Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №922/2438/24 (922/4055/24) — Господарський суд Харківської області

Суд: Господарський суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Господарське

Категорія: спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна

Дата: 06 вересня 2026 р.

Справа: №922/2438/24 (922/4055/24)

Суддя: Прохоров С.А.

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/2438/24 (922/4055/24)

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Кончаренко В.Ю.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування"

про стягнення коштів

за участю :

позивача - Бенденжук Л.О.

відповідача - Лебедєв Д.В. в режимі відеоконференції (після перерви не з`явився)

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада звернулася до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування" 1 497 630,86 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки загальною площею 1,9660га за адресою: пр-т Ново-Баварський, 118 у м. Харкові з кадастровим номером 6310137900:12:013:0035 за період з 01.01.2020 по 28.02.2022, а також покласти на відповідача судовий збір за подання позовної заяви.

27.03.2025 рішенням Господарського суду Харківської області у справі №922/2438/24(922/4055/24) у задоволенні позову відмовлено повністю.

09.07.2025 постановою Східного апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Харківської області від 27.03.2025 у справі № 922/2438/24 (922/4055/24) - залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.01.2026 було скасовано постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.07.2025 та рішення Господарського суду Харківської області від 27.03.2025 у справі № 922/2438/24 (922/4055/24). Справу № 922/2438/24 (922/4055/24) передано до Господарського суду Харківської області на новий розгляд.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 23.02.2026 передано справу до розгляду судді Прохорову С.А.

Ухвалою суду від 02.03.2026 прийнято справу №922/2438/24 (922/4055/24) до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами наданими сторонами.

Ухвалою суду від 30.04.2026 суд перейшов до розгляду справи № 922/2428/24 (922/4055/24) за правилами загального позовного провадження.

12.05.2026 року від відповідача надійшов відзив, в яких зазначено, що позивачем не доведено належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами факт правомірності здійснення розрахунку стягуваної суми безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період 01.01.2020-28.02.2022 у сумі 1 497 630,86 грн із застосуванням коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов із значенням 1 за користування земельною ділянкою загальною площею 1,9660 га по проспекту Ново-Баварський, 118 у м. Харкові (кадастровий номер 6310137900:12:013:0035), що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Також відповідач, заперечуючи проти вимог вказує про невірне застосування позивачем коефіцієнту К1 для розрахунку безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, у зв`язку зі складними інженерно-геологічними умовами земельної ділянки, що підтверджується експертним висновком, який було подано відповідачем під час попереднього розгляду справи.

Позивачем не було подано до суду будь-яких додаткових пояснень у справі.

Ухвалою суду від 01.06.2026 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 29 червня 2026 року.

У зв`язку з перебуванням судді Прохорова С.А. у відрядженні судове засідання було перенесено на 17.08.2026.

В судовому засіданні 17.08.2026 року представник позивача підтримав позовні вимоги, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 17.08.2026 року заперечував проти позовних вимог та просив суд відмовити у їх задоволенні.

Ухвалою суду від 17.08.2026 року, яка занесена до протоколу судового засідання, судом оголошено перерву до 07.09.2026.

В судове засідання, призначене на 07.09.2026 року, з`явився представник позивача Харківської міської ради.

Відповідач судове засідання 07.09.2026 року не з`явився, причини неявки суду невідомі, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений відповідно до вимог чинного законодавства.

Верховний Суд у постанові від 28.01.2026, направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, зазначив, що для правильного вирішення спору у цій справі необхідно з`ясувати та оцінити обставини, що мають значення для визначення періоду, площі фактичного користування та складових розрахунку у межах заявленого позивачем періоду, а також розмежувати:

1) питання наявності підстав для виникнення кондикційного зобов`язання;

2) питання визначення розміру безпідставно збережених коштів.

Крім того, необхідно надати оцінку поданому позивачем витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а також запереченням відповідача щодо застосування такої оцінки для визначення розміру заявлених до стягнення коштів, а також перевірити доводи відповідача щодо можливості та порядку застосування понижуючого коефіцієнта складних інженерно-геологічних умов, зокрема з`ясувати: чи підтверджено належними та допустимими доказами наявність підстав для застосування такого коефіцієнта; чи визначено частку земельної ділянки, до якої може бути застосований понижуючий коефіцієнт; чи встановлено конкретне значення такого коефіцієнта відповідно до вимог нормативних актів, які регулюють порядок визначення орендної плати за землю у місті Харкові, у спірний період.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, з урахуванням вказівок викладених в постанові Верховного суду від 28.01.2026, суд встановив наступне.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 15.07.2024 № 386792487 право власності на нежитлові будівлі за адресою: м. Харків, просп. Ново-Баварський, 118 зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування" (далі - ТОВ "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування") на:

- з 23.01.2019 по теперішній час на нежитлову будівлю літ. "Л/1-1" загальною площею 277,0кв.м, на підставі свідоцтва про право власності від 17.07.2008, протоколу загальних зборів учасників товариства відповідача від 16.01.2019 № 84, висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна від 26.11.2018 № 1046987;

- з 23.01.2019 по теперішній час на нежитлову будівлю літ. "М/1-1" загальною площею 52,7кв.м, на підставі свідоцтва про право власності від 17.07.2008, протоколу загальних зборів учасників товариства відповідача від 16.01.2019 № 84, висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна від 26.11.2018 № 1046987;

- з 23.01.2019 по теперішній час на нежитлову будівлю літ. "Д/1-1" загальною площею 321,6кв.м, на підставі свідоцтва про право власності від 17.07.2008, протоколу загальних зборів учасників товариства відповідача від 16.01.2019 № 84, висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна від 26.11.2018 № 1046987;

- з 22.01.2019 по теперішній час на нежитлову будівлю літ. "Я/1-1" загальною площею 1635,4кв.м на підставі протоколу загальних зборів учасників товариства відповідача від 16.01.2019 № 84, висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна від 26.11.2018 № 1046987;

- з 22.01.2019 по теперішній час на нежитлову будівлю літ. "Ш/1-1" загальною площею 1214,8кв.м на підставі протоколу загальних зборів учасників товариства відповідача від 16.01.2019 № 84, висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна від 26.11.2018 № 1046987;

- з 25.12.2013 по теперішній час на нежитлову будівлю літ. "Б-1" загальною площею 1982,1 кв.м на підставі договору купівлі-продажу від 20.02.2007 № 1107.

Вищевказані нежитлові будівлі розташовані на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 6310137900:12:013:0035, право користування якою відповідачем не оформлено.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 18.09.2024 № HB-0002296132024 площа земельної ділянки по просп. Ново-Баварському, 118 у м. Харкові з кадастровим номером 6310137900:12:013:0035 складає 1,9660 га, сформована земельна ділянка - 24.05.2019. Вищевказана земельна ділянка належить до земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення. Вид цільового призначення земельної ділянки: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об`єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком.

Статтею 79-1 Земельного кодексу України передбачено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж

та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння

їй кадастрового номера.

Сформована земельна ділянка підлягає державній реєстрації

у Державному земельному кадастрі.

Харківською міською радою проведено комплекс перевірочних заходів з питань використання та охорони земель територіальної громади міста Харкова, додержання вимог земельного законодавства щодо земельної ділянки по просп. Ново-Баварському, 118 у м. Харкові.

За результатами обстеження складено акт обстеження земельної ділянки за адресою: м. Харків, просп. Ново-Баварський, 118 (кадастровий номер 6310137900:12:013:0035) від 21.08.2024, яким встановлено, що земельна ділянка (кадастровий номер 6310137900:12:013:0035) площею 1,9660га за адресою: м. Харків, просп. Ново-Баварський, 118 огороджена, доступ до земельної ділянки обмежений. Відповідно до технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки на земельній ділянці знаходяться нежитлові будівлі літ. "Л/1-1", літ. "М/1-1", літ. "Д/1-1", літ. "Я/1-1", літ. "Ш/1-1", літ. "Б-1", право власності на які зареєстроване за відповідачем.

Виходячи із встановлених судом обставин та факту визнання всіма учасниками справи знаходження на спірній земельній ділянці зазначених вище нежитлових будівель, суд вважає також встановленим відповідний факт.

Відповідно до листа Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 29.07.2024 № 15046/5/20-40-04-02-12 відповідачем сплачено за використання земельної ділянки загальною площею 1,9660га з кадастровим номером 6310137900:12:013:0035 по просп. НовоБаварському, 118 у м. Харкові: за 11 місяців 2020 року - 650 557,46грн; за 2021 рік - 382 429,27 грн земельного податку.

Позивачем на підставі Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 26.01.2024 № здійснено розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання відповідачем земельної ділянки з кадастровим номером 6310137900:12:013:0035, площею 1,9660га по просп. Ново-Баварському, 118, у м. Харкові без правовстановлюючих документів, відповідно до якого загальна сума безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки за період з 01.01.2020 по 28.02.2022 (з урахуванням сплачених відповідачем коштів за 11 місяців 2020 року та за 2021 рік) складає 1 497 630,86грн, які є предметом позову у справі.

Під час здійснення розрахунку позивачем застосовано коефіцієнт складних інженерно-геологічних умов із значенням 1.

Вищевказаний розрахунок виконано на підставі Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради № 41/08 від 27.02.2008 (надалі - Положення № 41/08).

Відповідач, заперечуючи проти позову, посилається на те, що позивачем не доведено обґрунтованості застосування ним при розрахунках коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов - 1.

Як зазначає відповідач, відповідно до Експертного висновку щодо наявності складних інженерно-геологічних умов земельної ділянки, наданої в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування" за адресою: Харківська область, м. Харків, Новобаварський район, пр. Ново-Баварський (Ілліча), 118, кадастровий номер 6310137900:12:013:0035 (загальна площа 1,9660 га) № 25 від 11.12.2024 за сукупністю факторів потенційної затоплюваності високими водами в періоди максимальної водності, постійного підтоплення в звичайних умовах і наявності потужного шару насипних ґрунтів, які не можуть бути використані (без попередньої підготовки відповідно до результатів польових і лабораторних випробувань) у якості природних основ фундаментів проектованих будівель і споруд: - сучасні інженерно-геологічні та гідрогеологічні умови ділянки визначені як складні; - відповідно до "Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі у м. Харкові" (затв. 19 сесією Харківської міськради 5 скликання від 27.02.2008 № 41/08 (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно з рішеннями 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 № 567/17) рекомендується застосувати понижуючий коефіцієнт К1 на складність інженерно-геологічних умов за "наявністю ґрунтових вод на глибині до 2,0м".

На думку відповідача, вказане відповідає необхідності застосування позивачем для розрахунку суми безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки коефіцієнту К1 – 0,73.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд зазначає наступне.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст.14 Конституції України).

Відповідно до статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Правові підстав користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 Земельного кодексу України реалізується через право постійного користування або право оренди.

Відповідно до статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (ст. 206 Земельного кодексу України).

Частиною 1 статті 93 і статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт «в» частини 1 статті 96 Земельного кодексу України).

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п. 14.1.136 п.14.1 ст.14 ПК України).

Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (ч.1 ст.190 ЦК України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України у вказаній редакції).

Відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1. статті 14 ПК України)

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини першої статті 21 Закону України «Про оренду землі» визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Проте, договір оренди спірної земельної ділянки у вказаний позивачем період укладений не був.

Таким чином, відповідач за відсутності діючого договору оренди земельної ділянки не сплачував за спірний період орендну плату за користування земельною ділянкою, а тому безпідставно зберіг кошти за рахунок позивача.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 статті 1212 ЦК України.

Із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.

Тобто, нормами чинного законодавства саме на власника нерухомого майна покладено обов`язок сплати коштів за користування земельною ділянкою комунальної форми власності, на якій воно розміщене.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Таким чином, положення глави 15, статі 125 Земельного кодексу України, статті 1212 Цивільного кодексу України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20.

