Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №916/2024/26 — Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2026 р. Справа № 916/2024/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., розглянувши справу

за позовом: Олешківської окружної прокуратури (54000, м. Миколаїв, Корабельний район, проспект Богоявленський, 314; код ЄДРПОУ 0485112024) в інтересах держави в особі Музиківської сільської ради (75023, Херсонська обл., Херсонський р-н., с. Музиківка, вул. Перемоги, буд. 35; код ЄДРПОУ 26347865), Музиківської сільської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області (75023, Херсонська обл., Херсонський р-н., с. Музиківка, вул. Перемоги, буд. 35; код ЄДРПОУ 26347865),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДПОСТАЧ-СТСВ" (73034, м. Херсон, вул. Говарда Джона, буд. 2, прим. 31, 31А; код ЄДРПОУ 39828667),

про стягнення 4792,90 грн.

Розгляд справи здійснюється без повідомлення (виклику) учасників справи.

Обставини справи.

Олешківська окружна прокуратура звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Музиківської сільської ради та Музиківської сільської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДПОСТАЧ-СТСВ", в якій просить суд стягнути штраф за договором підряду № 1 від 16.08.2024 у розмірі 4792,90 грн. Судові витрати по сплаті судового збору прокурор просить суд стягнути з відповідача.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2026 справу № 916/2024/26 передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Нікітенку С.В.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.05.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи № 916/2024/26 визначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Цією ж ухвалою суд запропонував відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позовну заяву, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановив прокурору та позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України - протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановив відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив. Роз`яснив сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч. 7 ст. 252 ГПК України.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 ГПК України).

Частиною 11 ст. 242 ГПК України встановлено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі надсилались судом до електронного кабінету сторін.

Зазначена ухвала суду отримана відповідачем у справі 25.05.2026, про що свідчить Довідка про доставку електронного документу (т. 1, а.с. 115).

Станом на 14.09.2026 від відповідача у справі відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Також від сторін у справі жодних заяв про продовження процесуальних строків з підстав, встановлених ГПК України не надходило.

Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 ГПК України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Суд зазначає, що з моменту відкриття провадження у справі у відповідача було достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи, подання відзиву тощо.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги відсутність протягом тривалого часу будь-яких клопотань від сторін у справі, в яких останні заперечували б проти розгляду даної справи по суті, враховуючі, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 ГПК України не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами. За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання розумних строків вирішення спору справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

З огляду на викладене, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Матеріали справи свідчать, що 16 серпня 2024 року між Музиківською сільською радою (надалі – замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДПОСТАЧ-СТСВ" (надалі – підрядник або відповідач) був укладений Договір підряду № 1 (надалі – Договір або договір підряду № 1 від 16.08.2024).

Відповідно до п. 1.1. Договору замовник доручає, а підрядник зобов`язується на свій власний ризик виконати роботи з капітального ремонту "Капітальний ремонт захисної споруди розташованої в комунальному закладі "Музиківський опорний ліцей Музиківської сільської ради Херсонського району Херсонської області" (коригування) (далі - об`єкт) відповідно коду ДК 021:2015: 45450000-6 - Інші завершальні будівельні роботи з урахуванням Кошторисних норм України "Настанова з визначення вартості будівництва" згідно із затвердженою кошторисною документацією в установлені цим Договором терміни.

Відповідно до умов п. 3.1. Договору загальну вартість робіт за Договором визначена на підставі Договірної ціни, що є невід`ємною частиною цього Договору, і становить: 2995000,00 грн (два мільйони дев`ятсот дев`яносто п`ять тисяч грн 00 коп.) в т.ч. ПДВ 499166,67 грн.

Відповідно до умов п. 9.2. Договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань підрядник сплачує замовнику штрафні санкції (штраф, пеня) у розмірі, передбаченому чинним законодавством України та цим Договором

Пункт 9.10. Договору встановлено, що підрядник несе майнову відповідальність за достовірність відображення фактичних витрат в актах форм № КБ-2в, № КБ-3 за заявлені завищення у відображених фактичних витрат підрядник сплачує замовнику в повній сумі.

Відповідно до умов 9.16. Договору підрядник несе відповідальність за порушення таких зобов`язань за Договором і у таких розмірах: у разі виявлення замовником недоліків (дефектів) у роботах підрядник сплачує штраф у розмірі 10 відсотків від вартості робіт, виконаних з недоліками (дефектами) (9.16.2. Договору).

Строк дії Договору встановлений пунктом 11.1. Договору – до 31.12.2024.

Прокурор в обґрунтування позовних вимог зазначає, що за результатами виконаних підрядником робіт по Договору, між сторонами був оформлений акт № 1 (який не є предметом цього позову) та № 2 від 11.12.2024 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), в якому визначена загальна ціна робіт у розмірі 1229490,35 грн.

11 грудня 2024 року акт підписаний сторонами Договору та інженером технічного нагляду.

За проведення "Капітального ремонту захисної споруди розташованої в комунальному закладі "Музиківський опорний ліцей Музиківської сільської ради Херсонського району Херсонської області" (коригування) за вищевказаним договором 23.10.2024, 24.10.2024, 11.12.2024 Музиківською сільською радою проведено оплату в повному обсязі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "БУДПОСТАЧ-СТСВ", що підтверджується платіжними інструкціями № 1231, № 1240, № 1502, № 1503.

Прокурор зазначає, що надалі внаслідок неналежного виконання договірних зобов`язань, що полягало у завищенні обсягів та вартості фактично виконаних будівельних робіт, до актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, зокрема до акта № 2 до договору № 1 від 16.08.2024, були внесені недостовірні відомості щодо обсягів та вартості виконаних робіт. Після цього директор товариства підписав зазначені акти та скріпив їх печаткою ТОВ "БУДПОСТАЧ-СТСВ", надавши їм статусу офіційних документів, а також забезпечив їх подання для підпису замовнику та інженеру з технічного нагляду, фактично надав завідомо неправдиві акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в.

За цим фактом зареєстровано кримінальне провадження № 42023232240000037 від 27.12.2023 відносно директора ТОВ "БУДПОСТАЧ СТСВ" за ч. 4 ст. 191 КК України.

У рамках зазначеного кримінального провадження проведена судова будівельно- технічна експертиза № 1744-34-25 від 20.10.2025, за висновком якої вартість завищення по Акту № 2 за грудень 2024 року від 11.12.2024 склала 23277,27 грн.

Зазначена різниця невідповідності утворилася за рахунок зменшення об`ємів фактично виконаних ремонтно-будівельних робіт зрівнянні з актом приймання виконаних робіт за грудень 2024 року від 11.12.2024.

За змістом пункту 9.16.2. договору підряду сторони прямо погодили, що у разі виявлення замовником недоліків (дефектів) у роботах підрядник сплачує штраф у розмірі 10 відсотків від вартості робіт, виконаних з недоліками (дефектами). Отже, договірна відповідальність поставлена у залежність не від встановлення окремого факту порушення будівельних норм у формі аварійності чи непридатності об`єкта до експлуатації, а від самого факту наявності недоліків або дефектів у роботах. Виявлена експертизою невідповідність фактичних обсягів та вартості робіт актам приймання виконаних робіт і проєктно-кошторисній документації свідчить, що результат робіт не відповідав тим кількісним і вартісним показникам, які підрядник зобов`язувався забезпечити за договором, а тому такі роботи є роботами, виконаними з недоліками (дефектами), у розумінні пункту 9.16.2. договору.

Більше того, включення до актів приймання відомостей про роботи, які фактично не виконані або виконані частково, не може розцінюватися лише як формальна розбіжність у бухгалтерському чи кошторисному обліку, оскільки таке відхилення безпосередньо характеризує якість та належність виконання підрядного зобов`язання. За договором будівельного підряду належним є лише таке виконання, яке відповідає проєктно-кошторисній документації, фактичному обсягу робіт та достовірно відображене в первинних документах. Якщо ж у результаті виконання робіт створено результат, який не відповідає погодженому обсягу, складу та вартості, це свідчить про наявність дефекту як невідповідності встановленим вимогам, а відтак і про неналежне виконання підрядником своїх договірних обов`язків.

