Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №920/822/26 — Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.09.2026м. СумиСправа № 920/822/26

Господарський суд Сумської області у складі судді Вдовенко Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників за наявними матеріалами справу № 920/822/26

за позовом Сумської міської ради (майдан Незалежності, буд. 2, м. Суми, 40000)

до відповідача Приватного акціонерного товариства “Сумбуд” (вул. Петропавлівська, буд. 86, м. Суми, 40030)

про стягнення 46 675 грн 38 коп.,

УСТАНОВИВ:

Позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 46 675 грн 38 коп. безпідставно утриманих коштів за використання земельної ділянки кадастровий номер 5910136300:03:019:0047 площею 802 кв.м., за адресою: м. Суми, вул. Петропавлівська, 86, без оформлення договору оренди, за період з 31.07.2025 до 19.03.2026.

Ухвалою від 08.07.2026 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/822/26, визначив, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; надав відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву; надав позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив; надав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

Згідно зі ст. 248, 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Копія ухвали суду про відкриття провадження у справі від 08.07.2026 доставлена до електронного кабінету відповідача 08.07.2026, що підтверджується довідкою Господарського суду Сумської області.

09.07.2026 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 3707 від 10.07.2026), у якому просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Відповідач зазначає, що йому на праві власності належать 13/100 частин нежитлових приміщень за адресою: м. Суми, вул. Петропавлівська, 86, а саме частина першого поверху та другий поверх адміністративної будівлі. Відповідач є прямим правонаступником Виробничого проєктно-будівельного підприємства “Сумбуд”, яке 22.09.1995 реорганізовано у процесі приватизації у Відкрите акціонерне товариство “Сумбуд” на підставі наказів Регіонального відділення Фонду держмайна України по Сумській області від 27.10.1993. По завершенню процесу приватизації ВПБП “Сумбуд” у власність ВАТ “Сумбуд” Регіональним відділенням Фонду держмайна України по Сумській області були передані усі об`єкти цілісного майнового комплексу, включаючи групу будівель і споруд по вулиці Петропавлівській, 86 в м. Суми. Оскільки відокремлена земельна ділянка по вул. Петропавлівській, 86 площею 0,5014 га кадастровий номер 5910136300:03:019:0047 перебувала у постійному землекористуванні ВПБП “Сумбуд”, то до ВАТ “Сумбуд” перейшло після приватизації і право користування зазначеною земельною ділянкою. У 2004 році частина приміщень будівель і споруд по зазначеній адресі перейшло у власність інших осіб, але відповідач продовжив і після цього та до сьогоднішнього дня декларування усієї земельної ділянки та сплату земельного податку за всю земельну ділянку загальною площею 0,5014 га. Після активізації бойових дій в Сумській області у 2024 році, з 2025 року відповідач не зміг своєчасно сплачувати земельний податок, а тому станом на 01.07.2026 заборгував перед державою 95 717,60 грн. Загальна сума заборгованості відповідача перед державою станом на 01.07.2026 по податках і зборах (обов`язкових платежах) становить 917 563,33 грн. Відповідач зазначає, що плата за землю за останні два роки у вигляді земельного податку, яка своєчасно не була сплачена відповідачем, врахована у позові та буде стягнута адміністратором земельного податку у справі № 480/5235/26 Сумського окружного адміністративного суду, а тому двічі за користування однією і тією ж самою земельною ділянкою чи її частиною відповідач не повинен сплачувати.

22.07.2026 позивач подав відповідь на відзив (вх. № 3917 від 22.07.2026), у якій просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Позивач зазначає, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди, тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Кондикційні доходи мають правову природу відмінну від орендної плати та не є податковим зобов`язанням, отже не регулюються п. 287.1 ст. 287, ст. 285, п. 288.7 ст. 288 Податкового кодексу України. Позивач зазначає, що з доданої до відзиву копії позовної заяви до Сумського окружного адміністративного суду щодо примусового стягнення податкового боргу неможливо встановити чи увійшла плата за земельну ділянку по вул. Петропавлівська, 86 у місті Суми, площею 0,5014 га кадастровий номер 5910136300:03:019:0047 у будь-якій формі до позовних вимог у адміністративній справі. Натомість, матеріали даної справи містять копію листа Головного управління ДПС у Сумській області від 05.03.2026 № 06.01-16/284, у якому зазначено, що відповідач у 2025 та 2026 роках не декларував жодних податкових зобов`язань з плати за спірну земельну ділянку.

22.07.2026 позивач подав заяву (вх. № 3432 від 22.07.2026), у якій просить суд на підставі ст. 119 ГПК України визнати причини пропуску процесуального строку для подачі відповіді на відзив поважними, вказуючи на фактичне отримання відзиву структурним підрозділом Сумської міської ради, який здійснює представництво інтересів позивача у судовій справі, 16.07.2026.

23.07.2026 позивач подав клопотання (вх. № 3926 від 23.07.2026), у якому просить суд на підставі ст. 80 ГПК України долучити до матеріалів справи копію листа Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 24.04.2025 № 18-18-0.99,4-720/15-25 у якому зазначено, що згідно з обліковими даними станом на 01.01.2013 інформація щодо реєстрації права власності та права користування на земельну ділянку (відповідно до наданого графічного матеріалу), за адресою: м. Суми, вул. Петропавлівська, 86 в Державному реєстрі земель відсутня. З 01.01.2013 реєстрація права власності чи права користування на земельну ділянку (включаючи оренду, сервітути, суперфіцій, емфітевзис, і т.д.) проводить Державна реєстраційна служба України, яка адмініструє Державний реєстр речових прав на нерухоме майно. Водночас за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про реєстрацію іншого речового права на вищезазначену земельну ділянку відсутні. Позивач зазначає, що тільки після ознайомлення з відзивом відповідача у нього виникла необхідність надати додаткові докази на спростування тієї обставини, що відповідач має право та підстави сплачувати земельний податок.

Розглянувши клопотання позивача, відповідно до ст. 80, 119, 166 ГПК України, враховуючи обставини на які вказує позивач, для всебічного, повного та об`єктивного встановлення всіх обставин справи, суд продовжує позивачу строк для подання відповіді на відзив на позовну заяву та приймає відповідь на відзив до розгляду, поновлює позивачу строк для подання доказу (копії листа Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 24.04.2025 № 18-18-0.99,4-720/15- 25) та приймає доказ до розгляду.

26.07.2026 відповідач подав заперечення на відповідь на відзив (вх. № 3956 від 27.07.2026), у якому просить суд: долучити до матеріалів справи копію ухвали Сумського окружного адміністративного суду від 16.07.2026 у справі № 480/5235/26; відмовити у задоволенні позову. Відповідач зазначає, що він зареєстрований платником земельного податку у ГУ ДПС у Сумській області, нараховує та по можливості сплачує земельний податок. Даний факт підтверджується копією адміністративного позову ГУ ДПС у Сумській області у справі № 480/5235/26, копією ухвали Сумського окружного адміністративного суду від 16.07.2026 про відкриття провадження у справі № 480/5235/26 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідач зазначає, що ні спеціальним Законом України “Про оренду землі”, ні Земельним кодексом України, ні Податковим кодексом України не встановлено прямий обов`язок власника (співвласника) об`єкта нерухомого майна укладати договір оренди землі. Закон лише зобов`язує вносити плату за використання землі у комерційних цілях, але цього обов`язку АТ “Сумбуд” дотримується з дати свого створення та державної реєстрації.

31.08.2026 відповідач подав клопотання (вх. № 3965 від 31.08.2026), у якому просить суд зупинити провадження у справі № 920/822/26 до завершення судового розгляду пов`язаної справи № 480/5235/26 та набрання рішенням суду законної сили, оскільки вирішення однієї судової справи прямо впливає на результати вирішення іншої судової справи.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов`язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з`ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, як пов`язана справа, яка розглядається даним судом, із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи. Сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду та прийняття рішення у даній справі, а також саме по собі зазначення про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для застосування п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України. Вказана процесуальна норма прямо встановлює, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 920/822/26 (вх. 3965 від 31.08.2026), суд не встановив об`єктивної неможливості розгляду даної справи до вирішення справи № 480/5235/26, у зв`язку з чим відмовляє у задоволенні клопотання. Суд враховує, що ні з позовної заяви Головного управління ДПС у Сумській області, ні з ухвали Сумського окружного адміністративного суду від 16.07.2026 у справі № 480/5235/26 не вбачається, що предметом спору є стягнення заборгованості зі сплати земельного податку за користування земельною ділянки кадастровий номер 5910136300:03:019:0047 чи її частиною за період з 31.07.2025 до 19.03.2026.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідачу на праві власності належать нежитлові приміщення за адресою: м. Суми, вул. Петропавлівська, буд. 86 (частка у праві власності 13/100). Право власності на нерухоме майно зареєстроване в реєстрі за відповідачем 30.12.2004.

Нерухоме майно розташоване на земельній ділянці кадастровий номер 5910136300:03:019:0047 площею 0,5014 га, яка належить на праві власності Сумській міській територіальній громаді в особі Сумської міської ради.

Земельна ділянка є сформованою, останній присвоєний кадастровий номер; категорія земель – землі житлової та громадської забудови; вид цільового призначення земельної ділянки – 03.10 Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку (витяг з Державного земельного кадастру від 15.06.2026).

Докази оформлення відповідачем права користування земельною ділянкою у спірний період в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до листа Головного управління ДПС у Сумській області від 19.03.2026 № 1628/5/18-28-04-01-10 у 2025 та 2026 роках ТОВ «Сумбуд» не декларувало податкове зобов`язання з плати за землю за земельну ділянку по вул. Петропавлівська, 86 в м. Суми з кадастровим номером 5910136300:03:019:0047 площею 0,5014 га.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що у період з 31.07.2025 до 19.03.2026 відповідач користувався частиною земельної ділянки кадастровий номер 5910136300:03:019:0047 площею 802 кв.м. без правовстановлюючих документів, тому, відповідно до положень статей 1212 - 1214 ЦК України, повинен відшкодувати Сумській міській раді всі доходи, які остання могла б одержати від оренди земельної ділянки.

Відповідно до положень статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

За змістом статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

За змістом глави 15 Земельного кодексу України право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується через право постійного користування або право оренди.

Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

Суд встановив, що відповідач є власником нерухомого майна за адресою м. Суми, вул. Петропавлівська, 86, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом частини 1 статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Нерухоме майно нерозривно пов`язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, і переміщення такого майна неможливе без його знецінення, а тому використання об`єкту нерухомості, що належить відповідачу на праві власності, неможливе без відповідної земельної ділянки.

Наведена правова норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований, а тому, у зв`язку з користуванням відповідачем нерухомим майном, презюмується його користування земельною ділянкою, якщо іншого не доведено.

Відповідач не є власником або постійним землекористувачем земельної ділянки (такі докази в матеріалах справи відсутні), а тому, відповідно, не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку.

Єдиною можливою формою здійснення плати за землю для відповідача, як землекористувача, є орендна плата на підставі договору оренди земельної ділянки.

Суд встановив, що матеріали справи не містять доказів належного оформлення відповідачем права користування частиною земельної ділянки у спірний період, зокрема укладення договору оренди та державної реєстрації права оренди.

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 цього Кодексу особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

До моменту оформлення власником об`єктів нерухомості права оренди земельних ділянок, на яких ці об`єкти розташовані, відносини з фактичного користування земельними ділянками без укладених договорів їх оренди та недоотримання їхнім власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Фактичний користувач земельних ділянок, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельних ділянок на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Зазначеної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постановах від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17, від 04.12.2019 по справі №917/1739/17.

Суд встановив, що земельна ділянка кадастровий номер 5910136300:03:019:0047 площею 0,5014 га, яка належить на праві власності Сумській міській раді, є сформованою, останній присвоєний кадастровий номер; категорія земель - землі житлової та громадської забудови; вид цільового призначення земельної ділянки – 03.10 Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку.

Згідно з розрахунком позивача, за період з 31.07.2025 до 19.03.2026 місцевий бюджет недоотримав 46 657 грн. 38 коп. орендної плати через не оформлення відповідачем права користування частиною земельної ділянки (802 кв.м.).

У розрахунку позивач врахував нормативно-грошову оцінку земельної ділянки: в розмірі 24 141 803 грн 43 коп. (3 861 532,98 грн – за частину земельної ділянки) за 2026 рік згідно з витягом з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 02.04.2026; у розмірі 22 353 521 грн 69 коп. (3 575 493,50 грн – за частину земельної ділянки), що розрахована з розміру нормативної грошової оцінки станом на 02.04.2026 із застосуванням коефіцієнту індексації 1,08 (зменшення на зазначений коефіцієнт індексації) з урахуванням повідомлення Держгеокадастру про індексацію нормативної грошової оцінки земель за 2025 рік; розмір відсотку від нормативної грошової оцінки земельної ділянки - 2% відповідно до рішення Сумської міської ради від 09.08.2023 № 3994-МР.

Щодо доводів відповідача про стягнення заявленої до стягнення суми у справі № 480/5235/26 як заборгованості зі сплати земельного податку, суд зазначає, що ці обставини не підтверджені відповідачем належними доказами. Ні з позовної заяви Головного управління ДПС у Сумській області, ні з ухвали Сумського окружного адміністративного суду від 16.07.2026 у справі № 480/5235/26 не вбачається, що предметом спору є стягнення заборгованості зі сплати земельного податку за користування частиною земельною ділянки кадастровий номер 5910136300:03:019:0047 за період з 31.07.2025 до 19.03.2026. Податкові декларації з плати за землю відповідач не подав.

Водночас, відповідно до інформації у листі Головного управління ДПС у Сумській області від 19.03.2026 № 1628/5/18-28-04-01-10 у 2025 та 2026 роках ТОВ «Сумбуд» не декларувало податкове зобов`язання з плати за землю за земельну ділянку по вул. Петропавлівська, 86 в м. Суми з кадастровим номером 5910136300:03:019:0047.

Враховуючи викладене, суд вважає обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 46 675 грн 38 коп. безпідставно збережених коштів за користування частиною земельної ділянки кадастровий номер 5910136300:03:019:0047, площею 802 кв.м., за адресою: м. Суми, вул. Петропавлівська, 86 без оформлення договору оренди, за період з 31.07.2025 до 19.03.2026.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача. Оскільки судовий збір за подання позовної заяви Сумською міською радою сплачений Департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (код ЄДРПОУ 40456009), як розпорядником бюджетних коштів територіальної громади міста Суми (п. 3.2.25 Положення про Департамент), судовий збір в сумі 2662 грн 40 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (вул. Садова, буд. 33, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 40456009).

Керуючись ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Сумбуд” (вул. Петропавлівська, буд. 86, м. Суми, 40030, код ЄДРПОУ 14017843) на користь Сумської міської ради (майдан Незалежності, 2, м. Суми, 40030, код ЄДРПОУ 23823253; отримувач Сумська міська ТГ/24062200, код 37970404, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок UA958999980314020611000018540) 46 675 грн 38 коп. безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Сумбуд” (вул. Петропавлівська, буд. 86, м. Суми, 40030, код ЄДРПОУ 14017843) на користь Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (вул. Садова, буд. 33, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 40456009, рахунок НОМЕР_1 ) 2662 грн 40 коп. витрат зі сплати судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. Відповідно до ст. 241, 256, 257 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене та підписане суддею 14.09.2026.

СуддяД.В. Вдовенко