Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №911/1864/26 — Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2026 р. Справа № 911/1864/26

Господарський суд Київської області у складі:

судді Фурсової С.М.,

за участю секретаря судового засідання Сеніної В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полар Сіфуд Україна» (08130, Київська область, село Петропавлівська Борщагівка, вулиця Соборна, будинок №1; код ЄДРПОУ 38393029)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІЗЗ ІНВЕСТМЕНТ» (03110, місто Київ, вулиця Солом`янська, будинок №10; код ЄДРПОУ 38912904) (попередні назва та адреса – Товариство з обмеженою відповідальністю «Флагман Стор», 07442, Київська область, Броварський район, смт Велика Димерка, вулиця Броварська, будинок №152)

про стягнення 2 224 423,50 гривень

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

РУХ СПРАВИ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН.

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Полар Сіфуд Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Флагман Стор» про стягнення 2 224 423,50 гривень.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.06.2026 справу № 911/1864/26 передано на розгляд судді Фурсовій С.М.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.06.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.07.2026 об 11:00 год., встановлено учасникам справи процесуальні строки для подання заяв по суті справи, доказів.

Від представника позивача 07.07.2026 надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.07.2026 задоволено клопотання представника позивача, відкладено підготовче засідання на 14.08.2026.

Від представника позивача 31.07.2026 надійшло клопотання про уточнення найменування та реєстраційних даних відповідача, у якому позивач просив уточнити анкетні дані відповідача у справі № 911/1864/26, зазначивши його актуальне найменування та реквізити: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІЗЗ ІНВЕСТМЕНТ» (код ЄДРПОУ 38912904, нова юридична адреса: 03110, місто Київ, вулиця Солом`янська, будинок №10), оскільки у зв`язку зі зміною юридичною особою своїх реквізитів після відкриття провадження у справі подальший розгляд справи та процесуальних заяв має здійснюватися стосовно відповідача з урахуванням оновлених реєстраційних даних.

Від представника позивача 31.07.2026 надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти у національній та іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у фінансових установах та/або банках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать Товариству з обмеженою відповідальністю «ФІЗЗ ІНВЕСТМЕНТ» (попередня назва – Товариство з обмеженою відповідальністю «Флагман Стор», код ЄДРПОУ 38912904) в сукупності в межах ціни позову в сумі 2 224 423,50 гривень.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.07.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Полар Сіфуд Україна» про забезпечення позову від 31.07.2026 повернуто заявнику у зв`язку з її поданням з порушенням вимог статті 139 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України), а саме: відсутністю пропозицій щодо зустрічного забезпечення та належних доказів сплати судового збору; а також задоволено клопотання представника позивача про зміну назви та реквізитів юридичної особи, внаслідок чого подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням оновлених даних Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІЗЗ ІНВЕСТМЕНТ» (03110, місто Київ, вулиця Солом`янська, будинок № 10; код ЄДРПОУ 38912904).

Представником позивача 04.08.2026 повторно подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просить накласти арешт на грошові кошти у національній та іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у фінансових установах та/або банках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать Товариству з обмеженою відповідальністю «ФІЗЗ ІНВЕСТМЕНТ» (попередня назва – Товариство з обмеженою відповідальністю «Флагман Стор», код ЄДРПОУ – 38912904) в сукупності в межах ціни позову в сумі 2 224 423,50 гривень.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.08.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Полар Сіфуд Україна» про забезпечення позову від 04.08.2026 задоволено шляхом накладання арешту на грошові кошти, як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках в фінансових установах та/або банках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення даної ухвали про забезпечення позову та належать Товариству з обмеженою відповідальністю «ФІЗЗ ІНВЕСТМЕНТ» (попередня назва – Товариство з обмеженою відповідальністю «Флагман Стор»), код ЄДРПОУ 38912904, в сукупності в межах ціни позову в сумі 2 224 423,50 гривень.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.08.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.09.2026 об 11:00 год.

До суду 14.09.2026 від представника позивача адвоката Панькової С.М. надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, у якій остання зокрема зазначила, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить позов задовольнити.