Встановлена невідповідність обсягів та вартості фактично виконаних робіт проєктно-кошторисній документації за своїм змістом і є дефектом робіт, оскільки означає невідповідність результату робіт установленим вимогам та свідчить про порушення підрядником взятих на себе зобов`язань, зокрема передбачених пунктом 9.3. Договору. Саме тому наявні правові та фактичні підстави для застосування до відповідача штрафних санкцій у розмірі 10 відсотків від вартості робіт, виконаних з недоліками (дефектами), відповідно до пункту 9.16.2 договору підряду.

Отже, станом на день звернення до суду з чим позовом договір № 1 від 16.08.2024 виконано, Замовник розрахувався у повному обсязі. За наслідками неналежного виконання договору зареєстроване кримінальне провадження, в рамках якого проведено судову будівельно-технічну експертизу, за якою встановлено неналежне виконання робіт Підрядником з відповідними розрахунками.

Водночас, у Музиківської сільської ради виникають правові підстави для вирішення питання щодо застосування до підрядника передбачених договором заходів відповідальності, зокрема штрафних санкцій у розмірі 10 відсотків від вартості робіт, виконаних з недоліками (дефектами), встановлених п. 9.16.2. Договору.

Прокурор зазначає, що зміст пункту 9.16.2 договору не обмежує поняттям недоліків лише технічними дефектами, а охоплює будь-які відхилення результату робіт від погоджених умов договору; встановлена судовою будівельно-технічною експертизою невідповідність обсягів фактично виконаних робіт обсягам, зазначеним в актах приймання виконаних робіт свідчить про включення до актів робіт, які фактично не виконувались, що є істотним дефектом результату робіт, оскільки спотворює їх фактичний зміст і вартість та призводить до безпідставного отримання коштів, а відтак такі роботи обґрунтовано вважаються виконаними з недоліками у розумінні умов договору, що є підставою для застосування штрафних санкцій у розмірі 10 відсотків від їх вартості відповідно до пункту 9.16.2 договору.

Окружною прокуратурою запитом від 16.02.2026 № 53/1-556вих-26, з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в особі Музиківської сільської ради (Музиківської сільської військової адміністрації) щодо стягнення штрафних санкцій, витребувано інформацію щодо вжиття Музиківською сільською радою заходів реагування щодо нарахування та сплати штрафних санкцій за неякісне та неналежне виконання умов договорів підряду, зокрема і спірного № 1 від 16.08.2024; щодо направлення Підряднику письмових вимог (претензій) щодо сплати 10% штрафу; та надання копії документів.

Музиківською сільською радою, в особі начальника Музиківської сільської військової адміністрації надано відповідь за № 0115/750/678, з якої слідує , що сільською радою вжито належних заходів реагування щодо нарахування та можливої сплати штрафних санкцій з боку ТОВ "БУДПОСТАЧ-СТСВ" за неякісне та неналежне виконання умов договорів, зокрема і договору підряду №1 від 16.08.2024.

Так, підряднику було направлено письмову вимогу (претензію) щодо сплати 10% штрафу у розмірі:

- за актом №1 до договору: 367437,32 (сума на які виконано роботи з недоліками) х0,1 (штраф) = 36743,73 грн;

- за актом № 2 договору: 47929,34 (сума на які виконано роботи з недоліками)х0,1 (штраф ) = 4792,9 грн;

Загальна сума штрафу 41536,66 грн.

На підтвердження зазначеного, сільська рада додала копію претензії з доказами її направлення ТОВ "БУДПОСТАЧ-СТОВ" зі строком виконання до 06.02.2026.

Окрім того у листі зазначено, що Музиківська сільська рада зі свого боку, не заперечує щодо пред`явлення позову Олешківською окружною прокуратурою в інтересах Музиківської сільської ради до ТОВ "БУДПОСТАЧ-СТСВ" про стягнення штрафних санкцій з ТОВ "БУДПОСТАЧ-СТСВ" за неякісне та неналежне виконання умов договорів підряду №1 від 14.12.2023 та №1 від 16.08.2024.

10.03.2026 окружною прокуратурою направлено запит до Музиківської сільської ради (військової адміністрації) щодо надання інформації по виконанню ТОВ "БУДПОСТАЧ-СТСВ" претензії № 0115/677, та за умови сплати штрафних санкцій надати вичерпну інформацію та відповідні документи.

