Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №918/642/26 — Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2026 р. м. Рівне Справа № 918/642/26

Господарський суд Рівненської області у складі судді Горплюка А.М., за участю секретаря судового засідання Оліфер С.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Керівника Володимирської окружної прокуратури Волинської області в інтересах держави в особі Волинської обласної ради та Управління освіти і науки Волинської обласної державної адміністрації

до відповідача - 1 Фізичної особи - підприємця Скиби Сергія Михайловича

до відповідача - 2 Володимирського спортивного ліцею Волинської обласної ради

про визнання додаткових угод недійсними та повернення бюджетних коштів в розмірі 94 701,36 грн

В судовому засіданні приймали участь:

прокурор: Першко А.А.

від позивача - 1: не з`явився;

від позивача - 2: не з`явився;

від відповідача - 1: не з`явився;

від відповідача - 2: Подзізей В.В (в режимі відеоконфренції).

ВСТАНОВИВ:

Керівник Володимирської окружної прокуратури Волинської області звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом в інтересах держави в особі Волинської обласної ради та Управління освіти і науки Волинської обласної державної адміністрації до відповідача-1 Фізичної особи - підприємця Скиба Сергій Михайлович та до відповідача-2 Володимирського спортивного ліцею Волинської обласної ради про визнання додаткових угод недійсними та повернення бюджетних коштів в розмірі 94701,36 грн.

Обґрунтовуючи заявлений позов прокурор вказує, що при виконанні договору № 13/07 від 07.06.2024 про закупівлю товарів за державні кошти, що укладений між відповідачами, було підписано додаткову угоду № 1, якою ціну за товар було збільшено на 20,8%.

Відтак, прокурор зазначає, що вказана додаткова угода не відповідає вимогам частини 2 статті 632 Цивільного кодексу України та пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" щодо порядку та підстав зміни ціни договору у зв`язку з чим просить визнати її недійсною та стягнути з ФОП Скиби С.М. сплачені бюджетні кошти в розмірі 94701,36 грн.

Ухвалою суду від 20.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження у змішаній (паперовій та електронній) формі, підготовче засідання призначено на 16.06.2026.

21.05.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача-1 надійшла заява про проведення судового засідання без участі представника, також заявник зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд позов задоволити.

Ухвалою суду від 16.06.2026 підготовче засідання відкладено на 14.07.2026.

Ухвалою суду від 14.07.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.09.2026.

В судовому засіданні 08.09.2026 присутні представники сторін надали пояснення по суті позовних вимог.

Позивачі та відповідач - 1 не забезпечили явку уповноважених представників, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином у встановлений законом строк.

Згідно частини 1 статті 2 Господарського процесуального Кодексу України (надалі - ГПК України), завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини 1 статті 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд враховує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Враховуючи викладене та положення статей 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе проводити розгляд справи по суті за наявними матеріалами справи та за відсутності учасників справи, які не прибули у судове засідання.

В судовому засіданні 08.09.2026 судом оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача - 2, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Володимирським спортивним ліцеєм Волинської обласної ради проведено відкриті торги по закупівлі товару: "Пелети паливні з деревини хвойних порід, група 1, 6 мм, ДСТУ 8358", очікувана вартість 1400000,00 грн, оголошення UA-2024-05-30-009794-a від 30.05.2024.

Надалі, між Володимирським спортивним ліцеєм Волинської обласної ради (замовник) та Фізичною особою - підприємцем Скибою Сергієм Михайловичем (учасник) укладено договір № 13/07 від 07.06.2024 (договір).

Учасник зобов`язується, відповідно до умов договору та тендерної документації, поставити замовнику товар ДК 021-2015: 09110000-3 Тверде паливо (Паливні гранули (пелети), визначений за цінами (далі - товар), зазначений у специфікації, що додається до договору про закупівлю і є його невід`ємною частиною, а замовник - прийняти і оплатити такий товар.

Паливні гранули (пелети) повинні бути вироблені з суміші хвойних або листяних порід дерев, з такими технічними характеристиками: екологічно чистий матеріал - тирса сосни, дуба, буку, берези, акації та інші; розмір гранул (пелет): діаметр - 6-8 мм, довжина - 5-40 мм; вологість: не вище 10%; зольність: до 1,5%.

Паливні гранули (пелети) повинні поставлятися у Біг - Бегах від 1 до 1,5 тонн.

При перевезенні предмету закупівлі учасник повинен дотримуватися умов транспортування відповідно до Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, відповідати вимогам санітарних норм (п. 1.1 договору).

Кількість товару, найменування (номенклатура, асортимент) товару вказуються у специфікації (п. 1.2 договору).

