Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №344/8594/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/8594/26

Провадження № 2/344/5353/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Атаманюка Б.М.,

секретаря Солонинко С.А.

розглянувши у спрощеному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ТзОВ «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник ТзОВ «Споживчий Центр» 05.05.2026 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області від 14.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 15.11.2025 року уклали Кредитний договір (оферти) № 15.11.2025- 100001513. Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі – 3500 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 15.11.2025, на строк, вказаний в заявці. Відповідно до умов Договору заявка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою Позичальник ознайомився під час укладення кредитного договору. Відповідно до умов кредитного договору № 15.11.2025-100001513 від 15.11.2025 року Позичальнику надається Кредит на наступних умовах: Дата надання/видачі кредиту - 15.11.2025; Сума Кредиту: 3500 грн. 00 коп.; Строк, на який надається Кредит - 140 днів з дати його надання; Дата повернення (виплати) кредиту - 03.04.2026.

Комісія, пов`язана з наданням Кредиту (надалі – "Комісія", економічна сутність – плата за надання Кредиту) – 20% від суми Кредиту та дорівнює 700 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту.

В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову, утворилась заборгованість у розмірі 12600 грн., що складається з: тіла кредиту - 3500 грн.; процентів - 4900 грн.; комісії (пов`язаної з наданням кредиту) - 700 грн.; відсотків, нараховані по 625 ст. ЦК України – 3500 грн..

На підставі наведених обставин, представник позивача просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 15.11.2025-100001513 від 15.11.2025 у розмірі 12600 гривень, а також судові витрати в розмірі 2662.40 грн.. та витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення у розмірі 145,58 грн.).

Відповідач ОСОБА_1 скористався правом подання відзиву на позов, в якому заперечив щодо задоволення позовних вимог. Вважає, що розрахунок заборгованості не є документом первинного бухгалтерського обліку, матеріали справи не містять факту видачі готівки на рахунок позичальника, а тому не доведений факт виконання грошового зобов`язання. Відповідач також вважає, що позивачем не було проведено ідентифікацію та верифікацію клієнта, не встановлено особу позичальника. Щодо нарахованих відсотків, комісії та відсотків по ст.625 ЦК України, то вважає такі нарахування незаконними. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, стягнути понесені витрати на правову допомогу у розмірі 6000 грн., розгляд справи здійснювати без його участі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. У позові просив суд про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав. Подав до суду відповідь на відзив в якому позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився повторно, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджено матеріалами справи. Подав відзив на позов в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, стягнути понесені витрати на правову допомогу у розмірі 6000 грн., розгляд справи здійснювати без його участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов`язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Судом встановлено, що ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 15.11.2025 року уклали Кредитний договір (оферти) № 15.11.2025- 100001513. Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі – 3500 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 15.11.2025, на строк, вказаний в заявці. Відповідно до умов Договору заявка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою Позичальник ознайомився під час укладення кредитного договору. Відповідно до умов кредитного договору № 15.11.2025-100001513 від 15.11.2025 року Позичальнику надається Кредит на наступних умовах: Дата надання/видачі кредиту - 15.11.2025; Сума Кредиту: 3500 грн. 00 коп.; Строк, на який надається Кредит - 140 днів з дати його надання; Дата повернення (виплати) кредиту - 03.04.2026.

Кредитний договір було укладено шляхом: 1) отримання/ознайомлення відповідача з Пропозицією про укладення кредитного договору (оферта) (кредитної лінії); 2) подання відповідачем Заявки кредитного договору (кредитної лінії); 3) надсилання відповідачем Відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору (кредитної лінії).

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Згідно довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором утворилася заборгованість у розмірі 12600 грн., що складається з: тіла кредиту - 3500 грн.; процентів - 4900 грн.; комісії (пов`язаної з наданням кредиту) - 700 грн.; відсотків, які нараховані по 625 ст. ЦК України – 3500 грн..

Стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права і обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за цим договором, повинні здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Посилання відповідача на те, що позивач не надав жодних технічних доказів, які б дозволяли ідентифікувати відповідача, як особу, що фактично вчинив дії з укладення договору, є необґрунтованими, оскільки наведений вище договір містить інформацію, яка ідентифікує позичальника, зокрема, щодо його особистих персональних даних, а саме: дані паспорту та ідентифікаційний код, тобто в розумінні Закону України «Про електронну комерцію» договір підписаний відповідачем, і є належним та допустимим доказом на підтвердження кредитних зобов`язань.

Відтак, суд вважає, що позивачем доведено факт укладення кредитного договору від 15.11.2025 року № 15.11.2025- 100001513 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 , який підписаний сторонами, є чинним, у встановленому законом порядку недійсним не визнавався, сторони визначили всі істотні умови договору, а тому, між сторонами виникли договірні відносини щодо користування кредитними коштами.

Судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_1 порушено умови укладеного кредитного договору щодо погашення кредиту, процентів за його користування, оскільки кредит у повному обсязі ним не повернуто, проценти не сплачені.

Суд погоджується з розрахунком позивача щодо заборгованості за тілом кредиту, процентами за користування кредитом, комісії (пов`язаної з наданням кредиту), а тому вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача відсотків, які нараховані по 625 ст. ЦК України у розмірі – 3500 грн., суд зазначає наступне.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України тадоповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

Аналогічний правовий висновок, щодо аналізу п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі№910/10901/23, який, відповідно до положень ч.4 ст.263ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.

Згідно правового висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі №706/68/23(провадження № 61-8279св23), дія п.18Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позичальники, у період воєнного стану, звільняються від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання), в тому числі, і в кредитних зобов`язаннях.

У зв`язку із викладеним, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовної вимоги про стягнення відсотків, які нараховані по 625 ст. ЦК України у розмірі – 3500 грн. слід відмовити, оскільки така нарахована позивачем у період дії в Україні воєнного стану, що є неправомірним.

Таким чином, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково та стягнути із ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 15.11.2025-100001513 від 15.11.2025 у розмірі - 9100 грн., що складається з: тіла кредиту - 3500 грн.; Процентів - 4900 грн.; Комісії (пов`язаної з наданням кредиту) - 700 грн.

Згідно з платіжною інструкцією позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2662.40 гривень.

Оскільки, суд частково задовольняє вимоги на суму 4684.20 гривень, що становить 72.22 % від ціни позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 1922.79 гривень.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 524, 526, 527 ч.1, 530, 546 ч.1, 611, 612, 1054 ч. 2, 16, 20 Цивільного Кодексу України, ст.ст.12, 13, 141, 259, 263-265, 268, 280-282,288-289 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого АДРЕСА_1 , на користь ТзОВ «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження за адресою: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А) - заборгованість за кредитним договором № 15.11.2025-100001513 від 15.11.2025 у розмірі - 9100 (дев`ять тисяч сто) грн..

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого АДРЕСА_1 , на користь ТзОВ «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження за адресою: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А) - витрати по сплаті судового збору у розмірі 1922 (одна тисяча дев`ятсот двадцять дві) грн. 79 коп.., та витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення у розмірі 145 (сто сорок п`ять ) грн..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Сторони по справі:

Позивач: ТзОВ «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження за адресою: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований АДРЕСА_1 ..

Рішення виготовлено та підписано 11.09.2026.

Суддя Богдан АТАМАНЮК