У відповідь на вказаний запит Музиківська сільська рада (військова адміністрація) повідомила, що 17.03.2026 надійшов лист-відповідь ТОВ "БУДПОСТАЧ-СТСВ" від 12.03.2026 № 13/03/26-1, яким підприємством повідомлено про розгляд зазначеної претензії. У вказаному листі підрядник вважає претензію необґрунтованою та посилається на відсутність, на його думку, встановлених порушень якості виконаних робіт, зазначаючи при цьому про наявність лише кількісних відхилень, а також про те, що замовником не висувались вимоги щодо усунення недоліків.

Водночас такі доводи підрядника не узгоджуються з умовами укладеного договору та положеннями цивільного законодавства. Зокрема, відповідно до пункту 9.3. договору сторони несуть відповідальність за порушення строків і неналежне виконання зобов`язань відповідно до чинного законодавства України, а пунктом 9.16.2 прямо передбачено, що у разі виявлення недоліків (дефектів) у роботах Підрядник сплачує штраф у розмірі 10 відсотків від вартості робіт, виконаних з недоліками (дефектами).

Зміст наведених положень договору узгоджується із положеннями статті 886 Цивільного кодексу України, яка встановлює відповідальність сторін за неналежне виконання зобов`язань за договором будівельного підряду. При цьому застосування передбачених договором штрафних санкцій не ставиться у залежність від пред`явлення замовником вимог про усунення недоліків, а обумовлене самим фактом їх наявності

Разом з тим, викладені у листі ТОВ "БУДПОСТАЧ-СТСВ" доводи не змінюють обставин невиконання вимог претензії, оскільки станом на теперішній час підприємством не вжито жодних заходів щодо добровільного виконання вимог Музиківської сільської ради, зокрема не здійснено жодних платежів на рахунок сільської ради в рахунок сплати штрафних санкцій, передбачених умовами договорів підряду, зокрема договору № 1 від 16.08.2024.

Таким чином, станом на день подання позову ТОВ "БУДПОСТАЧ СТСВ" не виконало вимоги претензії.

Музиківській сільській раді (військовій адміністрації) було відомо з кримінального провадження № 42023232240000037 щодо неналежного виконання ТОВ "БУДПОСТАЧ-СТСВ" зобов`язань за договором підряду від 16.08.2024, та додатково 16.02.2026 з листа окружної прокуратури щодо застосування до підрядника штрафних санкцій у розмірі 10 % від вартості неналежно виконаних робіт, а отже було достатньо часу для звернення із позовною заявою до ТОВ "БУДПОСТАЧ-СТСВ".

Водночас листом від 17.03.2026 № 0115/1045/840 окружну прокуратуру повідомлено, що Музиківська сільська військова адміністрація не заперечує щодо з`явлення позову Олешківською окружною прокуратурою в їх інтересах про стягнення штрафних санкцій, оскільки на теперішній час у останньої відсутні передбачені кошторисом видатки на сплату судового збору що унеможливлює самостійне звернення до суду з відповідним позовом.

Незважаючи на обізнаність про вказані порушення та наявність правових підстав для захисту майнових інтересів територіальної громади, Музиківською сільською радою вжито лише заходів претензійного характеру шляхом направлення підряднику відповідної претензії, водночас заходів щодо судового захисту порушених інтересів територіальної громади, зокрема шляхом звернення до суду із позовом про стягнення штрафних санкцій, не вжито.

Окружною прокуратурою для реалізації вимог ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» 25.03.2026 листом № 53-1107вих-26 повідомлено Музиківську сільську раду (військову адміністрацію) про намір звернутися до суду з позовом про стягнення штрафних санкцій з ТОВ «БУДПОСТАЧ-СТСВ» за договором підряду № 1 від 16.08.2024 у розмірі 4792,9 грн.

Дані обставини стали підставою для звернення прокурора з позовною заявою до суду.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Олешківської окружної прокуратури не підлягають задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв`язку з чим, суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підстав позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) від 04.11.1955 передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Частиною 3 статті 53 ГПК України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (ч. 3 ст. 23 Закону “Про прокуратуру”).