Ціна цього договору становить один мільйон грн без ПДВ. До ціни товару включені: вартість тари, упакування і маркування, доставка та розвантаження товару на склад замовника (п. 3.1 договору).

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторонами і діє до 31.12.2024, а в частині проведення розрахунків - до повного їх завершення (п. 10.1 договору).

Відповідно до п. 11.6 договору істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення;

3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов`язань щодо надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв`язку зі зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 Закону, а саме дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку. Ці зміни можуть бути внесені до закінчення терміну дії договору про закупівлю. 20% будуть відраховуватись від початкової суми укладеного договору про закупівлю на момент укладення договору про закупівлю згідно з ціною переможця процедури закупівлі;

9) зменшення обсягів закупівлі та/або ціни згідно з договорами про закупівлю робіт з будівництва об`єктів нерухомого майна відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 № 382 "Про реалізацію експериментального проекту щодо відновлення населених пунктів, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації" (Офіційний вісник України, 2023 р., № 46, ст. 2466), якщо розроблення проектної документації покладено на підрядника, після проведення експертизи та затвердження проектної документації в установленому законодавством порядку.

Сторони погодили та підписали специфікацію до договору № 13/07 від 07.06.2024, якою передбачили поставку товару "Паливні гранули (пелети)" у кількості 200 т за ціною 5000,00 грн за 1 т.

В подальшому, між сторонами підписано додаткову угоду № 1 від 18.09.2024 до договору № 13/07 від 07.06.2024, якою, погодилися внести зміни до договору, відповідно до Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування п. 2 ст. 19 та згідно п. 11.6 п.п. 2 договору, а саме погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.

Дана угода вступає в силу з моменту підписання її сторонами (п. 7 вказаної додаткової угоди).

Також сторони підписали специфікацію до додаткової угоди, виклавши її у наступній редакції: "Найменування (номенклатура, асортимент) товару код ДК 021:2015:09110000-9 Тверде паливо. Паливні гранули (пелети) - 90 т за ціною 5000,00 грн за 1 т та 91,059 т за ціною 6040,00 грн за 1 т.

Внаслідок укладення додаткової угоди відбулось збільшення ціни за одиницю товару на 20,8 % від первинної ціни.

Встановлено, що на виконання даного договору Фізичною особою - підприємцем Скибою С.М. поставлено 181,059 т товару "Паливні гранули (пелети)" на загальну суму 999996,36 грн, а саме: 20 т за ціною 5000,00 грн за 1 т на загальну суму 100000,00 грн (видаткова накладна № 17 від 23.07.2024), оплачено згідно платіжної інструкції № 1086 від 29.07.2024; 70 т за ціною 5000,00 грн за 1 т на загальну суму 350000,00 грн (видаткова накладна № 18 від 01.08.2024, видаткова накладна № 19 від 12.08.2024), оплачено згідно платіжних інструкцій № 1103 від 08.08.2024 та № 1171 від 14.08.2024; 90,059 т за ціною 6040,00 грн за 1 т на загальну суму 543956,36 грн (видаткова накладна № 25 від 18.09.2024, видаткова накладна № 26 від 19.09.2024), оплачено згідно платіжних інструкцій № 1503 від 25.09.2024 та № 1504 від 25.09.2024; 1 т за ціною 6040,00 грн на загальну суму 6040,00 грн (видаткова накладна № 30 від 01.10.2024), оплачено згідно платіжної інструкції № 1560 від 07.10.2024.

На переконання прокуратури, додаткова угода № 1 від 18.09.2024 до договору № 13/07 від 07.06.2024 укладена всупереч Закону України "Про публічні закупівлі", а тому підлягає визнанню недійсною в судовому порядку, а надмірно сплачені кошти у розмірі 94701,36 грн стягненню з Фізичної особи - підприємця Скиби С.М на користь Волинської обласної ради.

Щодо представництва прокурором інтересів держави в суді.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України передбачено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Так, за змістом ч. 3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у п.5.6 постанови від 16.04.2019 у справі №910/3486/18 зазначив, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Окремо необхідно зазначити, що згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, для підтвердження судом підстав для представництва прокурора інтересів держави в суді у випадку, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, достатнім є дотримання прокурором порядку повідомлення, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", та відсутність самостійного звернення компетентного органу до суду з позовом в інтересах держави протягом розумного строку після отримання такого повідомлення.

Положеннями ч. 2 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Згідно з ч. 4 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об`єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.

Відповідно до п. 1 Статуту Володимирського спортивного ліцею Волинської обласної ради, затвердженого розпорядженням голови Волинської обласної ради 09.12.2024 № 658, власником і засновником закладу є територіальна громада сіл, селищ, міст Волинської області в особі Волинської обласної ради.

Заклад є юридичною особою публічного права, має бланк, печатку, штамп із своїм найменуванням, самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України та установах банку (п. 11 Статуту).

Фінансування ліцею здійснюється згідно з чинним законодавством за рахунок коштів державного, обласного бюджетів відповідно до норм Бюджетного кодексу України та додаткових джерел фінансування, які не заборонені законом (п. 42 Статуту).

Контроль за фінансово - господарською діяльністю спортивного ліцею здійснюється засновником (п. 31 Статуту).

Крім того, фінансування проведеною Володимирським спортивним ліцеєм Волинської обласної ради процедури закупівлі UA-2024-05-30-009794-a від 30.05.2024 здійснювалася за рахунок обласного бюджету.

Таким чином, органом уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах є Волинська обласна рада.

Права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку відповідно до ст.145 Конституції України.

Володимирською окружною прокуратурою, відповідно до вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру", скеровано на адресу Волинської обласної ради лист від 07.04.2026 № 50/1-708ВИХ-26, яким повідомлено про порушення при підписанні додаткової угоди до договору та наявність підстав для стягнення коштів.

Волинська обласна рада листом від 15.04.2026 № 1820-26 повідомила, що заходи представницького характеру вживатися не будуть.

Таким чином, Волинською обласною радою не вжито заходів для усунення виявлених порушень, що свідчить про неналежне здійснення захисту інтересів держави.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18 зазначено, що сам факт незвернення до суду обраного прокурором позивача з відповідним позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що зазначений орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку з чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що, звертаючись до суду із позовом у даній справі, прокурор обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави в суді, визначив, у чому саме полягає порушення інтересів держави та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Як встановлено судом, сторони уклали договір за результатами процедури закупівлі на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі", який встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно із частиною першою статті 628, статті 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Приписами частинами першою - третьою статті 632 ЦК України унормовано, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Частиною першою статті 651 ЦК України врегульовано, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (частина перша статті 652 ЦК України).

У силу вимог частин третьої, четвертої статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частинами першою, другою статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.

За частиною четвертою статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Пунктом другим частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Із системного тлумачення наведених норм ЦК України та Закону України "Про публічні закупівлі" можна дійти висновку, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у разі зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, у порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь - якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинне перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Такий правовий висновок був викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.10.2024 у справі № 922/2321/22, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.04.2024 у справі № 922/433/22, від 01.10.2024 у справі № 918/779/23, від 06.02.2025 у справі № 910/5182/24, від 18.02.2025 у справі № 925/889/23, де інтерпретовано та застосовано положення пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII як імперативну норму, яка визначає верхню межу дозволеного відсоткового збільшення ціни за одиницю товару - не більше 10 % від ціни товару, погодженої сторонами в договорі про закупівлю.

Визначене законодавцем відсоткове значення обмеження суми є граничним (пороговим) і відповідний ліміт зміни ціни слід враховувати при кожному внесенні змін до договору про закупівлю, а не застосовувати щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Іншими словами, це означає, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору (у разі коливання ціни товару на ринку) не може перевищувати нормативно закріпленого 10 % значення для зміни ціни, визначеної в договорі про закупівлю.

Отже, норми пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" визначають правила внесення змін до договору про закупівлю без проведення нової процедури закупівлі, зокрема, надаючи можливість внесення цих змін у разі збільшення ціни товару, однак за умови, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору не повинне перевищувати нормативно визначеного граничного (порогового) відсоткового значення суми, визначеної в договорі про закупівлю, а не застосовуватися щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Такі послідовні зміни не повинні спрямовуватися на ухиляння від виконання положень цієї норми Закону.

Інший підхід до розуміння положень пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", який передбачає щоразу з кожним внесення змін можливість збільшення ціни договору до 10 %, тобто можливість необмеженого збільшення ціни (понад 10 % ціни договору закупівлі) при незмінному загальному розмірі суми закупівлі, може призвести до нівелювання мети законодавчого регулювання процедур закупівлі, адже відкриває шлях до маніпулювання учасниками загальною вартістю пропозицій, внаслідок чого відкривається можливість під час процедури усунути конкурентів, запропонувавши найнижчу ціну, та після укладення договору підвищити ціну до рівня економічно обґрунтованої.

Укладення додаткової угоди до договору про закупівлю щодо зміни ціни на товар із урахуванням подібного підходу спотворюватиме результати торгів та зводитиме нанівець економію, яку було отримано під час підписання договору, та, як наслідок, робитиме результат закупівлі невизначеним й зумовлюватиме неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 5 Закону України "Про публічні закупівлі".

Окрім того, збільшення ціни може призвести до того, що кількість товарів настільки зменшиться, що виконання договору закупівлі в такому обсязі не відповідатиме господарській меті укладення замовником договору закупівлі.

До того ж застосування підходу, який передбачає можливість збільшувати ціну за одиницю товару більше ніж на 10 % пропорційно збільшенню ціни товару на ринку, у разі коливання ціни цього товару, спотворюватиме принцип добросовісної конкуренції серед учасників.

Отже, з урахуванням наведеного аналізу нормативного припису пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зміна тлумачення зазначеної норми та запровадження протилежного підходу щодо можливості неодноразового збільшення ціни товару на 10 % при кожному внесенні змін до договору про закупівлю більше нагадує власне зміну цієї норми та, як наслідок, порушуватиме принцип правової визначеності (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі № 920/19/24).

Як встановлено судом, оспорювана додаткова угода до договору укладена з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки за її умовами ціна за одиницю товару (1 т) перевищила 10 % граничну межу, а ціна за одиницю товару фактично збільшилась на 20,8 % порівняно з ціною, погодженою сторонами під час укладення договору. З огляду на викладене прокурор просить оспорювану додаткову угоду визнати недійсною та повернути на користь позивача безпідставно сплачені кошти.

Суд також враховує, що як на підставу для укладення спірної додаткової угоди та зміни істотних умов в укладені спірної додаткової угоди сторони послалися на підпункт 2 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (надалі - "Особливості", в редакції, чинній на час підписання спірної додаткової угоди).

Так, пунктом 19 Особливостей передбачено, що істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення;

3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку з зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв`язку із зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 Закону;

9) зменшення обсягів закупівлі та/або ціни згідно з договорами про закупівлю робіт з будівництва об`єктів нерухомого майна відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 № 382 Про реалізацію експериментального проекту щодо відновлення населених пунктів, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації (Офіційний вісник України, 2023 р., № 46, ст. 2466), якщо розроблення проектної документації покладено на підрядника, після проведення експертизи та затвердження проектної документації в установленому законодавством порядку.

У разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених цим пунктом, замовник обов`язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору про закупівлю відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей.

При цьому, суд враховує правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 19.03.2026 у справі № 922/2123/25, а саме, що: зазначеною Постановою № 1178 Кабінет Міністрів України встановив певні особливості здійснення закупівель товарів замовниками, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", під час дії воєнного стану, основна мета яких є вжиття заходів щодо забезпечення захищеності саме замовників від воєнних загроз.

Водночас постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 не скасовує та не передбачає внесення будь-яких змін до Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема до норми п. 2 ч. 5 ст. 41 вказаного Закону (схожих висновків дійшов Верховний Суд у постановах 06.02.2025 у справі № 916/747/24, від 18.06.2024 у справі № 922/2595/23, від 01.10.2024 у справі № 918/779/23 тощо).

На момент виникнення спірних правовідносин (укладення основного договору та додаткової угоди до нього) норма пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" була чинною та незміною. Дія такої норми на час дії воєнного стану не скасовувалась та не призупинялась.

Більше того, Верховний Суд у постанові від 02.02.2026 у справі № 922/2121/25 вказав, що затвердження Кабінетом Міністрів України, у межах визначених законом повноваженнях, Особливостей здійснення публічних закупівель (Постанови №1178), не свідчить про зміну законодавства у відповідній категорії спірних правовідносин, які унормовані Законом України "Про публічні закупівлі", зокрема пунктом 2 частини п`ятої статті 41.

Щодо доказів в обґрунтування підстав для підвищення ціни, суд зазначає наступне.

Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.10.2020 у справі № 912/1580/18, від 02.12.2020 у справі № 913/368/19, від 11.05.2023 у справі № 910/17520/21).

Тобто сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов`язково тягне підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору.

Водночас, на підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, - як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявність коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.

Законом № 922-VIII не передбачено форму/вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.02.2025 у справі № 916/747/24).

Під час визначення щодо доказів на підтвердження коливання ціни товару на ринку слід виходити як з аналізу норм чинного законодавства щодо повноважень та функцій суб`єктів надання такої інформації (наприклад, до цих суб`єктів можна віднести Державну службу статистики України, на яку постановою КМУ від 10.09.2014 № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків", яке на замовлення суб`єкта господарювання виконує цінові/товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній кон`юнктурі певного ринку товарів; ТПП України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації, тощо), так і положень щодо доказів, які закріплені у главі 5 розділу І ГПК України.

Таким чином, з-поміж іншого, довідки, експертні висновки ТПП України тощо можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку. Втім судам у порядку статті 86 ГПК України слід їх досліджувати та оцінювати за критеріями належності, допустимості, достовірності, вірогідності з точку зору саме факту коливання ціни на товар (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.09.2023 у справі № 926/3244/22).

При зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Як коливання ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.

Судом встановлено, що надані для обґрунтування підвищення ціни документи не відображають коливання цін, що відбувались з моменту укладення договору до моменту підписання відповідної додаткової угоди.

Згідно із частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 215 ЦК України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

З урахуванням наведеного, наявні підстави для визнання оспорюваної додаткової угоди № 1 від 18.09.2024 до договору № 13/07 від 07.06.2024 недійсною, оскільки нею передбачено підвищення ціни на паливні гранули (пелети) на 20,8 %, тобто з перевищенням максимального ліміту у 10 %, що не відповідає вимогам пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (частина перша статті 216 ЦК України).

Приписами частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Оскільки зазначена додаткова угода підлягає визнанню недійсною, то розрахунок за поставлений товар "Паливні гарнули (пелети)" повинен здійснюватись за ціною, вказаною за умовами договору, а саме - 5000,00 грн за 1 т.

З огляду на викладене, здійснюючи розрахунок за поставлений товар за ціною, визначеною за умовами договору, Володимирський спортивний ліцей Волинської обласної ради повинен був сплатити за поставлений товар в обсязі 181,059 т кошти у розмірі 905295,00 грн (181,059 Х 5000,00 грн).

Отже, внаслідок неправомірного збільшення ціни на товар шляхом укладання спірної додаткової угоди з порушенням законодавства мала місце переплата коштів у розмірі 94701,36 грн (999996,36 грн (фактично сплачені кошти) - 905295,00 грн).

Таким чином, грошові кошти в сумі 94701,36 грн є такими, що були безпідставно одержані Фізичною особою - підприємцем Скибою Сергієм Михайловичем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач - 1 зобов`язаний їх повернути, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.

Оскільки матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем - 1 для позивача зазначеної суми переплати, відтак позов в цій частині є обґрунтований та доведений.

За результатом розгляду спору суд встановив, що додаткова угоди до договору, яка були предметом розгляду, укладена з порушенням Закону України "Про публічні закупівлі", а тому цю угоду слід визнати недійсною.

Надмірно сплачені кошти в сумі 94701,36 грн необхідно стягнути з Фізичної особи - підприємця Скиби Сергія Михайловича на користь Волинської обласної ради.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

В позовній заяві прокурор просить стягнути з відповідачів на користь Волинської обласної прокуратури понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 5324,80 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні даного позову Волинською обласною прокуратурою було сплачено 5324,80 грн судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією № 1110 від 11.05.2026.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на зазначене, враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору у розмірі 5324,80 грн покладаються на відповідачів у справі, по 2662,40 грн на кожного.

Керуючись ст. ст. 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити.

2. Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 18.09.2024 до договору № 13/07 від 07.06.2024, укладену між Володимирським спортивним ліцеєм Волинської обласної ради та Фізичною особою - підприємцем Скибою Сергієм Михайловичем.

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Скиби Сергія Михайловича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Волинської обласної ради (43027, Волинська обл., м. Луцьк, м-н. Київський, 9, код ЄДРПОУ 00022444) в дохід обласного бюджету Волинської області кошти у розмірі 94701,36 (дев`яносто чотири тисячі сімсот одну грн 36 коп) грн.

4. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Скиби Сергія Михайловича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Волинської обласної прокуратури (43025, м. Луцьк, вул. Винниченка, 15, р/р UA138201720343140001000004945 в Державній казначейській службі України, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02909915) понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 2662,40 (дві тисячі шістсот шістдесят дві грн 40 коп) грн.

5. Стягнути з Володимирського спортивного ліцею Волинської обласної ради (44700, Волинська обл., м. Володимир, вул. Андрія Войнаровського, 1, код ЄДРПОУ 13353993) на користь Волинської обласної прокуратури (43025, м. Луцьк, вул. Винниченка, 15, р/р UA138201720343140001000004945 в Державній казначейській службі України, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02909915) понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 2662, 40 (дві тисячі шістсот шістдесят дві грн 40 коп) грн.

6. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://rv.arbitr.gov.ua.

Повне рішення складено та підписано 14 вересня 2026 року.

Суддя А.М.Горплюк