Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №922/2459/26 — Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/2459/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Усатої В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" (61057, Харківська обл., місто Харків, вулиця Гоголя, будинок 10)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЙНО-ВИДАВНИЧИЙ ДІМ "ВТОРИННІ РЕСУРСИ" (61072, Харківська обл., місто Харків, пр.Науки, будинок 27, корпус А, офіс 300)

про стягнення коштів

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЙНО-ВИДАВНИЧИЙ ДІМ "ВТОРИННІ РЕСУРСИ", в якому просить:

- Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНФОРМАЦІЙНО-ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «ВТОРИННІ РЕСУРСИ» (61072, Харківська обл., м. Харків, пр. Науки, буд. 27, корпус А, офіс 300, код ЄДРПОУ 34858833) на користь ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» (61057, Харківська обл., м. Харків, вул. Гоголя, 10, код ЄДРПОУ 42206328) заборгованість за спожиту електричну енергію за період з листопада 2025 року по квітень 2026 року у сумі 112 987,84 грн за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 61-351 від 01.01.2019 року (поточний рахунок із спеціальним режимом використання у філії ХОУ АТ «Ощадбанк» НОМЕР_1 , МФО 351823, код ЄДРПОУ 42206328);

- Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНФОРМАЦІЙНО-ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «ВТОРИННІ РЕСУРСИ» (61072, Харківська обл., м. Харків, пр. Науки, буд. 27, корпус А, офіс 300, код ЄДРПОУ 34858833) на користь ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» (61057, Харківська обл., м. Харків, вул. Гоголя, 10, код ЄДРПОУ 42206328) нарахування 3 % річних з 01.11.2025 р. по 30.04.2026 р. у сумі 973,01 грн та інфляційні втрати з листопада 2025 року по квітень 2026 року у сумі 2 131,03 грн за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 61-351 від 01.01.2019 року на поточний рахунок у філії ХОУ АТ «Ощадбанк» НОМЕР_2 , МФО 351823, код ЄДРПОУ 42206328;

- Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНФОРМАЦІЙНО-ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «ВТОРИННІ РЕСУРСИ» (61072, Харківська обл., м. Харків, пр. Науки, буд. 27, корпус А, офіс 300, код ЄДРПОУ 34858833) на користь ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» (61057, Харківська обл., м. Харків, вул. Гоголя, 10, код ЄДРПОУ 42206328) судовий збір у сумі 2 662,40 грн (поточний рахунок НОМЕР_2 , МФО 351823, філія ХОУ АТ «Ощадбанк», код ЄДРПОУ 42206328).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2459/26. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачеві, згідно ст. 251 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення ухвали для подання відзиву на позов. Роз`яснено, що у разі ненадання відзиву на позов у встановлений судом строк, справа згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України буде розглянута за наявними в ній матеріалами.

Крім цього, повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЙНО-ВИДАВНИЧИЙ ДІМ "ВТОРИННІ РЕСУРСИ" про обов`язок зареєструвати свій Електронний кабінет в підсистемі Електронний суд Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Однак, відповідач своїм правом, наданим відповідно до ст.251 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзив на позов не надав. Обов`язок щодо реєстрації Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи не виконав.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 15.07.2026 направлена судом на адресу відповідача, яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як місцезнаходження відповідача. Проте, вказана ухвала була повернута до суду з позначкою пошти «Адресат відсутній».

Разом з цим, суд звертає увагу, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17.

Крім того, суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу.

Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв`язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (далі - Правила).

Так, для отримання поштових відправлень особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", цих Правил (пункт 94 Правил).

Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на цю особу.

Отже, у разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Відсутність відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.

Крім того, у даному випадку суд враховує, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

В той же час, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.

У зв`язку з відокремленням функції з розподілу електричної енергії від функції постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017, з 01.01.2019 ПрАТ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» є постачальником універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), від 26.10.2018 № 1268.

ПрАТ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ», як постачальник універсальних послуг, здійснює постачання електричної енергії з 01.01.2019 у порядку, визначеному Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), та на умовах договору постачання універсальних послуг.

На виконання п. 13 розділу XVII Закону України «Про ринок електричної енергії» під час здійснення заходів з відокремлення було створено електропостачальника - ПрАТ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ», а Акціонерне товариство «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 00131954, далі - АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО») виконує функції з розподілу електричної енергії на території Харківської області та є оператором системи розподілу.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Частиною 1 статті 63 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам. ТОВ «ІВД «Вторинні ресурси» за критеріями, встановленими Законом, належить до малих непобутових споживачів.

Згідно із ч. 4 ст. 63 Закону України «Про ринок електричної енергії» договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.

Абзацом 5 пункту 13 розділу XVII Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Також згідно з п. 7 Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 № 1268 договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Разом з тим, у відповідності до п. 13 Перехідних положень Закону України «Про ринок електричної енергії» передача постачальнику універсальних послуг персональних даних побутових та малих непобутових споживачів під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу не потребує отримання згоди та повідомлення таких споживачів про передачу персональних даних і вважається такою, що здійснена в загальносуспільних інтересах з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам.

Публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщений на офіційному сайті ПрАТ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» - zbutenergo.kharkov.ua.

Відповідно до ст. 633 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За приписами ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до п. 2 та 3 ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Так, виходячи з вищенаведених положень п. 2 та 3 ст. 205 ЦК України, можна дійти висновку, що укладення договору шляхом вчинення виключно конклюдентних дій (у даному випадку - споживання та оплата за спожиту електричну енергію) або мовчання можливе, якщо для певного договору не передбачена обов`язкова письмова форма або якщо таке укладення договору передбачено законом. Таким чином, договір про постачання електричної енергії споживачу є укладеним з моменту, коли споживач акцептував пропозицію офертанта повністю та без застережень або у вигляді конклюдентних дій прийняв оферту, або за умови передбачення у договорі чи законі не висловив заперечень проти договору (мовчання).

Отже, ПрАТ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» направило оферту (розміщений договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг на офіційному сайті ПрАТ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» zbutenergo.kharkov.ua) та виконувало послуги з постачання електроенергії, а ТОВ «ІВД «Вторинні ресурси» не довело, що не користується цими послугами, - тобто прийняло оферту.

Ураховуючи наведені вище приписи, а також те, що ТОВ «ІВД «Вторинні ресурси» вносило оплату за спожиту електроенергію (зокрема: платіжною інструкцію № 5 від 22.07.2025 на суму 86 510,87 грн та платіжною інструкцією № 1 від 11.02.2026 на суму 42 325,00 грн, у призначенні платежу яких зазначено особовий рахунок 61351 та оплату за електричну енергію), а також здійснювало фактичне споживання електроенергії, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг вважається укладеним на умовах Договору № 61-351 від 01.01.2019 (далі - Договір № 61-351).

Слід зазначити, що згідно з пп. 4.12, 4.13 розділу IV ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

У відповідності до п. 4.3 ПРРЕЕ дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

За вимогами п. 9.1.1 розділу IX Кодексу комерційного обліку електричної енергії обмін даними між адміністратором комерційного обліку, постачальником послуг комерційного обліку та учасниками ринку здійснюється на договірних засадах у вигляді електронних документів.

Таким чином, розрахунки за спожиту електроенергію Відповідача проведені на підставі переданих у відповідності до наведених вимог показів приладу обліку від оператора системи розподілу - АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО».

Отже, ТОВ «ІВД «Вторинні ресурси» приєдналося до Договору № 61-351 за вказаним у Заяві-приєднанні об`єктом, що приєднаний до електричної мережі оператора системи розподілу АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО», на умовах Комерційної пропозиції № 1 для малих непобутових споживачів від 01.01.2019 (далі - Комерційна пропозиція № 1).

Порядок розрахунків за Договором № 61-351 визначається відповідно до Комерційної пропозиції № 1, яка є невід`ємним додатком № 3 до Договору.

Згідно з п. 2.1 Договору № 61-351 Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п. 5.8 Договору № 61-351 розрахунковим періодом є календарний місяць.

Пунктом 5.9 та п. 5.13 Договору № 61-351 передбачено, що оплата вартості електричної енергії здійснюється Споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника, а Споживач здійснює оплату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії через Постачальника.

У п. 5.10 Договору сторони погодили, що оплата рахунку Постачальника має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у Комерційній пропозиції.

Умовами п. 3 Комерційної пропозиції № 1 передбачено, що оплата електричної енергії, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, здійснюється Споживачем у формі попередньої оплати, визначеної на основі фактичного обсягу відпущеної електричної енергії за відповідний попередній період. Якщо авансовий платіж розраховується для споживача, фактичний обсяг відпущеної електричної енергії якого за попередній період дорівнює 0 (або для нових споживачів), сума попередньої оплати визначається на основі розрахункових значень обсягу електричної енергії на наступний період.

Остаточний розрахунок Споживача за електричну енергію за розрахунковий період здійснюється відповідно до фактичного обсягу електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка Споживачу Постачальником, в якому зазначаються суми до сплати за використану електричну енергію, в тому числі за послугу з розподілу електричної енергії.

У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті «Призначення платежу» посилань на період, за який здійснюється оплата, або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані Споживачем за електричну енергію, Постачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості Споживача з найдавнішим терміном її виникнення.

Відповідно до п. 6.2 Договору № 61-351 Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього Договору.

Пунктом 4 Комерційної пропозиції № 1 встановлено, що рахунок за спожиту електричну енергію надається Споживачу протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду.

Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка Споживачем.

Відповідно до п. 11 Комерційної пропозиції № 1 Договір укладається на 1 календарний рік та вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не пізніше ніж за 20 днів до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії.

Позивачем зауважено, що заяв про припинення дії Договору № 61- 351 від Відповідача не надходило, у зв`язку з чим Договір є чинним і у спірні розрахункові періоди.

07 березня 2025 року між ПрАТ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» та ТОВ «ІВД «Вторинні ресурси» укладено Додаткову угоду про електронний документообіг до Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 61-351 від 01.01.2019, якою сторони домовилися здійснювати обмін документами через систему електронного документообігу для віддаленого обслуговування споживачів. Зазначеною Додатковою угодою сторони погодили, що електронний документ вважається доставленим та отриманим адресатом за наявності відповідного запису в системі електронного документообігу.

Протягом дії Договору рахунки на оплату спожитої електричної енергії, акти приймання-передачі електричної енергії, рахунки на оплату пені, 3 % річних та індексу інфляції, а також акт звіряння розрахунків направлялися Постачальником Відповідачу саме через систему електронного документообігу «Вчасно» у порядку, погодженому сторонами у Додатковій угоді від 07.03.2025.

Факт доставки, отримання та перегляду Відповідачем зазначених документів підтверджується протоколами (квитанціями) сервісу «Вчасно», які додані до позовної заяви. Так, зокрема, Акт приймання-передачі електричної енергії за листопад 2025 року відправлено Відповідачу 03.12.2025 о 15:01, отримано Відповідачем 03.12.2025 о 15:01 та переглянуто Відповідачем 09.12.2025 о 14:03; відповідні документи підписані кваліфікованим електронним підписом директора Відповідача Курохти Ірини Павлівни та скріплені електронною печаткою ТОВ «ІВД «Вторинні ресурси». Аналогічні протоколи наявні щодо кожного акта приймання-передачі та кожного рахунка за спірний період.

Відомостей про зміну способу обміну документами, про припинення дії Додаткової угоди про електронний документообіг від 07.03.2025 або про необхідність направлення кореспонденції в інший спосіб чи за іншою адресою Відповідач Постачальнику не надавав.

