Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №350/1183/26 — Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/1183/26

Номер провадження 2/350/958/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2026 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Пулика М.В.,

секретаря судового засідання Юречко Т.Б.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей -

установив:

Стислий виклад позицій сторін

У своїй позовній заяві позивачка просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі по 5 000 грн щомісячно на кожну дитину, починаючи з дня звернення до суду з позовом і до досягнення дітьми повноліття. Крім того, просить стягнути з відповідача понесені судові витрати.

В основу своїх позовних вимог позивачка посилається на те, що перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 14 травня 2009 року. Від спільного подружнього життя у них народилося двоє дітей: дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти проживають разом із нею та перебувають на її утриманні. Позивачка зазначає, що спільне сімейне життя з відповідачем фактично припинене, відповідач разом із сім`єю не проживає, матеріальної допомоги на утримання дітей не надає та участі у забезпеченні їх потреб не бере. При цьому, за твердженням позивачки, відповідач працює за кордоном, має постійний дохід та реальну можливість надавати належне матеріальне забезпечення дітям.

У зв`язку з тим, що відповідач добровільно не виконує свого обов`язку щодо утримання дітей, позивачка змушена звернутися до суду за захистом їхніх прав та законних інтересів шляхом стягнення аліментів у судовому порядку.

У судове засідання позивачка ОСОБА_1 не прибула, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити та не заперечила проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не прибув. Його представник - адвокат Родіков І.С. подав заяву про розгляд справи за відсутності відповідача та його представника. Позовні вимоги визнав частково, зазначивши, що відповідач погоджується сплачувати аліменти на утримання дітей у твердій грошовій сумі по 3 000 гривень щомісячно на кожну дитину, які сплачуватиме за допомогою своїх батьків.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.

Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 24.07.2026 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

Судом встановлено, що сторони мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти зареєстровані та проживають разом із матір`ю.

Враховуючи наведені обставини, позивачка звернулася до суду за захистом прав неповнолітніх дітей із вимогою про стягнення з відповідача аліментів на їх утримання.

Таким чином, між сторонами виник спір щодо виконання відповідачем передбаченого законом обов`язку брати участь у матеріальному забезпеченні своїх неповнолітніх дітей шляхом сплати аліментів у розмірі, достатньому для забезпечення їх належного утримання, фізичного, духовного та гармонійного розвитку.

Норми права, які застосував суд, мотиви їх застосування та висновки суду

Відповідно до частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 та частиною першою статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд зобов`язаний поважати честь і гідність усіх учасників судового процесу та здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного чи соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак, що передбачено статтею 6 ЦПК України.

Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Верховний Суд неодноразово в усталеній практиці наголошує на тому, що відповідно до положень статті 3 Конвенції Організації Об`єднаних Націй «Про права дитини», яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.

Згідно із статтею 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Частинами 2 і 3 ст. 150 СК України встановлено обов`язок батьків піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

В силу дії ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ч.1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2 ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до частин першої, другої статті 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачка просить стягнути з відповідача аліменти у твердій грошовій сумі по 5 000 гривень щомісячно на кожну дитину. Разом з тим належних та допустимих доказів на підтвердження матеріального становища відповідача, розміру його доходів, зокрема отримання ним доходу від роботи за кордоном, позивачкою суду не надано.

Водночас відповідач свого обов`язку утримувати неповнолітніх дітей не заперечує та погоджується сплачувати аліменти у розмірі по 3 000 гривень щомісячно на кожну дитину.

Суд, враховуючи обов`язок обох батьків утримувати дітей, їх вік, проживання дітей разом із матір`ю, відсутність належних доказів матеріального становища відповідача, які б давали підстави для стягнення аліментів у заявленому позивачкою розмірі, а також часткове визнання відповідачем позовних вимог, доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача аліментів у твердій грошовій сумі по 3 000 гривень щомісячно на кожну дитину.

Відповідно до статті 191 Сімейного кодексу України аліменти присуджуються від дня пред`явлення позову до суду.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Розподіл судових витрат:

Відповідно до положень ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави належить стягнути судовий збір у розмірі 1331,20 грн, від сплати якого позивачка звільнена при пред`явленні позову, а на користь позивачки - витрати, пов`язані з професійною правничою допомогою адвоката, у розмірі 3000 грн, що підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією про оплату правничої допомоги за надання консультації та складання позовної заяви. Враховуючи характер та складність справи, обсяг наданої адвокатом правничої допомоги та співмірність понесених витрат із виконаною адвокатом роботою, суд вважає їх розмір обґрунтованим та таким, що підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 1-4, 19, 89, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд –

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі у розмірі по 3000 (три тисячі ) гривень на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 23.07.2026 і до досягнення дітьми повноліття.

Стягнення аліментів в межах платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 3000 гривень - витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, та на користь Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

На рішення може бути подана апеляція до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 14.09.2026.

Суддя: