Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №914/3849/25 — Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2026 Справа № 914/3849/25

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Юлії СУХОВИЧ, розглянувши заяву

розглянувши заяву ОСОБА_1 , Львівська область, Львівський район, село Холодновідка

про стягнення витрат на професійну правничу допомогу

у справі №914/3849/25

за позовом Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області, село Зимна Вода, Львівський район, Львівська область

до відповідача Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, місто Суми

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

про: 1) скасування внесення змін до Державного земельного кадастру щодо зміни цільового призначення земельної ділянки;

2) зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Львівській області внести запис до Державного земельного кадастру, щодо скасування зміни цільового призначення земельної ділянки.

ВСТАНОВИВ

У провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа за позовом за позовом Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області до відповідача Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про 1) скасування внесення змін до Державного земельного кадастру щодо зміни цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 4623683700:02:001:0312; 2) зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Львівській області внести запис до Державного земельного кадастру, щодо скасування зміни цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 4623683700:02:001:0312.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 26.08.2026 у справі №914/3849/25 у задоволені позову відмовлено повністю.

31.08.2026 через підсистему “Електронний суд” від представника ОСОБА_1 (третьої особи) надійшла заява б/н від 31.08.2026 (вх.№4021/26 від 31.08.2026) про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн.

Ухвалою від 02.09.2026 суд прийняв заяву представника ОСОБА_1 , про стягнення витрат на професійну правничу допомогу до розгляду та постановив здійснювати розгляд заяви без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Копія ухвали суду від 02.09.2026 про прийняття заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу до розгляду у справі №914/3849/25 була доставлена позивачу до його електронного кабінету в підсистемі “Електронний суд” 04.09.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа наявною в матеріалах справи.

02.09.2029 за вх.№24719/26 через підсистему “Електронний суд” від Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області, (позивача) надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничу допомогу.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

У зв`язку із закінченням строку встановленого пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про необхідність прийняття додаткового рішення у справі.

Обставини встановлені судом.

22.01.2026 року між ОСОБА_1 (надалі – замовник), та адвокатом Шестакевич Юлією Василівною, укладено договір про надання правової допомоги №2201/26.

Пунктом 1.1. договору сторони узгодили, що замовник доручає, а виконавець (адвокат) приймає на себе зобов`язання надати комплекс правових послуг із представництва та захисту інтересів замовника у господарській справі №914/3849/25 за позовом Зимноводівської сільської ради до Державного земельного кадастру, щодо скасування зміни цільового призначення земельної ділянки.

У пункті 2.1. договору сторони договору визначили перелік дій, які включені у правничу допомогу, яка надається замовнику на умовах цього договору.

Відповідно до пункту 3.1. договору замовник зобов`язується своєчасно надавати виконавцю необхідні матеріали та інформацію; вчасно та у повному обсязі оплачувати послуги виконавця; приймати надані послуги за актом приймання-передачі наданих послуг.

Згідно з пунктом 5.2. договору фактом надання послуг виконавцем є підписаний акт приймання-передачі наданих послуг.

Замовник протягом 05 календарних днів з дати отримання акту-приймання передачі наданих послуг зобов`язаний підписати вказаний акт або надати обґрунтовану відмову від підписання в разі виявлення недоліків чи невідповідностей у наданих послугах (пункт 5.3. договору).

Відповідно до пункту 6.1. договору вартість юридичних послуг за цим договором визначається виходячи з фактичного обсягу наданих виконавцем послуг, розрахованого погодинно.

Сторони у пункті 6.2.договору узгодили, що вартість однієї години роботи виконавця становить суму в гривні, еквівалентну 50 (п`ятдесят) доларів США, за курсом продажу долара США на міжбанківському валютному ринку України, встановленому на день виставлення рахунку виконавцем.

Остаточна вартість послуг визначається на підставі підписаних сторонами актів приймання- передачі наданих послуг, у яких зазначається кількість відпрацьованих годин, зміст виконаних робіт та загальна сума до оплати (пункт 6.3. договору).