Відсутність договору оренди не вказує на те, що відповідач не зобов`язаний сплачувати кошти за користування земельною ділянкою, адже у зв`язку із набуттям права власності на нежитлові приміщення (нерухоме майно), що розташоване на земельній ділянці, у нього автоматично виник обов`язок належним чином вносити плату за користування цією земельною ділянкою, враховуючи презумпцію оплатності використання земельних ділянок в України.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наводив таку правову позицію: у разі користування сформованою земельною ділянкою комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору власник такої земельної ділянки може захистити своє право на компенсацію йому недоотриманої орендної плати у порядку статті 1212 ЦК України (постанова Верховного Суду від 09.02.2022 у справі № 910/8770/19, Постанова Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20).

Враховуючи викладене, суд вважає правомірною вимогу позивача у випадку використання землекористувачем сформованої земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору оренди, про компенсацію йому вартості не отриманої орендної плати в порядку статті 1212 ЦК України.

Суд вважає безпідставними заперечення відповідача стосовно недоведеності позивачем обставин користування відповідачем всією земельною ділянкою саме площею 19 660,00 кв.м, та зазначає, що земельна ділянка з кадастровим номером 6310137900:12:013:0035, на якій розташовані об`єкти нерухомого майна, належні відповідачу на праві власності, та за користування якою Харківська міська рада просить стягнути безпідставно збережені кошти у виді орендної плати, сформована з 24.05.2019.

Спірна земельна ділянка формувалась на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки просп. Ново-Баварському, 118 у м. Харкові, яка розроблялась саме на замовлення відповідача, що підтверджується копією технічної документації, наявною в матеріалах справи.

Суд звертає увагу на те, що технічна документація відповідачем не оскаржувалась, із обґрунтованими запереченнями щодо формування земельної ділянки загальною площею 19 660,00 м.кв. відповідач до позивача не звертався.

Як вбачається з листа Головного управління Державної податкової служби

у Харківській області від 29.07.2024 № 15046/5/20-40-04-02-12 ТОВ «ХЗПТУ» обліковується платником податку за земельну ділянку площею 1,9660 га з кадастровим номером 6310137900:12:013:0035 по просп. Ново-Баварському, 118 у м. Харкові. Відповідач самостійно декларує зобов`язання зі сплати коштів саме за всю земельну ділянку.

Суд погоджується з доводами позивача стосовно того, що нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.

Суд вважає, що власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі № 924/856/20.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з урахуванням наявних у матеріалах справи доказів, суд вважає доведеним факт користування відповідачем земельної ділянки площею 1,9660 га.

З огляду викладене, відповідач як власник нерухомого майна, що знаходиться на спірній земельній ділянці комунальної власності, зокрема, у період з 01.01.2020 по 28.02.2022 фактично використовував земельну ділянку без достатніх правових підстав.

Оскільки відповідач, будучи власником об`єктів нерухомого майна, розташованого на спірній земельній ділянці, у період з 01.01.2020 по 28.02.2022 фактично користувався земельною ділянкою комунальної власності без належного оформлення права користування та без державної реєстрації такого права, тому у нього виник обов`язок компенсувати власнику земельної ділянки кошти, які він мав би сплатити за звичайних умов платного землекористування.

Таким чином, спірні правовідносини за своєю правовою природою є кондиційними, що узгоджується з вищенаведеними правовими висновками Верховного Суду у справах щодо фактичного користування земельними ділянками без оформлення правовстановлюючих документів.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що у Харківської міської ради виникло право на стягнення з відповідача коштів за фактичне користування земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

Верховний Суд у постанові від 13.01.2026 у справі №922/407/23 зазначив, що спір щодо правильності окремих елементів розрахунку (зокрема, застосування коефіцієнтів) стосується визначення розміру безпідставно збережених коштів, але не усуває самого факту виникнення кондикційного зобов`язання. При цьому відсутність визначення частки земельної ділянки, відсутність конкретного значення коефіцієнта та відсутність прив`язки до площі та періоду є обставинами, які підлягають перевірці при вирішенні питання про можливість застосування понижуючого коефіцієнта і не усувають необхідності окремого з`ясування факту користування земельною ділянкою без оформлення права.

З наведеного слідує, наявність недоліків у розрахунках позивача не позбавляє останнього права на доведення реального користування відповідачем земельною ділянкою за відсутності правових підстав, а суди у такому випадку зобов`язані перевіряти фактичне користування ділянкою без оформлених прав та надавати оцінку здійсненому розрахунку розміру орендної плати.

Досліджуючи та оцінюючи обставини, що мають значення для визначення розміру безпідставно збережених коштів (зокрема, частку земельної ділянки, до якої може застосовуватися коефіцієнт К1, значення такого коефіцієнта за спірний період, належність і допустимість доказів щодо підстав його застосування, а також перевіряючи арифметичну перевірку розрахунку з урахуванням сплачених сум), про що наголошено Верховним Судом у постанові від 22.01.2026 у цій справі, суд виходить з наступного.

Як встановлено судом, позивачем на підставі Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 18.09.2024 №НВ-0002296132024 здійснено розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання відповідачем Земельної ділянки без правовстановлюючих документів, відповідно до якого загальна сума безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки за період з 01.01.2020 по 28.02.2022 (з урахуванням сплачених відповідачем коштів за 11 місяців 2020 року та за 2021 рік) складає 1 497 630,86 грн.

При цьому, як вже зазначалося, під час здійснення розрахунку позивачем застосовано коефіцієнт складних інженерно-геологічних умов із значенням 1.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку може використовуватися як доказ відповідних даних, а питання його застосовності до спірного періоду вирішується з урахуванням доводів та доказів сторін у конкретній справі (див. висновки Верховного Суду у постанові від 13.01.2026 у справі №922/407/23).

Суд касаційної інстанції, направляючи справу №922/2438/24 (922/4055/24) на новий розгляд, у постанові від 22.01.2026 врахував вищенаведену позицію Верховного Суду у справі №922/407/23 та зазначив про необхідність надати оцінку поданому позивачем витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а також запереченням відповідача щодо застосування такої оцінки для визначення розміру заявлених до стягнення коштів.

Так, досліджуючи питання того, чи може Витяг про нормативну грошову оцінку сформований у 2024 році належним чином підтверджувати здійснений позивачем розрахунок безпідставно збережених коштів за спірний період 2020 – 2022 року, суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20 про те, що витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

Отже, у цьому питанні необхідно встановити, чи була нормативно-грошова оцінка земельної ділянки сталою стосовно наданого позивачем витягу та чи не зазнала вона змін у період, за який позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти відповідачем.

Разом з цим, з інформації, яка наявна у відритому доступі, суд встановив, що технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 була затверджена рішенням 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 № 1474/19 і застосовується з 01.01.2020.

Вказане рішення є чинним та в судовому порядку недійсним не визнавалося, доказів зміни нормативної грошової оцінки у спірний період 01.01.2020 – 28.02.2022 матеріали справи не містять.

Щодо розрахунку безпідставно отриманих коштів у вигляді орендної плати, які позивач просить стягнути із відповідача за спірний період, суд зазначає наступне.

Пунктом 2.4 Положення №41/08 річна орендна плата (О) за земельну ділянку розраховується за формулою:

О=Ц х Б х К1 х К2

де:

Ц - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, грн.;

Б - єдина для м. Харкова базова ставка орендної плати (частка одиниці);

К1 - коефіцієнт, який враховує наявність складних інженерно-геологічних умов земельної ділянки, визначається згідно з додатком до цього Положення;

К2 - коефіцієнт, який враховує розмір земельної ділянки, визначається згідно з додатком до цього Положення.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки розраховується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року (пункт 289.2 статті 289 ПК України).

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Згідно інформації, що розміщена на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, функції якого на цей час виконує Держгеокадастр, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 2020 рік – 1,0, 2021 рік – 1,1, 2022 рік – 1,15, 2023 рік – 1, 051.

Значення коефіцієнта індексації за певний рік застосовується в наступному році, який йде за роком, за який його встановлено, шляхом помноження розміру орендної плати на його значення.

