Рішення від 11 серпня 2026 р. у справі №910/5156/26 — Господарський суд міста Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.08.2026Справа № 910/5156/26

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Промгазтехнологія"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача проАкціонерне товариство "Оксі Банк" стягнення 520346,70 грн

Суддя Смирнова Ю.М.

Секретар судового засідання Луцька Ю.М.

Представники учасників справи:

від позивачане з`явилися

від відповідача від третьої особиКолток О.М. не з`явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Промгазтехнологія" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про стягнення 520346,70 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що умовами укладеного договору №4600012313 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 16.09.2025 чітко визначено обов`язок відповідача повернути банківську гарантію у розмірі 520346,70 грн за умови повного та належного виконання постачальником (позивачем) умов договору та настання граничної дати оплати (остаточного розрахунку), а оскільки позивач повністю виконав умови зазначеного договору, то відповідно, стягнуті з позивача в якості гарантійного платежу кошти, підлягають поверненню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2026 відкрито провадження у справі №910/5156/26, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 20 днів з дня вручення даної ухвали, призначено підготовче засідання у справі на 17.06.2026, залучено до участі у справі Акціонерне товариство "Оксі Банк" третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, встановлено строк для подання пояснень третьою особою щодо позову - протягом 20 днів з дня вручення даної ухвали.

01.06.2026 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти позову заперечує.

Як стверджує відповідач, у зв`язку з невиконанням/неналежним виконанням позивачем взятих на себе за договором №4600012313 від 16.09.2025 зобов`язань, а саме: порушення строків поставки товару, відповідачем було застосовано оперативно-господарські санкції та стягнуто банківську гарантію відповідно до умов цього договору.

Відтак, оскільки відповідна сума коштів за банківською гарантією була отримана відповідачем за наявності підстав (виникнення гарантійного випадку у вигляді неналежного виконання), на думку відповідача відсутні правові підстави для повернення бенефіціаром принципалу таких коштів.

04.06.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він проти тверджень відповідача, викладених у відзиві на позов, заперечив.

09.04.2026 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

15.06.2026 від позивача надійшла заява про проведення підготовчого засідання без участі його представника в якій він повідомив, що проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті не заперечує.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.08.2026.

04.08.2026 від позивача надійшли додаткові пояснення по справі.

Представник позивача у судовому засіданні 05.08.2026 заявлені позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судовому засіданні 05.08.2026 проти позову заперечив.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача у судові засідання по справі представників не направила, пояснень по суті спору не надала.

У судовому засіданні 05.08.2026 судом оголошено про перехід до стадії ухвалення рішення та повідомлено про оголошення вступної та резолютивної частин рішення 12.08.2026 після перерви.

У судовому засіданні 12.08.2026 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

За результатами проведення процедури закупівлі без використання електронної системи закупівель 16.09.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Промгазтехнологія" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (покупець) було укладено договір №4600012313 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) (договір), відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язується у визначений цим договором строк передати у власність покупця печі непобутового призначення - підігрівачі газу ПГ-30 (далі-товари), зазначені в специфікації, яка наведена в додатку 1 до договору (далі-специфікація), а покупець зобов`язується прийняти і оплатити такі товари.

Згідно з п.1.2 договору найменування (номенклатура, асортимент), кількість товарів, одиниця виміру, ціна за одиницю, строк поставки, місце поставки, інші умови зазначаються у специфікації.

Ціна цього договору становить 8672445,00 грн, крім того ПДВ 1734489,00 грн. Ціна договору у т.ч. ПДВ становить 10406934,00 грн (п.3.1 договору).

Постачальник зобов`язується передати покупцю товари належної якості в кількості, строки та в місці поставки відповідно до специфікації, яка є додатком 1 до цього договору. Датою поставки товару вважається дата, яка є останньою: дата підписання покупцем без зауважень акту приймання ТМЦ за кількістю та якістю та дата підписання покупцем видаткової накладної. Видаткова накладна підписується покупцем на підставі підписаного покупцем без зауважень та затвердженого акту приймання ТМЦ за кількістю та якістю, та за умови надання постачальником усіх передбачених п.5.9 договору документів (п.5.1 договору).

Прийняття товарів покупцем підтверджується підписаною покупцем видатковою накладною, яка підписується покупцем на підставі підписаного покупцем без зауважень та затвердженого акту приймання ТМЦ за кількістю та якістю. Право власності на товари переходить від постачальника до покупця з дати, яка є останньою: дати підписання покупцем без зауважень акту приймання ТМЦ за кількістю та якістю та дати підписання покупцем видаткової накладної (п.п.5.7, 5.8 договору).

