що не є порушенням нарахування підприємством майстру будівельної бригади матеріальної допомоги при досягненні ним 82 років. У пункті 1.4. Положення підприємства про надання матеріальної допомоги не передбачена виплата матеріальної допомоги у зв`язку із 80-річчям.

15.5. Не заслуховують на увагу доводи позивача про те, що не є порушенням надання премії економісту з нагоди для бухгалтера, оскільки відповідно до посадових обов`язків економіст підприємства виконувала бухгалтерську роботу. Згідно з Положенням про преміювання працівників підприємства з фонду оплати праці за результатами роботи за місяць, що є додатком № 1 до розділу № 4 колективного договору (далі - Положення про преміювання працівників підприємства з фонду оплати праці), премія не нараховується у разі наявності простроченої заборгованості по заробітній платі, наявності заборгованості зі сплати податків, платежів і зборів до бюджетів усіх рівнів. Крім того, суди попередніх інстанцій на підставі посадової інструкції економіста не встановили покладення на неї обов`язків бухгалтера.

15.6. Прийняття на роботу тимчасового працівника на підставі наказу №45-к від 29 липня 2020 року на період тимчасово відсутнього головного інженера з 3 серпня до 1 вересня 2020 року зумовило завищення витрат підприємства. У додатку № 3 до колективного договору підприємства на 2018 - 2021 роки передбачена доплата за виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника у розмірі до 100% зарплати від тарифної ставки (окладу) відсутнього працівника (крім керівників і його заступників). Згідно з посадовою інструкцією головний інженер є першим заступником керівника підприємства. Штатний розпис на 2020 рік передбачає одну посаду головного інженера. Тому позивач не міг прийняти на роботу тимчасового працівника.

15.7. Наявність чи відсутність вини не є визначальною для припинення дії контракту. Визначальним є факт порушення останнього. Вина керівника лише додатково підтверджує законність оскарженого розпорядження.

16. Інші учасники справи відзиви на касаційну скаргу не подали.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

(1) Межі розгляду справи у суді касаційної інстанції

17. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 27 вересня 2024 рокувідкрив касаційне провадження за касаційною скаргою позивача на підставі, передбаченій у пункті 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

18. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

19. З огляду на вказаний припис Верховний Суд за загальним правилом переглядає оскаржені судові рішення у межах тих доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставами для відкриття касаційного провадження щодо скасування судових рішень про позбавлення відповідача батьківських прав.

20. Доводи касаційної скарги, які є новими підставами позову, тобто не були зафіксовані у позовній заяві (т. 1, а. с. 1-6), Верховний Суд не аналізує.

(2) Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів першої й апеляційної інстанцій

(2.1) Скільки порушень умов контракту достатньо для звільнення працівника з підстав, передбачених контрактом?

21. Позивач вважав, що міський голова незаконно звільнив його з посади директора підприємства на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України (з підстав, передбачених контрактом). Просив визнати незаконним і скасувати відповідне розпорядження, поновити позивача на посаді та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу. Суди першої й апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні позову через необґрунтованість. Вважали, що позивач порушив умови, визначені у підпунктах «в», «и», «й» пункту 27 контракту. Позивач із цим висновком не погодився. Стверджував, зокрема, що відсутні докази таких порушень, і що він діяв правомірно. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду з цими аргументами позивача не погоджується.

(2.1.1) Законодавство та судова практика

22. Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення (частини перша та шоста статті 43 Конституції України).

23. Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений в абзаці сьомому статті 5-1 КЗпП України правовий захист від незаконного звільнення.

24. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України (частина третя статті 21 КЗпП України).

25. З огляду на особливості зазначеної форми трудового договору, спрямованої на створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівників із урахуванням їхніх індивідуальних здібностей і професійних навичок, закон надав право сторонам при укладенні контракту самим установлювати права, обов`язки та відповідальність, зокрема, як передбачену нормами КЗпП України, так і підвищену відповідальність керівника та додаткові підстави розірвання трудового договору (див. mutatismutandis постанову Верховного Суду України від 22 лютого 2017 року у справі № 757/42262/15-ц).

26. За змістом пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є, зокрема, ті, які передбачені контрактом.

