Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №910/15361/24 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року

м. Київ

cправа № 910/15361/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О. М. - головуючий, Кролевець О. А., Мамалуй О. О.,

за участю секретаря судового засідання Долгополової Ю. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва

у складі судді Усатенко І.В.

від 15.12.2025

та на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Коротун О.М., Ткаченка Б.О., Суліма В.В.

від 02.06.2026

у справі за позовом 1) ОСОБА_2 , 2) ОСОБА_1 , 3) ОСОБА_3

до Гаражного кооперативу "Вигурівщина",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) ОСОБА_4 ; 2) ОСОБА_5 ; 3) приватний нотаріус Черкасова Наталія Борисівна

про визнання недійсним рішення зборів кооперативу,

за участю представників:

від позивача-1: не з`явилися,

від позивача-2: : не з`явилися,

від позивача-3: : не з`явилися,

від відповідача: : не з`явилися,

від третьої особи-1: : не з`явилися,

від третьої особи-2: ОСОБА_5

від третьої особи-3: : не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2024 року ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 звернулися до Господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) до Гаражного кооперативу "Вигурівщина", у якому просили визнати недійсним у повному обсязі рішення Позачергових зборів Уповноважених членів Гаражного кооперативу "Вигурівщина", що оформлені протоколом № 1 від 11.11.2023. Скасувати реєстраційну дію від 05.12.2023 № 1000661070020000443 "зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи", вчинену приватним нотаріусом Черкасовою Н.Б. щодо Гаражного кооперативу "Вигурівщина" у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачі не були присутні при проведенні зборів уповноважених 11.11.2023, не були належним чином повідомлені про проведення зборів. Проведення зборів було організовано всупереч вимогам статуту комісією зі скликання та проведення зборів, створення якої не передбачено статутом кооперативу. Уповноважені члени кооперативу не були належним чином обрані, оскільки не були проведені 06.08.2023 загальні збори членів кооперативу, а підписи на протоколах цих зборів були підроблені, або проставлені за осіб, які померли на час їх проведення або вже не мали статусу членів кооперативу. Це, на думку позивачів, порушує їх корпоративні права як членів кооперативу, в тому числі на управління.

Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій

Гаражний кооператив «Вигурівщина» (далі - ГК «Вигурівщина», Кооператив) створений за рішенням загальних зборів 24.01.1988, зареєстрований рішенням Дніпровської районної ради народних депутатів №55 від 26.01.1988.

Рішенням зборів уповноважених членів ГК "Вигурівщина", оформленим протоколом №7 від 19.11.2016, затверджено Статут ГК "Вигурівщина".

11.11.2023 за адресою: м. Київ, вулиця М. Закревського, 42-А, було проведено позачергові збори уповноважених членів Гаражного кооперативу "Вигурівщина", оформлені протоколом № 1 від 11.11.2023.

В протоколі № 1 від 11.11.2023 зазначено, що правління та голова кооперативу порушують статутну норму п. 9.7 та тривалий час не скликають загальні збори (збори уповноважених) членів кооперативу. Ініціативною групою членів кооперативу 01.03.2023 була створена комісія по скликанню та проведенню загальних зборів кооперативу, про що було повідомлено правлінню та голові кооперативу, оскільки вони самоусунулися від скликання загальних зборів членів кооперативу. Голова ревізійної комісії кооперативу ОСОБА_6 31.08.2023 виявив недотримання статутних вимог нинішнім головою кооперативу ОСОБА_7 , зокрема, йому було відмовлено в негайному доступі до перевірки ревізійною комісією фінансово-господарських документів кооперативу. Також комісією по скликанню та проведенню загальних зборів ГК "Вигурівщина" було повідомлено 02.09.2023 голову кооперативу ОСОБА_7 про вимогу негайного скликання позачергових зборів уповноважених членів кооперативу, яку підписали 28 уповноважених членів кооперативу, що складає більше третини від складу осіб, що ініціюють проведення позачергових зборів членів кооперативу. Вказана вимога не була зареєстрована та повернута назад голові комісії по скликанню та проведенню загальних зборів кооперативу ОСОБА_5 , а правління самоусунулося від скликання зборів.

Також в протоколі № 1 зазначено, що оголошення про скликання позачергових зборів уповноважених було розміщено на дошці оголошень кооперативу 06.10.2023. Також 01.11.2023 оголошення про скликання позачергових зборів уповноважених членів кооперативу на 11.11.2023 було повторно розміщено на дошці оголошень, а також по рядах кооперативу.

Згідно з інформацією, що міститься в протоколі № 1 від 11.11.2023 станом на 10:00 год на позачергових зборах уповноважених членів Гаражного кооперативу "Вигурівщина" зареєструвалося 33 уповноважених члени з 44. Оскільки, було зареєстровано більше 2/3 уповноважених, зазначено про наявність кворуму на зборах.

На порядок денний позачергових зборів було поставлено такі питання:

1. Звіт бухгалтера кооперативу за період з 11.09.2021 по листопад 2023 року про фінансову діяльність та нинішній фінансовий стан кооперативу.

2. Звіт голови кооперативу ОСОБА_7 про фінансово-господарську діяльність за 2021-2023 рік, запитання по звіту щодо критичної ситуації, що склалася на цей час в кооперативі.

3. Звіт голови ревізійної комісії ОСОБА_6 по фінансово-господарській діяльності кооперативу за 2021-2023 рік.