Згідно з пункту 6.4. договору оплата послуг здійснюється в національній валюті України — гривні, шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок виконавця протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати отримання замовником рахунку та акта.

За домовленістю сторін може бути передбачена попередня оплата (аванс) у розмірі, погодженому сторонами, з подальшим коригуванням вартості відповідно до фактичного обсягу наданих послуг (пункт 6.5. договору).

Відповідно до пункту 6.6. договору гонорар адвоката, визначений у пункті 6.1 цього договору, не включає супровідні витрати, пов`язані з виконанням доручення. Такі витрати оплачуються (відшкодовуються) замовником додатково та включають: відрядження та виїзди: витрати на виїзди адвоката для участі в процесуальних діях за межі Львівської області (вартість проїзду, проживання та добові витрати);експертні дослідження: оплата вартості проведення судових експертиз, залучення спеціалістів та підготовку висновків фахівців, необхідних для формування доказової бази; державні збори та платежі: оплата судового збору, державних мит, послуг нотаріуса та отримання платних витягів/довідок із державних реєстрі; логістика та копіювання: поштові витрати на пересилання документів та витрати на тиражування (копіювання) великих обсягів матеріалів кримінального провадження.

Згідно з пункту 4.6. договору будь-які значні додаткові витрати, на суму понад 1000 грн, підлягають попередньому погодженню із замовником. Підтвердженням здійснених витрат є чеки, квитанції, рахунки-фактури або акти виконаних робіт від третіх осіб.

В частині фінансових взаєморозрахунків договір діє до проведення повних взаєморозрахунків між сторонами (пункт 4.3. договору).

27.08.2026 між сторонами складено акт №1 про те, що виконавцем, належним чином надано юридичні послуги згідно договору про надання послуг №2201/26 від 22.01.2026, за звітний період з 22.01.2026 по 27.08.2026, а саме:

1. Виконавець (адвокат) надав, а клієнт прийняв правничу (юридичну) допомогу з представництва та захисту прав і законних інтересів клієнта як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, у господарській справі № 914/3849/25 у Господарському суді Львівської області.

2. Розрахунок вартості послуг здійснюється відповідно до пункту 1.1 договору про надання правничої допомоги за ставкою 1 години роботи адвоката- еквівалент 50 доларів США.

На день складання акту курс продажу долара США на міжбанківському валютному ринку України становить 44,60 грн / 1 1180, відповідно вартість 1 години роботи адвоката становить 2 230,00 грн.

Згідно вищезазначеного акту у пункті 3 адвокатом в інтересах клієнта виконані наступні доручення:

1.Вивчення та детальний аналіз матеріалів справи №914/3849/25, аналіз позовної заяви, наданих позивачем доказів та опрацювання судової практики Верховного Суду (2,45 год).Вартість однієї години наданих послуг 2 230,00 грн. Вартість наданої послуги 5 470,00 грн.

2.Підготовка, складання та подання до Господарського суду Львівської області письмових пояснень третьої особи щодо позову (з застереженням про розподіл витрат). (3,0 год).Вартість однієї години наданих послуг 2 230,00 грн. Вартість наданої послуги 6 690,00 грн.

3.Складання та подання до суду письмових заперечень третьої особи проти відповіді на пояснення (2,5 год).Вартість однієї години наданих послуг 2 230,00 грн. Вартість наданої послуги 5 575,00 грн.

4.Підготовка до участі та безпосередня участь адвоката у судовому засіданні Господарського суду Львівської області 17.02.2026 року (2,0 год).Вартість однієї години наданих послуг 2 230,00 грн. Вартість наданої послуги 5 575,00 грн.

5. Підготовка до участі та безпосередня участь адвоката у судовому засіданні Господарського суду' Львівської області 12.03.2026 року (2,0 год).Вартість однієї години наданих послуг 2 230,00 грн. Вартість наданої послуги 4 460,00 грн.