У судове засідання 14.09.2026 представники сторін не з`явились, про час та дату його проведення повідомлялись завчасно та належним чином.

Частиною п`ятою статті 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина одинадцята статті 242 ГПК України).

Пунктом 2 частини шостої статті 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Позивач та відповідач у справі мають зареєстровані електронні кабінети в системі «Електронний суд», а тому ухвала суду від 23.06.2026 про відкриття провадження у справі № 911/1864/26 доставлена до електронних кабінетів сторін в підсистемі «Електронний суд», про що свідчать відомості автоматизованої системи документообігу суду.

Поряд з цим, ухвали суду від 17.07.2026, від 31.07.2026, від 06.08.2026 та від 14.08.2026 у справі № 911/1864/26 доставлено сторонам до електронних кабінетів в підсистемі «Електронний суд».

За змістом частини п`ятої та сьомої статті 6 ГПК України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Таким чином, судом вжито всі необхідні та можливі заходи, у тому числі для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Відповідач, який належним чином повідомлений про наявність даного спору, у встановлений судом строк відзиву на позов не надав.

Згідно з частиною дев`ятою статті 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (частина друга статті 178 ГПК України).

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін (статті 13, 14 ГПК України).

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частиною першою статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.10.2021 у справі №11-250сап21 акцентувала увагу на тому, що ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).

З огляду на те, що під час розгляду справи судом створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 ГПК України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті заявлених вимог за наявними у ній матеріалами в даному судовому засіданні, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

В С Т А Н О В И В

01.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Полар Сіфуд Україна» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Флагман Стор», яке змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІЗЗ ІНВЕСТМЕНТ» (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 010119/2 (далі – Договір), за умова пункту 1.1 якого продавець зобов`язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його на умовах і в порядку, визначених даним Договором.

За умовами пунктів 2.1, 3.1, 3.2, 3.4 Договору найменування, асортимент та кількість товару, кожної конкретної партії товару, погоджується сторонами та зазначаються у рахунку-фактурі, наданої продавцем. Загальна ціна даного Договору визначається на підставі підписаних до цього Договору сторонами видаткових накладних. Вартість конкретної партії товару визначається виходячи із цін, які вказано у видаткових накладних/товарно-транспортних накладних на товар відповідно замовленого покупцем товару. Оплата за кожну партію переданого (поставленого) товару по даному Договору здійснюється покупцем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом 45 (сорока п`яти) календарних днів після дати передачі (поставки) партії товару.

Всі розрахунки між сторонами здійснюються в національній валюті України – гривні та зобов`язання покупця з оплати товару вважається виконаним з моменту зарахування банком грошей на банківський рахунок продавця та є датою оплати (пункти 3.6, 3.7 Договору).

За змістом підпункту 4.1.1 пункту 4.1 Договору продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений у рахунку-фактурі та видаткових накладних, а покупець на підставі підпункту 4.4.1 пункту 4.4 Договору зобов`язаний прийняти та оплатити товар і додаткові послуги продавця.

Надалі сторонами укладено додаткові угоди № 1 від 31.12.2021, № 2 від 31.12.2023 та від 02.12.2025, відповідно до яких був продовжений строк дії Договору та викладено пункт 9.1 вказаного Договору у відповідній редакції.

Відповідно до пункту 9.1 Договору (в редакції додаткової угоди від 02.12.2025) він набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2026, а в частині зобов`язань, що залишилися невиконаними на вказану дату – до повного виконання таких зобов`язань сторонами. У випадку, якщо за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку дії Договору жодна із сторін не повідомить іншу про бажання припинити дію Договору, то строк дії Договору вважається продовженим на наступний календарний рік. Кількість таких автоматичних продовжень строку дії Договору необмежена.

Договір (з урахуванням протоколу розбіжностей від 01.01.2019) та додаткові угоди до нього підписані сторонами та скріплені відбитками їх печаток.

Згідно з наданими до позовної заяви видатковими накладними, позивачем на виконання умов Договору в період з 06.11.2025 по 07.05.2026 поставлено відповідачу товар на загальну суму 2 454 080,50 гривень.