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України “Про прокуратуру”, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтування підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (аналогічні висновки викладено у пунктах 38-40, 42, 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

Судом встановлено, що прокурор звертався до Ради із листами та запитами, у яких просив надати інформацію, зокрема, про вжиті позивачем заходи для захисту інтересів держави у спірних правовідносинах. У відповідь на запит прокурора Рада повідомляла лише про направлення претензії, яка була залишена відповідачем без задоволення. Викладене дозволяє суду дійти висновку про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Ради та Адміністрації як тимчасового державного органу, створеного в умовах воєнного стану.

Предметом заявленого прокурором в інтересах держави в особі Ради та Адміністрації позову є позовні вимоги про стягнення з ТОВ “Будпостач-СТСВ” штрафних санкцій у розмірі 4792,90 грн. В обґрунтування заявленого позову прокурор посилається на неналежне виконання відповідачем робіт за договором підряду № 1 від 16.08.2024, що стало підставою для нарахування відповідачу штрафних санкцій відповідно до п. 9.16.2. договору.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов`язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Приписами ст. 875 ЦК України встановлено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Під час вирішення цього спору судом встановлено, що 16.08.2024 між Музиківською сільською радою та ТОВ “Будпостач-СТСВ” був укладений договір підряду № 1, відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується на свій власний ризик виконати роботи з капітального ремонту "Капітальний ремонт захисної споруди розташованої в комунальному закладі "Музиківський опорний ліцей Музиківської сільської ради Херсонського району Херсонської області" (коригування) (далі - об`єкт) відповідно коду ДК 021:2015: 45450000-6 - Інші завершальні будівельні роботи з урахуванням Кошторисних норм України "Настанова з визначення вартості будівництва" згідно із затвердженою кошторисною документацією в установлені цим Договором терміни.

При цьому п. 3.1 Договору встановлено, що загальна вартість робіт за Договором визначена на підставі Договірної ціни, і становить 2995000,00 грн з ПДВ.

Приписами п. 3.2 Договору встановлено, що оплату робіт за цим Договором замовник проводить згідно Графіком фінансування (додаток № 2) за фактично виконані об`єми робіт підрядником, на підставі Акту приймання виконаних робіт (ф. № КБ-2в) і довідки про вартість виконаних робіт (ф. № КБ-3в) протягом 7 банківських днів, за умови надходження коштів на рахунок замовника.

Здача-прийняття робіт після їх закінчення здійснюється у порядку, встановленому Загальними умовами укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (постанова КМУ від 01.08.2005 № 668, іншими нормативно правовими актами за цим Договором).

Згідно з частинами 1-3 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника.

Відповідно до ч. 2 ст. 884 ЦК України підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок: природного зносу об`єкта або його частин; неправильної його експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими ним іншими особами; неналежного ремонту об`єкта, який здійснено самим замовником або залученими ним третіми особами.

Матеріали справи свідчать, що ТОВ “Будпостач-СТСВ” було виконано підрядні роботи, передбачені договором підряду № 1 від 16.08.2024, що підтверджується підписаними 11.12.2024 між відповідачем та Радою актом № 1 та № 2 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень та грудень 2024 року на загальну суму 2995000,00 грн, а також довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2024 року. Радою було прийнято роботи без зауважень та відразу в день підписання між сторонами акта та довідки перераховано на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 2995000,00 грн.

При цьому, як вище було зазначено прокурором, 27.12.2023 в Єдиному реєстрі досудових розслідувань було зареєстроване кримінальне провадження № 42023232240000037 про вчинення Новохацьким О.В. як кінцевим бенефіціарним власником ТОВ “Будпостач-СТСВ” та одночасно директором товариства кримінального правопорушення.

В межах кримінального провадження № 42023232240000037 на виконання постанови слідчого судовим експертом Миколаївського відділення ОНДІСЕ Світланою Яновською було складено висновок № 1744-34-35 від 20.10.2025, згідно з яким обсяги та вартість фактично виконаних робіт за договором № 1 від 16.08.2024 не відповідають обсягам та вартості, зазначеним в акті № 2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2024 року від 11.12.2024, різниця між фактично виконаними будівельно-монтажними роботами та даними, внесеними до акта складає 23277,27 грн.

З посиланням на обставини, встановлені у межах кримінального провадження № 42023232240000037, а саме висновок експерта № 1744-34-35 від 20.10.2025, прокурором розраховано та заявлено до стягнення штраф у розмірі 47929,34 грн (47929,34 грн *10 % = 4792,90 грн). Під час розрахунку штрафу прокурор, посилаючись на висновок експерта, стверджує, що вартість робіт, виконаних з недоліками становить 4792,90 грн, яка і була врахована прокурором під час розрахунку штрафу.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 549 , п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов`язання.

Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань. Частиною ст. ст. 547, 548 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

За змістом ч. ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Умовами п. 9.16.2. Договору встановлено, що у разі виявлення недоліків (дефектів) у роботах підрядник сплачує штраф у розмірі 10 % від вартості робіт, виконаних з недоліками (дефектами).

З урахуванням викладеного вище господарський суд зазначає, що для правильного вирішення спору необхідним є встановлення обставин неналежного виконання ТОВ “Будпостач-СТСВ” зобов`язань за договором підряду № 1 від 16.08.2024, як обов`язкової та необхідної умови для виникнення у замовника права на нарахування штрафу. У поданій до суду позовній заяві прокурор стверджує про наявність дефектів у будівельно-технічних роботах у зв`язку із завищенням обсягів та вартості виконаних робіт. Таким чином суду слід надати оцінку вказаним обставинами, які стали підставою для нарахування штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 4 ст. 853 ЦК України у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

Господарський суд зауважує, що статтею 853 ЦК України врегульовані питання наслідків виявлення недоліків, які поділяються на явні та приховані. Так, відповідно до приписів ч. ч. 1, 2 ст. 853 ЦК України замовник втрачає право заявляти про явні недоліки роботи після її прийняття, тобто ті, які могли бути встановлені при звичайному способі прийняття робіт. Натомість, за приписами ч. 3 ст. 853 ЦК України замовник має право заявити про приховані недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі прийняття робіт, після їх прийняття негайно після їх виявлення.

Наведені норми містять презумпцію обов`язку замовника здійснювати приймання робіт шляхом підписання акта або інших документів, що фіксують факт прийняття робіт. Крім того, на замовника покладається обов`язок оглянути виконані роботи. Значення такого огляду полягає у тому, що він дозволяє виявити можливі недоліки виконаної роботи. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20.04.2021 у справі № 905/411/17, від 16.04.2025 у справі № 922/1834/24, від 10.09.2025 у справі № 922/2954/24.

З урахуванням викладеного господарський суд зазначає, що Замовник, підписавши акт № 2 від 11.12.2024 приймання виконаних робіт за грудень 2024 року без зауважень, підтвердив прийняття робіт належної якості та відсутність у таких роботах явних недоліків. В такому випадку Замовник позбавляється права посилатись на виконання робіт з відступами від умов договору та, відповідно, вимагати сплати штрафу.

Враховуючи встановлену ч. 2 ст. 853 ЦК України відсутність у замовника права посилатись на явні недоліки, які могли бути виявлені при звичайному способі прийняття, господарський суд доходить висновку про необхідність встановлення, в першу чергу, у виконаних відповідачем підрядних роботах прихованих недоліків, наявність яких може надавати замовнику право на нарахування штрафу.

Так, на підтвердження виявлення у підрядних роботах, виконаних відповідачем, дефектів та недоліків прокурором було надано висновок експерта № 1744-34-35 від 20.10.2025.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 ГПК України).

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством (ч. 1 ст. 98 ГПК України).

Відповідно до приписів ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

У постанові від 15.06.2021 у справі № 910/5898/20 Верховним Судом було наголошено, що висновок судової експертизи, яку було проведено у межах провадження з іншої справи, у тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної, оцінюється господарським судом у вирішенні господарського спору на загальних підставах як доказ зі справи за умови, що цей висновок містить відповіді на питання, які виникають у такому спорі, і поданий до господарського суду у належним чином засвідченій копії. Отриманий відповідно до вимог закону висновок експерта у кримінальній справі є допустимим і достовірним доказом у цивільній справі, якому суд має надати оцінку та мотивувати, чи визнає доказ, чи відхиляє його (постанова Верховного Суду від 07.02.2024 у справі № 201/11458/20).

