Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №906/723/26 — Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/723/26

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Соловей Л.А.,

за участю секретаря судового засідання: Васильєвої Т.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: Куліш Ю.Л., довіреність №871 від 17.12.2025 (в режимі відеоконференції);

від відповідача: не з`явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Столичний лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (м.Київ)

до Фізичної особи-підприємця Гальченка Вадима Анатолійовича (с.Мала Рача Радомишльського району Житомирської області)

про стягнення 83 297,24грн.

Процесуальні дії по справі. Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі Філії "Столичний лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Гальченка Вадима Анатолійовича 83 297,24грн заборгованості, з яких: 56 221,31грн основного боргу, 8 126,21грн пені, 3 122,64грн 3% річних та 12096,58грн інфляційних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору купівлі-продажу необробленої деревини №UUB-15957-3 від 16.08.2024 щодо оплати поставленого товару.

Ухвалою суду від 15.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 14.07.2026.

Ухвалою суду від 14.07.2026 продовжено строк розгляду справи по суті, застосувавши ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; відкладено розгляд справи по суті на 14.09.2026.

Представник позивача у судовому засіданні 14.09.2026 позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяви, просили їх задовольнити.

Відповідач своїм процесуальним правом подання відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не скористався, заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не подавав. Про розгляд справи відповідач повідомлявся належним чином шляхом надіслання копій ухвал суду від 15.06.2026 та від 14.07.2026 за адресою його місцезнаходження, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

До суду повернулися без вручення копії ухвал від 15.06.2026 та від 14.07.2026, надіслані на адресу відповідача, з відміткою відділення поштового зв`язку "адресат відсутній".

Будь-якої іншої адреси відповідача суду невідомо, заяв про зміну його місцезнаходження не надходило; зареєстрованого електронного кабінету відповідача в підсистемі "Електронний суд" ЄСІКС немає.

Виходячи зі змісту статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (такий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, від 13.01.2020 у справі №910/22873/17, від 22.03.2023 у справі №905/1397/21).

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20, від 22.03.2023 у справі №905/1397/21, від 30.08.2023 у справі №910/10477/22).

Для отримання поштових відправлень користувачі послуг поштового зв`язку повинні забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок" та Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 (зі змінами).

Відтак повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу/фізичну особу-підприємця.

Суд в межах наданих йому повноважень створив всі належні умови в реалізації учасниками судового процесу прав, передбачених ГПК України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст.13 ГПК України). Подання заяв по суті справи є правом учасників справи (ч.4 ст.161 ГПК України).

Приймаючи до уваги те, що відповідач повідомлявся про відкриття провадження у даній справі належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від учасників справи не надходило, суд розглядає справу за наявними матеріалами, відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

16.08.2024 між Державним спеціалізованим господарським підприємством "Ліси України" в особі філії "Бердичівське лісомисливське господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", правонаступником якого є філія "Столичний лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (продавець/позивач), та Фізичною особою - підприємцем Гальченком Вадимом Анатолійовичем (покупець/відповідач) укладено договір купівлі-продажу необробленої деревини №UUD-15957-3/171 (далі - договір) (а.с.14-18).

Згідно з п.1.1. договору, за результатами аукціону продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти наступний товар, яким є необроблена деревина, що реалізована підчас аукціону та відповідає умовам цього договору, і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в розділі 4 цього договору.

Як зазначено у п.4.1. договору, загальна вартість товару становить 230 990,00грн з ПДВ.

За умовами п.4.4. договору, покупець здійснює оплату (передоплата 100% вартості) кожної партії товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця в сумі, що зазначається в рахунку (рахунках) протягом 5 (п`яти) робочих днів після отримання рахунку (рахунків) з урахуванням умов, визначених пунктом 4.2. договору, якщо інше не обумовлено сторонами згідно з пунктом 4.6. договору.

Відповідно до п.4.6. договору, сторони можуть домовитись про оплату партії товару після поставки, але в строк не більше 10 (десяти) робочих днів з моменту поставки відповідної партії товару, про що сторонами укладається додаткова угода до цього договору.

Пунктом 5.2. договору визначено, що продавець зобов`язаний протягом 5 (п`яти) робочих днів передати покупцеві партію товару після отримання на свій рахунок 100% передоплати за партію товару або здійснити відвантаження партії товару відповідно до графіку поставки, з урахуванням п.4.6. договору. Під час передачі кожної партії товару продавець надає покупцеві наступні документи: товаро-транспортна (залізнична) накладна, рахунок-фактура на оплату товару.

Датою передачі партії товару продавцем та прийому її покупцем, тобто датою поставки, вважається дата виконання продавцем своїх зобов`язань по поставці згідно погоджених сторонами умов поставки (п.5.3. договору).

Відповідно до п.9.2. даний договір діє 30.09.2024 включно.

Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (п.9.3. договору).

Договір підписаний з використанням електронних цифрових підписів представників сторін.

