Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №922/2246/26 — Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/2246/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Божко Є.А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Садівничого товариства «ПЕТРІВСЬКЕ» (62400, Харківська обл., Харківський р-н, село Петрівка)

про скасування запису

за участю представників:

позивача - Ашурової А.Р. (ордер серія АХ № 1360190 від 22.06.2026),

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Садівничого товариства «ПЕТРІВСЬКЕ», в якій просить скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань запис про ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) як керівника та представника САДІВНИЧОГО ТОВАРИСТВА «ПЕТРІВСЬКЕ» (Код ЄДРПОУ 23322048).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.06.2026 позовну заяву ОСОБА_1 (вх.№ 2246/26) залишено без руху. Встановлено ОСОБА_1 строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху. Встановлено ОСОБА_1 спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом: зазначення відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету позивача та відповідача; надання копії Протоколу Загальних зборів СТ «ПЕТРІВСЬКЕ» № 2020-2 від 14 березня 2020 року; надання нотаріально засвідченої в порядку статті 79 Закону України "Про нотаріат" та забезпеченої перекладом українською мовою копії документа, викладеного іноземною мовою.

29.06.2026 від представника позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява про усунення недоліків (вх.№ 15780/26).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/2246/26. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Почато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 28 липня 2026 року об 11:00.

У підготовчому засіданні 28.07.2026 постановлено ухвалу, яку внесено до протоколу підготовчого засідання, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 12.08.2026 на 12:00.

В порядку ст. 120-121 Господарського процесуального кодексу України сторони повідомлені про наступне судове засідання ухвалами від 28.07.2026.

У судовому засіданні 12.08.2026 постановлено ухвалу, яку внесено до протоколу судового засідання, про перерву в судовому засіданні до 09.09.2026 до 11:00.

В порядку ст. 120-121 Господарського процесуального кодексу України сторони повідомлені про наступне судове засідання ухвалами від 12.08.2026.

17.08.2026 від представника позивача через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення (вх.№ 20122/26), в яких позивач повідомляє, що примірники Протоколів Загальних зборів СТ «ПЕТРІВСЬКЕ» № 2023-1 та № 2023-2 від 09 квітня 2023 року, які наявні у матеріалах справи, не скріплені печаткою Товариства. Так, ОСОБА_1 як минулий керівник даного Товариства при підписанні Протоколу отримав лише такий екземпляр, екземпляр же, скріплений печаткою, а також сама печатка, разом з іншими документами Товариства, були передані новому керівнику за Актом прийому-передачі. При цьому, у даному випадку відсутність печатки на наявних примірниках протоколів не означає, що протоколи взагалі не були скріплені печаткою СТ «ПЕТРІВСЬКЕ». Так, 20 квітня 2023 року ОСОБА_1 передав ОСОБА_3 за актом приймання-передачі господарської документації СТ «ПЕТРІВСЬКЕ» поточну документацію, починаючи з 2013 року, у тому числі протоколи Загальних зборів. ОСОБА_1 залишив у себе примірники Протоколів № 2023-1 та № 2023-2 від 09.04.2023 без відбитка печатки, тоді як ОСОБА_3 було передано примірники цих же протоколів, скріплених печаткою СТ «ПЕТРІВСЬКЕ». При цьому зміст протоколу, його дата, номер, а також підписи осіб, які брали участь у його оформленні, залишаються незмінними незалежно від наявності відбитка печатки на конкретних примірниках. Відповідно до пункту 3.2 Протоколу № 2023-2 від 09.04.2023 ОСОБА_3 було обрано головою СТ «ПЕТРІВСЬКЕ» строком на один рік, тобто до 09 квітня 2024 року. Водночас будь-які докази того, що після припинення повноважень голови СТ «ПЕТРІВСЬКЕ» 09 квітня 2024 року ОСОБА_3 передав зазначений примірник протоколу іншій посадовій особі або іншому уповноваженому представнику кооперативу, відсутні. Таким чином, позивач повідомляє, що ОСОБА_1 об`єктивно позбавлений можливості надати примірники Протоколів № 2023-1 та № 2023-2 від 09.04.2023, які були скріплені печаткою, не з власної вини, а внаслідок обставин, пов`язаних із фактичним зберіганням господарської документації СТ «ПЕТРІВСЬКЕ».

У судовому засіданні 09.09.2026 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі, судові витрати покласти на відповідача.

