Рішення від 03 вересня 2026 р. у справі №916/5735/24(916/591/26) — Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2026 р. м. Одеса Справа № 916/5735/24(916/591/26)

Господарський суд Одеської області у складі судді Райчевої Світлани Іванівни,

при секретарі судового засідання Богдановій М.В.

дослідивши матеріали справи,

За позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 )

до відповідача: Селянського (фермерського) господарства "МОРЯК" (68654, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, с. Першотравневе, вул. Суворова, 2-А, код ЄДРПОУ 26134672)

про розірвання договору оренди і зобов`язання повернути земельну ділянку

За участю:

від Позивача: адвокат Панчев І.В.;

від Відповідача: арбітражна керуюча Коваленко І.А.

Суть спору.

ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною до Селянського (фермерського) господарства "МОРЯК" із позовною заявою про розірвання договору оренди земельної ділянки із земель реформованих сільськогосподарських підприємств від 06.12.2012р. та зобов`язання ліквідатора Селянського (фермерського) господарства "МОРЯК" Коваленко Ірину Анатоліївну повернути земельну ділянку (кадастровий номер 5122085300:01:002:0393 площею 3,26 га) власнику — ОСОБА_1 .

Процесуальні дії Суду.

Після усунення Позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.03.2026р. відкрито провадження у справі №916/5735/24(916/591/26) за позовом ОСОБА_1 до відповідача Селянського (фермерського) господарства "МОРЯК" про розірвання договору оренди і зобов`язання повернути земельну ділянку. Справу постановлено розглядати у межах справи №916/5735/24 про банкрутство Селянського (фермерського) господарства "МОРЯК", за правилами загального позовного провадження.

Підготовче засідання у справі були призначені на 31.03.2026р., 28.04.2026р., 11.06.2026р., 02.07.2026р., 09.07.2026р.

09.07.2026 р. у судовому засіданні господарським судом ухвалою у протокольній формі оголошено про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 18.08.2026р. о 16:00 год., про що зазначено у протоколі судового засідання.

18.08.2026 р. у судовому засіданні господарським судом після завершення стадії судових дебатів оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення. Ухвалою у протокольній формі відкладено судове засідання для ухвалення та проголошення судового рішення відповідно до статті 219 Господарського процесуального кодексу України, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.08.2026р. учасникам справи повідомлено про відкладення судового засідання для ухвалення та проголошення судового рішення до 04.09.2026р. о 12:00 год.

Про дату, час та місце проведення судових засідань учасників справи було повідомлено, шляхом направлення відповідних ухвал суду до їх електронних кабінетів користувача підсистеми "Електронний суд", що підтверджується наявними у матеріалах справи довідками.

Таким чином, усі учасники справи були належним чином повідомленні про розгляд даної справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін господарським судом встановлено наступне.

Зміст позовних вимоги Позивача.

Позивач зазначає, що 06.12.2012р. між Селянським (фермерським) господарством "МОРЯК" та ОСОБА_2 було укладено Договір оренди земельної ділянки із земель реформованих сільськогосподарських підприємств.

Відповідно до умов вказаного Договору, ОСОБА_2 передано в оренду Селянському (фермерському) господарству "МОРЯК" земельну ділянку загальною площею 3, 26 га, кадастровий номер 5122085300:01:002:0393, цільове призначення – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Земельна ділянка розташована за межами населеного пункту Вишневської (с. Першотравневе) сільської ради Ізмаїльського району Одеської області. Строк оренди складав 18 років починаючі з моменту укладання Договору.

Вказаний договір оренди земельної ділянки було зареєстровано у Відділі Держземагентства в Ізмаїльському районі Одеської області, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 06.12.2012р. за №512208534003069.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Спадщина померлого ОСОБА_2 перейшла до ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину номер 1613 від 16.11.2021р., виданою приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Веліксар Т.І.

21.11.2023р. між ОСОБА_1 та Селянським (фермерським) господарством "МОРЯК" укладено додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки із земель реформованих сільськогосподарських підприємств від 06.12.2012р., якою відбулась заміна сторони Договору і Позивача визначено Орендодавцем та продовжено строк дії договору.

23.07.2024р. Позивачем було направлено на адресу Відповідача письмову претензію щодо порушення умов договору оренди, зокрема несвоєчасної та неповної сплати орендної плати. У зазначеній претензії Позивач вимагав усунути порушення та виконувати умови договору належним чином.