6. Аналіз результатів розгляду справи за 26.08.2026 р. (проголошеної резолютивної частини рішення), підготовка та подання заяви про ухвалення додаткового рішення суду щодо розподілу судових витрат з доданими доказами (1,5 год).Вартість однієї години наданих послуг 2 230,00 грн. Вартість наданої послуги 3 345,00 грн.

Усього адвокатом використано часу - 13,5 години.

Відповідно до пункту 4 акта приймання – передачі наданих юридичних послуг до договору про надання правової допомоги від 22.01.2026 Загальна вартість наданої правничої допомоги за цим актом становить 30 000,00 грн (тридцять тисяч гривень 00 копійок) без ПДВ.

У пункті 5 акта приймання – передачі наданих юридичних послуг сторони підтвердили, що клієнтом сплачено попередній аванс у розмірі 8 000,00 грн (вісім тисяч гривень 00 копійок).

Відповідно до пункту 6 акта приймання – передачі наданих юридичних послуг, сума, яка підлягає остаточному доплачуванню клієнтом за цим актом (та стягненню з позивача на користь третьої особи в судовому порядку), становить 22 000,00 грн (двадцять дві тисячі гривень 00 копійок).

Послуги надано в повному обсязі, якісно, належним чином та у визначені процесуальні строки. Клієнт не має жодних претензій щодо обсягу, якості та вартості наданої правничої допомоги (пункт 7 акта приймання – передачі наданих юридичних послуг).

Крім того, представником надано детальний опис робіт (наданих послуг) адвокатом у справі № 914/3849/25.

За період з 22.01.2026 по 27.08.2026 адвокатом надано юридичні послуги (процесуальні дії), які відображені та підписані сторонами в акті приймання – передачі наданих юридичних послуг №1 до договору про надання юридичних послуг №2201/26 від 22.01.2026.

Загальна вартість наданої правничої допомоги за актом№1 від 27.08.2026 становить 30 000,00 грн (тридцять тисяч гривень 00 копійок) без ПДВ, з яких 8 000,00 грн сплачено замовником як попередній аванс (згідно квитанції № 1 від 22.01.2026), а решта суми в розмірі 22 000,00 грн підлягає сплаті.

З огляду на вказане позивач просить стягнути з відповідача 30 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги від 02.09.2026 (вх.№24719/26 від 02.09.2026) позивач просить суд зменшити розмір витрат на правничу допомогу з 30 000 грн до 15 000 грн.

Крім того, позивач у заяві про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, зазначив, що договір про надання правничої допомоги №2201/26 від 22.01.2026 не містить інформації щодо розцінок за кожну окремо надано послугу, будь-які розрахунки відсутні. Позивач стверджує, що адвокат третьої особи не доводить до відома клієнта вартості послуг, які ним будуть надаватися, що призводить до зловживання при поданні заяви про відшкодування витрат на правову допомогу.

З акта приймання-передачі наданих юридичних послуг №1 від 27.08.2026 неможливо визначити обсяг наданих послуг (скільки подано пояснень, письмових заперечень проти відповіді на пояснення).

Вважає, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу адвоката є необґрунтованим (невідомо на підставі чого він був визначений, оскільки договором ніяких розцінок/тарифів не передбачено), не деталізованим (невідомо скільки потрачено часу на вивчення матеріалів, складання заяв, клопотань та про їхню кількість і кількість відвідуваних судових засідань).

У зв`язку з вище наведеним позивач просить суд зменшити розмір витрат на правничу допомогу третьої особи з 30 000 грн до 15 000 грн.

При ухваленні додаткового рішення суд керувався наступним.

За приписами пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, є однією із засад (принципів) господарського судочинства. Відповідно до статті 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Судовими витратами є оплата послуг, які надаються адвокатами, що відповідають вимогам статті 6 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” та здійснюють свою діяльність у організаційних формах, зазначених у статтях 4, 13, 14, 15 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.

Статтею 19 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” передбачено, що видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно зі статтею 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зробленим у постанові від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність”.