Відповідач у судове засідання, призначене на 09.09.2026 на 11:00, свого повноважного представника не направив.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Копії ухвал у справі направлялись Садівничому товариству «ПЕТРІВСЬКЕ» засобами поштового зв`язку на адресу, зазначену в позовній заяві, що кореспондується з даними, які містяться Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та повернулись до суду без вручення з відміткою пошти "адресат відсутній".

Верховний Суд у постанові від 22.10.2024 у справі №910/18480/20 дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДРПОУ прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 25.06.2018 у справі №904/9904/17, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, від 30.03.2023 у справі №910/2654/22.

Беручи до уваги конкретні обставини справи, вимоги процесуального законодавства та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку - суду (аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, у постановах Верховного Суду від 14.06.2024 у справі №910/8002/23, від 11.06.2024 у справі №922/1988/23).

Судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Отже, суд належним чином виконав вимоги Господарського процесуального кодексу України щодо направлення процесуальних документів учасникам справи та здійснив всі необхідні дії з метою належного їх повідомлення про розгляд справи; відповідач визнається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи.

Разом з цим, Садівниче товариство «ПЕТРІВСЬКЕ» наданими відповідачу процесуальними правами не скористалося; у встановлений судом п`ятнадцятиденний строк відзив на позовну заяву до суду не подало.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, заяв та клопотань від нього не надходило, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

У судовому засіданні 09.09.2026 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Садівниче товариство «ПЕТРІВСЬКЕ» (скорочене найменування СТ «ПЕТРІВСЬКЕ») є юридичною особою, зареєстрованою 03.07.1992, дата запису: 21.04.2005, номер запису: 14711200000000624, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Протоколом Загальних зборів членів СТ "ПЕТРІВСЬКЕ" № 2021-2 від 23.02.2021 затверджено нову редакцію Статуту товариства, відповідно до якого Садівниче товариство «Петрівське», що за організаційно-правовою формою є обслуговуючим кооперативом, (далі по тексту - Обслуговуючий кооператив) - є добровільним об`єднанням громадян для організації колективного садівництва, городництва та спільної господарської діяльності на основі поєднання особистих та колективних інтересів.

Обслуговуючий кооператив створюється з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб громадян - членів Обслуговуючого кооперативу на основі спільного господарювання, поєднання особистих та колективних інтересів, розвитку самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.

Основним завданням є створення колективного центру садівництва та використання його можливостей для раціонального та високопродуктивного використання земельних ділянок, закладання багаторічних насаджень, вирощування ягід, фруктів, овочів та іншої сільськогосподарської продукції, а також для створення умов членам Обслуговуючого кооперативу для господарювання і відпочинку на виділених ділянках.

Пунктом 9.1 Статуту визначено, що вищим органом управління Обслуговуючого кооперативу є Загальні збори його членів. До органів управління належать Правління Обслуговуючого кооперативу. Голова Обслуговуючого кооперативу. Ревізійна комісія (ревізор) є контролюючим органом Обслуговуючого кооперативу.

Відповідно до п. 10.2 Статуту до виключної компетенції Загальних зборів належить, зокрема, обрання Голови Обслуговуючого кооперативу, членів Правління Обслуговуючого кооперативу, членів Ревізійної комісії, дільничних бригадирів та Ради бригадирів.

Рішення Загальних зборів оформлюються протоколом, який підписують Секретар зборів і Головуючий. Рішення Загальних зборів є обов`язковими для всіх органів та членів Обслуговуючого кооперативу. Протоколи Загальних зборів скріплюються печаткою Обслуговуючого кооперативу і зберігаються згідно затвердженого Порядку (п. 10.9, 10.10 Статуту).

За положеннями п. 12.1 Статуту Голова товариства обирається з числа його членів Загальними зборами на термін, що не перевищує п`яти років.

Відповідно до Протоколу Загальних зборів СТ «ПЕТРІВСЬКЕ» № 2020-2 від 14 березня 2020 року, зареєстрованого в реєстрі за № 468, 469 приватним нотаріусом ХМНО Мітякіною С.З. 24.03.2020 року, ОСОБА_1 обраний Головою СТ «ПЕТРІВСЬКЕ» зі строком повноважень три роки, тобто до 14.03.2023 року.

09 квітня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до СТ «ПЕТРІВСЬКЕ» із заявою, в якій просив звільнити його з посади голови СТ «ПЕТРІВСЬКЕ» у зв`язку з закінченням терміну перебування на посаді голови та за станом здоров`я.

Відповідно даних пункту 3 порядку денного Протоколу Загальних зборів СТ «ПЕТРІВСЬКЕ» № 2023-1 від 09 квітня 2023 року, ОСОБА_1 через постійні бойові дії та зменшення членів Товариства, пропонував ліквідувати СТ та приєднатися до Циркунівської громади. Проте зборами дана пропозиція була відхилена.

Протоколом Загальних зборів СТ «ПЕТРІВСЬКЕ» № 2023-2 від 09 квітня 2023 року було проведено розгляд заяви голови СТ ОСОБА_1 про складання повноважень, який зазначив, що відповідно до Статуту СТ та згідно Протоколу №2020-2 від 14.03.2020 року термін перебування на посаді голови правління ОСОБА_1 сплив 14 березня 2023 року та заявив про неможливість у подальшому очолювати Правління та виконувати повноваження Голови правління за станом здоров`я. У зв`язку з цим він ознайомив членів СТ зі своєю заявою від 09.04.2023 року з проханням про звільнення з посади голови СТ, а також у зв`язку зі звільненням від обов`язків голови попрохав виключити його з членів СТ (ділянка № НОМЕР_2 ).

Від учасника зборів надійшла пропозиція вибрати головою СТ «ПЕТРІВСЬКЕ» члена СТ ОСОБА_3 (ділянка № НОМЕР_3 ).

09.04.2023 року загальні збори проголосували за звільнення ОСОБА_1 з посади голови та обрання Головою СТ «ПЕТРІВСЬКЕ» ОСОБА_3 на строк повноважень 1 рік.

Пунктом 3.4. Протоколу також визначено, що у зв`язку зі зміною керівника уповноважено Голову СТ ОСОБА_3 внести необхідні зміни в Державний Реєстр підприємств та організацій України, інші державні реєстри, служби та фонди відповідно до чинного законодавств.

На підставі цього 20.04.2023 ОСОБА_1 передав ОСОБА_3 по акту прийому-передачі господарчої документації СТ «ПЕТРІВСЬКЕ» поточну документацію, статутну та реєстраційну документацію (оригінали), статутні оригінали старі та довідки, а також залишки грошових коштів, що перебували на обліку СТ.

Проте, як зазначає позивач, новий голова не вчинив покладених на нього обов`язків з проведення реєстраційних дій, керівником юридичної особи СТ «ПЕТРІВСЬКЕ» все ще зазначено ОСОБА_1 . При цьому, повноваження нового голови, обраного на один рік, вже також скінчилися, і відповідно відсутня особа, яка повноважна внести зміни до Державного реєстру. Проте дане становище порушує права позивача.

Позивач вважає, що трудові відносини між ним і СТ «ПЕТРІВСЬКЕ» припинені 09 квітня 2023 року у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 , а невиконання відповідачем рішення Загальних зборів СТ «ПЕТРІВСЬКЕ» щодо здійснення державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, пов`язані із зміною голови СТ «ПЕТРІВСЬКЕ», є порушенням приписів ст. 15 Закону України «Про кооперацію», ст. 22. 38 КЗпП України, ст. 43 Конституції України.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статтею 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Так, для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її думку, порушує її права й охоронювані законом інтереси (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №910/7164/19).

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004 № 14-рп/2004, від 16.10.2007 № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 № 2-рп/2008 зазначив, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

У рішенні №1-рп/2010 від 12.01.2010 Конституційний Суд України також наголосив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним.

Наведені висновки підтримані Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в постановах від 06.09.2023 року у справі №127/27466/20, від 10.09.2019 року у справі №921/36/18 та від 30.01.2019 року у справі №145/1885/15-ц, де суд виснував, що хоча такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини.

Статтею 13 Закону України «Про кооперацію» визначено підстави припинення членства в кооперативі. Згідно із даною статтею членство в кооперативі припиняється в тому числі й у разі добровільного виходу з нього.

Згідно із статтею 15 цього Закону вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу, до компетенції яких належить, зокрема, затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу; затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства, тощо.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про кооперацію» члени правління та голова кооперативу обираються загальними зборами членів кооперативу на строк, визначений статутом, але не більше ніж на п`ять років.

Судом встановлено, що відповідно до рішень Загальних зборів СТ «ПЕТРІВСЬКЕ» від 09.04.2023 припинено повноваження голови СТ Салова С.С. та обрано новим головою СТ ОСОБА_3 , якого уповноважено внести відповідні зміни до державного реєстру.

Зміст положень частини 3 статті 99 ЦК України надає право компетентному (уповноваженому) органу товариства усунути члена виконавчого органу від виконання обов`язків, які він йому визначив, у будь-який час з будь-яких підстав, що є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права.

Таким чином, припинення повноважень одноособового виконавчого органу товариства за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення працівника з роботи на підставі положень Кодексу законів про працю України, та відбувається на підставі прийняття загальними зборами учасників товариства відповідного рішення про припинення повноважень директора.