Позивач зазначає, що після направлення зазначеної претензії Відповідачем здійснено оплату орендної плати за 2022– 2024 роки, однак така оплата була проведена із порушенням встановлених договором строків, платіж надійшов 11 січня 2025 року, але без належного погодження розміру орендної плати відповідно до пункту 4.2 договору.

Відповідно до пункту 4.2 договору оренди орендна плата підлягає сплаті один раз на рік не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Позивач вказує на те, що орендна плата за 2025р. мала бути сплачена не пізніше 15 січня 2026 року. Станом на момент звернення з позовом до суду Відповідач орендну плату сплатив з порушенням строку, чим допустив чергове порушення виконання зобов`язання вже після відкриття ліквідаційної процедури, що свідчить про систематичне порушення умов договору оренди та неспроможність боржника виконувати навіть поточні зобов`язання за договором оренди в цілому.

Крім того, Позивач зазначає, що п. 4.2 договору передбачено, що номенклатура, кількість та вартість продукції, яка передається в рахунок орендної плати, визначаються в окремій угоді, що укладається щорічно до початку відповідного року оренди та є додатком до договору.

За 2022– 2025 роки такі щорічні угоди між сторонами не укладались, розмір орендної плати належним чином не погоджувався, що свідчить про користування відповідачем земельною ділянкою без узгодженого розміру плати що є істотним порушенням умов договору.

Таким чином, Позивач зазначає, що Відповідач систематично порушує умови договору оренди, не виконує грошові зобов`язання та фактично користується земельною ділянкою без погодженого розміру орендної плати, що є підставою для дострокового розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки Позивачу.

Заперечення Відповідача.

Відповідач не погоджується із доводами Позивача щодо систематичного порушення Селянським (фермерським) господарством "МОРЯК" умов договору оренди земельної ділянки від 06.12.2012 року у частині сплати орендної плати. На думку Відповідача, такі твердження є необґрунтованими та не відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідач зазначає, що 23.07.2024р. на його адресу від ОСОБА_1 надійшла претензія, у якій Позивач вимагала сплатити орендну плату за 2022 – 2024 роки, а у разі невиконання вимог претензії повідомляла про намір звернутися до суду з позовом.

Разом з тим, Відповідач вказує на те, що у додатковій угоді від 21.11.2023р. та у Претензії не були зазначені реквізити для перерахування орендної плати, а також Позивач не направляла уповноважену особу для отримання орендної плати у натуральній формі.

Після отримання вказаної претензії Відповідачем було вжило заходів щодо отримання банківських реквізитів Позивача.

Лише 11.01.2025р. Позивачем були надані реквізити банківської картки, після чого Відповідачем виконано зобов`язання за договором оренди в повному обсязі та здійснено оплату орендної плати.

Відповідач вказує на те, що ним було здійснено наступні оплати:

11.01.2025р. на суму 19 000 грн. відповідно до платіжної інструкції №0.0.4123653919.1, призначення платежу "сплата за пай за 2022– 2024 роки";

11.01.2025р. на суму 1 000, 00 грн. відповідно до платіжної інструкції №0.0.4123634574.1, призначення платежу "сплата за пай за 2022– 2024 роки";

16.02.2026р. на суму 6 500, 00 грн. відповідно до платіжної інструкції №0.0.4760496772.1, призначення платежу "сплата за пай за 2025 рік".

Відповідач у відзиві на позовну заяву також посилається на лист засновника та колишнього керівника Селянського (фермерського) господарства "МОРЯК" Голова С.В. №200 від 23.02.2026р., у якому наведено детальний розрахунок орендної плати за користування спірною земельною ділянкою.

Відповідно до п. 4.1. Договору оренди від 06.12.2012р., орендна плата за земельну ділянку вноситься "Орендарем" у натуральній формі у розмірі 1000 зернових сільськогосподарських культур за 3 гектара, але не менше 3,0 % вартості відповідної кількості земельних часток (паїв) в умовних кадастрових га, що станом на 2012 рік дорівнює 2 402, 67 грн за 1 частку (пай) та сплачується один раз у рік не пізніше 15 числа наступного за звітнім роком місяця.

