Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №909/996/26 — Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.09.2026 м. Івано-ФранківськСправа № 909/996/26

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Гули У.І. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", м. Київ

до відповідача: Управління спорту Коломийської міської ради, м. Коломия, Івано-Франківська область

про стягнення заборгованості в сумі 5 096,69 грн

у с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до управління спорту Коломийської міської ради про стягнення заборгованості в сумі 5 096,69 грн, з яких: 4 793,98 грн - основний борг за спожитий газ, 240,36 грн - пеня, 24,04 грн - 3% річних, інфляційні втрати - 38, 41 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань, що виникли на підставі Договору постачання природного газу №08-12169/25-БО-Т від 03.12.2025 (далі - Договір), в частині проведення оплати за поставлений природний газ протягом січня 2026 - березня 2026. За порушення строків виконання зобов`язань, згідно п. 7.2 Договору, ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідачу нараховано пеню, 3 % річних та інфляційні втрати. Свою позицію позивач обґрунтовує положеннями ст. 11-16, 258, 509, 525, 526, 530, 549, 610-612, 625, 629, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України.

12.08.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач отримав копію ухвали про відкриття провадження у справі 17.08.2026, що підтверджується підписом представника відповідача на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення R 068139649439.

Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд цієї справи.

Суд в ухвалі про відкриття провадження від12.08.2026 встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та всіх документів, що підтверджують заперечення проти позову протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали. Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позов не подав.

Згідно з ч. 1 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Статтею 178 ГПК України передбачене право відповідача подати суду відзив на позовну заяву. Разом з тим, як визначено в ч. 3 цієї статті, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

03.12.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" та Управління спорту Коломийської міської ради уклали Договір постачання природного газу №08-12169/25-БО-Т (далі Договір) шляхом приєднання споживача до умов Договору.

Відповідно до п.1.1. Договору постачальник зобов`язався поставити споживачеві природний газ (далі - газ) за ДК 021:2015 код 09120000-6 "Газове паливо" (природний газ), а споживач в свою чергу - прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

Природний газ, що постачається за цим Договором, використовується споживачем для своїх власних потреб (п.1.2).

У п. 1.5 визначено, що Договір є договором приєднання у відповідності до статті 634 Цивільного кодексу України і може бути укладений лише шляхом приєднання Споживача до всіх його умов в цілому. Договір не є публічним договором в розумінні статті 633 Цивільного кодексу України.

У відповідності до п. 5.2. Договору, Сторони погоджуються, що під час перерахування коштів у призначенні платежу посилання на номер Договору є обов`язковим. Номер Договору формується Постачальником при укладанні цього Договору та зазначається у Згоді на приєднання до Договору постачання природного газу. Зміна Споживачем призначення платежу здійснюється виключно на підставі листа, який надається Постачальнику, але в будь-якому випадку не пізніше 10 (десяти) календарних днів з дня надходження відповідних коштів на рахунок Постачальника.

Згідно з п 3.5. Договору приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу, що є невід"ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.5.1 Договору Споживач здійснює розрахунок за фактично переданий природний газ грошовими коштами на рахунок Постачальника, зазначений у розділі 14 цього Договору, відповідно до акта приймання-передачі природного газу, оформленого з боку Постачальника та надісланого Споживачу у порядку, визначеному підпунктом 3.5.2. пункту 3.5. Договору, - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання (передача) природного газу.

За невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань за цим договором Сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим Договором (п. 7.1.).

На підтвердження поставки відповідачу природного газу зі січня по березень 2026 позивач надав суду підписані та скріплені печатками сторін копії актів приймання-передачі природного газу від 10.02.2026 - 80 924,98 грн, 10.03.2026 - 58 531,33 грн, 10.04.2026 - 13 695,29 грн. Загальна сума 153 151,60 грн.

Відповідач частково погасив заборгованість у сумі 148 357,62 грн, що підтверджується реєстром документів за період з 13.02.2026 по 27.04.2026.

Відповідно до розрахунку суми основного боргу, наданого позивачем, сума боргу 4 793,98 грн.

За прострочення виконання грошового зобов`язання позивач нарахував відповідачу пеню, інфляційні втрати та 3% річних і звернувся до суду за захистом порушеного права.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

Згідно з ч. 1, 3 статті 12 Закону України "Про ринок природного газу", постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Як визначено у статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 16 ЦК України та ГК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В частині 1 статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як визначено у статті 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) - ч. 1 ст. 610 ЦК України.

Матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості відповідача перед позивачем за спожитий газ в сумі 4 793,98 грн.

Відповідач доводів позивача не спростував, доказів оплати боргу за спожитий природний газ суду не надав.

Отже, позовні вимоги про стягнення 4 793,98 грн основного боргу є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч.1). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2).

В силу ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою з огляду на положення ст. 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які, боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.2. Договору визначено, що у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно з пунктом 5.1 Договору та/або строків оплати компенсації згідно з пунктом 8.4 Договору, Споживач зобов`язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні втрати та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Отже, позивач здійснив нарахування пені правомірно, відповідно до п. 7.2. Договору, та інфляційних втрат, трьох відсотків річних відповідно до ст. 625 ЦК України.

Перевіривши нарахування позивачем пені, інфляційних втрат, трьох відсотків річних, суд встановив, що такий розрахунок є арифметично правильним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, умовам договору.

Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст.86 ГПК України).

Висновок суду.

Виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з`ясованих та досліджених у ході розгляду справи, враховуючи їх вірогідність та взаємозв`язок, у відповідності до ст. 86 ГПК України, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в сумі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №0000037027від 07.08.2026.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позову судовий збір в сумі 2 662,40 грн суд покладає на відповідача.

Керуючись ст. 8, 124 Конституції України, статтями 2, 13, 73, 74, 86, 123, 129, 178, 232, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

позов задовольнити.

Стягнути з Управління спорту Коломийської міської ради, код ЄДРПОУ 40706718, вул. Кобилянської О., буд. 8, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78203 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", код ЄДРПОУ 42399676, вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, поточний рахунок: НОМЕР_1 в АТ «Укрексімбанк», МФО банку: 322313 борг у загальній сумі 5 096,69 грн, з яких 4 793,98 грн - основний борг за спожитий газ, 240,36 грн - пеня, 24,04 грн - 3% річних, інфляційні втрати - 38, 41 грн та 2 662,40 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у відповідності до глави 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя У. І. Гула