Таким чином, направлення рахунків та актів приймання-передачі електричної енергії через систему електронного документообігу здійснювалося відповідно до умов Договору № 61-351 та Додаткової угоди від 07.03.2025 і є належним виконанням обов`язку Постачальника щодо повідомлення Відповідача, а рахунки вважаються отриманими Відповідачем.

Згідно з переданими даними від АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» Відповідачу проведено нарахування та за результатами розрахункових періодів сформовано рахунки та акти приймання-передачі електричної енергії за період з листопада 2025 року по квітень 2026 року. Відповідачем за вказаний період спожито 8 447 кВт*год електричної енергії згідно з фактичними даними, а саме відомостями Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачах електропостачальника ПрАТ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» за 11/2025 - 04/2026.

Нарахування за спожиту електричну енергію та строки її оплати за спірні розрахункові періоди є такими:

- за листопад 2025 року Відповідачем спожито 911 кВт*год, сформовано рахунок № 6100116251119 та акт приймання-передачі електричної енергії, які направлені Відповідачу 03.12.2025, на суму 10 405,24 грн; граничний строк оплати - 10.12.2025;

- за грудень 2025 року Відповідачем спожито 1 884 кВт*год, сформовано рахунок № 6100116251219 та акт приймання-передачі електричної енергії, які направлені Відповідачу 07.01.2026, на суму 19 988,93 грн; граничний строк оплати - 14.01.2026;

- за січень 2026 року Відповідачем спожито 2 123 кВт*год, сформовано рахунок та акт приймання-передачі електричної енергії, які направлені Відповідачу 04.02.2026, на суму 28 642,99 грн; граничний строк оплати - 11.02.2026;

- за лютий 2026 року Відповідачем спожито 1 963 кВт*год, сформовано рахунок та акт приймання-передачі електричної енергії, які направлені Відповідачу 04.03.2026, на суму 28 976,62 грн; граничний строк оплати - 11.03.2026;

- за березень 2026 року Відповідачем спожито 1 153 кВт*год, сформовано рахунок та акт приймання-передачі електричної енергії, які направлені Відповідачу 07.04.2026, на суму 18 300,31 грн; граничний строк оплати - 14.04.2026;

- за квітень 2026 року Відповідачем спожито 413 кВт*год, сформовано рахунок та акт приймання-передачі електричної енергії, які направлені Відповідачу 05.05.2026, на суму 6 673,75 грн; граничний строк оплати - 12.05.2026.

Позивач вказує, що станом на день подачі позовної заяви сума заборгованості відповідача за спожиту електричну енергію за період з листопада 2025 року по квітень 2026 року складає 112 987,84 грн, з яких вартість електричної енергії - 94 156,53 грн, ПДВ 20 % - 18 831,31 грн. Жодного платежу в рахунок погашення цієї заборгованості Відповідачем не здійснено.

Зазначені обставини підтверджуються Розрахунком суми боргу за період з листопада 2025 року по квітень 2026 року станом на 01.05.2026, деталізованим Розрахунком суми боргу за період з квітня 2025 року по квітень 2026 року з урахуванням оплат на 04.06.2026, а також Актом звіряння розрахунків за електроенергію за Договором № 61-351 станом на 01.05.2026.

Рахунки на оплату заборгованості за електричну енергію, акти приймання-передачі електричної енергії та Акт звіряння розрахунків станом на 01.05.2026 направлені Відповідачу через систему електронного документообігу.

Слід зазначити, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством (п. 9.1 Договору № 61-351).

Умовою п. 7 Комерційної пропозиції № 1 передбачено, що у разі порушення Споживачем строків оплати електричної енергії, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, передбачених п. 4 комерційної пропозиції, Постачальник проводить нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюється нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочки; 3 % річних з простроченої суми.

При цьому сума грошового зобов`язання за договором повинна бути оплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Суми пені, 3 % річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком та повинні бути сплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання Споживачем.

Позивачем зауважено, що ПрАТ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» як Постачальник виконало свої зобов`язання за Договором № 61-351 у повному обсязі, проте ТОВ «ІВД «Вторинні ресурси» порушило погоджені умови Договору в частині сплати вартості спожитої електричної енергії, внаслідок чого Відповідачу нараховано 3 % річних та інфляційні втрати. Пеня, передбачена п. 7 Комерційної пропозиції № 1, Відповідачу не нараховувалася та у цьому позові не заявляється, що підтверджується рахунками на оплату пені, 3 % річних, індексу інфляції, у яких відповідний показник дорівнює 0,00 грн.

Також позивач звертає увагу, що відповідно до пп. 5 та 7 п. 6.1 Договору № 61-351, у разі незгоди з розрахунковими сумами Відповідач міг звернутися до Позивача або скористатися положеннями розділу 11 Договору, яким передбачено порядок розв`язання спорів щодо вирішення спірних питань, проте звернень від Відповідача до Позивача не надходило.

Окремо Позивач звертає увагу на те, що рішенням Господарського суду Харківської області від 06.04.2026 у справі № 922/358/26 (суддя Лавренюк Т. А.), яке набрало законної сили 28.04.2026, задоволено позов ПрАТ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» до ТОВ «ІВД «Вторинні ресурси» та стягнуто з Відповідача 42 727,50 грн заборгованості за спожиту електричну енергію за період з квітня 2025 року по жовтень 2025 року, 1 260,61 грн 3 % річних, 2 931,99 грн збитків від інфляції та 2 662,40 грн судового збору.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) обставини, встановлені рішенням суду в господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Зазначеним рішенням суду, ухваленим між тими самими сторонами, встановлено, зокрема: факт укладення між ПрАТ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» та ТОВ «ІВД «Вторинні ресурси» Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 61-351 від 01.01.2019 на умовах Комерційної пропозиції № 1 для малих непобутових споживачів; зміст прав та обов`язків сторін за цим Договором, у тому числі щодо строків та порядку оплати; наявність між сторонами Додаткової угоди про електронний документообіг від 07.03.2025 та порядок направлення рахунків і актів через систему електронного документообігу; а також правомірність нарахування Постачальником 3 % річних та інфляційних втрат на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України та п. 7 Комерційної пропозиції № 1.

Наведені обставини у силу ч. 4 ст. 75 ГПК України повторному доказуванню не підлягають.

Позивач вказує, що заборгованість за період з квітня 2025 року по жовтень 2025 року у сумі 42 727,50 грн, стягнута рішенням у справі № 922/358/26, на день подання цієї позовної заяви погашена, а саме: 42 325,00 грн сплачено Відповідачем платіжною інструкцією № 1 від 11.02.2026; залишок у сумі 402,50 грн перераховано на рахунок Позивача 04.06.2026 платіжною інструкцією № 97484 приватного виконавця Кудряшова Д. В. у межах виконавчого провадження № 80967693, відкритого на підставі виконавчого документа від 04.05.2026 у справі № 922/358/26.

З огляду на викладене, предметом цієї позовної заяви є нова заборгованість Відповідача, що виникла за інші розрахункові періоди - з листопада 2025 року по квітень 2026 року, і яка раніше судом не стягувалася.

3 % річних та інфляційні втрати нараховуються відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України та п. 7 Комерційної пропозиції № 1.

Так, за розрахунок позивача, Відповідачу за період з 01.11.2025 р. по 30.04.2026 р. станом на 01.05.2026 нараховано 3 % річних в розмірі 973,01 грн. Інфляційні втрати за період з листопада 2025 року по квітень 2026 року станом на 01.05.2026 складають суму 2 131,03 грн.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підстави виникнення цивільних прав та обов`язків виникають з договорів та інші правочинів.

Статтями 6, 627 Цивільного кодексу України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В частині 1 статті 638 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Приписами частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статтею 527 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Стаття 599 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 714 Цивільного кодексу України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частиною 2 статті 714 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно з приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з вимогами статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В частині 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено правові наслідки порушення зобов`язання, встановлені договором або законом.

З розрахунків позивача вбачається, що за відповідачем рахується заборгованість за спожиту електричну енергію по Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 61-351 від 01.01.2019 за період з листопада 2025 року по квітень 2026 року у сумі 112 987,84 грн. Строк оплати за вказаний період настав, проте доказів погашення відповідачем заборгованості в зазначеній сумі матеріали справи не містять.

Отже, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено не здійснення відповідачем повної та своєчасної оплати вартості спожитої електричної енергії за період з листопада 2025 року по квітень 2026 року.

Враховуючи викладене та те, що відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та відсутність доказів на підтвердження сплати відповідачем заборгованості за електричну енергію за період з листопада 2025 року по квітень 2026 року у сумі 112 987,84 грн., суд визнає вимоги позивача в цій частині обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням інфляційних витрат на суму боргу та процентів річних виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов`язання.

Так, пунктом 9.1 Договору встановлено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством.

Умовою п. 7 Комерційної пропозиції № 1 передбачено, що у разі порушення Споживачем строків оплати електричної енергії, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, передбачених п. 4 комерційної пропозиції, Постачальник проводить нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюється нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочки; 3 % річних з простроченої суми.

При цьому сума грошового зобов`язання за договором повинна бути оплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Суми пені, 3 % річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком та повинні бути сплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання Споживачем.

За розрахунком позивача, відповідачу за період з 01.11.2025 р. по 30.04.2026 р. станом на 01.05.2026 нараховано 3 % річних в розмірі 973,01 грн. Інфляційні втрати за період з листопада 2025 року по квітень 2026 року станом на 01.05.2026 складають суму 2 131,03 грн.

Перевіривши правомірність та правильність нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що вказані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства, умовам договору, нараховані арифметично вірно, з урахуванням чого, позовні вимоги про стягнення 3% річних у сумі 973,01 грн. та індексу інфляції у сумі 2 131,03 грн. суд визнає обґрунтованими, доведеним матеріалами справи, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене та враховуючи принципи справедливості, добросовісності та розумності, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог, а відтак позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується частиною першою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи задоволення позову в повному обсязі, судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЙНО-ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «ВТОРИННІ РЕСУРСИ» (61072, Харківська обл., м. Харків, пр. Науки, буд. 27, корпус А, офіс 300, код ЄДРПОУ 34858833) на користь Приватного акціонерного товариства «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» (61057, Харківська обл., м. Харків, вул. Гоголя, 10, код ЄДРПОУ 42206328) заборгованість за спожиту електричну енергію за період з листопада 2025 року по квітень 2026 року у сумі 112 987,84 грн за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 61-351 від 01.01.2019 року на поточний рахунок із спеціальним режимом використання у філії ХОУ АТ «Ощадбанк» НОМЕР_1 , МФО 351823, код ЄДРПОУ 42206328; нарахування 3 % річних з 01.11.2025 р. по 30.04.2026 р. у сумі 973,01 грн та інфляційні втрати з листопада 2025 року по квітень 2026 року у сумі 2 131,03 грн за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 61-351 від 01.01.2019 року на поточний рахунок у філії ХОУ АТ «Ощадбанк» НОМЕР_2 , МФО 351823, код ЄДРПОУ 42206328; витрати зі сплати судового у розмірі 2 662,40 грн на поточний рахунок НОМЕР_2 , МФО 351823, філія ХОУ АТ «Ощадбанк», код ЄДРПОУ 42206328).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно дост. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Позивач: Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" (61057, Харківська обл., місто Харків, вулиця Гоголя, будинок 10, код ЄДРПОУ 42206328).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЙНО-ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «ВТОРИННІ РЕСУРСИ» (61072, Харківська обл., м. Харків, пр. Науки, буд. 27, корпус А, офіс 300, код ЄДРПОУ 34858833).

Повне рішення складено "14" вересня 2026 р.

СуддяВ.В. Усата

справа № 922/2459/26