Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №641/5337/26 — Слобідський районний суд міста Харкова

Провадження № 2/641/3716/2026 Справа № 641/5337/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року

Слобідський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - Боговського Д.Є.,

за участю секретаря судового засідання – Мараховської С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб, укладений між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований 21 липня 2012 року Московським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 519. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що сімейне життя не склалось через різні погляди на життя, різні характери, шлюбно-сімейних відносин не має, сім`я розпалась остаточно і відновленню не підлягає. Примирення та збереження сім`ї не можливо і не є доцільним. Крім того, позивач просить присудити до стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку платника аліментів щомісячно до досягнення дитиною повноліття, посилаючись на те, що відповідач є батьком дитини, однак ухиляється від обов`язку щодо її утримання, не надає у добровільному порядку достатньої та необхідної матеріальної допомоги.

Ухвалою Слобідського районного суду міста Харкова від 08 червня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

До суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про розгляд справи за її відсутності із зазначенням щодо підтримання позовних вимог в повному обсязі та ухвалення рішення на підставі наявних у справі доказів, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

21 липня 2012 року ОСОБА_2 уклав шлюб із ОСОБА_4 , зареєстрований Московським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 519, після реєстрації шлюбу прізвище дружини змінено на « ОСОБА_5 » (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 ).

ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_3 , про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову реєстраційної служби харківського міського управління юстиції 18.03.2014 складено відповідний актовий запис № 670 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 ). В актовому записі про народження батьками дитини зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Неповнолітній ОСОБА_3 , 2014 р.н., зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , разом із матір`ю - позивачкою у справі ОСОБА_1 .

Згідно ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування до шлюбу не допускається.

Частиною 1 ст. 110 Сімейного кодексу України встановлено, що право на пред`явлення позову про розірвання шлюбу має один із подружжя.

При цьому, статтею 111 Сімейного кодексу України визначено, що суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України, яка визначає підстави для розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

В ході розгляду справи судом вживались заходи щодо примирення подружжя, судом встановлено, що спільне сімейне життя подружжя не склалось через різні погляди на життя, різні характери, шлюбно-сімейні відносини припинені, сім`я розпалась остаточно і відновленню не підлягає, спільного господарства подружжя не веде, позивач ОСОБА_1 наполягає на розірванні шлюбу, жодних доказів щодо необхідності збереження шлюбу у судовому засіданні не надано та судом не встановлено.

За таких обставин суд вважає, що подальше сумісне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить їх інтересам, є не доцільним, шлюб повинен бути розірваний.

Що стосується вимог про стягнення аліментів суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, відповідно до вимог ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 181 Сімейного кодексу України визначено способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину. Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до положень ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Згідно ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів підлягають задоволенню з урахуванням наявних у справі доказів.

Стаття 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до ст. 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу (ч. 2 ст. 114 СК України).

Питання щодо розподілу судових витрат вирішується відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів задовольнити.

Шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 21 липня 2012 року Московським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 519, – розірвати.

Після розірвання шлюбу прізвище дружини залишити « ОСОБА_5 ».

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти в розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходів) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 04 червня 2026 року.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1331,20 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 1331,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 .

Суддя Д.Є.Боговський