За 2022р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки становила 80 855, 66 грн., що підтверджується відповідним витягом. Відповідно розмір орендної плати складає 3% від зазначеної суми, тобто 2 425, 67 грн. Із цієї суми утримуються передбачені законодавством податки, а саме податок на доходи фізичних осіб у розмірі 18% — 436, 62 грн. та військовий збір у розмірі 1,5% — 36, 39 грн.

Таким чином, сума орендної плати, що підлягає виплаті орендодавцю за 2022р. після утримання податків, становить 1 952, 66 грн.

За 2023р. коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, визначений Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру відповідно до статті 289 Податкового кодексу України, становив 1,0. Отже нормативна грошова оцінка земельної ділянки залишилася на рівні 80 855, 66 грн.

Відповідно розмір орендної плати складає 3% від зазначеної суми, тобто 2 425, 67 грн. Із цієї суми утримуються передбачені законодавством податки, а саме податок на доходи фізичних осіб у розмірі 18% — 436, 62 грн. та військовий збір у розмірі 1,5% — 36, 39 грн.

Таким чином, сума орендної плати, що підлягає виплаті орендодавцю за 2022р. після утримання податків, становить 1 952, 66 грн.

За 2024р. коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель становив 1,051. Таким чином, нормативна грошова оцінка земельної ділянки була проіндексована та склала 84 979, 30 грн. Відповідно до умов договору орендна плата становить 3 % від зазначеної суми, що дорівнює 2 549, 38 грн. Із цієї суми утримуються податок на доходи фізичних осіб у розмірі 18 % — 458, 89 грн та військовий збір у розмірі 5 % — 127, 47 грн. Після утримання податків сума, що підлягає виплаті орендодавцю, становить 1 963, 02 грн.

За 2025 рік коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель становив 1,12. З урахуванням зазначеного коефіцієнта нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 95 176, 82 грн. Розмір орендної плати, відповідно до пункту 4.1 договору оренди, складає 3 % від нормативної грошової оцінки, що становить 2 855, 30 грн. Із цієї суми утримується податок на доходи фізичних осіб у розмірі 18 % — 513, 95 грн. та військовий збір у розмірі 5 % — 142, 77 грн. Відтак сума орендної плати, що підлягає виплаті орендодавцю після утримання податків, становить 2 198, 58 грн.

Відповідач зазначає, що таким чином, загальна сума орендної плати, що підлягала виплаті орендодавцю за період 2022– 2025р. після утримання податків, становить 8 066, 92 грн.

Таким чином, Відповідач вважає, що орендна плата за 2022– 2025р. була повністю та своєчасно сплачена, а доводи Позивача про систематичну несплату орендної плати є безпідставними.

Також, Відповідач не погоджується із доводами Позивача стосовно того, що відсутність укладених між Позивачем та Відповідачем щорічних додаткових угод до Договору оренди щодо розміру орендної плати є підставою для розірвання Договору оренди, оскільки чинне законодавство не передбачає обов`язку щорічного укладення окремих угод для підтвердження або визначення розміру орендної плати, якщо порядок її визначення вже встановлений договором.

У даному випадку між сторонами існує Додаткова угода до договору оренди земельної частки (паю) № 512208534003069 від 06.12.2012 року, в якій визначено порядок розрахунку щорічного розміру орендної плати та форму її внесення.

Зокрема, зазначеною додатковою угодою передбачено можливість вибору форми орендної плати, а саме: у грошовій формі (у гривнях); у натуральній формі — зерном у кількості 1000 кг.

Отже, сторони договору заздалегідь погодили порядок та форму здійснення розрахунків, що виключає необхідність укладення окремих щорічних угод для визначення розміру орендної плати.

Відповідач звертає увагу на те, що сума орендної плати за користування земельною ділянкою нараховувалася з урахуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель, визначених відповідно до вимог законодавства. Зокрема, при визначенні розміру орендної плати застосовувалися офіційні коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель, встановлені Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру на виконання положень статті 289 Податкового кодексу України, що свідчить про здійснення Відповідачем розрахунку орендної плати у повній відповідності до чинного законодавства та умов договору оренди.

Більше того, чинне законодавство не містить положень, які б передбачали можливість розірвання договору оренди землі виключно з підстави не укладення щорічних угод.