На виконання умов договору купівлі-продажу необробленої деревини №UUD-15957-3/171 від 16.08.2024 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 96 038,38грн, що підтверджується товарно-транспортними накладними серії ЮЖЖ №160593 від 20.08.2024 та №120715 від 16.09.2024 (а.с.23-26).

Відповідач зі свого боку частково здійснив оплату за отриманий товар в сумі 39 817,07грн (а.с.36-40).

Відтак сума заборгованості відповідача за договором купівлі-продажу необробленої деревини №UUD-15957-3/171 від 16.08.2024 склала 56 221,31грн.

Враховуючи, що відповідач не оплатив отриманий товар у повному обсязі, позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості у загальному розмірі 83 297,24грн з яких: 56 221,31грн основного боргу, 8 126,21грн пені, 3 122,64грн 3% річних та 12 096,58грн інфляційних в судовому порядку.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі договору №UUD-15957-3/171 від 16.08.2024, який за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ч.1 ст.656 ЦК України).

Частиною 1 статті 693 ЦК України передбачено, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов договору №UUD-15957-3/171 від 16.08.2024 на підставі наявних у справі ТТН позивач поставив відповідачу товар.

Відповідно, товар було прийнято відповідачем у повному обсязі, претензій щодо кількості та якості товару з моменту його поставки чи повідомлень щодо порушення постачальником договірних зобов`язань матеріали справи не містять, а отже у відповідача виник обов`язок щодо оплати поставленого товару.

Натомість відповідач за отриманий товар розрахувався частково.

Доказів протилежного суду не представлено, жодних обґрунтованих заперечень щодо наведених обставин справи відповідачем не надано.

В силу приписів ч.1 ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до ст.538 ЦК України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання.

При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов`язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Суд враховує, що за умовами п.4.4. договору покупець здійснює оплату (передоплата 100% вартості) кожної партії товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця в сумі, що зазначається в рахунку (рахунках) протягом 5 (п`яти) робочих днів після отримання рахунку (рахунків) з урахуванням умов, визначених п.4.2. договору, якщо інше не обумовлено сторонами згідно з п.4.6. договору.

З наданих до справи документів вбачається, що поставки здійснювалися без дотримання приписів п. 4.4. договору, при цьому додаткова угода в порядку п.4.6 договору сторонами також не укладалася, що є їх правом.

Натомість суд враховує, що незважаючи на відсутність передоплати 100% вартості товару, позивач здійснював його поставку, внаслідок чого у відповідача, згідно ст. 538 ЦК України, виник обов`язок сплатити вартість поставленого за договором товару після його отримання від позивача (за фактом отримання товару), згідно приписів ст. 692 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки, станом на час розгляду справи в суді, відповідач не здійснив остаточний розрахунок з позивачем за отриманий товар на суму 56 221,31грн, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 8 126,21грн пені, яка нарахована за період з 17.09.2024 по 17.03.2025.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В силу ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою з огляду на положення ст. 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які, боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з п.7.4. договору за несвоєчасну або неповну оплату партії товару, в тому числі у випадку здійснення оплати партії товару покупцем на умовах відтермінування платежу, покупець сплачує продавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день такого прострочення.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Суд, за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи ЛІГА:ЗАКОН, здійснивши перевірку заявленої до стягнення суми пені встановив, що розрахунок позивач здійснив арифметично вірно, тому пеня підлягає задоволенню у заявленому розмірі.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 12 096,58грн інфляційних та 3 122,64грн 3% річних.

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Перевіривши розрахунок інфляційних та 3% річних (а.с.12-13) суд встановив, що він здійснений відповідно до приписів чинного законодавства та є арифметично вірними. Розрахунок перевірений судом за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи ЛІГА:ЗАКОН.

За таких обставин справи позовні вимоги в частині стягнення 12 096,58грн інфляційних та 3 122,64грн 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач заявлених до нього вимог належним чином і в установленому законом порядку не спростував, документально обґрунтованого контррозрахунку заявленої до стягнення суми або доказів оплати поставленого товару не надав.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги вищезазначених норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов є правомірним, обґрунтованим, а отже підлягає задоволенню на суму 83 297,24грн заборгованості, з яких: 56 221,31грн основного боргу, 8 126,21грн пені, 3 122,64грн 3% річних та 12 096,58грн інфляційних.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позовних вимог у повному обсязі, на відповідача покладається судовий збір у розмірі 2 662,40грн.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Гальченко Вадима Анатолійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

на користь Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (вул.Руставелі Шота, буд.9А, м.Київ, 01601, код ЄДРПОУ 44768034) в особі Філії "Столичний лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (вул.Святошинська, буд.30, м.Київ, 03115, код ЄДРПОУ 45530596):

- 56 221,31грн основного боргу;

- 8 126,21грн пені;

- 3 122,64грн 3% річних;

- 12 096,58грн інфляційних;

- 2 662,40грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати: 2 прим.1- у справу;2- позивачу через "Електронний суд";3 - відповідачу ( РНОКПП НОМЕР_1 ) - рек. з повід. + на ел. пошту: vadimgalcenko6@gmail.com