27. Звільнення працівника на підставі пункту 8 статті 36 КЗпП України з формулюванням причини - невиконання чи неналежне виконання обов`язків, передбачених контрактом, - не можна вважати законним без визначення конкретних умов контракту, які не виконував чи неналежним чином виконував працівник, і без встановлення на підставі належних і допустимих доказів допущених ним конкретних порушень (див. mutatismutandis постанову Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 452/970/17).

28. З урахуванням особливостей контрактної форми трудового договору наявність або відсутність вини не є визначальним для припинення дії контракту. Визначальним у такому випадку є факт порушення, а встановлена вина керівника лише додатково підтверджує законність оскарженого наказу (див. mutatis mutandisпостанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 2 серпня 2023 року у справі № 572/3497/21).

29. У справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що на підставі цього припису трудовий договір припиняється за наявності умов, визначених у контракті для його розірвання. Порушення хоча б одного з пунктів контракту є підставою для його дострокового розірвання (див. mutatis mutandisпостанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 7 квітня 2021 року в справі № 757/62834/19-ц).

(2.1.2) Факти справи

30. Суди першої й апеляційної інстанцій встановили такі обставини:

- 20 травня 2020 року міська рада в особі міського голови Сімашкевича М.Є. уклала з позивачем контракт як із керівником підприємства. Згідно з умовами контракту позивач призначений на посаду директора з 1 червня 2020 року до 31 травня 2022 року (т. 1, а. с. 23-27);

- керівник може бути звільнений з посади, а контракт розірваний з ініціативи власника, у тому числі за пропозицією міської ради, до закінчення терміну його дії, зокрема:

в) у разі невиконання підприємством зобов`язань перед бюджетом та Пенсійним фондом щодо сплати податків, зборів та обов`язкових платежів, страхових внесків, а також невиконання підприємством зобов`язань щодо виплати заробітної плати працівникам з недотриманням графіка погашення заборгованості з заробітної плати;

и) у разі допущення зростання обсягів простроченої кредиторської заборгованості;

й) у разі порушення законодавства під час використання фінансових ресурсів підприємства та зобов`язань, передбачених пунктом 12 контракту;

к) з інших підстав, передбачених законодавством (пункт 27 розділу 5 контракту);

- керівник на період дії контракту зобов`язаний: забезпечити безперебійну та ефективну роботу підприємства; забезпечувати встановлений режим роботи підприємства; нести матеріальну відповідальність за збитки, нанесені підприємству; забезпечувати санітарні і технічні умови діяльності підприємства; забезпечувати дотримання в діяльності очолюваного підприємства Законів України, Господарського кодексу, інших законодавчих актів України, а також рішень міської ради та виконавчого комітету; дотримуватись умов колективного договору; забезпечувати виконання планів соціального та економічного розвитку підприємства; забезпечувати дотримання законності, дисципліни, правил і норм охорони праці, техніки безпеки, протипожежної безпеки, трудової дисципліни; забезпечувати своєчасне подання встановленої статистичної та бухгалтерської звітності; забезпечувати ефективне використання та збереження закріпленого за підприємством майна і матеріалів, фінансових та трудових ресурсів; забезпечити своєчасне і повне внесення платежів до бюджету, включаючи Пенсійний фонд, та недопущення заборгованості по заробітній платі (пункт 12 контракту);

- згідно з пунктами 1.1 і 1.2 статуту підприємства воно створене міською радою (надалі - власник) на базі відокремленої частини комунальної власності територіальної громади міста Кам`янця-Подільського і входить до сфери управління міської ради (т. 1, а. с. 28-39);

- Управління підприємством від імені територіальної громади міста Кам`янця-Подільського здійснює власник - міська рада; орган управління майном - виконавчий орган міської ради (Департамент житлово-комунального господарства), директор підприємства (пункт 5.1 статуту підприємства);

- поточне (оперативне) управління підприємством здійснює директор підприємства, якого призначає міський голова шляхом укладання з ним контракту (пункт 5.4 статуту підприємства);

- директор підприємства несе особисту відповідальність за формування та виконання фінансових планів та своєчасну виплату заробітної плати працівникам підприємства, ефективне і раціональне використання коштів підприємства (пункт 5.6.11 статуту підприємства);

- підприємство, крім іншого, забезпечує своєчасну сплату податків та інших відрахувань згідно з чинним законодавством; створює належні умови для високопродуктивної праці, забезпечує додержання законодавства про працю (пункт 6.2.2 статуту підприємства);