Відповідно до частини 1, частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно пункту 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1, частини 2 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

За приписами статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За приписами частин 4, 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача; розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Представником третьої особи на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 30 000,00 грн надано: договір про надання правничої допомоги №201/26 від 22.01.2026; акт приймання передачі наданих юридичних послуг№1 від 27.08.2026 до договору про надання юридичних послуг від 22.01.2026, детальний опис робіт (наданих послуг) адвокатом у справі № 914/3849/25, квитанцію №1 про отримання гонорару (авансу) за надання правничої допомоги від 22.01.2026.

Судом встановлено, що третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 надавалась правнича допомога адвокатом Шестакевич Юлією Василівною.

Повноваження адвоката Шестакевич Юлії Василівни підтверджуються договором про надання правничої допомоги №2201/26 від 22.01.2026; ордером серія ВС №1433906 від 27.01.2026 про надання правничої допомоги Червінському Ігорю Ярославовичу на підставі договору №2201/26 про надання правничої допомоги від 22.01.2026; свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №000121 від 25.07.2014, виданим Радою адвокатів Львівської області відповідно до рішення №17 від 25.07.2014.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи в будь-якому випадку незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 22/445/19.

Згідно частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім згаданого у статті 126 Господарського процесуального кодексу України принципу змагальності сторін, іншими основними засадами (принципами) господарського судочинства також є верховенство права та пропорційність.

Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України – інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову – на відповідача; 2) у разі відмови в позові – на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною 5 – частиною 7, частиною 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може відступити від вказаного загального правила та не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Отже, з врахуванням вищенаведених норм, виходячи зі змісту норм статей 3, 11, 15 Господарського процесуального кодексу України, питання про співмірність заявлених відповідачем до стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі “Баришевський проти України” від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі “Гімайдуліна і інших проти України” від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі “Двойних проти України” від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі “Меріт проти України” від 30.03.2004, пункті 268 рішення у справі “East/WestAllianceLimited” проти України” від 02.06.2014, заява № 19336/04, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Лавентс проти Латвії” зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На думку суду, надані представником третьої особи докази на підтвердження витрат позивача на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для їх відшкодування саме в сумі 30 000,00 грн з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 30 000,00 грн зважаючи на положення статті 74 Господарського процесуального кодексу України не відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Ознайомившись із поданими позивачем документами, суд дійшов висновку, що з Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області (позивача) на користь ОСОБА_1 (третьої особи) підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн. У задоволенні решти суми витрат слід відмовити.

При визначенні суми відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з критерію реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру.

Зменшуючи розмір витрат на професійну правничу допомогу суд не змінює їх суму та не втручається у правовідносини адвоката та його клієнта, а використовує право на зменшення розміру цих витрат, надане суду частиною 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Проте, Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене у частині четвертій статті 129 ГПК України. Разом з тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною Верховним Судом у постанові від 30.01.2023 у справі № 910/7032/17.

У додатковій постанові Верховного Суду від 19.06.2024 у справі №357/7395/20, зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесенні нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить , що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом , є завищений щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

Відповідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Частиною першою статті 244 Господарського процесуального кодексу України встановлено вичерпний перелік випадків, коли суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення: 1) якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) якщо суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Дослідивши надані представником третьої особи докази на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, керуючись критеріями розумності розміру адвокатських витрат, суд дійшов висновку, що достатньо обгрунтованою сумою витрат третьої особи на професійну правничу допомогу є 15 000,00 грн, враховуючи категорію та складність справи, обсяг наданих представником третьої особи послуг та виконаних робіт, а відтак заява підлягає задоволенню частково. Суд вважає, що саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу є достатньо обґрунтованим в даному випадку.

Керуючись статтями 2, 11, 13, 15, 16, 74, 123, 126, 129, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області, (81110, Львівська область, Львівський район, село Зимна Вода, вулиця Романа Шухевича, будинок 83, ідентифікаційний код юридичної особи 04372282) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. У задоволенні решти заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, відмовити.

4. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Відповідно до статті 244 Господарського процесуального кодексу України додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Додаткове рішення набирає законної відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки визначені в статтях 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.

Суддя Сухович Ю.О.