4. Про звільнення із займаної виборної посади нинішнього голови кооперативу ОСОБА_7 .

5. Про обрання (призначення) нового голови кооперативу.

6. Про відкликання нинішніх членів правління кооперативу.

7. Про обрання нового складу правління кооперативу.

8. Про відкликання голови та членів ревізійної комісії кооперативу.

9. Про обрання нового складу ревізійної комісії кооперативу.

10. Про звільнення голови спостережної ради кооперативу ОСОБА_8 .

11. Про затвердження розміру щомісячного членського внеску на 2024 рік.

12. Про затвердження нової штатної структури кооперативу та кошторису на 2024 рік.

13. Про доручення здійснити державну реєстрацію змін до відомостей про кооператив, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

14. Різне. Розгляд заяв від членів кооперативу та інших пропозицій, затвердження нового складу уповноважених членів кооперативу.

З протоколу №1 від 11.11.2023 вбачається, що за всіма питаннями порядку денного уповноважені голосували одноголосно "за" у кількості 33 уповноважених.

По 1 питанню ухвалили: до проведення ліцензованою фірмою аудиторської перевірки фінансового стану кооперативу не затверджувати звіт бухгалтера кооперативу.

По 2 питанню ухвалили: висловити недовіру нинішньому голові кооперативу.

По 3 питанню ухвалили: підтримати пропозицію голови ревізійної комісії ОСОБА_6 щодо звільнення з займаної виборної посади нинішнього голову кооперативу ОСОБА_7 за недовірою та недотримання ним приписів статуту.

По 4 питанню ухвалили: висловити недовіру та звільнити з займаної виборної посади голову ГК "Вигурівщина" ОСОБА_7 з 11.11.2023.

По 5 питанню ухвалили: обрати головою кооперативу ОСОБА_4 терміном на 5 років з 15.11.2023.

По 6 питанню ухвалили: відкликати зі складу членів правління кооперативу наступних осіб: (згідно з переліком) з 11.11.2023.

По 7 питанню ухвалили: обрати новий склад правління кооперативу в кількості 5 осіб терміном на 5 років (згідно з переліком). Новообраним членам правління приступити до виконання статутних обов`язків з 15.11.2023.

По 8 питанню ухвалили: відкликати з виборної посади голову ревізійної комісії, а також членів ревізійної комісії.

По 9 питанню ухвалили: обрати терміном на 5 років членів ревізійної комісії.

По 10 питанню ухвалили: звільнити з посади голови спостережної ради ОСОБА_8 . Нового складу спостережної ради не обирати.

По 11 питанню ухвалили: встановити розмір щомісячного членського внеску у сумі 280 грн та надати право правлінню кооперативу відкоригувати вказаний розмір у випадку зміни фінансової ситуації у нашій державі з наступним затвердженням зміненого розміру членського внеску вищим органом управління кооперативу.

По 12 питанню ухвалили: змінити існуючу штатну структуру кооперативу, скоротивши посаду касира кооперативу, посади найманих охоронців з числа членів кооперативу, натомість ввести посаду бухгалтера-касира кооперативу з посадовим окладом 20000,00 грн, встановити посадовий оклад голові кооперативу 25000,00 грн, а також укласти з ліцензованою охоронною фірмою договір про надання кооперативу охоронних послуг з орієнтовною щомісячною ціною договору 60000,00 грн. Також було надано розрахунок складових кошторису на основі щомісячного внеску у розмірі 280,00 грн. В кошторисі передбачити кошти для здійснення зміни виду використання земельної ділянки, що знаходиться в оренді кооперативу з оренди на власність, передбачити в кошторисі кошти для забезпечення відеонагляду території кооперативу. Скасувати рішення зборів уповноважених від 25.02.2017. Передбачити кошти в сумі 80000,00 грн на проведення аудиту. Затвердити розрахунок складових кошторису на основі щомісячного членського внеску у розмірі 280,00 грн.

По 13 питанню ухвалили: доручити новопризначеному голові кооперативу з моменту набуття ним повноважень здійснити усі передбачені чинним законодавством дії для проведення державної реєстрації відповідних змін до відомостей про кооператив.

По 14 питанню ухвалили: затвердити заяви вибулих та прийнятих замість вибулих членів кооперативу; затвердити розмір гостьового заїзду для легкових та вантажних автомобілів - 10,00 грн; розірвати всі договори про надання професійної правничої допомоги, які були укладені попереднім головою кооперативу з адвокатом Руденком О.О. без надання такого дозволу вищим органом управління Кооперативу та зобов`язати колишнього голову кооперативу повернути в касу Кооперативу всі безпідставно виплачені адвокату Руденку О.О. та іншим адвокатам кошти; затвердити новий склад уповноважених членів кооперативу у кількості 44 особи згідно з переліком у невід`ємній частині цього протоколу.

Підписи голови позачергових зборів ОСОБА_9 та Секретаря зборів ОСОБА_10 на протоколі були засвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ріцькою Г.І.

З тексту протоколу вбачається, що всі рішення порядку денного були розглянуті та прийняті одноголосно 33 уповноваженими.

В протоколі реєстрації уповноважених членів ГК "Вигурівщина" на загальні збори уповноважених 11.11.2023 з 44 уповноважених значиться з проставленням підписів реєстрація 33 уповноважених, серед яких є позивачі - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які заперечують обставини проставлення підписів на означеному протоколі реєстрації, як і заперечують свою участь у зборах.

Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.12.2025, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2026, у справі № 910/15361/24 у позові ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до Гаражного кооперативу "Вигурівщина" про визнання недійсним у повному обсязі рішення Позачергових зборів Уповноважених члені Гаражного кооперативу "Вигурівщина", що оформлені протоколом № 1 від 11.11.2023 та про скасування реєстраційної дії від 05.12.2023 року № 1000661070020000443 "зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи", вчинену приватним нотаріусом Черкасовою Н.Б. щодо Гаражного кооперативу "Вигурівщина" у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - відмовлено повністю.

Судові рішення мотивовані тим, що:

- на загальних зборах членів кооперативу 06.08.2023 було обрано уповноважених членів кооперативу у кількості 44 особи. Серед обраних уповноважених, в том числі є позивачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи - ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та член кооперативу ОСОБА_12 . Процедурні порушення чи їх відсутність при проведенні зборів 06.08.2023 та їх легітимність - не є предметом доведення та розгляду в межах цієї справи. Так, рішення про обрання уповноважених 06.08.2023 - є чинним, не оспореним та не визнано недійсним. Оскільки суду не було надано доказів недійсності рішення загальних зборів про обрання уповноважених членів кооперативу 06.08.2023 чи його скасування станом на день прийняття спірного рішення 11.11.2023 чи обрання інших уповноважених, ніж ті, що були обрані 06.08.2023, суд не приймає у якості обґрунтування недійсності рішення від 11.11.2023, порушення, про які зазначають позивачі при проведенні зборів 06.08.2023;

- при розгляді справи № 910/20064/23 Господарським судом міста Києва був встановлений факт членства ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , отже, обставини щодо членства в кооперативі ОСОБА_9 та ОСОБА_10 встановлені рішенням суду та не підлягають повторному доказуванню в рамках цієї справи;

- в протоколі від 11.11.2023 зазначено, що проведення загальних зборів уповноважених ініційовано 28 уповноваженими членами кооперативу, які представляють інтереси 560 членів кооперативу, що фактично становить близько 70% членів кооперативу, а тому доводи скаржників про відсутність належних доказів ініціювання скликання позачергових зборів уповноважених членів кооперативу однією третиною його членів, є безпідставними;

- відповідно до п. 9.9 статуту повідомлення про проведення чергових загальних зборів (зборів уповноважених) членів кооперативу має бути винесене на дошку оголошень кооперативу за місцем його знаходження та/або інтернет-сайті кооперативу не пізніше 20 діб до дати їх проведення, а для позачергових - не пізніше 10 діб до дати їх проведення. Як зазначено в протоколі загальних зборів 11.11.2023 ініціаторами 06.10.2023 та 01.11.2023 було розміщено оголошення про скликання загальних зборів уповноважених на 11.11.2023. Обставини розміщення оголошення на дошці оголошень не заперечувалися, статут Кооперативу у вказаній частині недійсним не визнавався. Особисте повідомлення, шляхом направлення поштових відправлень, є додатковим способом повідомлення та не є обов`язковим, згідно з вимогами статуту Кооперативу;

- згідно з положеннями статуту Кооперативу для наявності кворуму на зборах уповноважених має бути присутніми 2/3 уповноважених, тобто 29 осіб (2/3 з 44 осіб). Судом встановлено, що 3 особи з зазначених у протоколі 33 осіб не брали участі у зборах 11.11.2023, тобто присутніми на зборах були 30 уповноважених членів кооперативу, що підтверджує наявність кворуму, необхідного для правомочності зборів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2025 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2026 у справі № 910/15361/24, у якій просив їх скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким задовольнити в повному обсязі позовні вимоги.

Підставою касаційного оскарження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначив, що суд апеляційної інстанції застосував норму права, а саме статті 12 та 15 Закону України «Про кооперацію», без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 916/400/18, від 20 березня 2024 року у справі № 916/3902/21, від 06 лютого 2020 року по справі № 906/307/19, від 03 грудня 2024 року у справі № 910/10683/21, від 03 березня 2020 року у справі № 922/756/19, від 21 квітня 2020 року у справі № 927/411/19, від 05 травня 2020 року у справі № 916/1996/19, від 11 грудня 2019 року у справі № 916/2584/18, від 27 січня 2025 року у справі № 910/14503/23.

Треті особи 1 та 2 подали пояснення які фактично є відзивами на касаційну скаргу, у яких просили у її задоволені відмовити, судові рішення залишити без змін.

Інші учасники справи правом подати відзив на касаційну скаргу не скористалися, що не перешкоджає здійсненню касаційного перегляду судових рішень.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, наведених скаржником, і які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, частиною другою статті 287 ГПК України, покладається на скаржника.

Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у частині третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Позивач-2 у касаційній скарзі підставою касаційного оскарження рішення місцевого господарського суду та постанови суду апеляційної інстанції визначив пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України, який обґрунтував неврахуванням судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, що викладені в постановах від 12 грудня 2018 року у справі № 916/400/18, від 20 березня 2024 року у справі № 916/3902/21, від 06 лютого 2020 року по справі № 906/307/19, від 03 грудня 2024 року у справі № 910/10683/21, від 03 березня 2020 року у справі № 922/756/19, від 21 квітня 2020 року у справі № 927/411/19, від 05 травня 2020 року у справі № 916/1996/19, від 11 грудня 2019 року у справі № 916/2584/18, від 27 січня 2025 року у справі № 910/14503/23, щодо застосування положень статей 12, 15 Закону України «Про кооперацію».

Доводи касаційної скарги позивача-2 зводяться до того, що участь у загальних зборах члена кооперативу фактично є корпоративним правом такої особи на управління таким кооперативом в розумінні ст. 12 Закону України «Про кооперацію». ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не були повідомлені про проведення Позачергових зборів Уповноважених членів Гаражного кооперативу «Вигурівщина», які відбулися 11.11.2023. Матеріали справи не містять жодних доказів персонального повідомлення Уповноважених членів, зокрема позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Також заначив, у Верховному Суді сформувалася стала і послідовна практика щодо застосування положень статті 15 Закону України «Про кооперацію», яка полягає у тому, що прийняття рішення загальними зборами обслуговуючого чи споживчого кооперативу за відсутності кворуму для проведення зборів чи прийняття рішення є безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників.

Вважає, що особи, що зареєструвалися на Позачергових зборах Уповноважених членів кооперативу 11.11.2023 не набули статусу Уповноважених, а тому відсутні підстави стверджувати про наявність кворуму для прийняття будь-яких рішень на таких зборах.

Верховний Суд, оцінивши наведені позивачем-2 у касаційній скарзі доводи, вважає що вони свого підтвердження не знаходять, з огляду на таке.

Правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні визначаються Законом України «Про кооперацію».

За змістом положень статей 2, 6, 9 Закону України «Про кооперацію» кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Згідно з положеннями статті 12 Закону України «Про кооперацію» основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами.

Відповідно, члени кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

В силу положень статті 8 Закону України «Про кооперацію» основним правовим документом, що регулює діяльність кооперативу, є статут.

Висновки щодо розмежування порушень які можуть бути підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів господарських товариств систематизовано у постанові корпоративної палати Верховного Суду від 01.09.2023 у справі № 909/1154/21, у якій зазначено таке:

"Згідно з частиною першою статті 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

Верховний Суд зазначає про те, що рішення загальних зборів учасників господарського товариства є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин, про що правильно зазначив місцевий господарський суд.

Згідно з частиною п`ятою статті 98 Цивільного кодексу України рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Можливість оскарження учасником господарського товариства до суду рішення загальних зборів підтверджується і судовою практикою.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Однак, не всі порушення законодавства, допущені при скликанні та проведенні загальних зборів господарського товариства, можуть бути підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Самостійними підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів є, зокрема:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму;

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства;

- відсутність протоколу загальних зборів.

Разом з цим позбавлення учасника товариства можливості взяти участь у загальних зборах може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства.

Подібні висновки Верховного Суду містяться у постановах від 22 травня 2019 року у справі № 911/1798/18, від 06 березня 2019 року у справі № 910/16715/17, від 22 січня 2020 року у справі № 915/99/19, від 16 жовтня 2019 року у справі № 912/430/19, від 31 липня 2019 року у справі № 910/7633/18, від 16 липня 2019 року у справі № 914/484/18, від 21 грудня 2021 року у справі № 902/1256/20, від 17 листопада 2022 року у справі № 917/1523/21 та інших.

Аналіз зазначених висновків Верховного Суду щодо підстав недійсності рішень загальних зборів учасників господарського товариства свідчить про те, що порушення, допущені при скликанні і проведенні загальних зборів учасників господарського товариства, можна поділити на (1) такі, які мають своїм наслідком обов`язкове визнання прийнятих на цих зборах рішень недійсними, та (2) такі, які хоч і допускаються, однак не завжди призводять до недійсності рішень загальних зборів.

Разом з цим, Верховний Суд зазначає про те, що хоча права учасника товариства брати участь в управлінні справами товариства, бути обізнаним про скликання загальних зборів, брати участь у загальних зборах та у голосуванні з питань порядку денного, і гарантоване законом, проте обставина неповідомлення учасника господарського товариства про скликання загальних зборів не завжди може бути підставою для визнання недійсними рішень, прийнятих на таких зборах, що підтверджується сталою практикою Верховного Суду, сформованою у корпоративних відносинах у спорах про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства.

Верховний Суд зазначає про те, що ця обставина (неповідомлення учасника господарського товариства про скликання загальних зборів) у разі оскарження учасником товариства рішень загальних зборів сама по собі не є самостійною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства, однак з урахуванням конкретних обставин справи може бути достатньою підставою для визнання їх недійсними.

Ця обставина може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у разі, якщо учасник товариства, який звертається до суду з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів, довів не лише факт його неповідомлення, а також довів належними та допустимими доказами, зокрема, але не виключно:

- існування інших підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів;

та /або

- факт того, що він не брав участі у таких зборах, не мав можливості взяти участь у цих зборах, а прийняті на таких зборах рішення суперечать вимогам законодавства та/або статуту господарського товариства, прийняті з порушенням порядку голосування, стосуються безпосередньо його прав та інтересів та порушують їх.

Крім того, у кожному конкретному випадку судам слід досліджувати дійсні підстави та мотиви звернення до суду учасника товариства з позовом про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників, зокрема і у випадку, якщо учасник товариства звернувся до суду з таким позовом через тривалий час після стверджуваного порушення його прав.

Наведене також узгоджується і з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у пункті 45 постанови від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16, відповідно до якого своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства та з`ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, а також щодо відповідності питань порядку денного зборів питанням порядку денного, які перелічені в отриманому учасником запрошенні на загальні збори учасників товариства.

З огляду на викладене для визнання недійсним рішення загальних зборів господарського товариства, що оскаржується з підстав порушення порядку скликання зборів щодо повідомлення позивача як учасника товариства про скликання зборів, позивач має довести, а суд встановити наявність порушених прав та/або інтересів позивача як учасника господарського товариства оспорюваним рішенням загальних зборів. Тобто, при вирішенні корпоративного спору про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників господарського товариства, господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з`ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання, з`ясувати, які саме права та/або інтереси позивача порушені кожним окремим оспорюваним рішенням загальних зборів. Наведене узгоджується з положеннями статей 15, 16 Цивільного кодексу України та частиною 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, які визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, а також відповідає зазначеним висновкам Верховного Суду, викладеним у пункті 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16, про необхідність встановлення судом факту порушення прав та законних інтересів учасника товариства спірним рішенням загальних зборів. Разом з цим позбавлення учасника товариства можливості взяти участь у загальних зборах може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства".

У цій справі № 910/15361/24 суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, надав оцінку доводам позивачів щодо неповідомлення їх про дату, час і місце проведення позачергових зборів уповноважених членів кооперативу, які відбулись 11.11.2023, як підстави для визнання недійсним рішення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до п. 9.9 Статуту повідомлення про проведення чергових загальних зборів (зборів уповноважених) членів кооперативу має бути винесене на дошку оголошень кооперативу за місцем його знаходження та/або інтернет-сайті кооперативу не пізніше 20 діб до дати їх проведення, а для позачергових не пізніше 10 діб до дати їх проведення. За рішенням правління, та при наявності для цього коштів в кооперативі, може бути проведена додаткова персональна поштова розсилка повідомлень членам (уповноваженим) кооперативу щодо запланованих загальних зборів (зборів уповноважених) членів кооперативу.

Згідно з пунктами 6.14.9 Статуту члени кооперативу зобов`язані самостійно ознайомлюватись з прийняттям в кооперативі поточними постановами, рішеннями, оголошеннями тощо, а також з особистою фінансовою заборгованістю перед кооперативом.

Як зазначено в протоколі загальних зборів 11.11.2023 ініціаторами 06.10.2023 та 01.11.2023 було розміщено оголошення про скликання загальних зборів уповноважених на 11.11.2023. В матеріалах справи наявні фотографії з дошок оголошень, на яких розміщено оголошення про скликання загальних зборів уповноважених. Позивачі не спростували обставин, що на фотографіях містяться саме оголошення з дошок в гаражному кооперативі. А також не довели, що не з`являлися на території гаражного кооперативу в період з 06.10.2023 по 11.11.2023.

Матеріали справи не містять доказів особистого повідомлення поштовими відправленнями уповноважених членів кооперативу про скликання загальних зборів, про що міститься застереження в протоколі від 11.11.2023. Проте, особисте повідомлення шляхом направлення поштових відправлень є додатковим способом повідомлення та не є обов`язковим, згідно з положеннями Статуту Кооперативу, а тому, відсутність доказів у вигляді поштових відправлень не впливає на висновок про дотримання особами, що ініціювали скликання загальних зборів, вимог статуту кооперативу щодо належного повідомлення про проведення загальних зборів.

За висновками судів попередніх інстанцій наявні в матеріалах справи докази дають підстави з більшою вірогідність стверджувати про те, що про скликання та проведення загальних зборів членів кооперативу було повідомлено у визначений статутом Кооперативу спосіб. У зв`язку з цим суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що твердження позивачів про не повідомлення їх про проведення загальних зборів, як підставу для визнання їх недійсними, свого підтвердження не знайшли.

Доводи касаційної скарги позивача-2 наведених висновків судів попередніх інстанцій не спростовують. Також у касаційній скарзі позивача-2 не зазначено, яке саме його право та/або інтерес порушені кожним окремим оспорюваним рішенням загальних зборів. Доводи касаційної скарги обґрунтовані загальним посиланням на порушення права на участь в управлінні кооперативом, що не є безумовною підставою для скасування рішення зборів.

Щодо наявності / відсутності кворуму для проведення зборів чи прийняття рішень на Позачергових зборах Уповноважених членів кооперативу 11.11.2023, суди попередніх інстанцій встановили таке.

Відповідно до п. 9.4 статуту Кооперативу у разі, коли з організаційних причин проведення загальних зборів членів кооперативу неможливе, скликаються збори уповноважених членів кооперативу. Кількість делегованих уповноважених встановлюється - 1 уповноважений від 20 членів кооперативу. Уповноважені вибираються або довибираються із числа членів кооперативу, які не порушують вимоги статуту кооперативу. Делегування уповноваженого оформляється протоколом зборів кооперативу, що делегують свої повноваження конкретній особі - члену кооперативу або цивільно-правовими документами згідно з діючим законодавством України. На зборах уповноважених можуть бути присутніми члени кооперативу, приймати участь у обговоренні питань, а голосувати тільки уповноважений член кооперативу особисто.

У відповідності до п. 9.5 статуту додатково, до компетенції загальних зборів, а також виключно до компетенції зборів уповноважених членів кооперативу належить: визначення організаційної та виконавчої структури кооперативу, затвердження внутрішніх положень, інструкцій та правил, внесення змін до них; обрання та відкликання членів виконавчих органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу, а також відповідно до вимог та порядку обрання чи звільнення голови кооперативу; заслуховування та затвердження звітів органів управління і контролю кооперативу; затвердження розмірів вступних та членських внесків та паїв; затвердження розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу, при необхідності та за згодою більшості членів кооперативу залучення кредитів; затвердження річного фінансового звіту та балансу кооперативу, розподіл доходів та покриття збитків; затвердження рішень щодо володіння, користування, розпорядження майна кооперативу; утворення спеціальних комісій із використання сторонніх (найманих) фахівців як консультантів, залучення аудиту; затвердження змін до статуту, тощо.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що обрання уповноважених членів кооперативу підтверджено наявними в матеріалах справи протоколами зборів кооперативу від 06.08.2023, відповідно до яких було обрано уповноважених членів кооперативу у кількості 44 особи (1 уповноважений від 20 членів кооперативу відповідно до пункту 9.4. статуту Кооперативу). Серед обраних уповноважених, в тому числі є позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи - ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та член кооперативу ОСОБА_12 .

Рішення про обрання уповноважених 06.08.2023 - є чинними, не оспореними та не визнані недійсними.

Суди попередніх інстанцій встановили, що наданими до матеріалів справи доказами підтверджено, що з 33 зареєстрованих уповноважених членів кооперативу 3 не брали участі у зборах 11.11.2023, не голосували на них та не ставили підписи при реєстрації.

Проте, згідно з положеннями статуту кооперативу (пункт 9.12 статуту) для наявності кворуму на зборах уповноважених має бути присутніми 2/3 уповноважених, тобто 29 осіб (2/3 з 44 осіб). Оскільки, судом встановлено, що 3 осіб з 33 не брали участі у зборах 11.11.2023, присутніми на цих зборах, були 30 уповноважених членів кооперативу, що підтверджує наявність кворуму, необхідного для правомочності зборів.

Суди попередніх інстанцій на виконання вимог ст.ст. 73, 74, 76, 86 ГПК України дослідили наявні в матеріалах справи докази та встановили, що оспорюване позивачами рішення від 11.11.2023 приймалось за наявності кворуму, і за нього проголосувало більше 75% уповноважених членів кооперативу, що узгоджується з положеннями статуту кооперативу. А отже, рішення є прийнятими у належний спосіб та з дотриманням порядку, встановленого статутом кооперативу та законодавством.

Наведені у касаційній скарзі доводи позивача-2 про прийняття загальними зборами рішень 11.11.2023 за відсутності кворуму для їх прийняття, що могло мати наслідком обов`язкове визнання прийнятих на цих зборах рішень недійсними, не знайшли свого підтвердження та спрямовані на необхідність переоцінки встановлених судами попередніх інстанцій обставин, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо доводів касаційної скарги позивача-2 про неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду з приводу застосування статей 12, 15 Закону України «Про кооперацію» при розгляді спорів у подібних правовідносинах, то вони є помилковими.

Висновки судів попередніх інстанцій у цій справі не суперечать висновкам Верховного Суду, викладеним у наведених скаржником постановах.

Так, скаржник вважає, що рішення судів попередніх інстанцій не відповідають висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 916/400/18, а саме: «за змістом ст. 15 Закону України «Про кооперацію» і Статуту кооперативу для проведення загальних зборів членів кооперативу і прийняття цими зборами правомочних рішень необхідно дотриматися процедури і строків скликання загальних зборів, забезпечити особисту присутність на зборах більшості від загальної кількості членів кооперативу та особисте голосування більшості (простої чи кваліфікованої) присутніх на зборах членів кооперативу при прийнятті рішення.

Право окремих членів кооперативу на участь у загальних зборах і голосуванні при прийнятті рішення є порушеним та підлягає захисту у випадку їхньої відсутності на зборах через недотримання органами кооперативу вимог закону і статуту кооперативу про порядок скликання і проведення зборів.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; - позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (ст. 15 Закону України «Про кооперацію»)».

Наведені висновки є загальними. Постановлені у справі № 910/15361/24 судові рішення не суперечать цим висновкам. У справі № 910/15361/24 суди попередніх інстанцій встановили, що п. 9.9 Статуту Кооперативу передбачено, що повідомлення про проведення чергових загальних зборів (зборів уповноважених) членів кооперативу має бути винесене на дошку оголошень кооперативу за місцем його знаходження та/або інтернет-сайті кооперативу не пізніше 20 діб до дати їх проведення, а для позачергових не пізніше 10 діб до дати їх проведення. За рішенням правління, та при наявності для цього коштів в кооперативі, може бути проведена додаткова персональна поштова розсилка повідомлень членам (уповноваженим) кооперативу щодо запланованих загальних зборів (зборів уповноважених) членів кооперативу.

Ініціаторами 06.10.2023 та 01.11.2023 було розміщено оголошення про скликання загальних зборів уповноважених на 11.11.2023 на дошці оголошень в гаражному кооперативі, тобто виконано визначені Статутом вимоги щодо повідомлення про збори. Особисте повідомлення шляхом направлення поштових відправлень є додатковим способом повідомлення та не є обов`язковим, згідно з положеннями Статуту Кооперативу.

У той час як у справі № 916/400/18 Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій в частині відмови в позові про визнання недійсними рішення загальних зборів членів сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Троянда", оформлених протоколом № 1 від 09.12.2017, та передачі справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції, виходячи з встановлених обставин порушення вимог ст. ст. 86, 87 ГПК України. Зокрема, зазначив про те, що на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків (ч. 2 ст. 87 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017)). У той час як суди не з`ясували чи можуть показаннями свідків спростовуватися порядок проведення і зафіксовані у протоколі від 09.12.2017 відомості. А також судам вказано на необхідність належного дослідження того, хто згідно з вимогами Статуту СОК "Троянда", чинного на той момент законодавства, мав право ініціювати і за рішенням якого органу кооперативу мали проводитися 09.12.2017 збори (дотримання порядку проведення), чи були ці збори повноважними і проведені за наявності кворуму.

Тобто прийняття рішень у справах № 910/15361/24 та № 916/400/18 обумовлене встановленими фактичними обставинами справи, а не різним застосуванням норм права, наведених скаржником.

Скаржник у касаційній скарзі послався на висновки викладені у постанові Верховного Суду від 20 березня 2024 року по справі № 916/3902/21 відповідно до яких: «Обраний особою, що скликає загальні збори учасників товариства, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне персональне повідомлення учасника і не бути лише формальним направленням такого повідомлення. У разі заперечення учасником факту повідомлення його з боку товариства про проведення загальних зборів обов`язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів покладається на відповідача як особу, рішення органу управління якої оспорюється.

Своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні».

Однак, обставини справи № 916/3902/21 свідчать про те, що спір виник з приводу визнання недійсним рішення загальних зборів засновників Приватного підприємства "Ніка-2", оформленого протоколом від 11.05.2021 №2. Висновки щодо застосування положень статей 12 та 15 Закону України «Про кооперацію», неправильним застосуванням яких скаржник обґрунтовує доводи касаційної скарги у справі № 910/15361/24, у наведеній скаржником постанові у справі № 916/3902/21 відсутні.

Крім того, висновок у справі № 916/3902/21 про те, що дотримання визначених статутом Підприємства положень про порядок повідомлення його учасників щодо проведення загальних зборів в місцевому засобі масової інформації, не свідчить про належне повідомлення про час і місце проведення зборів у разі виникнення спору щодо дотримання відповідних прав учасника, обумовлений встановленими у цій справі обставинами. А саме, що сам відповідач зобов`язував учасників повідомити адресу свого знаходження, і отримавши цю інформацію у лютому 2021 року (позивач повідомив, що він тимчасово проживає у місті Кишинів, Республіка Молдова), заздалегідь до зборів, не надіслав позивачу персонального повідомлення про збори на зазначену ним адресу, обмежившись розміщення відповідного оголошення в регіональній газеті, як це було передбачено статутом Підприємства.

Подібних обставин у справі № 910/15361/24 не встановлено.

Також скаржником наведено висновки викладені у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2020 року у справі № 906/307/19 та від 03 грудня 2024 року у справі № 910/10683/21 про те, що «Обраний особою, що скликає загальні збори учасників товариства, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне персональне повідомлення учасника і не бути лише формальним направленням такого повідомлення.

У випадку заперечення учасником факту повідомлення його з боку товариства про проведення загальних зборів, обов`язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів покладається на відповідача, як особу, рішення органу управління якої оспорюється».

У справі № 906/307/19 позов подано співвласником ТОВ "Агро Соя-М". Задовольняючи позов суди виходили із встановлених фактичних обставин справи, а саме підтвердження факту недотримання порядку скликання зборів учасників товариства в частині повідомлення позивача про проведення зборів, прийняття зборами рішень за його відсутності про перерозподіл частки (згода позивача на відступ частки) та виключення позивача з товариства. Тобто встановлено прийняття рішень безпосередньо щодо права позивача (на частку) за відсутності його згоди та за відсутності доказів реального персонального повідомлення про збори.

Також у цій справі висновки щодо застосування положень статей 12 та 15 Закону України «Про кооперацію» відсутні.

У справі № 910/10683/21 предметом оскарження є прийняте загальними зборами кооперативу рішення, оформлене протоколом №64 від 16.03.2016, про виключення позивачки з членів кооперативу за систематичне порушення статуту та наявності заборгованості зі сплати членських внесків.

За обставинами справи, що стали підставою для прийняття судового рішення у цій справі жодного доказу на підтвердження факту реального повідомлення позивачки про проведення загальних зборів, в тому числі і шляхом телефонного повідомлення саме за 10 днів до визначеного строку їх проведення, як того вимагають положення пункту 13.4 статуту та приписи частини п`ятої статті 15 Закону України "Про кооперацію", відповідач не надав.

У зв`язку з цим суди визнали, що неповідомлення члена Обслуговуючого кооперативу СДТ "Стадне" про проведення загальних зборів 16.03.2016, на яких прийняті рішення щодо його прав та обов`язків, є порушенням його прав і має наслідком визнання недійсними таких рішень.

У цій справі № 910/15361/24 подібних обставин прийняття рішень щодо безпосередньо стосуються прав позивача-2 за його відсутності не встановлено та скаржником не наведено.

Щодо наведених скаржником постанов Верховного Суду від 03 березня 2020 року у справі № 922/756/19, від 21 квітня 2020 року у справі № 927/411/19, від 05 травня 2020 року у справі № 916/1996/19, а саме викладеного в них висновку про те, що «Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; - позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (стаття 15 Закону України «Про кооперацію»).

Обраний особою, що скликає загальні збори учасників товариства, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне персональне повідомлення учасника і не бути лише формальним направленням такого повідомлення. У випадку заперечення учасником факту повідомлення його про проведення загальних зборів, обов`язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів покладається на відповідача, як особу, рішення органу управління якої оспорюється».

У справі № 922/756/19 судами встановлено, що положеннями статуту кооперативу не було передбачено чіткого порядку повідомлення учасника кооперативу про проведення зборів учасників. Суди встановили, що відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження того, що позивача було повідомлено про проведення 27.03.2016 загальних зборів, відтак, дійшли висновку, що відповідачем було порушено порядок підготовки та проведення загальних зборів кооперативу. Також суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що рішення загальних зборів учасників Кооперативу автогаражів "Харків", які оформлені протоколом № 18 від 27.03.2016, прийняті за відсутності кворуму для прийняття рішень, оскільки в порушення положень пункту 8.6 статуту кооперативу, кількість присутніх уповноважених членів складала менше двох третин уповноважених.

Верховний Суд у цій справі, виходячи із фактичних обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій, погодився з висновками судів про наявність правових підстав для задоволення позову та визнання недійсними рішення загальних зборів уповноважених членів Кооперативу автогаражів "Харків", оформленого протоколом №18 від 27.03.2016, оскільки ними встановлено факт порушення корпоративних прав позивача як учасника Кооперативу автогаражів "Харків" та факт прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму, що є безумовною підставою для визнання такого рішення недійсним.

Фактичні обставини встановлені у справі № 910/15361/24 є відмінними від встановлених у справі № 922/756/19. У справі № 910/15361/24 не встановлено обставин того, що кількість присутніх уповноважених членів складала менше двох третин уповноважених, що і зумовило відмінність висновків за результатами розгляду спору. Тобто неоднакове застосування норм матеріального права, на яке посилається скаржник у касаційній скарзі, не підтверджується.

Так само за обставинами справи № 927/411/19 судами попередніх інстанцій встановлено, що положеннями статуту не передбачено чіткого порядку повідомлення членів споживчого товариства про проведення зборів членів Березнянського споживчого товариства. У той же час відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження того, що позивача було повідомлено про проведення 13.07.2016 загальних зборів членів Березнянського споживчого товариства. Також Верховний Суд вказав на те, що суди попередніх інстанцій, досліджуючи питання наявності/відсутності кворуму під час проведення оскаржуваних загальних зборів, безпідставно врахували голоси померлих під час встановлення правомочності загальних зборів членів споживчого товариства, відповідно дійшли помилкового висновку про те, що рішення, які приймалися на зборах 13.07.2016, були прийняті за відсутності кворуму.

Фактичні обставини у справі № 910/15361/24 є відмінними від обставин справи № 927/411/19. Як правильно зазначили суди попередніх інстанцій процедурні порушення чи їх відсутність при проведенні зборів 06.08.2023 та їх легітимність не є предметом доведення та розгляду в межах цієї справи № 910/15361/24.

У справі № 916/1996/19 також встановлено, що положеннями Статуту не передбачено чіткого порядку повідомлення учасника Кооперативу про проведення зборів учасників; відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження того, що позивача було повідомлено про проведення 30.05.2019 загальних зборів саме за тим порядком денним, по якому приймались спірні рішення; рішення загальних зборів учасників Кооперативу, які оформлені протоколом № 6 від 30.05.2019, прийняті за відсутності кворуму для прийняття рішень - були неправомочними, оскільки в порушення положень пункту 7.2.4 Статуту Кооперативу, кількість присутніх уповноважених членів Кооперативу складала менше 50% від кількості членів Кооперативу.

Тобто фактичні обставини у справі № 910/15361/24 та у наведеній справі № 916/1996/19 є різними.

Також скаржник зазначає, що у постанові Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 916/2584/18 зроблено висновок, що «корпоративні права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг взяти участь у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні, що в свою чергу є підставою для визнання недійсним рішень загальних зборів».

Разом з тим у справі № 916/2584/18 позивач був учасником товариства з додатковою відповідальністю, розмір його вкладу становив 29295,00 грн, що складає 26,74244 % статутного капіталу товариства. 29.12.2017 відбулися загальні збори учасників ТДВ «Болградтранс», на яких були прийняті, зокрема, рішення про перерозподіл частки учасників товариства та про виключення позивача зі складу учасників товариства.

Тобто обставини справи № 910/15361/24 та справи № 916/2584/18 не є подібними. Висновки про застосування норм статей 12, 15 Закону України «Про кооперацію» у справі № 916/2584/18 відсутні.

Щодо наведеної скаржником постанови Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 27 січня 2025 року у справі № 910/14503/23, то спір у цій справі стосується порядку делегування уповноваженого від ряду №20 для участі у зборах уповноважених відповідача.

У той час як у справі № 910/15361/24 процедурні порушення чи їх відсутність при проведенні зборів 06.08.2023 (обрання уповноважених) не є предметом розгляду про що зазначили суди попередніх інстанцій в оскаржених рішеннях.

Отже, оскаржені рішення судів попередніх інстанцій не суперечать висновкам Верховного Суду, що викладені у наведених скаржником постановах.

За встановлених обставин, наведені у касаційній скарзі позивача-2 доводи не можуть бути підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду, оскільки наведені скаржником обставини неврахування висновків Верховного Суду та неправильного застосування судами норм статей 12 та 15 Закону України «Про кооперацію» при вирішенні цього спору не підтвердилися.

Висновки Верховного Суду

За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що рішення місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції ухвалені із додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для їх зміни чи скасування з підстав, викладених у касаційній скарзі немає.

Судові витрати

З огляду на те, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2026 у справі № 910/15361/24 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді О. Кролевець

О. Мамалуй