Відповідно до частини першої статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін або за рішенням суду у разі істотного порушення договору однією із сторін.

При цьому істотним є таке порушення, яке завдає іншій стороні збитків або позбавляє її того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

На думку Відповідача, не укладення щорічних угод саме по собі не є істотним порушенням умов договору, оскільки: порядок визначення орендної плати, встановлений договором та додатковою угодою, форма внесення орендної плати сторонами погоджена, розрахунок орендної плати здійснюється відповідно до нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Отже, посилання Позивача на відсутність щорічних угод не свідчить про порушення умов договору оренди та не може бути самостійною підставою для його розірвання.

Крім того, Відповідач зазначив, що на спірній земельній ділянці розміщена належна йому система крапельного зрошування, яка підлягає включенню до ліквідаційної маси Боржника. Отже, орендована земельна ділянка безпосередньо пов`язана з майновими активами та господарською інфраструктурою Селянського (фермерського) господарства "МОРЯК", що має істотне значення для формування ліквідаційної маси.

Крім того, у відповідності до ч. 9 ст. 95 Кодексу України з процедур банкрутства, у разі визнання господарським судом фермерського господарства банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури до складу ліквідаційної маси фермерського господарства включаються нерухоме майно, яке перебуває у спільній власності членів фермерського господарства, у тому числі насадження, господарські та інші будівлі, меліоративні та інші споруди, продуктивна і робоча худоба, птиця, сільськогосподарська та інша техніка і обладнання, транспортні засоби, інвентар, та інше майно, набуте для фермерського господарства на загальні кошти його членів, а також право оренди земельної ділянки та інші майнові права, які належать фермерському господарству і мають грошову оцінку.

Отже, право оренди земельної ділянки є активом боржника, який підлягає врахуванню при формуванні ліквідаційної маси та використовується для задоволення вимог кредиторів.

З урахуванням наведеного, земельна ділянка, яка перебуває у користуванні боржника на підставі договору оренди, разом із пов`язаними з нею об`єктами, зокрема системою крапельного зрошування, становить складову господарської діяльності боржника та безпосередньо впливає на вартість його активів.

За таких обставин припинення права оренди у процедурі банкрутства без урахування його значення для ліквідаційної маси суперечить цілям та завданням процедури банкрутства і призводить до зменшення можливості задоволення вимог кредиторів.

Враховуючи вищезазначені обставини, Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Обставини справи, що встановлені Судом.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України "Про оренду землі").

Положеннями ст. 15 Закону України "Про оренду землі" визначено, що істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Згідно ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до положень ст. 22 Закону України "Про оренду землі" орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

Статтею 23 Закону України "Про оренду землі" врегульовано, що орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Відповідно до положень ст. 24 та 25 Закону України "Про оренду землі" Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а Орендар земельної ділянки зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

06.12.2012р. між Селянським (фермерським) господарством "МОРЯК" (Орендар) та Ротар Тимофієм Миколайовичем (Орендодавець) було укладено Договір оренди земельної ділянки із земель реформованих сільськогосподарських підприємств.

Відповідно до п. 1.1. Договору, Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення, яка належить Орендодавцеві на підставі державного акту рег. № 01.05.521.00094 від "21" грудня 2005р. і знаходиться за межами населеного пункту на території Першотравневої сільської ради.

Згідно п. 2.1. Договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 3, 26 гектарів, у тому числі ріллі 3, 26 гектарів.

У п. 5.1. Договору зазначено, що земельна ділянка із земель сільськогосподарського призначення передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва

Пунктом 2.4. Договору зазначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 80 088, 88 грн.

Згідно п. 3.1. Договору, цей договір укладено строком на 18 років починаючи з 06.12.2012р.

Відповідно до п. 4.1. Договору, орендна плата за земельну ділянку вноситься "Орендарем" у натуральній формі у розмірі 1000 кг зернових сільськогосподарських культур за 3 гектара, але не менше 3,0% вартості відповідної кількості земельних часток (паїв) в умовних кадастрових га, що станом на 2012р. дорівнює 2 402, 67 грн. за 1 частку (пай) та сплачується один раз у рік не пізніше 15 числа наступного за звітним роком місяця.