- адміністрація в особі директора та колектив підприємства уклали на 2021 - 2023 роки колективний договір (т. 1, а. с. 40-50);

- на додаткову відпустку мають право працівник з ненормованим робочим днем (таблиця 1): директор - 7 днів додаткової відпустки; головний інженер, головний бухгалтер, економіст, заступник директора - 5 днів додаткової відпустки; майстер, бухгалтер, паспортист, оператор комп`ютерного набору, інженер по охороні праці - 4 днів додаткової відпустки. Підстава: постанова Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 року № 1290 «Про запровадження списків виробництв, робіт цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу», Закону України «Про відпустки» (пункт 2.7.1 колективного договору);

- згідно з пунктом 3.2 Положення про преміювання працівників підприємства з фонду оплати праці премія нараховується з нагоди професійного свята (т. 1, а. с. 52-55);

- у зв`язку з ювілейними датами та виходом на пенсію (30, 40, 45, 50, 55, 60, 65, 70 років) надається матеріальна допомога у розмірі 50% від посадового окладу, при фінансовій можливості підприємства (пункту 1.4 Положення підприємства про надання матеріальної допомоги) (т. 1, а. с. 56);

- згідно з пунктами 1 і 2 Положення про преміювання працівників підприємства з фонду матеріального заохочення, що утворюється з відрахувань від прибутків, яке є додатком № 5 до розділу 2 колективного договору, премії з фонду матеріального заохочення виплачуються в межах 25% від прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства; підставою для нарахування премії є дані бухгалтерської звітності й оперативного обліку; премії працівникам нараховуються на заробітну плату за фактично відпрацьований час; за роботу у святкові дні та надурочний час премії нараховуються на одинарну тарифну ставку (посадовий оклад) (т. 1, а. с. 57);

- 8 червня 2021 року завідувач відділу контролю за дотриманням законодавства про працю міської ради надіслав міському голові службову записку стосовно проведення контрольних заходів підприємства тривалістю 10 робочих днів, а саме з 10 до 23 червня 2021 року.

Суть питання: відділ контролю за дотриманням законодавства про працю щомісяця проводить моніторинг комунальних підприємств міста щодо дотримання законодавства про працю, у тому числі оформлення трудових відносин, рівня заробітної плати, а також щодо заборгованості із заробітної плати; відділ проаналізував підприємства та за даними органів Державної податкової служби України, Пенсійного фонду України та щомісячної інформації, яку підприємство подає на адресу відділу встановив, що там працюють 60 працівників (серед них 1 - сумісник, 5 працюють за цивільно-правовими договорами, 3 відпрацювали не повністю норму робочого часу, встановлену на місяць, а 1 працівник прийнятий на умовах неповного робочого дня); рівень заробітної плати на підприємстві є найнижчим серед комунальних підприємств міста; це не виключає умов, за яких на підприємстві може мати місце оформлення працівників на неповний робочий час, і фактичного виконання ними роботи повний робочий час, установлений на підприємстві.

Пропозиції: на підставі внесених змін до частини першої, частини другої статті 259 КЗпП України (Закон України від 4 березня 2021 року № 1320-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання надмірному тиску на суб`єктів господарювання») та частини другої статті 17 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-В «Про місцеве самоврядування в Україні» із змінами та доповненнями погодити проведення контрольних заходів підприємства з питань додержання законодавства про працю в частині нарахування, своєчасності виплати заробітної плати та оформлення трудових відносин з 10 до 23 червня 2021 року (т. 1, а. с. 86);

- на підставі розпорядження міського голови № 319-р від 9 червня 2021 року «Про проведення контрольних заходів» ініційоване проведення контрольних заходів підприємства з питань дотримання законодавства про працю в частині нарахування та своєчасної виплати заробітної плати й оформлення трудових відносин (т. 1, а. с. 83);

- згідно зі звітом контрольних заходів відділу контролю за дотриманням законодавства про працю міської ради від 30 червня 2021 року з 1 січня 2020 року до 1 червня 2021 року на підприємстві встановлені такі порушення:

частини першої статті 47, частини першої статті 116 КЗпП України (підприємство не дотримує строків виплати належної заробітної плати працівникам в день звільнення);

