Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №214/7316/26 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/7316/26

2/214/5722/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

14 вересня 2026 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючої судді Чернової Н.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Нестеренко К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження, при заочному розгляді, цивільну справу № 214/7316/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» Савченко Т.О. звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 , заборгованість за кредитним договором №5571806 від 28.05.2025 в сумі 10 910,24 грн, стягнути судові витрати в розмірі 2662,40 грн., витрати поштової кореспонденції в розмірі 255,78 грн.

Пред`явлені вимоги мотивовано тим, що між ТОВ «ЛІНЕРУА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 28.05.2025 року було укладено кредитний договір №5571806, відповідно до умов якого ТОВ «ЛІНЕРУА УКРАЇНА» надав відповідачу кредит в сумі 3000,00 грн. на строк 360 днів, періодичність платежів кожні 20 днів. Пунктом 1.4.1 договору стандартна процентна ставка становить 0,95% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування. Денна процентна ставка за цим договором при застосуванні стандартної процентної ставки дорівнює 0,9500%. Згідно п. 2.1 договору товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок за реквізитами електронного платіжного засобу НОМЕР_1 . 27.01.2026 року між ТОВ «ЛІНЕРУА УКРАЇНА» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» було укладено договір факторингу №С7-270126-1, згідно якого до ТОВ «Новий Колектор» перейшло право грошової вимоги до відповідача за цим договором. Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань по вказаному кредитному договору у відповідача перед позивачем виник борг в сумі 10 910,24 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту 2999,99 грн., та заборгованість за відсотками 6410,25 грн., штраф 1500,00 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Новий Колектор».

Ухвалою суду від 14.07.2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом сторін).

У судове засідання представник позивача не з`явився, згідно прохальної частини тексту позовної заяви, представник позивача просить розглянути справу без участі представника, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, відзив на позовну заяву не подала. Причини неявки суду не відомі.

Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оцінюючи характер процесу, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, а також враховуючи належне повідомлення відповідача, його неявку до суду без поважних причин, не подання відзиву у встановлений законом строк, суд вважає за можливе ухвалити по справі заочне рішення на підставі наявних доказів за відсутності заперечень позивача проти заочного розгляду справи, що відповідатиме ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, надавши їм оцінку в сукупності, дійшов до наступного висновку.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, між ТОВ «ЛІНЕРУА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 28.05.2025 року було укладено кредитний договір №5571806, відповідно до умов якого ТОВ «ЛІНЕРУА УКРАЇНА» надав відповідачу кредит в сумі 3000,00 грн. на строк 360 днів, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки. Вказане підтверджується кредитним договором від 28.05.2025 року.

Пунктом 1.4.1 договору стандартна процентна ставка становить 0,95% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування. Денна процентна ставка за цим договором при застосуванні стандартної процентної ставки дорівнює 0,9500%.

Згідно п. 2.1 договору товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок за реквізитами електронного платіжного засобу НОМЕР_1 .

27.01.2026 року між ТОВ «ЛІНЕРУА УКРАЇНА» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» було укладено договір факторингу №С7-270126-1, згідно якого до ТОВ «Новий Колектор» перейшло право грошової вимоги до відповідача за цим договором. Вказане підтверджується договором факторингу 27.01.2026.

Відповідач, використавши кошти, свої зобов`язання за договором не виконував, та кошти не повернув, внаслідок чого, згідно розрахунку заборгованості станом на 27.01.2026 року заборгованість відповідача за вказаним договором становить 10 910,24 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту 2999,99 грн., та заборгованість за відсотками 6410,25 грн., штраф 1500,00 грн. Вказане підтверджується розрахунками заборгованості.

Цей правочин у розумінні положень Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача, що не спростовано в судовому засіданні останнім.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі №234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).

За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності кредитного договору. Зазначений договір недійсним не визнано.

При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду справи про стягнення заборгованості за кредитним договором, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному статтею 204 ЦК України.

Таким чином первісний кредитодавець виконав своє зобов`язання за кредитним договором та надав відповідачу кредитні кошти згідно умов кредитного договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Так, згідно з розрахунком, наданим позивачем, заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним зобов`язанням перед ТОВ «Новий Колектор» становить у сумі 10 910,24 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту 2999,99 грн., та заборгованість за відсотками 6410,25 грн., штраф 1500,00 грн.

Розміри кредитної заборгованості та її складові відповідачка не спростувала, контррозрахунку боргу не надала.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Аналізуючи викладене, суд вважає доведеним, що відповідач, отримавши від ТОВ «ЛІНЕРУА УКРАЇНА» кошти за кредитним договором, умови договору належним чином не виконував та кошти не повернув, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у вказаному розмірі. Зважаючи на те, що ТОВ «ЛІНЕРУА УКРАЇНА» передало право вимоги за кредитним договорами до ТОВ «Новий Колектор», яке звернулось до суду з вимогою про стягнення з відповідача кошти за кредитним договором, укладеним між відповідачем та ТОВ «ЛІНЕРУА УКРАЇНА», тому вказані позовні вимоги є обґрунтованими.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частини 1-3 статті 12 ЦПК України).

Оскільки належним чином повідомлена про дату слухання справи відповідачка відзиву на позов та доказів на його підтвердження, суду не надала, враховуючи, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, оскільки збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду та кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (статті 12,13 ЦПК України), суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог.

Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, згідно ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Новий Колектор» в рахунок відшкодування документально підтверджених витрат по сплаті судового збору у розмірі 2 662 грн. 40 коп.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно частини другої статті 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем по справі понесені витрати, пов`язані з поштовим відправленням відповідачу документів у справі на суму 255,78 грн., на підтвердження чого надано список згрупованих поштових відправлень, тому ці витрати слід стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.12,13,81,141,247,263-265,280-282 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» заборгованість за кредитним договором №5571806 від 28.05.2025 року у розмірі 10 910,24 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» у рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 2 662,40 грн. та судові витрати, пов`язані з поштовим відправленням кореспонденції в сумі 255,78 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його підписання не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Заочне рішення може бути переглянуте Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно зі ст.285 ЦПК України та поданою протягом тридцяти днів з дня його підписання. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Відомості про сторін:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР», код ЄДРПОУ 43170298, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Алмазова Генерала, 13, оф. 601.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.В. Чернова