Між сторонами складено та скріплено електронними печатками сторін двосторонній акт звіряння взаємних розрахунків за період 01.01.2025-31.12.2025, згідно якого заборгованість відповідача за Договором перед позивачем станом на 31.12.2025 складала 1 731 156,00 гривень; загальна сума сплаченої відповідачем вартості товару за період з 06.11.2025 по 31.12.2025 становить 570 000,00 гривень.

Лише за період з 01.01.2026 по 01.05.2026 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1 258 267,50 гривень.

Позивачем був складений акт звіряння взаємних розрахунків за період 01.01.2026-31.03.2026, згідно якого заборгованість відповідача за Договором перед позивачем станом на 31.03.2026 складала 2 199 408,50 гривень.

Вказаний акт скріплений електронною печаткою позивача та доставлений відповідачу через сервіс електронного документообігу, проте доказів повернення чи підписання такого акту матеріали справи не містять.

Своєю чергою, відповідачем протягом 2026 року лише частково сплачено вартість поставленого товару на загальну суму 765 000,00 гривень, що підтверджується фільтрованою випискою за рахунком позивача за період з 01.01.2026 по 08.07.2026.

Позивач стверджує, що заборгованість відповідача з урахуванням частково проведених оплат складає 2 224 423,50 гривень.

Несплата решти вартості поставленого товару стала підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Полар Сіфуд Україна» до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІЗЗ ІНВЕСТМЕНТ» 2 224 423,50 гривень заборгованості.

Оцінивши договір, з якого виникли права та обов`язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин підпадає під правове регулювання положень статей 655-697 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України).

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частинами першою та другою статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина перша статті 692 ЦК України).

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного договору купівлі-продажу № 010119/2 від 01.01.2019 належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо оплати отриманого товару, внаслідок чого перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 2 224 423,50 гривень.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Наведене кореспондується зі статтями 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За вимогами частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в тому числі подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

За змістом статей 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (відповідні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Всупереч наведеним вище нормам відповідач не подав до суду як відзиву, так і доказів на спростування позовних вимог чи доказів погашення заборгованості.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов`язку з повної та своєчасної оплати поставленого позивачем товару за договором купівлі-продажу № 010119/2 від 01.01.2019, враховуючи те, що сума заборгованості відповідача становить 2 224 423,50 гривень, і відповідач на момент ухвалення судового рішення не надав доказів, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем чи спростовували їх заявлений розмір, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми заборгованості, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат.

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом пункту 1 частини другої, частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі – застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Розмір судового збору, що підлягав сплаті за подання до господарського суду даного позову становив 26 693,08 гривень з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 (оскільки позов подано через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС).

На підставі платіжної інструкції № 7472 від 19.06.2026 за подання цього позову позивач сплатив судовий збір у розмірі 33 366,35 гривень.

Таким чином, згідно зі статтею 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються на відповідача у розмірі 26 693,08 гривень.

За приписами пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Суд наголошує, що позивач має право звернутися до суду з клопотанням про повернення з Державного бюджету України судового збору в частині сплаченого ним в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись статтями 12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Полар Сіфуд Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІЗЗ ІНВЕСТМЕНТ» про стягнення заборгованості у розмірі 2 224 423,50 гривень задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІЗЗ ІНВЕСТМЕНТ» (03110, місто Київ, вулиця Солом`янська, будинок №10; код ЄДРПОУ 38912904) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полар Сіфуд Україна» (08130, Київська область, село Петропавлівська Борщагівка, вулиця Соборна, будинок №1; код ЄДРПОУ 38393029) 2 224 423,50 гривень заборгованості та 26 693,08 гривень судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Північного апеляційного господарського суду.

У судовому засіданні 14.09.2026 складено та підписано повний текст рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Полар Сіфуд Україна» (08130, Київська область, село Петропавлівська Борщагівка, вулиця Соборна, будинок №1; код ЄДРПОУ 38393029)

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІЗЗ ІНВЕСТМЕНТ» (03110, місто Київ, вулиця Солом`янська, будинок №10; код ЄДРПОУ 38912904)

Суддя С.М. Фурсова