статті 13 КЗпП України в частині нормування й оплати праці, встановлення форм системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій тощо): позивачу безпідставно нарахували 8 593,00 грн грошової надбавки у розмірі 50% посадового окладу, а майстру будівельної бригади безпідставно нарахували 2 824,00 грн премії у розмірі 50% посадового окладу;

статті 13 КЗпП України, пункту 3.2 Положення про преміювання працівників підприємства в частині надання 2 355,00 грн одноразової премії економісту підприємства;

порушені умови додатку № 3 до колективного договору підприємства на 2018 - 2021 роки в частині прийняття на роботу на період чергової відпустки головного інженера тимчасового працівника та виплати останньому 12 785,88 грн заробітної плати;

порушені вимоги статті 78 КЗпП України, статті 8 Закону України «Про відпустки» в частині надання додаткових днів відпустки працівникам, які не внесені до списку професій і посад, для яких можна встановити ненормований робочий день, загальна сума зайво нарахованих відпускних склала 6 118,03 грн;

порушені вимоги статей 837, 843, 846, 905, 903, 901 ЦК України, бо підприємство за 2020 - 2021 роки з порушенням уклало 25 договорів цивільно-правового характеру на 114 592,00 грн (т. 1, а. с. 87-104);

- на підставі наказу № 41/к від 31 травня 2021 року позивач як директор підприємства нарахував собі грошову надбавку в розмірі 50% посадового окладу згідно з умовами колективного договору за сумлінне виконання службових обов`язків, високу якість обслуговування населення та в зв`язку із 60-річчям з дня народження (т. 1, а. с. 114);

- згідно з наказом № 30-к від 20 квітня 2021 року позивач надав майстру будівельної бригади премію в розмірі 50% посадового окладу згідно з колективним договором за сумлінне виконання службових обов`язків, високу якість обслуговування населення та в зв`язку із 80-річчям з дня народження (т. 1, а. с. 127);

- за наказом директора підприємства № 45-к від 29 липня 2020 року тимчасового працівника прийняли на посаду головного інженера з 3 серпня 2020 року на період відпустки основного працівника-головного інженера з 3 серпня до 1 вересня 2020 року з оплатою 75% від посадового окладу (т. 1, а. с. 132);

- згідно з доповідною запискою відділу контролю за дотриманням законодавства про працю міської ради від 6 липня 2021 року (т. 1, а. с. 18-19) звіт контрольних заходів вручили 30 червня 2021 року в. о. директора підприємства ОСОБА_7; останній у розділі «Зауваження, заперечення або пояснення щодо проведених контрольних заходів та складеного за його результатами звіту контрольних заходів» зазначив: «Зауваження, заперечення будуть надані окремим листом». Контрольні заходи дозволили встановити низку порушень. Станом на 6 липня 2021 року будь-яких зауважень, заперечень керівництво підприємства не надало;

- 29 липня 2021 року директор підприємства надав пояснення щодо звіту контрольних заходів (т. 2 а. с. 31):

на погодження в Департамент житлово-комунального господарства міської ради розроблено наданий новий штатний розпис з 1 серпня 2021 року;

згідно з колективним договором директору до ювілейної дати надана матеріальна допомога у розмірі 50% від посадового окладу, що не суперечить колективному договору;

звіт про фінансові показники діяльності підприємства за І-ІІ квартали 2021 року підтверджує, що підприємство працювало з прибутком;

столяр підприємства (майстер будівельної бригади) отримав премію в розмірі 50% посадового окладу за сумлінне виконання службових обов`язків, високу якість обслуговування та з нагоди ювілейної дати; згідно з колективним договором, ця премія була один раз за весь рік; її можливо було надати без вказівки ювілейної дати;

додатком до Галузевої угоди між Міністерством регіонального розвитку та житлово-комунального господарства на 2017 - 2024 роки є Орієнтовний перелік робіт, професій і посад працівників з ненормованим робочим днем (т. 2, а. с. 32), згідно з яким у колективному договорі передбачена додаткова відпустка. Законодавство передбачає щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці окремим категоріям працівників, робота яких пов`язана з підвищеним нервово-емоційним навантаженням, а також додаткові дні за роботу з комп`ютером, які не врахували при підписанні колективного договору;

щодо одноразової премії економісту підприємства до професійного свята (дня бухгалтера), то економіст і бухгалтер - споріднені професії;

щодо тимчасової заміни головного інженера, який перебував у відпустці, з оплатою 75% посадового окладу тимчасовому працівнику, то були роботи особливого характеру, і виникла необхідність у прийнятті цього працівника, який компетентний у вирішенні ситуації (ремонтних роботах автопричепа, трактора та заміні вузлів);

щодо заяви звільненої працівниці про виплату заробітної плати, то директор у день її звільнення повідомив, що невчасна виплата пов`язана з нестачею обігових коштів, але ситуація була вирішена, заборгованості немає;

залучення додаткових працівників на підставі цивільно-правових договорів пов`язане з виконанням численних звернень мешканців стосовно проведення ремонтних робіт і на період відпусток двірників, якими працюють люди похилого віку;

- згідно з розпорядженням № 259-к від 11 серпня 2021 року контракт з позивачем достроково припинили (розірвали) та звільнили його з 27 серпня 2021 року з посади директора підприємства відповідно до пункту 8 статті 36 КЗпП України з підстав, передбачених:

підпунктами «в», «и» та «й» пункту 27 контракту з ініціативи власника, у тому числі за пропозицією міської ради, до закінчення строку дії (у разі невиконання підприємством зобов`язань перед бюджетом та Пенсійним фондом щодо сплати податків, зборів та обов`язкових платежів, а також невиконання підприємством зобов`язань щодо виплати заробітної плати працівникам чи недотримання графіка погашення заборгованості із заробітної плати; у разі допущення зростання обсягів прострочення кредиторської заборгованості; у разі порушення законодавства під час використання фінансових ресурсів підприємства та зобов`язань, передбачених пунктом 12 контракту),

пунктом 12 контракту (керівник на період дії контракту зобов`язаний забезпечувати ефективне використання та збереження закріпленого за підприємством майна та матеріалів, фінансових та трудових ресурсів, забезпечувати своєчасне і повне внесення платежів до бюджету, включаючи Пенсійний фонд, та недопущення заборгованості із заробітної плати, забезпечувати дотримання в діяльності очолюваного підприємства Законів України, Господарського кодексу, інших законодавчих актів України, а також рішень міської ради та виконавчого комітету):

1.1. За безпідставно нараховані позивачеві як директорові підприємства згідно з наказом № 41/к від 31 травня 2021 року «Про надання грошової надбавки» за сумлінне виконання службових обов`язків, високу якість обслуговування населення та у зв`язку із 60-річчям з дня народження 8 593,00 грн грошової надбавки, непередбаченої умовами контракту, у розмірі 50% посадового окладу, 1 890,46 грн зайвого нарахування ЄСВ і 128,90 грн військового збору (порушення вимог статті 13 КЗпП України в частині нормування та оплати праці, встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати й інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій тощо));

1.2. За безпідставно нараховані майстру будівельної бригади згідно з наказом № 30-к від 20 квітня 2021 року «Про надання премії за сумлінне виконання службових обов`язків, високу якість обслуговування населення та у зв`язку з 80 річчям з дня народження» 2 824,00 грн премії у розмірі 50% посадового окладу, зайве нарахування 621,28 грн єдиного соціального внеску (далі - ЄСВ) і 42,36 грн військового збору (порушення статті 13 КЗпП України у частині нормування та оплати праці, встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати й інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій тощо));

1.3. За безпідставне надання сумарно 16 днів додаткових днів відпустки за ненормований робочий день працівникам підприємства у 2020 - 2021 роках, що зумовило зайве нарахування та виплату 6 118,03 грн заробітної плати працівникам за час відпустки, зайве нарахування 1 248,93 грн ЄСВ і 91,77 грн військового збору (порушення вимог статті 78 КЗпП України, статті 8 Закону України «Про відпустки»);

1.4. За безпідставне надання 2 355,00 грн одноразової премії економісту підприємства, 518,10 грн зайво проведеного нарахування ЄСВ і 35,33 грн військового збору (порушення статтю 13 КЗпП України, пункту 3.2 Положення про преміювання працівників підприємства);

1.5. За недотримання строків виплати належних сум працівникам у день звільнення, зокрема, ОСОБА_4 (порушення частини першої статті 47, частини першої статті 116 КЗпП України);

1.6. За порушення умов додатку № 3 до колективного договору підприємства на 2018 - 2021 роки в частині прийняття тимчасового працівника на роботу на період щорічної відпустки головного інженера, що на 12 962,88 грн зумовило збільшення витрат підприємства за 2020 рік;

1.7. За невиконання підприємством зобов`язань із виплати заробітної плати працівникам (заборгованість за травень 2021 року - 61,8 тис. грн, за червень 2021 року - 146,3 тис. грн; т. 1, а. с. 11-13).