Господарські суди при вирішенні господарських спорів мають досліджувати на загальних умовах і висновки судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної (постанова Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 907/651/17). Висновок експертизи, призначеної в межах кримінального провадження, оцінюється господарськими судами у сукупності з іншими доказами на загальних підставах відповідно до вимог статті 86 ГПК України, при цьому сторони не позбавлені можливості надати суду докази на його спростування, клопотати перед судом про виклик у судове засідання експерта, який проводив експертизу, тощо (постанова Верховного Суду від 11.03.2021 у справі № 923/188/20).

Прокурор у позовній заяві зазначає, що за відомостями експерта, викладеними у таблиці 7 на сторінці 43 висновку, в акті № 2 за грудень від 11.12.2024 встановлено 14 позицій будівельних робіт і матеріалів, за якими наявні відхилення (різниці обсягів) між обсягами, зазначеними в акті приймання виконаних будівельних робіт, та фактичними обсягами виконання відповідно до договору підряду № 1 від 16.08.2024. Вартість робіт, виконаних з недоліками, за актом № 2 становить 47929,34 грн.

Проте, суд звертає увагу, що згідно висновку експерта №1744-34-35 від 20.10.2025 різниця між фактично виконаними будівельно-монтажними роботами та даними, внесеними до акта складає 23277,27 грн, яка утворилася за рахунок зменшення об`ємів фактично виконаних будівельно-монтажних робіт у зрівнянні з актом приймання виконаних робіт за грудень 2024 року.

Отже, враховуючи зміст висновку експерта № 1744-34-35 від 20.10.2025 господарський суд доходить висновку, що ТОВ “Будпостач-СТСВ” включило до акту також вартість робіт які не були виконані взагалі або були виконані лише частково.

Зі змісту висновку експерта № 1744-34-35 від 20.10.2025 слідує, що під час проведення обстеження застосовувались наступні технічні засоби: виміри проводились сталевою рулеткою, проводилась зйомка цифровим фотоапаратом. Враховуючи застосовані експертом засоби, господарський суд доходить висновку, що встановлення різниці між фактично виконаними роботами та даними, внесеними до акта, відбулося без розкриття прихованих робіт.

Згідно з матеріалами фотофіксації (фото 37-39), які є додатком № 3 до висновку експерта № 1744-34-35 від 20.10.2025, технічний стан захисної споруди в окремих місцях є незадовільним, що виключає виконання будь-яких робіт. Таким чином, різниця між фактично виконаними роботами та даними, внесеними до акта, могла бути встановлена експертом саме за результатом виміру площ споруди в тих місцях, роботи в яких відповідачем не були виконані взагалі.

З урахуванням вищевикладеного, господарський суд звертає увагу, що висновок експерта № 1744-34-35 від 20.10.2025 не підтверджує наявність у виконаних ТОВ “Будпостач-СТСВ” підрядних роботах саме прихованих недоліків, оскільки застосовані експертом засоби виміру з урахуванням матеріалів фотофіксації технічного стану захисної споруди, дозволяють суду дійти висновку про наявність у Ради можливості безпосередньо під час приймання виконаних відповідачем підрядних робіт встановити наявність недоліків.

Підсумовуючи викладене вище, враховуючи встановлену ч. 2 ст. 853 ЦК України заборону для замовника посилатись на виявлення явних недоліків, які могли бути виявлені при звичайному способі прийняття, а, отже, і нарахування в подальшому штрафних санкцій, господарський суд доходить висновку про необхідність відмови у задоволенні заявлених прокурором в інтересах Ради та Адміністрації позову до ТОВ “Будпостач-СТСВ” про стягнення штрафу у розмірі 4792,90 грн.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі “Проніна проти України”, в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із заявлених вимог, наведених обґрунтувань та наданих доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У відповідності до приписів статі 129 ГПК України судові витрати пов`язані з розглядом справи покладаються на прокуратуру.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Рішення підписано 14.09.2026.

Суддя Нікітенко С.В.