Як вбачається з пояснень позивача, оскільки витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки отримано Харківською міською радою у 2024 році, для визначення розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки за попередні роки було поділено розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, вказаний у витязі на відповідні коефіцієнти індексації за попередні роки.

При здійсненні розрахунку позивач застосував коефіцієнт складних інженерно-геологічних умов (К1) із значенням 1.

Застосування коефіцієнтів складних інженерно-геологічних умов (К1) та обмеженого використання (К2) здійснюється за ініціативою орендаря на підставі наданих ним документів, які свідчать про наявність обставин, що дають право на використання вказаних коефіцієнтів (експертні висновки територіальної організації в галузі інженерних вишукувань для будівництва, спеціалізованих установ та організацій, довідки державних та інших уповноважених органів, висновки (довідки) підприємств, установ та організацій, які експлуатують об`єкти, навколо (уздовж) яких встановлені охоронні зони, тощо).

Аналогічні приписи щодо застосування коефіцієнтів складних інженерно-геологічних умов містить п. 2.4 Положення "Про порядок визначення розміру орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові", затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 № 41/08, в редакції з 01.01.2022.

Пунктом 4.1. Положення № 41/08 встановлено особливості визначення орендної плати для окремих категорій орендарів, зокрема, землі, для яких встановлено особливий режим розрахунку орендної плати є землі промисловості, до яких застосовується ставка річної орендної плати (відсоток від нормативно грошової оцінки) в розмірі 4%.

Додатком до Положення № 41/08 "Коефіцієнти умов використання земельної ділянки" (в редакції до 31.12.2021) встановлено, що у випадку перевищення 50 кв.м площі земельної ділянки, застосовується у даному коефіцієнті значення 1.

Коефіцієнт, який ураховує розмір земельної ділянки, визначено п.2.4 Положення "Про порядок визначення розміру орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові", затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 № 41/08, в редакції з 01.01.2022 склав 0,85.

Разом з тим, відповідач не погоджується із здійсненим позивачем розрахунком розміру безпідставно збережених коштів, оскільки вважає, що позивач мав застосовувати коефіцієнт складних інженерно-геологічних умов К1=073 за весь період користування земельною ділянкою з 01.01.2020 по 28.02.2022.

Відповідач послався на те, що відповідно до Експертного висновку щодо наявності складних інженерно-геологічних умов земельної ділянки зробленого ДП "Український державний головний науково-дослідний і виробничий інститут інженерно-технічних та екологічних вишукувань", за сукупністю факторів потенційної затоплюваності високими водами в періоди максимальної водності, постійного підтоплення в звичайних умовах: наявності потужного шару насипних ґрунтів (до 7,5 м), які не можуть бути використані (без попередньої підготовки відповідно до результатів польових і лабораторних випробувань) як природна основа фундаментів проектованих будівель і споруд; сучасні інженерно-геологічні та гідрогеологічні умови ділянки визначені як складні; відповідно до Положення від 27.02.2008 №41/08 (зі змінами та доповненнями) рекомендується застосувати понижуючий коефіцієнт К1 на складність інженерно-геологічних умов за "наявністю ґрунтових вод на глибині до 2,0 м"; при розрахунку орендної плати за користування Земельною ділянкою слід застосувати коефіцієнт К1.

Таким чином, відповідно до додатку до Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові від 27.02.2008 № 41/08, Позивач повинен був застосувати коефіцієнт умов використання земельної ділянки: зона залягання ґрунтових вод на глибині менше 2 м при будівництві або реконструкції будівель і споруд при рівнях відповідальності: нормальний та підвищений коефіцієнту К1 значення 0,73, чого Позивачем зроблено не було.

Додаток "Коефіцієнти умов використання земельної ділянки" (таблиці) до Положення від 27.02.2008 № 41/08 (у відповідній редакції) передбачає застосування до значення коефіцієнту К1 при показниках зони залягання ґрунтових вод на глибині менше 2,00м при будівництві або реконструкції будівель і спору при рівнях відповідальності: нормальний та підвищений - значення К1=0,73; знижений 0,90; зона дії: частка земельної ділянки в межах зони.

Суд, надаючи оцінку відповідному розрахунку та доводам відповідача щодо правомірності та порядку застосування понижуючого коефіцієнта складних інженерно-геологічних умов, виходить із наступного.

Так, з досліджених матеріалів справи вбачається, що позивачем здійснено розрахунки безпідставно збережених відповідачем коштів у розмірі орендної плати у наступному порядку та розмірі:

- за період з 01.01.2020 – 31.12.2020 сума орендної плати становить 631 700,08 грн - за вирахуванням сум, сплачених відповідачем як земельний податок землекористувача (тобто розмір безпідставно збережених коштів розраховано як різниця між розміром плати за землю, яка має надійти до місцевого бюджету (982 257,54 грн), та фактично здійсненою оплатою за користування землею (350 557,46 грн);

- за період з 01.01.2021 – 31.12.2021 сума орендної плати становить 689 124,42 грн - за вирахуванням сум, сплачених відповідачем як земельний податок землекористувача (тобто розмір безпідставно збережених коштів розраховано як різниця між розміром плати за землю, яка має надійти до місцевого бюджету (1 071 553,69 грн), та фактично здійсненою оплатою за користування землею (382 429,27 грн);

- за період з 01.01.2022 – 28.02.2022 сума орендної плати становить 176 806,36 грн.

Із змісту поданого позивачем розрахунку слідує, що в період з 01.01.2020 по 28.02.2022 загальний розмір безпідставно збережених коштів складає 1 497 630,86 грн, який розрахованого з урахуванням нормативної грошової оцінки у розмірі 431130380,66грн, ставки річної орендної плати - 4%, коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов - 1, коефіцієнт розміру земельної ділянки - 1.

Пунктом 2.4. Положення №41/08 (в редакції до 31.12.2021) встановлено, що річна орендна плата (О) за земельну ділянку розраховується за формулою:

О=Ц*Б*К1*К2

де:

Ц - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, грн.;

Б - єдина для м. Харкова базова ставка орендної плати (частка одиниці);

К2 - коефіцієнт, який враховує розмір земельної ділянки, визначається згідно з додатком до цього Положення.

Пунктом 4.1. Положення №41/08 встановлено особливості визначення орендної плати для окремих категорій орендарів, зокрема, землі, для яких встановлено особливий режим розрахунку орендної плати є землі промисловості, до яких застосовується ставка річної орендної плати (відсоток від нормативно грошової оцінки) в розмірі 4%.

Додатком до Положення №41/08 "Коефіцієнти умов використання земельної ділянки" (в редакції до 31.12.2021) встановлено, що у випадку перевищення 50кв.м площі земельної ділянки, застосовується у даному коефіцієнті значення 1.

Аналогічний розмір коефіцієнту, який ураховує розмір земельної ділянки, визначено п. 2.4 Положення "Про порядок визначення розміру орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові", затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 № 41/08, в редакції з 01.01.2022.

У даному випадку, оскільки відповідачем не було надано Харківські міській раді доказів на підтвердження особливих умов використовуваної земельної ділянки, суд вважає, що позивачем у розрахунках вірно застосоване базове значення 1.

Разом з цим, відповідачем в ході розгляду справи надано Експертний висновок щодо наявності складних інженерно-геологічних умов спірної земельної ділянки загальною площею 1,9660 га.

Зі змісту вказаного Висновку експерта випливає, що сучасні інженерно-геологічні та гідрогеологічні умови земельної ділянки визначені як складні та відповідно до Положення №41/08 рекомендовано застосувати понижуючий коефіцієнт К1 за складність інженерно-геологічних умов за "наявністю ґрунтових вод на глибині до 2,0 м".

Стосовно експертного висновку, поданого відповідачем, суд зазначає наступне.

Так, у постанові від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20 Велика Палата Верховного Суду також виснувала, що для цілей сплати орендної плати чи повернення безпідставно збережених грошових коштів фактичним землекористувачем без оформлення орендного договору належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98-103 ГПК України, які містять інформацію щодо предмета спору.

В свою чергу, поданий відповідачем експертний висновок не є висновком судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, відповідно до статей 98-103 ГПК України, з відповідним клопотанням про призначення у справі судової експертизи відповідач не звертався.

Крім того, дослідивши експертний висновок, поданий відповідачем, судом було встановлено, що його складено на підставі даних наявних матеріалів регіональної вивченості території та інженерних вишукувань за 1976, 1981, 1991 роки, що може не відповідати сучасним інженерно-геологічним та гідрогеологічним умовам ділянки. Вказаний висновок не містить жодної інформації про фактичний огляд експертом спірної земельної ділянки та встановлення її реальних інженерго-геологічних умов на теперішній час, які роботи були здійснені експертом для встановлення умов земельної ділянки. З експертного висновку не вбачається можливим встановити з яких ще факторів, окрім літератури минулих років, експертом встановлено умови ділянки як ділянку з потенційною затоплюваністю високими водами, а сучасні інженерно-геологічні та гідрогеологічні умови спірної ділянки визначені як складні.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (статті 78 та 79 ГПК України).

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зважаючи на викладене вище, суд відхиляє доводи відповідача про щодо безпідставного нарахування позивачем заборгованості у зв`язку з незастосуванням понижуючого коефіцієнту К1=0,73 на складність інженерно-геологічних умов за період з 01.01.2020 по 31.12.2021, оскільки відповідач не звертався до Харківської міської ради та не ініціював вирішення питання щодо застосування коефіцієнтів складних інженерно-геологічних умов, а сам поданий відповідачем експертний висновок, не може бути належним, допустимими та достовірним доказом у розумінні приписів ст.ст. 76 - 78 ГПК України на підтвердження наявності складних інженерно-геологічних умов земельної ділянки в сучасні часи на момент нарахування позивачем безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також суд має вирішити питання розподілу та стягнення судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Під час розгляду справи судом установлено, що позивачем сплачено 22 464,46 грн судового збору за подання позовної заяви.

В подальшому позивачем було сплачено 33 696,69 грн судового збору за подання апеляційної скарги та 44 928,91 грн за подання касаційної скарги.

Спір виник унаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань, що стало підставою для звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права.

Таким чином, судові витрати відповідно до п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 4, ч. 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача, у тому числі і понесені позивачем витрати судового збору за апеляційну та касаційну скарги у цій справі.

Керуючись статтями статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 2, 4, 5, 13, 73, 74, 76-79, 86, 126, 129, 236-239 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРКІВСЬКИЙ ЗАВОД ПІДЙОМНО-ТРАНСПОРТНОГО УСТАТКУВАННЯ» (адреса: просп. Ново-Баварський, буд. 118, м. Харків, 61019, код ЄДРПОУ 19364229) на користь ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (адреса: 61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 7, код ЄДРПОУ 04059243) 1 497 630,86 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки загальною площею 1,9660га за адресою: пр-т Ново-Баварський, 118 у м. Харкові з кадастровим номером 6310137900:12:013:0035 за період з 01.01.2020 по 28.02.2022.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРКІВСЬКИЙ ЗАВОД ПІДЙОМНО-ТРАНСПОРТНОГО УСТАТКУВАННЯ» (адреса: просп. Ново-Баварський, буд. 118, м. Харків, 61019, код ЄДРПОУ 19364229) на користь ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (адреса: 61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 7, код ЄДРПОУ 04059243) 22 464,46 грн судового збору за подання позовної заяви, 33 696,69 грн за подання апеляційної скарги та 44 928,91 грн за подання касаційної скарги.

Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.

Учасники справи:

Позивач - ХАРКІВСЬКА МІСЬКА РАДА (адреса: 61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 7, код ЄДРПОУ 04059243)

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ХАРКІВСЬКИЙ ЗАВОД ПІДЙОМНО-ТРАНСПОРТНОГО УСТАТКУВАННЯ» (адреса: просп. Ново-Баварський, буд. 118, м. Харків, 61019, код ЄДРПОУ 19364229)

Повне рішення складено "14" вересня 2026 р.

СуддяС.А. Прохоров

Оригінал: reyestr.court.gov.ua