Суд констатує, що позивачем було дотримано процедуру звільнення з посади керівника товариства, а саме було подано заяву про звільнення, скликано Загальні збори товариства з метою вирішення питання про звільнення керівника товариства, проведено такі збори і підписано протокол.

Отже, після прийняття Загальними зборами рішення про зміну керівника у СТ «ПЕТРІВСЬКЕ» виник обов`язок забезпечити внесення відповідних змін до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців врегульовано нормами Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (далі - Закон про держреєстрацію).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону про держреєстрацію державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу-підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Згідно зі ст. 5 Закону про держреєстрацію систему органів у сфері державної реєстрації становлять: 1) Міністерство юстиції України; 2) інші суб`єкти державної реєстрації.

Серед загальних засад державної реєстрації статтею 4 Закону про держреєстрацію встановлено проведення державної реєстрації за заявницьким принципом та внесення відомостей до Єдиного державного реєстру виключно на підставі та відповідно до Закону.

Державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, на підставі документів, поданих у паперовій формі, проводиться в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя за місцезнаходженням юридичної особи чи громадського формування, що не має статусу юридичної особи, чи відокремленого підрозділу юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави.

За наказом Міністерства юстиції України державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, на підставі документів, поданих у паперовій формі, у визначених випадках може проводитися в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць, визначених абзацом першим цієї частини, або незалежно від місцезнаходження юридичної особи чи громадського формування, що не має статусу юридичної особи, в межах України (ч. 2 ст. 4 Закону про держреєстрацію).

Згідно з п. 13 ч. 2 ст. 9 Закону про держреєстрацію до Єдиного державного реєстру підлягають внесенню відомості про юридичну особу, зокрема відомості про керівника юридичної особи.

Положеннями ст. 25 Закону про держреєстрацію встановлено, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі, зокрема, судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» щодо, зокрема, зобов`язання вчинення реєстраційних дій; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі.

Суб`єкт державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дати отримання судового рішення, передбаченого пунктом 2 частини першої цієї статті, зокрема, проводить відповідну реєстраційну дію шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру (крім випадків, передбачених пунктами 1 та 2 цієї частини).

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону про держреєстрацію заявником є, зокрема, позивач або уповноважена ним особа - у разі подання судового рішення, що набрало законної сили та має наслідком зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі або про заборону вчинення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі.

Вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Тобто, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 в справі № 910/7164/19.

У постанові Верховного Суду від 05.02.2020 у справі № 914/393/19 зроблено висновок, що як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Отже, виходячи із вищевикладеного, можна дійти висновку, що процедура звільнення директора із займаної посади має супроводжуватись виключенням директора з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18 зазначив, що факт припинення повноважень директора як посадової особи законодавець пов`язує із моментом внесення відповідного запису до ЄДРПОУ.

Враховуючи зазначене, зважаючи на те, що Протоколом Загальних зборів СТ «ПЕТРІВСЬКЕ» № 2023-2 від 09 квітня 2023 року проведено розгляд заяви голови СТ ОСОБА_1 про складання повноважень, прийнято рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади голови та обрано Головою СТ «ПЕТРІВСЬКЕ» ОСОБА_3 на строк повноважень 1 рік, уповноважено останнього внести необхідні зміни в реєстр, проте такі зміни станом на час подання позову не внесено, а повноваження нового голови, обраного на один рік, вже також скінчилися, і відповідно відсутня особа, яка повноважна внести зміни до Державного реєстру, у зв`язку із відсутністю у позивача можливості самостійно здійснити відповідну реєстраційну дію, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про Салова Сергія Сергійовича як керівника та представника Садівничого товариства «ПЕТРІВСЬКЕ».

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16).

Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Здійснюючи розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 126, 129, 238-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) як керівника та представника САДІВНИЧОГО ТОВАРИСТВА «ПЕТРІВСЬКЕ» (62400, Харківська обл., Харківський р-н, село Петрівка, код ЄДРПОУ 23322048).

Стягнути з САДІВНИЧОГО ТОВАРИСТВА «ПЕТРІВСЬКЕ» (62400, Харківська обл., Харківський р-н, село Петрівка, код ЄДРПОУ 23322048) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: САДІВНИЧЕ ТОВАРИСТВО «ПЕТРІВСЬКЕ» (62400, Харківська обл., Харківський р-н, село Петрівка, код ЄДРПОУ 23322048).

Повне рішення складено "14" вересня 2026 р.

СуддяО.О. Присяжнюк