Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №613/397/26 — Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №613/397/26 Провадження № 2/613/637/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року м. Богодухів

Богодухівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Харченка С.М.,

за участі секретаря Мізяк М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредит-Капітал»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», в особі представника Усенка М.І., звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, за якою просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №683442 від 27.12.2023 у розмірі 15664,30 грн., судові витрати у розмірі 2662,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 27.12.2023 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 9683442, згідно з умовами якого відповідач отримав 10000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів Відповідачем не було сплачено кредитні кошти, комісії і проценти за користування кредитом у строк встановлений Кредитним договором. Кредитодавець умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, наддавши Відповідачеві кредит в сумі визначеній Кредитним договором, що підтверджується Платіжним дорученням. Відповідач підписав Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

25.06.2024 року між Первісним кредитором та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений Договір відступлення прав вимоги №107-МЛ. У відповідності до статті 512 Цивільного кодексу України Позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за Кредитним договором № 9683442 від 27.12.2023 року, що укладений між Кредитодавцем та Відповідачем.

Сума заборгованості Відповідача становить 15664,3 грн., відповідно до Виписки з особового рахунка, з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить – 3700 грн., прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить – 10964,3 грн., прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить – 1000 грн.

У зв`язку з вище викладеним позивач вимушений звернутися до суду з вказаним вище позовом.

Представник позивача надав клопотання за яким просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, не заперечував проти винесення заочного рішення.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явились, про місце, дату та час його проведення були повідомлені. Представник відповідача – адвокат Тризна Є.М. подав до суду клопотання, за змістом якого просив справу слухати у їх відсутність, в задоволенні позову ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договорам - відмовити. Зазначив, що позовні вимоги відповідачем не визнаються зважаючи на те, що позивачем докази в тому числі і розрахунки заборгованості за боржником ОСОБА_1 не підтверджуються ( відсутні) первинними документами. Позивачем не надано доказів на підтвердження передачі ТОВ «Мілоан» - ТОВ Фінансова Компанія «Кредит- Капітал» грошових коштів ОСОБА_1 у позику та ставить під сумнів наявні розрахунки заборгованості ОСОБА_1 перед первісним кредитором, з яких би вбачалося здійснення боржником останньої оплати за кредитами, відомостей, яким саме чином була нарахована сума відсотків за користування кредитними коштами. Надані розрахунки заборгованості містять лише відомості щодо загального розміру несплаченого кредиту та відсотків, без зазначення детального розрахунку, який включав би суми погашеного позичальником тіла кредиту та відсотків по кожному платіжному періоду тощо. Зазначені розрахунки заборгованості не є документами первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони, в даному випадку позивача. Наявність роздрукованого розрахунку заборгованості за договором, на думку строни відповідача, є неналежним та недостатнім доказом для задоволення позовних вимог, оскільки сам розрахунок, умови кредитування тощо, є внутрішніми документами установи та не містять відомостей, що дозволили сторонам чи суду перевірити, чи видавалися кредитні кошти, на який строк, правильність нарахування відсотків позивачем.

Таким чином вважають, позивачем не підтверджено факту наявності у ОСОБА_1 заборгованості перед первісним кредитором, отже, позивачем не доведено факту порушення його прав як кредитора за договором.

Щодо витрат на правничу допомогу зазначив наступне.

Позивачем визначено розмір витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у сумі 8000 грн., які на думку відповідача є завищеними, витрати у зазначеній сумі не можна визнати належно обгрунтованими та необхідними в контексті обставин цієї справи. Враховуючи викладені обставини, навіть за обставин задоволення чи часткового задоволення позовних вимог, враховуючі що справа є незначної складності, в такій категорії справ наявна узгоджена та установлена судова практика, Існує відпрацьована адвокатська практика у даній категорії справ, обсяг досліджених доказів є невеликим, участі в судових засіданнях адвокат може і не приймати таким чином максимальна сума винагороди повинна становити не більше 2000 грн., що відповідає критерію об`єктивності та буде співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.

У зв`язку з неявкою в судове засідання усіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд розглянув цивільну справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису.

Дослідивши матеріали справи, суд на основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які учасники справи посилалися як на підставу своїх вимог, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 27.12.2023 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 9683442 на наступних умовах: сума кредиту 10000 грн; строк надання кредиту 105 днів з 27.12.2023; комісія за надання кредиту 1000,00 грн, яка нараховуються за ставкою 10.00% від суми кредиту одноразово; проценти за користування кредитом: 20700 грн, які нараховуються за ставкою 2,30 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом; кошти надаються позичальнику шляхом перерахування коштів на картковий рахунок.

Вказані умови договору також зафіксовані у паспорті споживчого кредиту № 9683442 та анкеті-заяві на кредит № 9683442, які наявні в матеріалах справи.

25.06.2024 року між Первісним кредитором та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений Договір відступлення прав вимоги №107-МЛ, згідно якого ТОВ «Мілоан» (відступає) ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» приймає Належні ТОВ «Мілоан» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги.

Відповідно до Витягу з реєстру боржників від 10.09.2025 . до договору про відступлення прав вимоги № 107-МЛ від 25.06.2024 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 9683442 у розмірі 15664,30 грн, з яких: 3700 грн. – залишок по тілу кредиту, 10964,3 грн.- залищок по відсотках, 1000 грн. – залишок по комісії.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частиною першою статті 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з частиною першою статті 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно з частиною першої статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч.1 ст.1078 ЦК України).

Згідно зі статтею 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 516 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні (статті 517 ЦК України).

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23.09.2015 у справі №6-979цсі5.

Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частинами першою та сьомою статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 83 ЦПК України, позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Як вбачається з позовної заяви, позивач стверджує, що на виконання умов кредитного договору № 9683442 від 27.12.2023 первинним кредитором було перераховано відповідачу обумовлену суму грошових коштів 10000 грн. На підтвердження позивачем надано копію платіжного доручення від 27.12.2023 № 119783798, з якого вбачається перерахування коштів в сумі 10000 грн на картковий рахунок НОМЕР_1 .

В матеріалах справи відсутні докази, що рахунок, на який згідно вказаного платіжного доручення здійснювалося перерахування коштів, належить саме ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 26.05.2026 року, було задоволено клопотання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредит-Капітал»» про витребування доказів та витребувано в АТ «А-БАНК» інформацію про надходження на рахунок банківської картки НОМЕР_1 коштів в розмірі 10 000 грн. в період з 27.12.2023 по 02.01.2024 року.

Також, відповідно до змісту інформації від 01.07.2026 № 45482/47-26062029/95-БТ, наданої АТ «А БАНК» на виконання ухвали суду від 26.05.2026, картка НОМЕР_1 відсутня у клієнта ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

Отже, ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ»» не надало жодних первинних бухгалтерських документів на підтвердження переказу коштів на рахунок ОСОБА_1 на підставі кредитного договору № 9683442 від 27.12.2023, а також документів, які б надавали можливість ідентифікувати належність відповідних рахунків відповідачу.

Враховуючи наведені вище і встановлені судом обставини справи та зазначені норми права, суд висновує про недоведеність обставин, які мають значення для справи і на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, не надання позивачем належних доказів, які підтверджують наявність заборгованості відповідача.

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках, а відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана надати суду докази на підтвердження своїх вимог або заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»» є недоведеними, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Вирішуючи згідно з вимогами ст. 264 ЦПК України питання щодо розподілу між сторонами судових витрат, суд керується положенням ст. 141 ЦПК України, за яким судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки у задоволенні позову відмовлено - судові витрати покладаються на позивача і залишаються за ним.

Керуючись ст. 2, 7, 10, 12, 19, 81, 83, 141, 258-260, 263-265, 273-279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

вирішив:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредит-Капітал»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, ЄДРПОУ: 35234236;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1 .

Суддя