- розпорядження № 259-кміський голова видав на підставі: звіту контрольних заходів підприємства за період 1 січня 2020 року до 1 червня 2021 року № 1/033559-4 від 30 червня 2021 року; доповідної записки завідувача відділу контролю за дотриманням законодавства про працю міської ради від 6 липня 2021 року № 252/02-04; статуту підприємства; контракту; письмової інформації підприємства від 3 серпня 2021 року вих. № 01-20/232; розпорядження міського голови від 16 червня 2021 року № 02-д «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 »; письмових пояснень позивача від 5 серпня 2021 року вих. № 01/20/238.

(2.1.3) Застосування норм до фактів справи

31. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду звертає увагу на те, що для звільнення працівника на підставі пункту 8 статті 36 КЗпП України тяжкість і кількість порушень умов контракту не мають юридичного значення. Важливо, щоб певне порушення цих умов було визначене у контракті як підстава для його дострокового припинення (розірвання). Тому для такого звільнення достатньо встановити будь-яке порушення умов контракту, що підпадає під визначену в ньому умову дострокового припинення.

32. Підставою для дострокового припинення контракту згідно з розпорядженням № 259-к роботодавець визначив такі підпункти пункту 27 контракту: невиконання підприємством зобов`язань перед бюджетом та Пенсійним фондом щодо сплати податків, зборів та обов`язкових платежів, а також невиконання підприємством зобов`язань щодо виплати заробітної плати працівникам чи недотримання графіка погашення заборгованості із заробітної плати (підпункт «в» пункту 27 контракту); допущення зростання обсягів простроченої кредиторської заборгованості (підпункт «и» пункту 27 контракту); порушення законодавства під час використання фінансових ресурсів підприємства та зобов`язань, передбачених пунктом 12 контракту (підпункт «й» пункту 27 контракту).

33. За обставинами справи роботодавець визначив дії позивача, які вважав такими, що підтверджують порушення цих умов контракту:

33.1. Згідно з розпорядженням № 259-к роботодавець вказав, що позивач безпідставно нарахував собі 8 593,00 грн грошової надбавки у зв`язку із 60-річчям з дня народження на підставі наказу № 41/к від 31 травня 2021 року, внаслідок чого відбулося також зайве нарахування ЄСВ та військового збору.

Суди попередніх інстанцій встановили, що ювілей позивача мав бути 20 червня 2021 року, а наказ він видав 31 травня 2021 року; фінансовий стан підприємства не давав можливості нарахувати грошову надбавку, оскільки була заборгованість із заробітної плати: на 1 січня 2020 року - 574 835,35 грн., на 1 червня 2021 року - 649 662,74 грн; згідно з розміром посадового окладу позивача витрати підприємства збільшились на 10 612,36 грн.

Позивач заперечив із посиланням на його право, гарантоване у пункті 1.4 Положення підприємства про надання матеріальної допомоги; фактичне отримання допомоги у серпні 2021 року; наявність обігових коштів і фінансові результати діяльності підприємства як передумову для грошової надбавки.

33.2. Згідно з розпорядженням № 259-к роботодавець вказав, що позивач безпідставно надав майстру будівельної бригади 2 824,00 грн премії у зв`язку з 80-річчям з дня народження та зайво нарахував ЄСВ і військовий збір згідно з наказом № 30-к від 20 квітня 2021 року.

Суди попередніх інстанцій встановили, що майстру будівельної бригади 80 років виповнилось ще 25 грудня 2018 року; витрати підприємства з урахуванням обов`язкових платежів збільшились у квітні2021 року на 3 487,64 грн; уколективному договорі немає такої підстави для виплати премії як 80-річчя з дня народження; у підпункті 1.4 Положення підприємства про надання матеріальної допомоги її можна надати у розмірі 50% посадового окладу у зв`язку з ювілейними датами 25, 30, 40, 45, 50, 55, 60, 65, 70 років, але за умови фінансової можливості підприємства.