Покупець зобов`язаний прийняти поставлені товари у порядку, визначеному цим договором, оплатити товари своєчасно та в повному обсязі згідно умов цього договору, а постачальник, зокрема, зобов`язаний забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим договором (п.п.6.1, 6.1.1, 6.1.2, 6.3, 6.3.1 договору).

За порушення строків поставки товарів або недопоставку товарів постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості товарів, поставку яких построчено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки товарів понад 30 календарних днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено (п.7.3.2 договору).

Згідно п.7.9 договору покупець має право утримати суму нарахованих штрафних санкцій, що нараховуються згідно умов та порядку, встановлених ним договором з сум, які підлягають виплаті постачальнику. Оперативно-господарська санкція застосовується до постачальника після того, як він не сплатив у визначений строк штрафні санкції згідно з розрахунком штрафних санкцій за вимогою покупця, що направлена па адресу та/або електронну адресу постачальника, вказану в умовах цього договору. Про застосування оперативно-господарської санкції покупець зобов`язаний письмово повідомити постачальника.

Постачальник зобов`язується надати покупцю не пізніше дати укладення цього договору в забезпечення виконання договору безвідкличну безумовну банківську гарантію (гарантія) на суму 520346,70 грн, що становить 5% ціни цього договору (п.7.12 договору).

У разі невиконання (неналежного виконання) постачальником основного зобов`язання за цим договором покупець має право одержані задоволення своїх вимог, передбачених умовами цього договору та чинним законодавством України, на умовах визначених гарантією (п.7.12.1 договору).

Під невиконанням постачальником основного зобов`язання за цим договором сторони розуміють нездійснення постачальником поставки товару в повному обсязі відповідно до умов договору, порушення постачальником строків поставки всього обсягу товару, зазначеного у специфікації (п.7.12.2 договору).

Під неналежним виконанням постачальником основного зобов`язання за цим договором сторони розуміють виконання основного зобов`язання з порушенням умов, визначених його змістом (недопоставку товару, порушення постачальником строків поставки частини товарів, зазначених у специфікації) (п.7.12.3 договору).

Стягнення грошових коштів за гарантією може здійснюватися у повній (максимальній) сумі гарантії у випадку невиконання постачальником основного зобов`язання за договором, а у випадку неналежного виконання в сумі, що є пропорційною до відношення вартості недопоставленого або поставленого з порушенням строку поставки товару до загальної вартості товарів, яка є ціною цього договору (п.7.12.4 договору).

Термін (строк) дії гарантії до 30 квітня 2026 року включно (п.7.14 договору).

Згідно п.7.19 договору забезпечення виконання договору у повному обсязі повертається за умови повного та належного виконання постачальником умов договору та настання граничної дати оплати (остаточного розрахунку) згідно з умовами договору, протягом 5 (п`яти) банківських днів з дня настання таких обставин. У разі неналежного виконання постачальником основного зобов`язання за цим договором забезпечення виконання договору повертається у сумі залишку після стягнення покупцем частини суми гарантії в розмірі, пропорційному до відношення вартості недопоставленого або поставленого з порушенням строку поставки товару до загальної вартості товарів, яка є ціною цього договору, за умови настання граничної дати оплати (остаточного розрахунку) згідно з умовами договору протягом 5 (п`яти) банківських днів з дня настання цієї обставини.

За змістом п.8.1 договору сторони погоджуються, що оскільки відносини між ними за цим договором, виникли під час дії воєнного стану на території України, воєнний стан не може бути надзвичайною та невідворотною обставиною (форс-мажорною обставиною), що об`єктивно унеможливлює виконання зобов`язань, передбачених умовами договору.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 березня 2026 року (включно), а в частині розрахунків - до їх повного виконання (п.12.1 договору).

10.09.2025 між Акціонерним товариством "Оксі Банк" (гарант) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Промгазтехнологія" (принципал) укладено договір про надання гарантії №2538/09/А/BGV, якою банк, за заявою принципала, надає на користь бенефіціара (Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України") гарантію для забезпечення виконання принципалом своїх зобов`язань перед бенефіціаром за основним зобов`язанням (договір про закупівлю, що укладається між бенефіціаром та принципалом за результатом проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі - печі непобутового призначення (підігрівачі газу типу ПГ-30), валюта гарантії: гривня (980); сума гарантії становить 520346,70 грн; гарантія набирає чинності з дати її видачі та діє до 30 квітня 2026 року включно; банк сплачує кошти бенефіціару за гарантією в разі отримання вимоги, що становить належне представлення. Банк перераховує бенефіціару кошти за гарантією в строк, визначений у гарантії, та за реквізитами вказаними у гарантії або вимозі (п.п.1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 3.4.5).

Згідно видаткових накладних від 18.12.2025 №27 на суму 6937956,00 грн та від 22.12.2025 №28 на суму 3468978,00 грн позивач поставив відповідачу товар, який було оприбутковано останнім згідно акту приймання ТМЦ за кількістю та якістю від 24.12.2025.

06.01.2026 позивач направив відповідачу повідомлення №114 про форс-мажорні обставини з 10.11.2025 та просив розглянути можливість укладання додаткової угоди з продовженням терміну поставки до 30.12.2025, надавши сертифікат Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати №3200-25-2797 від 28.12.2025 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

Листом від 07.01.2026 №ТОВВИХ-26-312 відповідач відмовив позивачу у пролонгації строків виконання зобов`язань з поставки товару за договором.

20.01.2026 згідно повідомлення №ТОВВИХ-26-1111 відповідачем було застосовано оперативно-господарську санкцію, відповідно до п.7.9 договору та здійснено утримання суми штрафних санкцій у загальному розмірі 759706,18 грн із сум грошових коштів - 6937956,00 грн та 3468978,00 грн, які підлягали сплаті на користь позивача на підставі видаткових накладних від 18.12.2025 №27 та від 22.12.2025 №28.

Листом Акціонерного товариства "Оксі Банк" позивача було повідомлено про те, що 19.01.2026 гарант сплатив на користь бенефіціара 520346,70 грн згідно вимоги відповідача від 13.01.2026 №DEM-12012026/7, у зв`язку з настанням гарантійного випадку згідно умов банківської гарантії, що підтверджується відповідною випискою банку.

22.01.2026 поставлений позивачем товар був оплачений відповідачем на суму 6223346,53 грн згідно платіжної інструкції №441546 та на суму 3423881,29 грн згідно платіжної інструкції №441547.

Як стверджує позивач у позовній заяві, оскільки він повністю виконав умови укладеного між сторонами договору в частині поставки товару, а відповідач 22.01.2026 провів остаточну оплату за поставлений товар, то наявні підстави для повернення банківської гарантії, однак відповідач, в порушення приписів ст.27 Закону України "Про публічні закупівлі", зазначені грошові кошти не повернув.

Відповідач заперечуючи проти задоволення позовних вимог, вказує про неналежне виконання постачальником зобов`язань за договором, що є підставою для задоволення замовником (бенефіціаром) своїх вимог на умовах, визначених гарантією.

Відповідно до ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 ст.509 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст.626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями ст.526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, укладений за результатами процедури закупівлі відкриті торги відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, станом на дату виникнення спірних правовідносин).

Положеннями ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Так, відповідно до частин 1, 2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст.662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Положеннями ст.663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частинами 1, 2 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно із ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Спір у даній справі виник у зв`язку з наявністю, на думку позивача, підстав для стягнення з відповідача отриманих ним коштів банківської гарантії у сумі 520346,70 грн, яка підлягає поверненню на користь позивача, у зв`язку з виконанням ним умов договору.

Згідно зі ст.560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до ст.561 Цивільного кодексу України гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше. Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше.

Отже, гарантія - це односторонній правочин, змістом якого є обов`язок гаранта сплатити кредитору-беніфеціару грошову суму відповідно до умов гарантії у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією.

Відповідно до ст.563 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред`явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано. Кредитор не може передавати іншій особі право вимоги до гаранта, якщо інше не встановлено гарантією.

Відповідно до ч.1 ст.568 Цивільного кодексу України зобов`язання гаранта перед кредитором припиняється у разі: 1) сплати кредиторові суми, на яку видано гарантію; 2) закінчення строку дії гарантії; 3) відмови кредитора від своїх прав за гарантією шляхом повернення її гарантові або шляхом подання гаранту письмової заяви про звільнення його від обов`язків за гарантією.

Відповідно до Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою Правління Національного банку України №639 від 15.12.2004, зареєстрованого Міністерством юстиції України 13.01.2005 за №41/10321, гарантія - спосіб забезпечення виконання зобов`язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов`язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку. Зобов`язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від базових відносин, які забезпечуються такою гарантією (їх припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на такі базові відносини безпосередньо міститься в тексті гарантії; гарантійний випадок - одержання банком-гарантом/банком-контргарантом вимоги бенефіціара, що становить належне представлення, протягом строку дії або до дати закінчення дії гарантії/контргарантії, що свідчить про порушення принципалом базових відносин.

За висновками Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суд, викладених у постанові від 18.06.2021 у справі №910/16898/19, відповідно до ст.ст.560, 563, 565 Цивільного кодексу України обов`язок гаранта сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії настає за умови порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією та направлення кредитором гаранту письмової вимоги разом із зазначеними в гарантії документами. За відсутності однієї із вказаних умов відповідальність гаранта не настає.

При вирішенні спору про існування обов`язку гаранта платити за гарантією, в предмет доказування входить, у першу чергу, дослідження наявності чи відсутності виникнення відповідного обов`язку - гарантійного випадку (порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією), а не формальне дослідження виключно наявності заяви про сплату за гарантією.

За приписами ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За умовами ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

У розумінні наведеної норми, яка надає визначення порушення зобов`язання, останнє може бути двох видів.

По-перше, це невиконання зобов`язання, яке виникає якщо його сторони взагалі не виконують дій, що складають зміст зобов`язання (не передають річ, не виконують роботи, не надають послуги, не сплачують гроші тощо), або продовжують виконувати дії, від яких вони відповідно до зобов`язання мають утримуватися.

По-друге, це неналежне виконання зобов`язання, тобто порушення умов, визначених змістом зобов`язання. У разі невідповідності виконання зобов`язання критеріям належності можна говорити про неналежне виконання, а отже порушення зобов`язання.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 01.04.2019 у справі №910/2693/18, від 27.01.2020 у справі №911/1867/18.

Таким чином, під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання. Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Отже, неналежне виконання зобов`язання - це порушення умов, визначених змістом зобов`язання (виконання зобов`язання з певними недоліками, дефектами). При неналежному виконані боржник виконує обов`язок, але з порушенням певних умов, які складають зміст договору або визначені законом.

Як вже вказувалося судом, згідно п.1.2 договору найменування (номенклатура, асортимент), кількість товарів, одиниця виміру, ціна за одиницю, строк поставки, місце поставки, інші умови зазначаються у специфікації.

За умовами п.5.1 договору постачальник зобов`язується передати покупцю товари належної якості в кількості, строки та в місці поставки відповідно до специфікації, яка є додатком 1 до цього договору. Датою поставки товару вважається дата, яка є останньою: дата підписання покупцем без зауважень акту приймання ТМЦ за кількістю та якістю та дата підписання покупцем видаткової накладної. Видаткова накладна підписується покупцем на підставі підписаного покупцем без зауважень та затвердженого акту приймання ТМЦ за кількістю та якістю, та за умови надання постачальником усіх передбачених п.5.9 договору документів.

Відповідно до п.п.5.7, 5.8 договору прийняття товарів покупцем підтверджується підписаною покупцем видатковою накладною, яка підписується покупцем на підставі підписаного покупцем без зауважень та затвердженого акту приймання ТМЦ за кількістю та якістю. Право власності на товари переходить від постачальника до покупця з дати, яка є останньою: дати підписання покупцем без зауважень акту приймання ТМЦ за кількістю та якістю та дати підписання покупцем видаткової накладної.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується передача позивачем та прийняття відповідачем товару за договором на загальну суму 10406934,00 грн за видатковими накладними від 18.12.2025 №27 на суму 6937956,00 грн та від 22.12.2025 №28 на суму 3468978,00 грн, який було оприбутковано відповідачем згідно акту приймання ТМЦ за кількістю та якістю від 24.12.2025.

Вказані видаткові накладні підписані представниками обох сторін без будь-яких зауважень та заперечень, а відтак зобов`язання із поставки товару в частині кількості та якості позивачем виконано в повному обсязі та належним чином.

Водночас, оскільки позивачем поставлено зазначений товар із простроченням строку поставки на 33 та 13 календарних днів, відповідачем були нараховані до сплати позивачем та утримані як оперативно-господарські санкції згідно п.7.9 договору 759706,18 грн.

Так, відповідно до ч.2 ст.27 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі договору про закупівлю, а також за рішенням суду щодо повернення забезпечення договору у випадку визнання результатів процедури закупівлі/спрощеної закупівлі недійсними або договору про закупівлю нікчемним; у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону; згідно з умовами, зазначеними в договорі про закупівлю, але не пізніше ніж протягом п`яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.

Тобто, за змістом вказаної норми Закону, яка безпосередньо регулює відносини суб`єктів господарювання у процедурі публічних закупівель, чітко передбачений момент повернення замовником забезпечення договору - після його виконання учасником-переможцем, в той час як можливість неповернення замовником забезпечення виконання договору існує лише у разі невиконання учасником умов договору.

При цьому, невиконання має місце лише у випадку відсутності дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 910/4460/19 та від 14.01.2019 у справі №910/3777/18.

Крім того, п.7.19 Договору сторонами погоджено, що забезпечення виконання договору повертається за умови настання граничної дати оплати (остаточного розрахунку) згідно з умовами договору, протягом 5 (п`яти) банківських днів з дня настання таких обставин.

Тобто, з моменту повного виконання позивачем зобов`язань за договором та проведення остаточних розрахунків, у відповідача виникло зобов`язання щодо повернення забезпечення виконання договору, що не було виконано відповідачем в порушення вимог ст.27 Закону України "Про публічні закупівлі" та п.7.19 договору.

Оскільки судом встановлені обставини повного виконання позивачем зобов`язання з поставки товару за договором, то існують підстави для повернення покупцем (відповідачем) забезпечення виконання договору про закупівлю товарів після виконання учасником-переможцем договору, не залежно від доводів відповідача про неналежне виконання позивачем умов договору в частині строків поставки товару.

При цьому, судом прийнято до уваги висновки Верховного Суду, наведені у постанові від 25.09.2024 у справі №910/12114/23, в якій колегія суддів виснувала, що до правовідносин у даній справі підлягає застосуванню не лише Цивільний кодекс України та Господарський кодекс України, а і спеціальний закон - Закон України "Про публічні закупівлі", відповідно до ч.2 ст.27 якого замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі договору про закупівлю, а також за рішенням суду щодо повернення забезпечення договору у випадку визнання результатів процедури закупівлі/спрощеної закупівлі недійсними або договору про закупівлю нікчемним; у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону; згідно з умовами, зазначеними в договорі про закупівлю, але не пізніше ніж протягом п`яти банківських днів з дня настання зазначених обставин. Тобто вказана норма Закону, яка безпосередньо регулює відносини суб`єктів господарювання у процедурі публічних закупівель, чітко передбачає момент повернення замовником забезпечення договору - після його виконання учасником-переможцем, у той час як можливість неповернення замовником забезпечення виконання договору існує лише у разі невиконання учасником умов договору. При цьому, невиконання має місце лише у випадку відсутності дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачем поставлено товар за договором у повному обсязі, що в свою чергу виключає право відповідача на задоволення вимог за банківською гарантією.

Слід звернути увагу на те, що Верховний Суд у аналогічному спорі у постанові від 25.03.2025 у справі №910/11352/24, зазначив, що враховуючи висновки Верховного Суду у постанові від 25.09.2024 у справі №910/12114/23, суди попередніх інстанцій, здійснивши оцінку змісту договору від 14.12.2022, правомірно задовольнили позов та дійшли обґрунтованого висновку, що підставою для неповернення забезпечувальної суми є саме невиконання позивачем умов договору (нездійснення підрядником дій, які складають зміст зобов`язання, чого суди не встановили), а не неналежне його виконання. При цьому, суд касаційної інстанції не вбачав підстав для відступу від правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 25.09.2024 у справі №910/12114/23.

Таким чином, враховуючи встановлені у справі обставини та норми законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, суд дійшов висновку, що оскільки позивач здійснив повне виконання зобов`язання за договором, укладеним між сторонами, то наявні підстави для застосування до спірних правовідносин положень ст.27 Закону України "Про публічні закупівлі" та п.7.19 договору у вигляді повернення покупцем (відповідачем) суми забезпечення виконання договору про закупівлю товарів після виконання учасником-переможцем договору.

Заперечення відповідача спростовуються встановленими вище обставинами та висновками Верховного Суду, які наведені у постановах від 25.09.2024 у справі №910/12114/23 та від 25.03.2025 у справі №910/11352/24.

З огляду на наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Всі інші клопотання та заяви, доводи та міркування учасників судового процесу відповідно залишені судом без задоволення і не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду стосовно наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно положень п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про задоволення позовних вимог, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.74, 129, 238 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, місто Київ, проспект Гузара Любомира, будинок 44, ідентифікаційний код 42795490) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Промгазтехнологія" (08500, Київської області, м.Фастів, промвузол Завокзалля, ідентифікаційний код 30594998) 520346 (п`ятсот двадцять тисяч триста сорок шість) грн 70 коп. та витрати по сплаті судового збору на суму 6244 (шість тисяч двісті сорок чотири) грн 16 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 11.09.2026

Суддя Ю.М.Смирнова