Згідно п. 4.2. Договору, номенклатура, кількість та вартість продукції, яка поставляється Орендарем Орендодавцю в рахунок орендної плати, зазначається в окремій угоді, що укладається щорічно до початку чергового року оренди і є додатком до цього договору.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

У пункті 4.3. Договору визначено, що розмір орендної плати переглядається один раз у три роки у разі: зміні умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Згідно п. 9.1. Договору Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасно вносити орендну плату.

Відповідно до п. 13.1. Договору, зміна умов договору оренди земельної ділянки здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується в судовому порядку.

Згідно п. 13.2. Договору, дія договору оренди земельної ділянки припиняється у разі: закінчення строку, на якій його було укладено; викупу або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; розірвання договору за взаємною згодою сторін; ліквідації юридичної особи "Орендаря"; смерті фізичної особи - "Орендаря", засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених в статті 7 Закону "Про оренду землі" від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 13.3. Договору визначено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання: за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, передбачених законом; за взаємною згодою сторін; у разі випадкового знищення об`єкта оренди, яке суттєве перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки; на підставах, визначених Земельним Кодексом України та іншими Законами України.

Вказаний договір оренди земельної ділянки було зареєстровано у Відділі Держземагентства в Ізмаїльському районі Одеської області, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 06.12.2012р. за №512208534003069.

Позивачем до матеріалів справи надано свідоцтво про спадщину за заповітом від 16.11.2021р., зареєстроване у реєстрі за № 1613, спадкова справа № 307/2019, з якого вбачається, що приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Веліксар Т.І., посвідчено, що на підставі заповіту, посвідченого секретарем Першотравневої сільської ради Ізмаїльського району Одеської області 11.05.2007 року. зареєстрованого у реєстрі за № 123, спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_2 , 1940 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з: земельної ділянки, яка розташована на території Першотравневої сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, належної на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 858481, виданого 21.12.2005 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №01.05.521.00094, кадастровий номер 5122085300:01:002:0393, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія землі землі сільськогосподарського призначення, площею 3,2594 га, вартістю 96 823, 00 (дев`яносто шість тисяч вісімсот двадцять три) гривні 00 копійок, реєстраційний номер в ДРРП 1364434451220. Згідно Витягу з ДЗК № НВ-0007817182021 від 11.10.2021 року, обмеження у використанні земельної ділянки не зареєстровані. Право власності на земельну ділянку підлягає державній реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до наявних у матеріалах справи відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, земельна ділянка кадастровий номер: 5122085300:01:002:0393 площею 3.26 га зареєстрована 16.11.2021р. на праві власності за ОСОБА_1 , підставою для держаної реєстрації права було свідоцтво про право на спадщину, серія та номер: 1613, виданий: 16.11.2021, видавник: ПН Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Веліксар Т.І.

Положеннями ст. 31 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов`язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 148-1 Земельного кодексу України.

Частиною 1 ст. 148-1 Земельного кодексу України встановлено, що до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Згідно ч. 3 ст. 148-1 Земельного кодексу України встановлено, що особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі). Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.

У відповідності до положень ч. 4 ст. 148-1 Земельного кодексу України внесення змін до договорів оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту чи застави із зазначенням нового власника земельної ділянки не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

Доказів направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручення Відповідачу особисто під розписку вищезазначеного повідомлення Позивачем до матеріалів справи не надано.

Разом з тим, 21.11.2023р. між Селянським (фермерським) господарством "МОРЯК" (Орендар) та ОСОБА_1 (Орендодавець) було укладено додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки від "06" грудня 2012р. про наступне:

1. В преамбулі та в тексті укладеного договору оренди земельної ділянки від 06.12.2012р. в усіх відмінках замінити "Орендодавця" ОСОБА_2 на ОСОБА_1 .

2. У розділі Договору "Реквізити сторін" реквізити "Орендодавця" викласти в новій редакції: ОСОБА_1 ; код НОМЕР_1 ; Паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Ізмаїльським РВ ГУДМС України в Одеській області, 28.05.2014р.

3. П. 4.1 підпункт 3.1 укладеного договору оренди земельної ділянки від 06.12.2012p. викласти в новій редакції "договір укладено строком на 33 роки починаючи з 06 грудня 2012 року".

4. Доповнити п. 4.1 договору наступне "3.2. Договір оренди землі підлягає автоматичному поновленню на той самий строк і на тих самих умовах у порядку, визначеному ст. 126-1 Земельного кодексу України".

Дослідивши вказану додаткову угоду, господарським судом встановлено, що вона не містить платіжних реквізитів ОСОБА_1 для здійснення розрахунків за оренду земельної ділянки.

Позивачем до матеріалів справи надано копію претензії від 23.07.2024р., що містить вимогу про сплату Відповідачем орендної плати за 2022 – 2024 роки за користування земельною ділянкою за договором оренди землі від 06.12.2012р.

Відповідач у відзиві на позовну заяву визнав, укладення вищевказаного Договору та додаткової угоди. Також, Відповідачем було підтверджено одержання зазначеної претензії ОСОБА_1 від 23.07.2024р.

Разом з тим, Відповідач зазначив, що у вищевказаних Додатковій угоді від 21.11.2023р. та Претензії від 23.07.2024р. були відсутні платіжні реквізити для перерахування орендної плати, а Позивач не направляла уповноважену особу для отримання орендної плати у натуральній формі. Після отримання вказаної претензії Відповідач вжив заходів щодо отримання банківських реквізитів Позивача.

У листі №200 від 23.02.2026р. засновник та колишній керівник Селянського (фермерського) господарства "МОРЯК" Голова С.В. повідомив ліквідатору Банкрута арбітражній керуючій Коваленко І.А, що платіжні реквізити для оплати вартості оренди земельної йому направила ОСОБА_1 11.01.2025р. на його телефон у застосунок Viber, на підтвердження чого надано скріншот з мобільного застосунку.

Позивач у судових засіданнях усно наполягав, що реквізити для оплати були передані Відповідачу 21.11.2023р. при підписанні додаткової угоди, однак доказів, що підтверджують вказані пояснення та спростовують доводи колишнього керівника та засновника Відповідача, не надав.

Після одержання від Позивача платіжних реквізитів, а саме 11.01.2025р. Відповідачем здійснено оплату орендної плати за 2022-2024р. на суму 20 000, 00 грн., на підтвердження чого до матеріалів справи надано наступні платіжні документи №0.0.4123653919.1 від 11.01.2025р. на суму 19 000 грн. та №0.0.4123634574.1 від 11.01.2025р. на суму 1 000, 00 грн.

Також, згідно квитанції до платіжної інструкції №0.0.4760496772.1 від 16.02.2026р. на користь Позивача сплаченого грошові кошти у сумі 6 500, 00 грн., у призначенні платежу вказано "сплата за пай за 2025 рік".

Зарахування на свій рахунок вказаних грошових коштів Позивач підтвердила у позовній заяві та поясненнях по суті спору.

Про наявність заперечень стосовно розміру орендної плати, яку сплачено Відповідачем Позивачем не зазначалось.

Також, господарський суд враховує, що Позивач у претензії не вимагала від Відповідача здійснення орендної плати у натуральній формі.

Враховуючи вищезазначені обставини, господарським судом встановлено, що несвоєчасне здійснення розрахунку Відповідача з Позивачем за оренду земельної ділянки пов`язане із тим, що Позивачем у визначений ст. 148-1 Земельного кодексу України строк не направлено/не вручено Відповідачу повідомлення про набуття права власності на земельну ділянку із зазначенням у ньому, зокрема, платіжних реквізитів для здійснення орендної плати у грошовій формі. Додаткова угода, укладена 21.11.2023р. між ОСОБА_1 та Селянським (фермерським) господарством "МОРЯК", та претензія від 23.07.2024р. платіжних реквізитів Позивача також не містили. У претензії Позивачка не вимагала здійснення виплати орендної плати у натуральній формі. Платіжні реквізити для оплати орендної плати у грошовій формі Позивачем надано Відповідачу тільки 11.01.2025р., після чого, оплата здійснена у того ж дня.

Таким чином, господарський суд зазначає, що Позивачем не надано до суду доказів систематичної несплати Відповідачем орендної плати за Договором оренди земельної ділянки із земель реформованих сільськогосподарських підприємств від 06.12.2012р.

Стосовно доводів Позивача про порушення вимог п. 4.2. Договору у 2022-2025р., оскільки між Позивачем та Відповідачем не були укладені окремі угоди щодо визначення розміру орендної плати та користування Відповідачем земельною ділянкою без узгодженого розміру плати, що на думку Поивача є істотним порушенням умов договору, господарський суд враховує наступне.

Згідно положень ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Положеннями розділу 4 "Орендна плата" Договору від 06.12.2012р. врегульовано наступне.

Пунктом 4.1. Договору встановлено, що орендна плата за земельну ділянку вноситься "Орендарем" у натуральній формі у розмірі 1000 кг зернових сільськогосподарських культур за 3 гектара, але не менше 3,0% вартості відповідної кількості земельних часток (паїв) в умовних кадастрових га, що станом на 2012р. дорівнює 2 402, 67 грн. за 1 частку (пай) та сплачується один раз у рік не пізніше 15 числа наступного за звітним роком місяця.

Згідно п. 4.2. Договору, номенклатура, кількість та вартість продукції, яка поставляється Орендарем Орендодавцю в рахунок орендної плати, зазначається в окремій угоді, що укладається щорічно до початку чергового року оренди і є додатком до цього договору.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

У пункті 4.3. Договору визначено, що розмір орендної плати переглядається один раз у три роки у разі: зміні умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

З вищенаведеного вбачається, що положеннями Договору від 06.12.2012р. встановлено порядок здійснення розрахунків, а саме визначення розміру орендної плати у грошовій формі, порядок її індексації, строки оплати, порядок оплати орендної плати у натуральній формі та підстави для перегляду розміру орендної плати.

Під час розгляду справи сторонами не оспорювалось, що на протязі усього терміну дії договору розрахунки між сторонами здійснювались на підставі умов самого договору.

Також суд враховує, що договором не встановлено імперативного обов`язку для однієї зі сторін договору для ініціювання укладення додаткової угоди.

За наявності підстав Позивач мав право на ініціювання укладення додаткових угод, проте відомості про таке ініціювання або відмову Відповідача від укладення угод у справі сторонами до суду не надавались.

З огляду на встановлене, відсутність між сторонами у справі додаткових угод до договору оренди від 06.12.2012р. не може розглядатись як істотне порушення договору з боку Орендаря, достатнє для його розірвання.

Отже, господарським судом встановлено, що Позивачем не доведено наявності обставин, якими він обґрунтовує підстави для розірвання Договору оренди земельної ділянки із земель реформованих сільськогосподарських підприємств від 06.12.2012р., а саме щодо порушення Відповідачем істотних умов Договору, що виражається у систематичній несвоєчасній оплаті Відповідачем орендної плати та користування Відповідачем земельною ділянкою без узгодження розміру орендної плати.

Крім того, господарський суд враховує, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.02.2025р. у справі №916/5735/24 відкрито провадження у справі про банкрутство Селянського (фермерського) господарства "МОРЯК".

Постановою Господарського суду Одеської області від 06.11.2025р. у справі №916/5735/24 Селянське (фермерське) господарство "МОРЯК" визнано банкрутом; відкрито відносно Банкрута ліквідаційну процедуру.

Арбітражною керуючою Коваленко І.А. зазначено, що під час виконання повноважень у справі №916/5735/24 нею було проведено інвентаризацію майна Селянського (фермерського) господарства "МОРЯК" та встановлено, що у власності Боржника знаходиться система крапельного зрошування на площі 170, 0 га. Вказана система зрошення включена до ліквідаційної маси Боржника.

На підтвердження вищевказаних обставин, Відповідачем до господарського суду надано Договір підряду №11-04/23 від 11.04.2023р. на улаштування системи крапельного зрошування земельної ділянки площею 170 га, Акт №1 прийняття виконаних будівельних робіт від 30.08.2024р. до вказаного Договору. Також суду надан довідку Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 26.03.2026р. №01/01-33/1168, у якій зазначено, що Селянське (фермерське) господарство "МОРЯК" має у користуванні згідно укладених й належним чином зареєстрованих договорів оренди земельних ділянок на території Саф`янівської сільської ради 154,7632 га ріллі; на всій зазначеній площі наявна та розміщена система крапельного зрошування, що належить Селянському (фермерському) господарству "МОРЯК"; на земельній ділянці з кадастровим номером 5122085300:01:002:0393 площею 3,2594 га, яка перебуває в оренді Селянського (фермерського) господарства "МОРЯК" на підставі договору оренди земельної ділянки із земель реформованих сільськогосподарських підприємств від 06.12.2012 року, наявна та розміщена система крапельного зрошування, що належить Селянському (фермерському) господарству "МОРЯК".

Частиною 9 ст. 95 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що у разі визнання господарським судом фермерського господарства банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури до складу ліквідаційної маси фермерського господарства включаються нерухоме майно, яке перебуває у спільній власності членів фермерського господарства, у тому числі насадження, господарські та інші будівлі, меліоративні та інші споруди, продуктивна і робоча худоба, птиця, сільськогосподарська та інша техніка і обладнання, транспортні засоби, інвентар, та інше майно, набуте для фермерського господарства на загальні кошти його членів, а також право оренди земельної ділянки та інші майнові права, які належать фермерському господарству і мають грошову оцінку.

З наведеного вбачається, що право оренди земельної за спірним Договором також підлягає включенню до ліквідаційної маси Банкрута.

Зважаючи на те, що на орендованій Відповідачем у Позивача земельній ділянці розміщена частина системи крапельного зрошування, збереження за Відповідачем права оренди цієї земельної ділянки позитивно вплине на потенційну вартість майна Боржника, у випадку прийняття рішення щодо реалізації ліквідаційної маси, оскільки забезпечить збереження існуючої та функціонуючої системи крапельного зрошення, яка розміщена на цій земельній ділянці.

Верховний Суду у постановах від 04.05.2023р. у справі № 910/8259/16(905/1126/21) та від 18.11.2025 у справі № 902/181/22(902/1003/24) зауважував про необхідності оцінки зв`язку між земельною ділянкою та активами боржника, а також впливу припинення такого зв`язку на ліквідаційну масу та можливість задоволення вимог кредиторів.

У постанові від 18.11.2025р. у справі № 902/181/22(902/1003/24) Верховний Суд зазначив, що втрата зв`язку з земельною ділянкою впливає на реалізацію майна боржника, зокрема на його вартість та можливість відчуження. Наявність права на земельну ділянку забезпечує можливість функціонального використання майна, тоді як його припинення ускладнює реалізацію активу. Отже, значення має не правовий статус окремого майна, а його зв`язок із земельною ділянкою та вплив такого зв`язку на формування ліквідаційної маси. Такий підхід узгоджується і з метою КУзПБ задоволенням сукупності вимог кредиторів за рахунок активів боржника.

Наявність у т.ч. вкзаного активу банкрута на стадії ліквідації господарства дозволило банкруту розробити на схвалити кредиторами план санації Селянського (фермерського) господарства "МОРЯК", який був затверджений ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.05.2026р. у справі №916/5735/24; процедуру ліквідації господарства було припинено.

Вказані обставини спонукають суд до більш детальної оцінки істотності порушень виконання договорів користування (оренди) майновими активами у разі перебування сторони договору у процедурах банкрутства та включення таких активів до складу ліквідаційної маси боржника.

Враховуючи те, що у Відповідача відсутня заборгованість перед Позивачем з орендної плати за спірним Договором, Позивачем не доведено наявності систематичного порушення Відповідачем істотних умов Договору оренди, а також приймаючи до уваги, що право оренди земельної ділянки, на якій розміщена належна Відповідачу система крапельного зрошення, включені до складу ліквідаційної маси Боржника та задіяні у виконанні плану санації Відповідача, господарський суд вважає обґрунтованими доводи Відповідача стосовно відсутності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки із земель реформованих сільськогосподарських підприємств від 06.12.2012р. та зобов`язання ліквідатора Селянського (фермерського) господарства "МОРЯК" Коваленко Ірину Анатоліївну повернути земельну ділянку (кадастровий номер 5122085300:01:002:0393 площею 3,26 га) власнику.

Згідно частини третьої статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, на підставі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів, суд вважає, що позовні вимоги у даній справі задоволенню не підлягають.

Згідно п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, – на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на відмову у задоволенні позову розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд –

ВИРІШИВ :

1. У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 14.09.2026р.

Копію ухвали надіслати до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд": представнику ОСОБА_1 адвокату Панчеву І.В., Селянському (фермерському) господарству "МОРЯК", ліквідатору Селянського (фермерського) господарства "МОРЯК" арбітражній керуючій Коваленко І.А.

Суддя С.І. Райчева