Позивач вважав, що вказані положення колективного договору дискримінують працівника за віком; вказана виплата не підпадає під жодний із підпунктів пункту 27 контракту.

33.3. Згідно з розпорядженням № 259-к роботодавець вказав про безпідставне надання 16 додаткових днів відпустки за ненормований робочий день працівникам підприємства у 2020 - 2021 роках, унаслідок чого відбулося зайве нарахування та виплата 6 118,03 грн заробітної плати працівникам, а також ЄСВ і військового збору.

Суди попередніх інстанцій встановили, що згідно з підпунктом 2.7.1 колективного договору на 2018 - 2021 роки та на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 року № 290 «Про затвердження списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і в важкими умовами праці та за особливий характер праці» були передбачені додаткові відпустки працівникам із ненормованим робочим днем, але цей колективний договір не визначав список посад, до яких застосовний ненормований робочий день.

Позивач стверджував, що надання додаткової відпустки певним категоріям спеціалістів є забезпеченням дотримання їхніх соціальних прав, оскільки згідно з розділом 2 колективного договору «Робочий час та відпочинок» (таб. 1) визначена кількість днів додаткової відпустки для директора, головного інженера, заступника директора, головного бухгалтера, економіста, майстра, бухгалтера. Це відповідало галузевій угоді на 2017 - 2024 роки (пункт 4.2).

33.4. Згідно з розпорядженням № 259-к роботодавець вказав про безпідставне надання 2 355,00 грн одноразової премії економісту підприємства та зайво нараховані ЄСВ і військовий збір.

Суди попередніх інстанцій встановили, що згідно з наказом від 17 липня 2020 року № 42 економісту підприємства до Дня бухгалтера була надали 2 355,00 грн премії та зайво нарахували обов`язкові платежі, внаслідок чого збільшили витрати підприємства на 2 908,43 грн.

Позивач вважав, що надання премії економісту підприємства з нагоди професійного свята не є порушенням контракту, оскільки економіст підприємства відповідно до її посадових обов`язків виконувала саме бухгалтерську роботу.

33.5. Згідно з розпорядженням № 259-к роботодавець вказав, що позивач недотримував строк виплати сум, належних працівникам у день звільнення, зокрема, ОСОБА_4 .

Суди попередніх інстанцій встановили: працівника підприємства ОСОБА_8 звільнили 25 січня 2021 року, а розрахунок провели 21 січня 2021 року - 2 600,00 грн, 8 лютого 2021 року - 2 600,00 грн, 19 лютого 2021 року - 4 506,03 грн; станом на 11 червня 2021 року заборгованість із заробітної плати ОСОБА_4 склала 11 683,90 грн, яку виплатили 18 червня 2021 року - 6 650,00 грн, 23 червня 2021 року - 5 033,90 грн; невчасні виплати були пов`язані з тимчасовою відсутністю обігових коштів, а також погашенням 18 червня 2021 року заборгованості із зарплати за квітень і травень 2021 року.

Позивач заперечив, вказавши, що звільнені працівники не скаржилися на вказані порушення, а у розпорядженні № 259-к йдеться лише про одну усну скаргу.

33.6. Згідно з розпорядженням № 259-к роботодавець вказав, що позивач порушив умови додатку № 3 до колективного договору підприємства на 2018 - 2021 роки, коли прийняв на роботу на період щорічної відпустки головного інженера тимчасового працівника, що зумовило збільшення витрат підприємства за 2020 рік на 12 962,88 грн.

Суди попередніх інстанцій встановили, що згідно з наказом підприємства № 58-В від 20 липня 2020 року головний інженер згідно з посадовою інструкцією є першим заступником керівника підприємства та перебував у черговій відпустці з 3 серпня до 1 вересня 2020 року; штатний розпис на 2020 рік передбачав одну посаду головного інженера; 29 липня 2020 року позивач прийняв на роботу тимчасового працівника на період тимчасової відсутності головного інженера з оплатою праці 75 % посадового окладу головного інженера; тимчасовому працівнику сплатили 11 794,09 грн заробітної плати та додатково сплатили обов`язкові платежі.

Позивач наполягав на спотворенні роботодавцем фактів, а саме намаганні виставити прийом на роботу тимчасового працівника на період відпустки головного інженера як надання посади першого заступника іншій особі. Стверджував, що суд за основу взяв посадову інструкцію головного інженера від 10 січня 2014 року, хоча 1 січня 2020 року був затверджений штатний розпис, у якому передбачена посада заступника директора, і її обіймав ОСОБА_7 .

33.7. Згідно з розпорядженням № 259-к роботодавець вказав про невиконання підприємством зобов`язань із виплати заробітної плати працівникам: борг за травень 2021 року - 61,8 тис. грн, а за червень 2021 року - 146,3 тис. грн (т. 1, а. с. 11-13).

Суди попередніх інстанцій підтвердили, що позивач допустив невиконання підприємством зобов`язань щодо своєчасної виплати заробітної плати працівникам, а твердження про відсутність належного фінансування, наявність форс-мажорних обставин, що ускладнювали належну організацію виробничо-господарської діяльності підприємства, не спростовують факти порушень трудового законодавства, які допустив позивач як керівник підприємства.

Позивач стверджував, що перевірку завершили 23 червня 2021 року, а звіт склали 30 червня 2021 року та зазначили про 146,3 тис. грн заборгованості із заробітної плати за червень 2021 року, не врахувавши, що терміном виплати заробітної плати за цей період колективний договір визначив 7 липня 2021 року (т. 2, а. с. 197 - виступ у дебатах).

34. Колегія суддів звертає увагу на те, що за умовами пункту 12 контракту керівник зобов`язаний забезпечити, зокрема, недопущення заборгованості із заробітної плати. А невиконання підприємством зобов`язань щодо виплати заробітної плати працівникам чи недотримання графіка погашення заборгованості із заробітної плати (підпункт «в» пункту 27 контракту) є підставою для дострокового припинення контракту.

35. Позивач у позовній заяві визнав існування заборгованості із заробітної плати, тобто допустив виникнення боргу всупереч вищевказаному обов`язку за контрактом. Пояснив заборгованість карантинними обмеженнями, що впливають на платоспроможність населення, а також погодними умовами, зокрема, буревіями, на ліквідацію наслідків яких необхідно було витратити значну кількість коштів, витрати яких не піддавалися прогнозуванню (т. 1, а. с. 4). Крім того, до позовної заяви позивач додав, зокрема, інформацію підприємства від 3 серпня 2021 року № 01-20/232 (т. 1, а. с.20), яку він сам підписав як директор і надав міському голові за дорученням останнього від 2 серпня 2021 року № 186. Згідно з цією довідкою станом на 31 липня 2021 року була невиплачена заробітна плата за травень 2021 року - 61,8 тис. грн і за червень 2021 року - 146,3 тис. грн. Також до позовної заяви додав адресовану міському голові інформацію підприємства від 5 серпня 2021 року № 01-20/238 за підписом позивача (т. 1, а. с. 21-22), згідно з якою борг за травень підприємство погасило 3 серпня 2021 року, а борг за червень планувало погасити 9 серпня 2021 року. Отже, доводи позивача про неврахування терміну виплати заробітної плати 7 липня 2021 року за червень 2021 року є безпідставними. Висновок апеляційного суду з цього приводу є правильним.

36. Встановлений судами першої й апеляційної інстанцій факт заборгованості з виплати зарплати працівникам підприємства незалежно від причин виникнення боргу є умовою, передбаченою контрактом для його дострокового припинення, а відповідно - для звільнення позивача на підставі пункту 8 статті 36 КЗпП України. Тому позов є необґрунтованим, а судові рішення по суті правильними.

(3) Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

(3.1) Щодо суті касаційної скарги

37. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини першої статті 409 ЦПК України).

38. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 410 ЦПК України).

39. Із урахуванням наведених вище висновків щодо застосування норм права касаційну скаргу позивача слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду - без змін.

(3.2) Щодо судових витрат

40. З огляду на висновок щодо суті касаційної скарги у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції судові витрати за подання цієї скарги покладаються на позивача.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

у х в а л и в:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 15 червня 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 27 березня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. І. Крат

СуддіД. А. Гудима

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

П. І. Пархоменко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua